Догляд та відновлення винограду після зими

1025
0
Догляд та відновлення винограду після зими
Kurkul.comДогляд та відновлення винограду після зими

У кінці літа і восени виноградарі збирають урожай і підводять підсумки сезону. Багато заходів на винограднику у цей час спрямовані на краще визрівання лози та успішну зимівлю. Але не менш важливим є догляд за виноградом навесні. Потрібно закінчити обрізку неукривних сортів, внести добрива, провести обробку від шкідників і ще багато різних операцій. Про це докладніше розповів агроном-консультант Агропромислової фірми «Таврія» Іван Бураков у вебінарі UHBDP, далі пряма мова спікера.

Коротко про себе: агроном виноградар 69-го року випуску, останні 20 років працював головним агрономом у великій Агропромисловій фірмі «Таврія». Після виходу на пенсію консультант цієї компанії.

Що ж будемо сподіватись, що виноград в кожному господарстві до зими підготовлений так, які були можливості у конкретних господарств, щоб підготувати його.
Але хочу попередити, що якщо в останні місяці зими є такі погодні явища, як обледеніння, коли дроти, вічка і все інше вкривається кригою, у жодному разі не затівайте порятунок винограду шляхом оббивання криги з лози. Є в нас масштабні великі серйозні виробничі досліди. На тих ділянках де ніби намагались врятувати виноград, оббиваючи кригу, зробили більше пошкоджень. Справа в тому, що обледеніння відбувається при не дуже сильних заморозках, на межі плюсових і мінусових температур. Це все дуже швидко обпадає і виноград не отримує якихось помітних пошкоджень.



А тепер як тільки пройшли холоди, звичайно кожному важливо знати, особливо тим хто попав під значні низькі температури. Хотілось би знати, що ж залишилось на виноградних кущах, на який урожай розраховувати? Ну тут хто може сам на око визначити, хтось скористається послугами найближчої лабораторії. Я вже не знаю де вони ще збереглись, ну принаймні в інституті Таїрова звичайно є. Є стара виноградарська лабораторія, одна із найстарших, на агрофірмі «Таврія».

При таких примхах погоди, при таких коливаннях близько плюсових значень і навіть плюсових значень, не варто забувати про можливі провокації наших виноградних посадок ранніми потепліннями. Коли прогрівається лоза, прогрівається земля і починається сокорух, починається плач винограду. В цьому випадку потрібно пам’ятати, що прогрівання тільки самої лози ще не в змозі викликати плач винограду чи сокорух, а ось коли прогріється і ґрунт, корені, то це можливо. Але при цьому слід пам’ятати, що корені в нас, навіть трьохрічного винограду розповсюджуються на всю ширину міжряддя.

Яким способом зменшити прогрів землі, ну тут, що в кого вже є в наявності. Зрихлена земля менше прогрівається, якщо в когось замульчована плівкою (що рідко буває), якщо в кого замульчована рослинним матеріалом (це теж добре), в кого під стриженим газоном, під мульчею — це найліпший варіант в багатьох випадках. Якщо відновиться сокорух то пізніше, навіть, як почнеться якийсь нічний заморозок 5 — 7 градусів, короткотривалий, він може пошкодити камбій (саму чутливу частину виноградного куща) і якщо він буде пошкоджений, цей камбій то власне куща, як такого вже не буде.



Треба пам’ятати, що в такому випадку, тут усе залежить ще не так від морозостійкості, сортової морозостійкості, скільки від того, наскільки добре дозріли лози і взагалі виноградні кущі перед відходом в зиму. Наскільки довго висів виноград на них незібраний, скільки там взагалі висіло хворих грон, яких не збирають, на скільки рано вдарив заморозок і чи міг виноградний кущ з зеленим листом відпочити після збору урожаю, що дуже важливо. Коротше кажучи причин дуже багато і просто потрібно з осені їх не допускати. Хоча кожен знає, що це така пора, що не знаєш за що хапатись. Що встигнеш зробити, а що йде в зиму так, як воно виходить.

Але якщо ви отримаєте результати ембріональної плодоносності вічок на ваших кущах і там результати будуть не дуже приємні для вас я раджу не опускати руки тому, що в цьому році судячи по таврійських виноградниках при високих урожаях, при дуже жорстких літніх умовах, тим не менш закладка дуже висока. Це навіть важко пояснити в таких умовах, але якщо у вас там і низька закладка раджу не журитися.
Справа в тому, що виноградний кущ — дуже пластична рослина і здатна дуже багато компенсувати, якщо створені елементарні нормальні умови для його росту і розвитку.

Я можу навести вам приклад коли ми визначаєм декілька раз за рік потенціальну плодоносність, щоб знати на скільки винзавод забезпечений продукцією. То після цвітіння виноградних грон ми визначали і закладка урожаю була невисокою, десь приблизно 30 — 35 % очікуваного врожаю. Але тим не менш нормальний хід, нормальний рік позволив нам отримати повністю плановий врожай. За рахунок того, що збільшились грона, збільшились ягоди і т.д. Кущ повністю заповнив те, якщо він був недовантажений.

Про укриття і формування винограду

Якщо ви зараз і цікавитесь якимись сортами, то звичайно потрібно думати про майбутнє, не завжди треба якихось шикарних сортів, вірніше форм. Вибирайте сорти, які мали б хоч якусь помітну додаткову стійкість до хвороб і хоча б до 25 градусів підвищену морозостійкість. Тому що, коли орієнтуватися на сорти винограду, які потрібно вкривати, то ви не отримаєте при всьому вашому бажанні винограду, який принесе вам прибуток.

Ну уявіть собі укриття винограду. Які тут потрібні затрати, для того, щоб вкрити цей виноград. Ну невеликі ділянки можна вкрити, а великі ділянки вкрити важко. Це накладається дуже тяжким ярмом на собівартість винограду. Навіть ручне укриття коштує великих затрат. Його ж потрібно вкрити, а тоді ще й розкрити. Це ж теж не само собою робиться. За це людям потрібно буде гроші платити, а це додаткові витрати.
Тому я вам, виходячи з багаторічного досвіду, як старий агроном, рекомендую звернути увагу на ось таке формування 



Це звичне для нас високоштамбове молдавське формування. Але бачите, що одразу формується два штамби і формується так, щоб ці штамби виходили нижче рівня ґрунту.
В такому варінаті, якщо пролетів сильний мороз, а ви знаєте, що в лютому буквально дві морозні ночі знищують буквально сотні гектарів виноградника і в нас над снігом, над рівнем снігу чи над укривним валом основна маса кущів вимерзне.

Так вимерзнуть, це погано, велику роботу доведеться зробити, але це не трагедія для виноградаря. Тому, що в нас залишились вкриті лози. Вони піднімаються. Просто потрібно потягнути за кінець і вони піднімаються на дроти. На них у нас залишилось закритими від морозу 20 добре розвинутих вічок.

Ви чудово розумієте, що для столового винограду 20 добре розвинутих вічок можуть дати добрих 20 — 15 грон. Будемо рахувати по кілограму. Ось 20 кг з куща це вже щось. Цей рік не пропадає у вас даремно. Ви утримуєте урожай, хоч і роботи з засохлими кущами, підмерзлими буде дуже багато. Але якщо такого не сталось, то ви знову обрізаєте кожен на два вічка і знову за рік для свого душевного спокою вирощуєте дві таких лози. Так невеликі клопоти, але зате набагато надійніше у всіх відношеннях.

Те, що тут два штамби, трохи незвично, але це зроблено для того, щоб задумуватись трошки наперед. Справа в тому, що виноградні штамби, як би ми їх не берегли від механічних пошкоджень, навіть якщо і морозів нема, за 8 — 10 років все більше і більше втрачають провідність. І це відчувається вже на кущах, що провідність погіршилась. І виникає необхідність заміни штамбів.



Уявіть собі якщо у вас кущі мають один штамб, ви зрізали його і що? Урожай цього року загублений, у вас дуже багато порослі від цього куща,  з якою дуже важко впоратись, ну і все ви уявляєте далі. Коли у вас два штамби, ви плановано вирізаєте спочатку один штамб. На другому штамбі залишилась друга половина куща. Пам’ятаємо про пластичність виноградного куща. Ви на ньому отримаєте практично весь урожай, тому що коренева система залишилась повністю збережена, потужна коренева система. Ну і звичайно від основи підуть сильні пагони, з яких ви можете на заміну штамб сформувати, а то й два, щоб було спокійніше. Коли ви відновили другу половину штамбу виноградного куща ви можете спокійно вирізати і другу половину куща, яка залишилась. Так роботи більше, але втрат врожайності таких не буде.

Покажу ще для більш північних регіонів формування на прикладі виноградаря з Нікопольського району Батіченка Сергія Григоровича, це Нікопольський район. У нього десь гектар плантацій біля дому. Головна «фішка» тут в тому, що міжряддя припідняті сантиметрів на 30 над землею. Кущі посаджені внизу і формуються у вигляді дворукавного формування.
Земля по краях цього підвищення всього-навсього злегка відгрібається і пізніше туди вкладається виноград. Він вкривається як в тій пісні, як мухи комара хоронили - «видно ноги, видно руки, весь на виду». Так і виноград тут, але ж він знаходиться у затишку. На протязі всієї зими знаходиться під укриттям цих валів це по-перше. По-друге, як десь трохи є снігу, то де він буде лежати — звичайно він буде в пониженні і він буде додатково вкривати виноград.



Принаймні в Нікопольському районі він вирощує всі сорти, які він хоче вирощувати. Успішно займається бізнесом. Ось це також один із варіантів, який можна використовувати. Звичайно це не на великих ділянках. Тому, що на великих ділянках не створиш ось такі міжряддя підвищені, хоча всюди потрібно проявляти ініціативу.

Тепер про вкривання землею

З цим питанням у «Таврії» все вирішили ще десь у 1974 — 75 роках. І при чому це дуже добре прораховано. Ми зробили висновок, що вкривати землею не просто невигідно, а збитково. Це явно збитково. Затрати в ті роки на один гектар винограду на ось цю роботу із землею - вкривання, розкривання, обдувка, очистка голови куща - обходились господарству в 7 тис. повноважних іще радянських рублів на кожен гектар. Якщо перерахувати на сьогоднішні гроші — це $10 тис. У вас вони є ці десять тисяч доларів щоб вирахувати із усіх ваших прибутків?
І так це ж було при тій ціні, при дешевизні і пального і сільгосптехніки. При тому ця обдувка це настільки енергомісткий і такий зношуючий для двигунів тракторів процес, що нам доводилось кожну весну після обдувки здавати двигуни на капремонт. Фермер цього дозволити собі на жаль не може, а якщо і дозволить, то навряд чи він буде мати якісь прибутки після такого винограду.

До речі, ось ця форма дозволяє уникати серйозних робіт із землею.



Вона дозволяє завжди мати гарантію урожаю, гарантію прибутку і позбавляє від значного об’єму грошових затрат. При чому з морозостійкими сортами вимерзання може статися буквально тільки раз у 20 — 30 років. Це за такого формування, у більшості наших регіонів, якщо вирощувати сорти з морозостійкістю 23 — 25 градусів.

Про ремонт виноградників навесні

Ну куди ж дінешся, випадання кущів все одно бувають. І приходиться якось вирішувати питання з ними. Я пропоную у перший же рік на те місце де випав кущ, зразу робимо повітряний відводок. Виноградний кущ, особливо столовий кущ може нести зазвичай велике навантаження і навіть потребує більш просторої посадки. То він вільно витримує ось цей повітряний відводок і там в перший же рік ви отримуєте додатковий урожай, а пізніше ви продовжуєте його таким чином, що він повністю займає те місце, яке займав раніше кущ, що випав.

Далі вирішуєте самі, що робити з ним. Ви можете не одночасно на всій ділянці, адже це велика, трудомістка робота, а поступово, плавно, планово ці відводки з повітряних переводити в повноцінні відводки закопані в землю. Рукав підводите у заглиблення в канавці, в штик лопати глибиною буквально, а там опускаєте вже в яму повної глибини, щоб корені розвивались на стандартній глибині і природно ці молоді пагони на поверхні землі швидко вкорінюється і кущ швидко відновлюється.

Якщо ви на технічних сортах будете ремонтувати, там можна також так робити, якщо виноградник  на хорошому родючому ґрунті і витягує, то обходиться без підсадок. А якщо ви вирішили, що потрібно підсадити то ви знаєте. Що в старих виноградниках молодий сажанець посадити проблематично. Він ніяк не хоче рости, на втомленому виноградом ґрунті. Роками сидить маленьким і толку жодного.



Довелось бачити у Франції як їм доводиться робити ремонт. У них виноградники такі за висотою посадки приблизно, як у нас смородину саджають. Всього-навсього 20 см штамбу і головчате формування — дві лози по 8 вічок. Ось це і весь кущ у них, але ремонтувати доводиться. Вони викопують ямку на місці ремонту і землю з цієї ямки розкидають по винограднику. А ямку заповнюють землею, яка ніколи не знала винограду. Коротше кажучи - цілком свіжою землею засипають. І туди висаджують сажанець, але попередньо корені - а там уміють вирощувати сажанці з багатою кореневою системою, шкода було дивитись - обрізають на 2.5 см і висаджують. З обрізаними коренями виноград з цих обрізків випускає дуже багато молодих коренів, вони фактично протягом двох років освоюють всю землю в цьому заглибленні, а вже коли приходять до межі із старою землею, то звичайно пригальмовують ріст, але до цього часу є вже достатньо міцний кущ, який здатний перенести такий спротив «втомленої» землі. Та і, власне кажучи, їм не потрібен міцний кущ, цього цілком достатньо.

Захист рослин

Захист рослин дуже об’ємний матеріал ви це прекрасно знаєте і вчити в цьому питанні я вас не збираюсь. І частіше всього нема такої необхідності, але ось яку помилку ми допускаєм постійно. Про це і не всі знають я розкажу спираючись на два найпопулярніших наших захворювання: мілдью й оїдіум.

Коли проводиться перше оприскування, я також у свій час вчив своїх бригадирів-агрономів, що ось коли в тебе в самому такому запущеному місці з’явиться перша плямка мілдью, то ось це момент початку обробки винограду. Те ж саме з оїдіумом, по перших, самих перших ознаках. А ось тепер вам скажу, що ми починали захист, та й більшість починає захист дуже, дуже вже пізно. Справа в тому, що причин там багато ще інших. Наприклад зимуючі спори мілдью починають весною пробуджуватись вже при температурі плюс 10 градусів. Та і ще, що дуже важливо, що ми пропускаєм одну дуже важливу річ. Пошкоджені мілдью грона і листки бувають не зовсім типовими при проявах мілдью.



Такі невеликі. маленькі плямки, причому плямки обмежені жилками, там не великі ніби, не сильне спороношення. Воно виникає або в несприятливі роки, або частіше всього після збору вінограду чи під час збору винограду. Займатися захистом від цього мілдью ніколи, та й ніби воно не сильно пошкоджує листя. Та й листя вже чи то потрібні чи то ні.

В цьому криється дуже велика помилка. Саме ось ця форма мілдью утворює ті спори, які йдуть на зимівлю. Якраз цей матеріал, який йде на зимівлю, куди попаде, там і зимує. І на штамбах і на землі, і в землі. І навіть заробка в землю не є трагедією для хвороби, вона пристосувалась. І в землі ці спори можуть жити зберігаючи свою життєздатність до 5 років, можете собі уявити.

А навесні при температурі плюс 10 градусів, там вже проходить цілий ряд перетворень і кінець кінцем вже зявляються так звані зооспори. Це дуже легкі утворення, які дуже легко переносяться з вітром, куди завгодно, і із землею, і з краплями. І кінець кінцем щось потрапляє і на нижню сторону листка. Попавши на нижню частину листка, тому вони й називаються зооспори, бо мають в себе вусики, як мотор в човні. І можуть рухатись в цій краплі води туди, куди і потрібно. Вони шукають найближчі продихи виноградного листка.

Знайшовши найближчий продих зооспора відкидає свій «двигун» і проростає гаусторією. Гаусторія проростає в продиху, починає проростати у проміжку між верхньою і нижньою поверхнею листка. І звичайно при цьому проникає вже в клітини виноградного листка і починає живитись клітинами виноградного листка. Через це клітини втрачають свій хлорофіл і ми бачимо перші плямки.

Але давайте порахуємо: від появи температури плюс 10 на землі і в повітрі і до першого стандартного оприскування по мілдью скільки часу проходить? Це вже більше місяця проходить. Так ось в цей час ці зооспори нічим не захищені, дуже вразливі в цей час їх легше всього знищити. Любими способами, хімічними, якими ви рахуєте за потрібне знищити. А ми в цей час просто чекаємо перших проявів мілдью. Ми запізнюємся на дуже великий термін, а головне, що пропускаєм цей період коли… з цією заначкою захворювань можна справитись.



Щодо оїдіуму, ми звикли, що оїдіум зимує перш за все на розфарбованих коричневими плямами однорічних лозах. Але це дуже захищена грибниця, яку важко пройняти чимсь. Вона готується таким чином до зимівлі. І розраховувати, що ми викорінюючим обприскуванням її знищим — це можна понадіятись, не більше того. Тому, що викорінююче наше обприскування толком і робити то нічим.

Якщо ми працюєм ДНОКом, то давайте подумаєм, що таке ДНОК, він заборонений ще з кінця 80-х років. Тоді і припинився випуск, але він зараз в нас є. Можете уявити звідки цей ДНОК, це ДНОК із колгоспних, радгоспних складів, який багато років тому втратив свою дієвість. Залишився тільки  сморід і шкода від нього.
А ми стараємся якимсь чином захищати, не говорячи вже, як ми засмічуєм цим виноградник.

Це просто не дієвий препарат. Тепер є профілактичні обробки, я рекомендував і рекомендую 1 % мідним купоросом, без всякого застереження, поки бруньки закриті повністю, можна працювати 1% мідним купоросом. Але й це не те. А те що можна взяти залізний купорос, то це просто маркетингова приманка. Це просто відходи електролізного виробництва. Вмілі маркетологи умудрились продавати, створили легенду, стали продавати людям. Практично доведено, що залізний купорос є дієвим тільки в боротьбі проти американської борошнистої роси на аґрусі, тільки лиш, і більше доказів нема.

А тепер де ж зимує оїдіум і звідки він виникає. Багато з вас знає, що з’являється і зимувати він пристосувався у середині виноградного вічка. Там під надійним захистом він захищений і від погодних катаклізмів і від всіх наших хімікатів. Але як тільки вічко починає розпускатись в цей час починає свою життєдіяльність і грибниця зимуючого міцелія оїдіума у вигляді тонесеньких срібних ниточок. Вони повзуть в слід за пагоном, що розпускається. І ось тут ми вважаємо, що це пушок молодого винограду, але половина з цього пушку — нитки оїдіума. Він ще не пошкоджує нічого, він тільки готується пошкоджувати.



Обприскати чимсь, знешкодити ці нитки — він дуже вразливий у цей момент. Але по-перше більшість не знає, що вони там є, більшість не знає, що це оїдіум там поселяється. А по-друге ну як ось таку ніжність, таку красу, яким хімікатом обприскаєш без побоювання, що ти його не спалиш чи щось в цьому роді. А тепер уявіть коли ми помітимо перші блискучі плямки на поверхні листка виноградного чи вже більш розвинутий оїдіум. Ну нехай будуть самі перші, чого нас вчили, блискучі плямки на поверхні листка. Це вже й лист має бути нормально розвинутий. Скільки днів проходить? Та знову ж таки цілий місяць. І знову ж таки ми цей цілий місяць, тоді коли грибниця дуже вразлива до будь-яких хімікатів пропускаємо. А тоді починаєм героїчно боротися вже із хворобами, що з’явились.

Власне так, як і наша медицина лікує, коли вже захворів, тоді починають лікувати. І знову ж лікуємо тільки симптоми.

Про органічне виробництво

Ви подивіться, що квоти на поставку напевно всієї продукції в ЄС, якими нас заманювали раніше, настільки мізерними залишились, що вони закриваються буквально за один, два, три дні торгівлі. Але якщо при наших гарних гібридних формах із цієї великої гами викристалізуються сорти гарні і, якщо ці сорти будуть ще й органічно чисті, то я думаю, що не тільки Прибалтика буде їхати з рефрижераторами, але ще й з Європи будуть їхати.

Те, що можна вирощувати в органічному варіанті у нас виноград, я можу навести приклад. Ось уже в Запоріжжі фермер невелику площу, десь на 1000 кв. м теплиць з виноградом, сертифікував за європейськими нормативами. Коли я сказав, що це ж дорого, це ж одразу 35 тис., а пізніше ще кожен рік. Він сказав, що виправдає це за один рік.



Він сертифікував за європейськими нормативами, вирощує виноград без «хімії» і постачає його в так звані клубні магазини, це покупці в яких грошей дуже багато. І також вони дуже переймаються своїм здоров’ям, організували клубні магазини в яких намагаються мати тільки органічні продукти харчування вже зараз. Так ось один з варіантів постачання — туди.
На всі чотири сторони наш виноград в органічному вигляді буде йти тільки так. На щастя органічного винограду у наших конкурентів ще нема і він не передбачається найближчим часом. В нас вже є можливості цей виноград вирощувати.

Асортимент винограду

Якщо ви вже підняли це питання про те наскільки зберігся асортимент винограду. Ви прекрасно знаєте, що наша чудова країна може гордитись, що гарного винограду, сортів дуже багато, як ні в якої більше країни. Але це в основному гібридні форми, так звані нестійкі форми винограду. Це ще не сорти, багато з них змінять врожайність, більшість змінять розміри грон і т.д., будуть забраковані. Але тим не менш, це великий запас матеріалу із якого з роками обов’язково викристалізуються хороші сорти. Ви бачите приклад Лори, яка із любительського асортименту взята вже під опіку Науково-дослідного виноградарського інституту. Таке може бути і з сортами.



Але при цьому слід нам подумати ось про що. Наші покупці стали дуже вимогливі до нашого товару. Сьогодні їм подавай цей, завтра інший. Сьогодні один, завтра інший. Потрібно їм великий, крупний, яскраво забарвлений і т.д. Чи не розбалували ми наших покупців, що вони купляють те, що бачать очима, оцінюють очима, а вже смак і все решта на другому плані?

Дивіться, багато із вас знають сорт Султаніна, турецький сорт. Але що таке Султаніна? Це дуже непримітна зеленувато-золотиста грона, дрібна ягода. Зрозуміло, що це кишмишний сорт простого смаку. Достоїнств у нього два очевидних: ранній термін дозрівання і при цьому транспортабельний кишмишний сорт. Але тим не менше в Туреччині цей сорт вирощує, як основний, не багато не мало 60 тис. фермерських господарств. Але це ще не саме основне.

Головне те, що ці фермерські господарства об’єднані в регіональні збутово-постачальні кооперативи і загальнотурецьку організацію виноградарства, яка корегує багато дій фермерів. І тому в них є можливість буквально в найкоротший термін зібрати велику партію однотипного винограду. Чи то на морську баржу і прислати її в Чорноморський порт, чи то загрузити десяток рефрижераторів і закинути в більш північну країну. І тим самим вони вже кілька років дуже сильно перебивають всю торгівлю в Україні з нашими ранніми, навіть дуже красивими сортами ягід.



Постарайтеся наступного року поцікавитись, всюди де можливо, як складається з ціною, з закупкою, із попитом на цей виноград. Звичайно, що той виноград закупляють наші менеджери, українські. Але чому наші люди беруть Султаніну беруть у великих кількостях. Викупляють, цей простий виноград, а в нас з різнокольоровим не завжди вдається вийти в потрібний термін.

Це дуже важливо, це говорить про те, що нам теж не варто розпорошуватись на різні сорти, а потрібно бути і організованими таким чином, щоб ми теж могли створювати великі партії, ну як мінімум у рефрижератор. Справа в тому, що не завжди ж Україна буде так забита у відношенні ринку, що ні на північ, ні на південь. А на захід на два дні тільки маєм можливість торгувати, а тоді вже ліцензії закінчились. Це все рано чи пізно закінчиться, тому не спішіть корчувати виноградні насадження.

Тому, що є наприклад сорт Юпітер, який скромно виглядає, хоча на смак це хороший сорт і ранній сорт. І 27 — 30 градусів морозостійкості, коротше робити і робити ще цьому сорту, але змушені корчувати тому, що на фоні інших наших різнокольорових, строкатих сортів він не має вигляду і покупці носом крутять від цього сорту. Розкорчувати легко, але не будемо забувати, шо закладка нового винограднику сьогодні коштує $60 тис. Це все переживеться, справа в тому, що ринок — річ примхлива.



Я наприклад пам’ятаю із своєї практики, як в один час у прибалтійських країнах, куди ми постачали немало винограду, пішла мода на білий виноград. Ось дістань і поклади їм тільки білий виноград і ніякий інший. На щастя тоді інших сортів у нас і не було практично, тому поставляли їм білий виноград. Зараз я вже не знаю який виноград вони хочуть, але це ринки до яких можна привчити людей.

Наглядний приклад Італії, де виноградарі працюють вже напевно під другу сотню років. І білий сорт практично один в них йде на експорт і в країні, це Мускат Італія. А червоних сортів навіть не знають. Ну Редґлоуб у них з’явився з червоних пізніх сортів. І покупці звикли і не соромляться, беруть цей виноград без всяких розмов.

Прибутковість винограду

Тут варто згадати ще одну річ — прибутковість винограду. Щоб фермер після продажу цього винограду, щось мав собі для подальшого розвитку, для подальшого життя. Коротше кажучи — знизити собівартість винограду. Так ось пам’ятається мені, що у великих насадженнях винограду десь 40 % винограду залишалося в нас з нестандартними гронами, які на пакування не йшли. А грузили ми їх до 5 — 6 мехсекцій. А в одна мехсекція, може хто пам’ятає, це 6 повних рефрижераторних вагонів. Так ми грузили до 9 секцій за сезон. Ось і залишався такий виноград, така кількість винограду. Так на мехсекцію і в «парадні» ящики ті самі, які підуть в торгівлю, напевно ці ягоди і не варто вантажити.

Але в цій же самій Італії знімається весь столовий виноград. Крупні, гарні грона йдуть на упаковку і на відправку. А все, що нестандартне йде на пакувальні лінії і там вони упаковуються у напівпрозорі плівки, які йдуть по демократичній ціні, ідуть на внутрішню торгівлю. Так ціна там не сама максимальна, але цей виноград взагалі пішов би на переробку, на вино. При чому по низькій ціні, як неякісний виноград для вина. А тут він проданий по нормальній, помірній ціні. Отримані певні гроші і це явно покращує питання прибутковості винограду.
В нас це не практикують, ну принаймні мало хто практикує. Задумайтесь будь-ласка над цим питанням, спробуйте, а тоді привчайте супермаркети, навіть поступово, щоб вони торгували таким розфасованим виноградом за відповідну ціну.

Інші матеріали на основі вебінарів UHBDP читайте тут.

© Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми