Осіння посівна — не завдяки, а всупереч?

409
0
Осіння посівна — не завдяки, а всупереч?
Kurkul.comОсіння посівна — не завдяки, а всупереч?

Зараз у аграріїв подвійне «комбо» — ще тривають жнива, а вже прийшов час посівної для озимих культур. Так, за даними Мінагропроду, в Україні під озимі заплановано, як і торік, 7,2 млн га. З них під озиму пшеницю планується відвести 6,2 млн га, озимий ріпак — 888 тис. га, озимий ячмінь — 872 тис. га, жито — 147 тис. га.

Загалом врожай очікується також на рівні нинішнього сезону. Проте внести суттєві корективи в прогнози експертів, просто граючись, може сама природа. Глобальні зміни клімату, на які сільгоспвиробники нарікають не вперше, вносять корективи й у технологічні карти, і в структуру сівозмін українських сільгосппідприємств.

«Ризики, з якими стикаються українські фермери при посіві, наприклад, озимого ріпаку, — це дефіцит вологи. Наприкінці липня, на початку серпня в регіоні пройшли рясні дощі, які вселили надію і виправили ситуацію. Хтось вирішив почекати з посівом, щоб ріпак сильно не переростав. А багато фермерів почали сіяти ріпак раніше оптимальних строків і отримали рівномірні сходи», — розповідає Михайло Маленький, менеджер з маркетингу у напрямку соняшнику і ріпаку компанії BASF в Україні, Молдові та країнах Кавказу.

Михайло Маленький

У деяких регіонах насіння озимих буде висіяне в сухий ґрунт. Оскільки основний лімітуючий чинник — волога — у дефіциті, можливі нерівномірні сходи і, відповідно, нерівномірний ріст рослин. Крім того, останні кілька років навесні в Україні спостерігається швидке зростання температурних показників.

«Із запланованих під озиму пшеницю 1,7 тис. га  1,1 тис. га вже висіяли. Вологи немає. Сіємо в суху землю. Але і відкладати посів уже не могли — занадто великі площі, щоб дозволити собі чекати на дощ. А тут уже й соняшник збирати пора. Тому ризикнули. Тепер залишається тільки сподіватися, що природа все-таки змилується», — розповідає Григорій Козлов, агроном підприємства «Лактус» Донецької області.

Григорій Козлов

У Західній Україні, де зазвичай не скаржаться на нестачу вологи, у цьому сезоні ріпак сіяли також у посушливих умовах. Ситуація в цьому регіоні трохи вирівнялася в середині вересня. За даними Львівської ОДА, погодні умови станом на другу декаду місяця були сприятливі для польових робіт.

У Харківській та Чернігівській областях нестача вологи — проблема № 1. Проте, попри відсутність дощів, посівна кампанія також йде повним ходом.

«Найбільшою проблемою нинішнього сезону я вважаю нестачу вологи. Крім того, у Чернігівській області працюємо на піщаних ґрунтах, тому там це відчувається особливо гостро», — зазначає Славко Станишич, головний агроном компанії «Агрейн».

Аграрії сіють, а синоптики обіцяють раннє похолодання. Уже в листопаді-грудні прогнозують істотне зниження температури — до -14 °С без снігу на початковому етапі.

Славко Станишич

А ось жовтень прогнозується доволі теплий. Тому, якщо завершити посів озимої пшениці до кінця вересня, — культура встигне розкущитися.

Експерти з компанії BASF вважають, що Україна має всі шанси наростити виробництво зернових культур. Для оцінки перспектив такого зростання не слід орієнтуватися на нинішній сезон, оскільки результат у 2018 р. був знівельований нестачею вологи в ключові періоди розвитку рослин.

Микола Мілієнко

«Не слід забувати, що одним з основних чинників підвищення продуктивності рослини є збереження листкової поверхні. І застосування інноваційних продуктів фунгіцидної захисту відіграє величезну роль у формуванні врожаю наступного сезону», — повідомив Микола Мілієнко, менеджер з маркетингу у напрямку зернових культур компанії BASF в Україні, Молдові та країнах Кавказу.

Посівна

Незмінні супутники посівної — ЗЗР та добрива. Споживання засобів захисту за рік майже не змінилося. Спостерігалися лише деякі спалахи попиту в окремих сегментах. Так, у зв’язку з різким потеплінням навесні 2018 р. виник підвищений попит на інсектициди. Постачальники зазначають, що в останні тижні збільшився попит на препарати для озимого ріпака. Це пов’язано з раннім посівом і погодними умовами, які склалися в кінці літа.

Щодо добрив — варіантів задоволення потреби існує кілька. Звісно ж, це і товарне кредитування чи відстрочка оплати, і бартерні угоди, і форвардні контракти. Наприклад, ПАТ «Аграрний Фонд» ще з 1 серпня розпочав продаж мінеральних добрив під урожай 2019 р.

Читати по темі: Програма з продажу мінеральних добрив від ПАТ «Аграрний Фонд»

Зараз у компанії в наявності чотири види добрив вітчизняного виробництва:

  • аміачна селітра (марка Б);
  • карбамідно-аміачна суміш (КАС);
  • карбамід (марка Б);
  • вапняково-аміачна селітра (ВАС).

Отримати добрива можна на одному з 33 складів у 18 регіонах України, що зменшує витрати фермерів на логістику. А можна й забрати їх напряму у заводу виробника в Черкасах чи Рівному, адже за умовами договору Аграрний фонд може відвантажувати добрива безпосередньо своїм контрагентам.  

Українські сільгоспвиробники загалом активно користуються форвардними договорами, векселями, аграрними розписками, але всі переваги й недоліки цих фінансових інструментів залежать від розміру підприємства. Наприклад, для дрібних фермерів вигідні аграрні розписки, середні господарства схиляються до форвардних закупівель, а великі компанії активно користуються кредитами та іншими фінансовими інструментами.

Читати по темі: Аграрний фонд розпочинає продаж міндобрив у 2018-19 МР

Крім того, дещо знизити витрати на посівну агровиробники можуть, використовуючи насіннєвий матеріал вітчизняної селекції. Держава компенсує 80% вартості насіння, але не більше 30 тис. грн на одне фермерське господарство або СОК.

Проте у Насіннєвій асоціації України вважають, що на загальній вартості цьогорічної посівної фактор насіння не дуже позначився.

«На ціни насіннєвого ринку впливають лише валютні коливання. Звісно, є незначне підвищення, у межах 5–10%, бо від інфляційних процесів нікуди не дінешся. Плюс зміни по інших витратах, які формують собівартість насіння, – починаючи від затрат на саме виробництво, доставку, оплату праці тощо. Але на загальне здорожчання посівної кампанії цей чинник вплине незначною мірою», — зауважила виконавчий директор Насіннєвої асоціації України Сюзанна Григоренко.

Сюзанна Григоренко

Не вперше наші аграрії стикаються з нестачею вологи під час осінньої посівної. Не вперше погода, «ініціативи» певних урядовців чи, зрештою, кон’юнктурні чинники заставляють сільгоспвиробників зосереджуватися та мобілізувати ресурси, щоб утримати господарство «на плаву». Загартовані в боях паперових та цілком реальних боях із рейдерами, з року в рік українські аграрії годують не лише Україну, а й чималу низку країн-імпортерів української продукції. Це дозволяє з упевненістю сказати — урожаю бути! Незалежно від кількості вологи та доступності кредитів для фермерів.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2018 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus