Особливість останніх сезонів у надзвичайно посушливій осені та відсутності достатньої кількості вологи взимку у багатьох регіонах. Тож проблема з запасами вологи на виноградниках стоїть дуже гостро.
Як правильно діяти в таких умовах та як доглядати за виноградником, щоб отримати максимальний результат розповів Андрій Штірбу, завідувач відділу виноградарства ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова» під час вебінару, організованого Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP), що фінансується Міністерством міжнародних справ Канади, співфінансується та реалізується Менонітською Асоціацією Економічного Розвитку (MEDA).
Для того, щоб розібратися, які параметри вологості ділянок є оптимальними, потрібно знати показник щільності ґрунту. Він вимірюється в масі одиниці ґрунту на одиницю об’єму — це г/см3, кг/дм3 або т/м3. Щільність ґрунту суттєво впливає на розвиток кореневої системи.
Якщо щільність ґрунту до 1,4 г/см3, то корені добре розвиваються в різних напрямках. При перевищенні цього показника корені починають дуже слабо рости. Як правило, вони шукають якісь проходи черв’яків і тріщини між частинками ґрунту.
Читати за темою: Виноград у теплиці: фізіологічні порушення та їх лікування
При утриманні під чорним паром, середня щільність ґрунту для важкосуглинкових чорноземів становить 1,35 г/см3. Дослідження ділянки, де було повне залуження верхнього шару через траву, яка періодично скошується — показало збільшення щільності ґрунту з часом, хоч така ділянка і зменшує витрати на обробку.
Польова волога для чорного пару на богарі в метровому шарі ґрунту становить 14,6 %. Для залужених міжрядь цей показник ще менший — 8,3 %. Якщо залишаються бур’яни, або висіваються сидерати, які теж є споживачами води на ділянці, зростає конкуренція за вологу, що пригнічує виноград.
Сам по собі процент вологості ґрунту нічого не говорить. Щоб його правильно інтерпретувати потрібно знати найменшу вологоємність ґрунту, або гранично-польову вологість. Це та кількість вологи, яку може в себе увібрати ґрунт і яка максимально доступна для рослин.
Зазвичай, на важкосуглинкових чорноземах цей показник становить 24 %. Саме стільки води може в себе увібрати ґрунт і легко віддати її рослині. На ґрунтах легкосуглинкового складу вологоємність менша і ще менша вона на ґрунтах після плантажу.
Важливий також показник вологості в’янення рослини — це показник, при досягненні якого рослина починає в’янути. Для важкосуглинкових чорноземів він становить 7-8 %. Для середньосуглинкових орієнтовно 7 % і легкосуглинкових 6 %. Тобто волога є в ґрунті, але вона так утримується ґрунтовими часточками, що рослина не може нею скористатися.
З усіма вищезазначеними показниками розраховуються запаси вологи. На сьогодні для ділянки виноградника, де утримання ґрунту проводиться по методу чорного пару, тобто повністю забираються всі бур’яни й не висіваються сидерати в міжряддя, записи вологи в метровому шарі становлять орієнтовно 80-90 мм.
Читати також: Боротьба зі шкідниками — захист томатів і капусти відкритого та закритого ґрунту
Там, де було залуження міжрядь минулого року, запас вологи нижчий — 54 мм. Ці показники по продуктивній волозі нижчі на 40 %, ніж середні багаторічні дані, тож дефіцит вологи дуже великий.
При таких показниках вологи, посадку потрібно проводити якомога менше обрізаючи коріння: у ямки, або з допомогою посадкових машин, якщо це великі плантації. Після посадки обов’язково потрібен полив.
Найбільше вологи виноград потребує у фазу сокоруху, на початку розпускання бруньок. Волога в цей період повинна бути на рівні 95-100 % від найменшої вологоємності.
У міру того, як виноград починає рости, потреба у волозі зменшується, особливо у фазу цвітіння. У цей період допускається вміст вологи 75-80 % від найменшої вологоємності.
Після того, як виноград відцвів, виноградні ягоди починають інтенсивно наростати. У цей період підвищується потреба винограду у воді і тому рекомендований показник вологості має бути не нижчим 70-85 % від найменшої вологоємності.
Читати ще: Вирощування овочів і розсади на Кременчуцькій овочевій фабриці
Після завершення наростання маси ягід ростові процеси винограду згасають і потреба у волозі теж. При дозріванні ягоди полив винограду може навіть зашкодити, адже прокидаються ростові процеси, лоза дуже погано визріває і погано входить у зиму. Тож у кінці вегетації за вологою ґрунт потрібно утримувати орієнтовно на 70-60 % від найменшої вологоємності.
Ці всі показники використовуються для розрахунку поливних норм. Якщо зараз волога становить 60 % від найменшої вологоємності (14 %), то щоб її підняти до 100 % (24 %), потрібно підняти ще на 10 % вологість ґрунту. Знаючи цей інтервал можна розрахувати норму поливу.
Без зрошення
Якщо виноградники плодоносного віку і вирощуються на богарі без зрошення, то в умовах дефіциту вологи потрібно подбати про зменшення навантаження на кущі. Скажімо, при обрізці ви залишили на кущ по 40 вічок. Якщо ці вічка проростуть, є велика ймовірність, що кущ не «витягне» їх у майбутньому врожаї. Тому навантаження куща потрібно зменшувати на 15-20 %.
Навантаження можна скоригувати обрізкою, або надалі, обламуванням зелених пагонів. Обрізку на столових сортах, де є вже приріст по 5 см, робити не рекомендовано. Для технічних сортів, де тільки спостерігається розпускання бруньок, обрізку можна проводити. Якщо немає можливості в цей час провести коригування обрізкою, то потрібно буде це зробити вже при обламуванні лишніх зелених пагонів.
Читайте також: Все, що необхідно знати про лохину (дайджест)
Тож, якщо виноградник без зрошення — ця операція має бути запланована обов’язково.
Другий важливий прийом — це утримання ґрунту під чорним паром. Це означає повне видалення бур’янів і недопущення їхньої появи на ваших виноградниках. Водночас важливо розуміти, що обробіток ґрунту потрібно проводити на мінімальну глибину — не більше 6-8 см. Оскільки чим глибше обробляється ґрунт, тим більше він висушується.
У рядах також потрібно подбати про обробку або фрезою, або механічною сапою. Для виноградників без зрошення можна використовувати також гербіциди загальної дії до початку розпускання бруньок. Якщо гербіцид гліфосатної групи внести на вегетуючий виноград, то крім бур’янів він пригнітить і кущі.
Максимально бур’яни чутливі до гербіциду в стадію інтенсивного росту — висота повинна бути 10-15 см.
Читайте також: Жимолость — перспективи вирощування нішевої культури
На поливі
Більшість господарств поливають виноград для того, щоб отримувати якомога кращу продукцію. На таких виноградниках обов’язково потрібно проводити вологозарядкові поливи. Оптимальний період для цього — осінь. Норма для вологозарядки 250-350 м3/га винограднику для крапельного поливу. У старій літературі часто можна побачити норму в 700-1000 м3/ га для поливу по борознах, але сьогодні це практично неможливо через вартість води.
Протягом літа поливну норму зменшують до 70-120 м3/га і проводять з інтервалом 10-20 днів, усього 6-7 разів за вегетацію. На поливних виноградниках коригування навантаження не проводиться.
Ґрунт на виноградниках зі зрошенням потрібно тримати в стані чорного пару, або ж задерняти природним рослинним покривом із бур’яном чи посівом сидеральних культур. Важливо пам’ятати про конкуренцію за воду і періодично скошувати такий покрив.
На поливних виноградниках обробляти ґрунт рекомендується механічно, або в рядах фрезами чи мехсапами. Гербіциди в таких виноградниках потрібно використовувати дуже обережно, адже він може промиватися в ґрунт до кореневої системи винограду.
Молоді виноградники до 4 років
За прийнятою класифікацією, до 4 років від посадки виноградник вважається молодим і лише з п’ятого — плодоносним.
На молодих виноградниках в умовах посушливої весни обов’язково потрібен полив гідробуром, або від цистерни не менше 5-10 л на кущ з одночасним підживленням азотом, фосфором та калієм із розрахунку 120 г /100 л води. Для нітроамофоски на 100 л потрібно 1,2-1,3 кг добрива.
Якщо на молодих виноградниках після посадки встановлене крапельне зрошення, полив потрібно проводити не менше, ніж 5 раз за вегетацію в нормі 70-90 м3/ га.
На молодих виноградниках потрібно утримувати ґрунт у стані чорного пару, періодично видаляючи бур’яни з використанням мінімальної глибини 6-8 см. У рядах молодого виноградника механічна обробка не застосовується — лише ручне рихлення ґрунту.
При дотриманні цих базових агротехнічних рекомендацій можна зберегти виноград та отримати врожай, не ослабивши кущі на наступний сезон.
Сьогодні надзвичайно актуальним є моніторинг такого небезпечного шкідника, як ґронова листовійка. Якщо несвоєчасно проводити обприскування та інші заходи для боротьби з ним, можна втратити 100 % врожаю. Втрати здебільшого спричинені тим, що шкідник прокушує ягоди, відкриваючи двері таким хворобам, як сіра гниль. Тож у кінцевому результаті врожай гине від хвороби, а не шкідника безпосередньо.
Весна — це та пора, коли потрібно розвісити на винограднику феромонні пастки, які приваблюють метелика. Масово вилітати метелики розпочнуть до кінця квітня.
Якщо буде тепла погода, то тривалість льоту може бути 10-15 днів. За сприятливої погоди, він може розтягнутися і до 30 днів.
На жаль, сьогодні з цим шкідником ефективно боротися можна тільки з допомогою обприскування пестицидами. Феромонні пастки ефективні лише на невеликих ділянках і використовуються для моніторингу. Вони дозволяють визначити дату вильоту, чисельність, та пік льоту.
Читайте за темою: Догляд та відновлення винограду після зими
Поява гусениць, які шкодять винограду очікується приблизно 15 травня. Залежно від погоди, відродження гусениць може зміщуватись до 10 травня, або ж 15 травня.
Коли відкладає метелик на суцвітті яйце, то воно розвивається в гусеницю, гусениця починає прогризати бутони квітів, починає активно харчуватися й робить для себе кокон у вигляді павутинки. Це і є ознаки наявності ґронової листовійки. У середньому 15 травня — це час відродження гусениць і в цей період потрібно використовувати пестицид. Саме по відродженню гусениць вони найбільш чутливі до пестицидів.
Перше покоління ґронової листовійки, на врожай не дуже відчутно впливає, оскільки 50 % квітів із суцвіть винограду осипається. Але якщо не спрацювати по першому поколінню, то воно дасть запас на майбутнє друге і третє покоління. Тому перш обов’язково потрібно контролювати з допомогою пестицидів. Багаторічні спостереження показують, що якщо знищили перше покоління листовійки, то часто нема потреби обробляти навіть від другого покоління.
Спостереження показують, що друге покоління шкідника з’являється на початку липня, а третє покоління наприкінці серпня. Інколи, при затяжній та теплій осені може бути й четверте покоління.
Економічно виправданим використання пестицидів буде при наявності 4 гусениць на 100 суцвіть для столового винограду і 8 гусениць для технічного. У другому поколінні цей показник становить 6 і 8 гусениць відповідно. У третьому 8-10 гусениць на 100 суцвіть.
Пестицидів для боротьби з листовійкою на ринку дуже багато. Є системні, фосфорорганічні, наприклад, Бі-58, Пірінекс тощо. Гусінь поїдаючи отруєні бутони та ягоди гине. Є також препарати із дією на стадію яйця, наприклад, Воліам Флексі від Syngenta і низка інших. Загалом, рекомендується використовувати комплексні препарати, які містять 2 діючі речовини із групи фосфорорганіки, або піретроїдні.
Щодо феромонів — в основному їх постачає компанія Syngenta. Є також виробництво феромонів для ґронової листовійки в Молдові.
По другому — третьому поколінню, коли вже починає дозрівати виноград, дуже добре себе показав препарат Проклейм, теж Syngenta. Це біологічний препарат, виготовлений із вижимки рослин.
Окрім листовійки в нас є й інші шкідливі організми, які шкодять винограду. З огляду на засушливу весну, поява перших проявів хвороб, особливо несправжньої борошнистої роси може бути помітною в першій декаді червня. Тому до періоду цвітіння, орієнтовно в третій декаді травня обов’язково потрібно провести обробку відповідними фунгіцидами. Якщо була проблема з оїдіумом чи борошнистою росою торік, то в бакову суміш обов’язково потрібно додати препарат проти цієї хвороби.
У кінці червня, після цвітіння, коли починається ріст ягід з’являється борошниста роса, або оїдіум винограду. Другу обов’язкову фунгіцидну обробку проводять після цвітіння винограду. Незалежно від того, був оїдіум торік чи ні, обов’язково бакова суміш проти мілдью та оїдіуму.
У липні з’являються вторинні ознаки мілдью — з нижньої сторони листка помітні виражені плями. Наприкінці липня мілдью переходить на ягоди. Підв’ялені, зелені та фіолетові ягоди — ознака пошкодження мілдью, що проникає через плодоніжку та вкриває ягоду нальотом. Дуже важливо по росту ягоди використовувати препарати, як системної, так і контактної дії, щоб обробити зелені частини й щоб гриб не зміг проростати в ягоди.
Третю обробку проводять на початку росту ягоди, це розмір горошини. Теж комплексно проти мілдью та оїдіуму.
Якщо оїдіум не контролювався — у серпні ягоди потріскають, оголюючи насіння — класичний прояв хвороби. При такому пошкодженні врятувати виноград практично неможливо. Тому дуже важливі перші три обробки: до цвітіння, після цвітіння й по стадії горошини.
Читати ще: Як обрати трактор для саду?
У третій декаді серпня спостерігається розвиток сірої гнилі, спричинений ґроновою листовійкою. Гриб живе на всіх зелених рослинах, але вражає здебільшого, коли є ранки.
Боротися проти сірої гнилі потрібно першочергово шляхом боротьби з ґроновою листовійкою та іншими шкідниками. Тільки так можна запобігати сильному розвитку сірої гнилі.
Важливо зазначити, що якщо інтенсивно поливати столові сорти під час дозрівання, ягода розтріскується, даючи шлях сірій гнилі. Тому в цей період треба з обережністю підходити до поливу.
Ще одна хвороба — чорна плямистість, яка є практично на всіх виноградниках у вигляді чорних крапок на лозі. Це специфічна хвороба, що завдає найбільше шкоди в затяжну та вологу весну. Тож якщо спостерігається відчутний розвиток таких чорних плям на лозі, бажано проводити обмивку виноградних кущів. Добре підходять препарати, які містять мідь. Також є практика використання залізного купоросу.
Щодо сірковмісних препаратів — їх особливість у тому, що сірка діє через випари шкідливих сполук. Для того, щоб препарат подіяв, потрібно, щоб сірка випарувалася та потрапила на гриб. Відповідно, максимальна ефективність сірковмісних препаратів досягається при високих температурах, у жаркий літній період.
Читати також: Ринок бузини в Україні — шукаємо перспективу вирощування
На технічних сортах рекомендується застосування сірковмісних препаратів, як одну з останніх обробок проти оїдіума.
Крім того, сірка в нормах від 7 кг/га проявляє акарицидну функцію — пригнічує розвиток кліщів, які шкодять найбільше наприкінці липня — початку серпня. Тож внесенням сірки в цей період можна вбити двох зайців одразу.
Сірку також можна використовувати наприкінці вегетаційного періоду. Після того, як зібрали виноград, буває так, що на листі розвивається борошниста роса. Шкоди вона вже не несе, але створює колосальний запас інфекції на наступний рік. Тому після збору врожаю часто використовують сірковмісні препарати, щоб зменшити цей запас.
Температура повинна бути не більше ніж 250°C і не менше 14-16°C. При перевищенні показника у 300°C сірка може викликати фітотоксичність та опіки на винограді. Тому використовувати її бажано ввечері, або рано вранці.
Часто можна помітити на лозі білий наліт. Це, так званий, плач після обрізки лози — витікання рідини через зрізи. Коріння винограду поглинає воду із солями, нітратами й низкою інших мінералів, доступних для рослини. Ці солі разом із водою потрапляють на верхівки зрізів і стікають по лозі. Коли вода випаровується, то залишаються тільки солі. Тому білий наліт — це не грибне захворювання, і багато хто плутає його з якоюсь там проблемою.
Важлива тема — вимерзання винограду. Виноград це пластична рослина. Так у плодових дерев бруньки, а у винограда вічко — складна брунька, що складається із центральної бруньки й заміщуючих, резервних бруньок. Центральна брунька не стійка до морозів, а заміщуючі бруньки, менш розвинені, але більш стійкі до мінусових температур. Якщо центральна вимерзає, вони заміщують її й дають новий врожай. Тому коли гілки ростуть, то на багаторічній деревині дуже багато закладається резервних чи сплячих бруньок. Якщо у вас вимерзли всі бруньки на однорічній лозі, то можете бути впевнені, що будуть проростати резервні або сплячі бруньки. Тому поливати такі виноградники однозначно потрібно, у всякому випадку для того, щоб відновити виноградний кущ.
© Kurkul.com, 2021 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.