Захворіла свиномама: основні хвороби поросних свиноматок

869
0
Захворіла свиномама: основні хвороби поросних свиноматок
Захворіла свиномама: основні хвороби поросних свиноматок

Хвороба тварини — завжди клопіт. Особливо, коли це вагітна свиноматка. Якщо від здорової матки отримують на рік по 2 опороси і 24–26 голів поросят, то хвора тварина суттєво псує показник рентабельності як у товарному, так і племінному господарствах.

Ветеринари й технологи розкажуть про найпоширеніші хвороби поросних свиноматок. Сподіваємось, що опис симптомів, перебігу хвороби та профілактики допоможе виявити небезпеку на початку та запобігти значних втрат молодняку та проблем при опоросі.

Аборт

Найчастіша хвороба поросних свиноматок. Переривання поросності з повним, частковим розсмоктуванням плодів або вигнання їх із матки.

Це важливо: 70% абортів у свиноматок спричинені порушенням технології утримання чи годівлі тварин і лише 30% — інфекційними, вірусними чи інвазійними хворобами. Це означає, що у більшості випадків втрату молодняку в період поросності реально попередити технологам свиноферми самостійно, навіть без наявності лікаря ветеринарної медицини у штаті постійних працівників.

Спровокувати аборти можуть:

  • Незбалансована годівля. Мерзлі, прілі корми, дефіцит вітаміну А та Е, мінеральних речовин провокують викидні на будь-якому терміні поросності. Особливо небезпечна годівля картоплею, що проростає, зерновими, ураженими грибами ріжками.
  • Порушення технології утримання. Від напування льодяною водою до скупчення в маточнику. Аборт провокують часті перегони по вузьких проходах, удари по животі та задній частині тіла. У такому випадку абортовані поросята матимуть на шкірі кровопідтьоки, зі статевих шляхів свиноматки буде виділятися кров.
  • Зараження інфекційними, вірусними хворобами. Бруцельоз, лептоспіроз, лістеріоз, мікоплазмоз, гастроентерит, класична чума, хвороба Ауєскі, репродуктивно-респіраторний синдром, парвовірусна хвороба.

У разі масових абортів свиноматок перевіряють якість корму, відправляючи на мікотоксикологічні дослідження, обстежують тварин на наявність хвороб. Абортовані плоди відправляють до ветеринарної лабораторії з метою виключення інфекційних чи інвазійних захворювань.

Симптоми аборту:

  • погіршення апетиту тварин;
  • неспокій, свиноматка мечеться по станку;
  • підвищення температури тіла;
  • почервоніння статевих органів;
  • виділення зі статевих органів із домішкою слизу, гною;
  • наявність у станку плодових оболонок, пуповини частин чи цілого плоду.

Важливо: Власники свиноферм, де є маточники, повинні пам'ятати, що відсутність ветеринарної допомоги при підозрі на аборт може супроводжуватися значними ускладненнями, безпліддям та навіть загибеллю цінної племінної тварини.

При симптомах аборту ветеринари вводять засоби, що викликають скорочення матки (окситоцин - доза 10 ОД на голову, простагландини). При гнійних виділеннях промивають порожнину матки фізіологічним розчином.

Остеомаляція

Хронічне захворювання, спричинене порушенням фосфорно-кальцієвого обміну. При остеомаляції кістки починають декальцинуватися, стають м'якими та крихкими.

Хворобу провокують:

  • Одноманітна незбалансована годівля. Раціон виключно на основі картоплі, буряку, жому, пивної дробини без кальцієво-фосфорних додатків — загроза для опорно-рухової системи майбутньої свиномами та плодів, що розвиваються.
  • Відсутність інсоляції. Найчастіше остеомаляцію спостерігають при безвигульному утриманні свиней в осінньо-зимово-весняний період. Відсутність моціону та ультрафіолету провокують втрату кальцію.

Особливо небезпечне декальцинування у другій половині поросності, коли розпочинається інтенсивний внутрішньоутробний ріст. Відчуваючи дефіцит кальцію, плоди починають забирати мінерал із кістяка свиноматки. Поступово кістки стають крихкими, кінцівки деформуються, а найменший удар стає причиною перелому та тріщин.

Симптоми хвороби:

  • млявість тварини; свиноматка більшість часу лежить, при ходьбі може спостерігатися легка кульгавість;
  • деформація, набряк та болючість суглобів кінцівок;
  • горбатість;
  • деформації лицьових кісток черепа;
  • дерматити;
  • розлади травлення;
  • екземи.

При підозрі на остеомаляцію з раціону виключають кислі корми (барду, жом, силос), урізають частку буряка, картоплі, дерті зернових. Додають до щоденного меню свиноматок корми з підвищеним рівнем кальцію (трав'яне борошно, сіно, сушена кропива та люцерна), мінеральні добавки (три- та дикальційфосфат, м'ясо кісткове та кісткове борошно). Швидкий позитивний ефект дають згодовування риб'ячого жиру з розрахунку по 50 мл на голову на добу. По можливості над груповими та індивідуальними станками з хворими свиноматками підвищують ультрафіолетові лампи. Хоча навіть без хвороби цей захід є ідеальною профілактикою рахітів у молодняку.

Репродуктивно-респіраторний синдром свиней (РРСС)

Вірусна контагіозна хвороба відома під назвою “синє вухо” та епізоотичний пізній аборт свиней. Збудник — вірус Arterivirus suis. Хворіють всі статево-вікові групи, але найбільшої шкоди зазнають поросні свиноматки. У них репродуктивно-респіраторний синдром провокує:

  • аборти;
  • мертвонародженість молодняку;
  • тривалі пологи або передчасні пологи на 110-112 день;
  • синдром ММА (метрит, мастит, агалактія);
  • гибель молодняку-сисунів у віці 7 днів до 100%.

Переносять вірус хворі тварини, щури, заражений корм, необроблене технологічне обладнання (годівниці, поїлки) з ферм з РРСС.

Як проявляє себе хвороба? Спочатку свиноматки з РРСС починають масово кашляти, чхати та задихатися. Спостерігається короткочасне підвищення температури до +41 градусів. На фоні респіраторних симптомів розвивається за кілька годин швидкоплинний ціаноз. Синіють мочки вух, п'ятачок, хвіст і молочні залози свиноматок. Така характерна симптоматика дала назву хворобі “синє вухо”. Потім починаються репродуктивні розлади у вигляді масових абортів.

Особливість хвороби в тому, що немає специфічного лікування. Вірус розвивається на фоні інших інвазійних та інфекційних хвороб. Тому головна рекомендація фермерам — профілактика, вакцинація при ризику ураження РРСС, дотримання ветеринарно-санітарних вимог (дератизація, карантин для прибулих тварин).

Кетоз поросних свиноматок

Хвороба, яка характеризується порушенням обміну речовин. В крові накопичується велика кількість кетонових тіл, спостерігається дистрофія печінки та нирок, серцевого м'яза.

Переважно вражає маток у другій половині поросності, спричиняючи вибракування та смертність самок, народження неповноцінних поросят із низьким імунітетом. Це може стати ударом по промислових свинокомплексах та племінних репродукторах.

Причина кетозу — порушення технології годівлі. Коли раціон поросної свиноматки сформований виключно концентрованими кормами, є дефіцит соковитих кормів (буряк, морква, картопля), існує надлишок кухонної солі, недоброякісний силос із високим вмістом масляної кислоти, то великі шанси зіткнутися з кетозом. Особливо в зоні ризику промислові господарства, які не практикують використання вигульних майданчиків і табірне утримання. А таких зараз в Україні переважна більшість.

Важливо: Слід пам'ятати про балансування та різноманітність раціону для поросної свиноматки. Концентрати не повинні складати 90% поживності дієти майбутньої свиномами.

Кетоз проявляє себе симптомами:

  • спотворення апетиту - свиноматки з кетозом п’ють сечу;
  • пригнічений чи збуджений стан;
  • ціаноз слизових оболонок;
  • задишка;
  • судоми.

При розвитку кетонозу в другій половині поросності велика ймовірність абортів, мертвонароджених та муміфікованих плодів при опоросі.

Після підтвердження діагнозу шляхом дослідження крові та сечі на вміст кетонових тіл, розбору складу раціону призначається лікування. Тваринам знижують частку концентратів до 50-60%. Натомість додають до раціону соковиті корми, якісний силос, трав'яне борошно. При можливості організовують вигульні майданчики для моціону та інсоляції.

Випадіння шийки матки

Спостерігається у третій частині поросності чи на початку опоросу. Випадання піхви та шийки матки найчастіше спостерігають у свиноматок із четвертим і більшим числом опоросів. Ослаблення конституції тварин, відсутність активного моціону, багатоплідність, поєднана з великоплідністю — все це ослаблює звязково-м’язовий апарат репродуктивної системи свиноматки. Також спричинити випадання матки може некваліфікована допомога при пологах (коли тягнуть поросят не в період потуг), недостатня кількість навколоплідних вод та змазки родових шляхів, закороткі пупочні катаники.

До причин появи проблеми ветеринари додають утримання на слизькій підлозі з обмеженням руху, годівлю кормами з високим рівнем крохмалю, що спричиняє метеоризм та підвищує внутрішньочеревний тиск.

Симптоми випадіння шийки матки та піхви:

  • неспокій тварини;
  • потуги з дефекацією та сечовипусканням;
  • посиніння чи почервоніння матки та піхви, які виглядають назовні й схожі на петлі кишківника.

Без лікарського втручання матка та піхва розпухають, поступово розвивається запалення, у запущених випадках та несприятливих технологічних умовах — навіть некроз.

При ознаках проблеми свиноматку відразу переводять на вільне утримання. У більшості випадків, коли тварина трохи походить або стоїть, то органи ховаються всередину. В правильному положенні, стоячи на підлозі, що має ухил від годівниці до проходу, вага плодів тисне на матку та втягує її всередину. Якщо цього не трапилося, то лікар накладає шви, запобігаючи подальшому випаданню.

Парвовірусна хвороба

Контагіозне вірусне захворювання, яке найяскравіше клінічно проявляється у поросних та лактуючих свиноматок. При появі парвовірусу у стаді  благополучного господарства кількість народжених живих поросят знижується на 60%. Хвороба б'є по репродуктивній системі, викликаючи прохолости, аборти, мертвонародженість, муміфікацію плодів та падіж поросят-сисунів.

Заражається стадо найчастіше з ввезенням ремонтного молодняку. Недотримання карантину, відсутність ветеринарного огляду таких тварин ставить під удар все поголів'я ферми. Адже вірус дуже швидко поширюється перорально та аерогенними шляхами, зберігаючи інфекційність у приміщеннях до 140 днів.

Найнебезпечніше ураження поросної свиноматки до 70 дня поросності. До цього моменту зараження парвовірусом спричиняє масові аборти, муміфікацію та розсмоктування ембріонів. Після 70-го дня плоди вже мають стійкість проти летального ефекту. Новонароджені поросята не мають видимих вад розвитку, але є носіями вірусу та з часом почнуть відставати в рості й розвитку.

Перебіг хвороби не має яскравих симптомів. На кілька днів у свиноматки підвищується температура, а далі починаються масові аборти в маточнику.

Специфічного лікування вірус не має. При підтвердженні діагнозу ветеринарами на фермі вводять оздоровлюючі заходи (обмеження входу та виходу для сторонніх осіб, ввіз та вивіз тварин до комплексів).

Основних свиноматок вакцинують за 2 тижні до відлучення поросят, ремонтних свинок — за 3-4 тижні до осіменіння. Інші статево-вікові групи вакцинують при підтвердженні діагнозу.

Технологи та ветеринари рекомендують запобігти паровірусній хворобі, дотримуючиcь санітарно-ветеринарних умов утримання тварин. Перед переведенням глибокопоросних свиноматок у цех опоросу станки, обладнання та транспорт дезінфікують спецрозчинами.

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми