Суниця

Садимо суницю: фріго, касетна розсада чи з насіння — експертна думка

15 березня 2023 113 0

Вирощування суниці є складним і вимагає уваги фермера до всіх елементів технології. Але якщо неправильно обрати сорт, вид посадкового матеріалу та строки висадки, то навіть найкраща технологія не здатна буде виправити цю помилку.

Отож, ми вирішили розпитати Тетяну Стукало, керівницю розплідника ягідних культур Tevitta про те, які слід обирати саджанці суниці у різних випадках, на які нюанси треба зважати і коли все ж таки правильно садити суницю.

Переваги та недоліки розсади суниці у касетах

Головною перевагою розсади полуниці чи суниці у касетах є закрита коренева система, яка утримує форму чарунки касети й може бути висаджена у заглиблення в землі за формою чарунки без жодного травмування кореневої системи.

Тетяна Стукало, керівниця розплідника Tevitta

Але є у касетної розсади й недоліки, зазначає Тетяна Стукало. Перший з них — часові обмеження щодо висадки. Це питання більш актуальне для фермерів, які самі вирощують розсаду з метою заощадження коштів та мають дочекатись появи початкового матеріалу — розеток на вусах.

«У нас є золоте правило: треба завершити посадку касетної розсади до 1 серпня. Далі йде за принципом «мінус один день — мінус 1% врожаю». У самій касеті розсада, залежно від об’єму кореневої системи, визріває 21-24 дні. Ці 20 днів потрібно відкинути у зворотний бік до висадки. Виходить початок липня. У південних регіонах це – не проблема. Там на початок червня завершується плодоношення, і розетка на кінець червня вже є. В центральних та північних регіонах, особливо, якщо мова йде про пізні та середньопізні сорти, не завжди цей матеріал можна вчасно отримати. А пізня посадка – це недобір врожаю», — каже Тетяна Стукало.

Наступним недоліком касетної розсади є те, що зазвичай забирання матеріалу для неї виконується часто з товарних плантацій з усіма патогенами, шкідниками, кліщами тощо. Тобто якість посадкового матеріалу від початку не ідеальна.

Охолоджена розсада суниці (фріго розсада)

Отримання фріго розсади передбачає викопування рослин суниці з ґрунту, очищення коріння від землі, а точки росту від листя, обробку спеціальними розчинами для захисту від інфекцій. Ця розсада може зберігатись в охолодженому стані кілька місяців, доки не настануть оптимальні умови для її висадки.

Які ж переваги та недоліки такого методу отримання розсади й чим вона завдячує своїй популярності? За словами фахівчині, вірити у рекламні обіцянки продавців фріго розсади не варто.

«В теорії ти маєш отримати посадковий матеріал, який здоровий, відповідає заявленому сорту, там не присутні кліщі й інші збудники. Але практика, на жаль, показує інше. Ми самі неодноразово привозили з Європи фріго разом з усіма супутніми проблемами», — розповідає Тетяна Стукало.

Також, з її слів, не відповідає дійсності заява, що розсада фріго здатна дати повноцінний урожай в рік посадки. Адже у рослин з голим коренем після посадки починається нерівномірний розвиток надземної частини й кореневої системи. Остання відстає у рості, не може забезпечити листя і плоди поживними речовинами та водою, тому розвиток рослини гальмується.

«Касетна розсада має можливість поступово наростити кореневу систему. Якщо видалити першу квітку на ремонтантній суниці, вона повільно, але впевнено сформує гарне коріння. Проблема з фріго у тому, що коли пригріло сонце, починає активно формуватися верхня вегетативна частина. Навіть якщо обривати бутони, навіть якщо гарна розетка на 25-30 мм, все одно йде великий листовий апарат і зазвичай не встигає сформуватися сильна коренева система. Частим є таке явище, коли на полі ремонтантної суниці кожен п’ятий або третій кущ всихає. Просто коріння не витримує це навантаження», — розповідає керівниця розплідника Tevitta.

Ще одним недоліком цього виду розсади суниці є вимогливість до кваліфікації працівників, що садять саджанці. Адже відкриту кореневу систему легко можна посадити неправильно, що збільшує втрати. Особливо небезпечним є загинання коріння догори, внаслідок чого воно припиняє ріст і рослина гине.

Втім, переваги у розсади фріго все ж є.

По-перше, вона здатна тривалий час зберігатись і транспортуватись на великі відстані в рефрижераторах. Пакування саджанців фріго суниці теж значно простіше й компактніше. Вони займають у рази менше місця, ніж касетна розсада.

Читайте також: Як не прогоріти з вирощуванням суниці та інших ягід — аналіз ґрунтово-кліматичних умов

Також виробництвом фріго розсади займаються, як правило, розплідники, які не ставлять перед собою за мету отримання товарних ягід, а тому використовують ефективніший контроль шкідників та хвороб на полях.

Тому чисто теоретично, зауважує Тетяна Стукало, фріго розсада має бути здоровішою та якіснішою від вирощеної фермером самостійно з розеток на вусах. Але це лише в теорії та за умови, якщо ви знайшли добросовісного виробника.

«Фріго розсаду промивають від ґрунту, аби не було зайвої ваги. Обробляють для дезінфекції розчинами, листя видаляють для того, щоб під час зберігання не було гнилі та цвілі. Але якщо шкідники та хвороби були присутні, після видалення з грунту рослини препарати будуть не дієві. Тобто рослина на упакування від промислового виробника має надійти здоровою та чистою», — пояснює Тетяна Стукало.

Розсада суниці in vitro та її застосування

За словами фахівчині, in vitro (ін вітро) – це технологія для оздоровлення посадкового матеріалу. Культуру рослин комплексно очищують в лабораторних умовах, перевіряють на 11 розповсюджених в Україні вірусів до того, як ввести.

«Основна мета – це оздоровити, тобто отримати матеріал не такий, як на товарній плантації, де є вже все або більшість того, чого не хотілось би мати. А це чистий матеріал для отримання якісного, здорового посадкового матеріалу. In vitro за ціною – річ непідйомна, щоб взяти та висадити у полі. Зазвичай така розсада висаджується у закритому ґрунті на якусь спеціально підготовлену ділянку для отримання посадкового матеріалу. Тим більше, що саджанці ін вітро настільки «заряджені» гормонами, що у перший рік вони дуже активно продукують вуса», — розповідає Тетяна Стукало.

In vitro розсаду переважно висаджують на гряди у плівкові тунелі, з неї отримують вуса, які саджають у касети та виносять у поле. Висаджувати напряму у поля для закладки плантацій розсаду з лабораторій економічно невигідно.

«Якщо середня ціна адекватної касетної розсади в Україні орієнтовно 5 грн, то малюк in vitro в касеті, якого ще потрібно адаптувати, доростити, буде коштувати близько 18-20 грн. А вже адаптований та дорощений буде коштувати близько 30 грн. Тобто їх не можна порівнювати ані за ціною, ані за методом та цілями отримання цього матеріалу», — пояснила фахівчиня.

Помилки у вирощуванні касетної розсади суниці

Найбільшою проблемою, говорить Тетяна Стукало, є заготівля розеток для вкорінення на товарних плантаціях. Вона радить використовувати для цього лише окремі маточні поля, де з рослин обривають усі бутони до моменту цвітіння. Адже це найбільш вразливий орган рослини, який сприйнятливий до зараження вірусами, бактеріями, грибками у момент цвітіння.

«І це в той період, коли взагалі протипоказані фунгіцидні чи інсектицидні обробки на товарних полях. Адже якщо ти пошкодив тичинки, які у квітці, то навряд чи у тебе щось з неї виросте. При цьому ми розуміємо, що якщо ця рослина один раз вже вступила у плодоношення, вона ж знаходиться у відкритому ґрунті, повз ходять люди, торкаються руками, залітають комахи, які перед цим ще десь літали. Тобто джерел зараження – мільйон», — зауважує керівниця розплідника.

Також перевага у створенні окремого маточника не лише у можливості видалити квіти, а й у забезпеченні кращого захисту, який не має таких обмежень, як на товарних полях. Адже якщо немає продукції, яку хтось вживатиме у їжу, то можна використовувати більш ефективні та довгодіючі препарати.

Суниця з насіння — наскільки це перспективно

Перевагою вирощування з насіння, за словами Тетяна Вікторівни, є те, що можна чітко спрогнозувати строки проростання, розвитку рослин у контрольованому середовищі та підлагоджувати цей процес до орієнтовних строків висадки розсади.

Читайте також: Найпоширеніші хвороби суниці та боротьба з ними

«Я в це вірю. З урахуванням того, що в нас є камери для вирощування і все інше, ми чітко спланували термін її виходу, щоб в кінці квітня її висадити і щоб вже десь у липні отримати врожай. Тут навіть легше керувати термінами, ніж вусами. Мені ця історія дуже подобається. Ось я цим дуже хочу зайнятися», — захоплено розповідає жінка.

Єдиним недоліком поки що є відсутність на нашому ринку сортів та насіння полуниці, придатних для відпрацювання цієї технології у промислових масштабах, каже Тетяна Стукало, але вона вже почала пошуки за кордоном.

Коли правильно садити суницю

«Найбільш прорахована у грошах технологія – це коли ти стартуєш приблизно 15 липня і до 1 серпня закінчуєш посадку. Це оптимальні терміни. Тобі потрібно 2 місяці мінімум, а краще 2,5, щоб доростити рослину, аби її шийка була хоча б 25-30 мм. Тоді є шанс наступного року отримати майже 100% заявленої виробником врожайності», — говорить фахівчиня.

При цьому на догляд відводиться лише 3 місяці: серпень, вересень та жовтень. Навесні роботи починаються з видалення листя, обприскування, захисту, підживлення.

І вже у травні — на початку червня можна «виходити» на товарний урожай. Ця технологія є найбільш економічно раціональною, на думку спікерки. Більш рання посадка збільшує витрати часу, праці і коштів на догляд. А отримані плюси при цьому є сумнівними.

«Ну наростить вона шийку, дасть ріжок… Добре, нехай буде в тебе не 10 ягід по 30 г, а вийде 20 полуниць по 15 г. Це якось змінить ситуацію? Ні. Тому не треба робити зайвих рухів», — каже Тетяна Стукало.

Водночас вона застерігає від затримки з висадкою, адже потрібно встигнути все зробити до 1 серпня. Кожен день зволікання після цієї дати призводить до падіння потенційної врожайності. Тобто вийде ситуація, коли витрати на полив, саджанці, підживлення фермер поніс, а бажаного результату не отримав.

І наостанок Тетяна Стукало дає кілька порад початківцям стосовно вибору посадкового матеріалу.

По-перше, треба визначитися із сортом. Бажано хоча б поцікавитися у продавця або селекціонера, наскільки цей сорт підходить під ваш регіон. Тому що є сорти, які ніколи не будуть плодоносити у певних умовах через невідповідний температурний режим, особливості розвитку тощо.

Друга порада — завжди перевіряти посадковий матеріал на наявність хвороб та шкідників.

«Раджу взятипучок фріго, потримайте рослини в холодильнику про всяк випадок. Або, може, варто не поскупитися і зробити один об’єднаний аналіз на віруси – з усіх ящиків по одній рослині здати. Якщо щось виявиться, тоді більш детально розбиратися. Якщо ні, то можна продовжувати процес далі», — радить фахівчиня.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2023 р.

Виконано за допомогою Disqus