Блокування податкових накладних: що робити фермеру? (Частина 1)
22 травня 2020 853 0

Блокування податкових накладних: що робити фермеру? (Частина 1)

В Україні з 1 лютого 2020 року діє новий Порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165. Фермери щодня стикаються з цією ситуацією і вже охрестили такий порядок новим «податковим терором».

Критерії ризиковості платника податку на додану вартість

За даними офіційного видання Державної фіскальної служби «Вісник», чиновники визначили, що реєстрація ПН/РК може бути зупинена, якщо:  

  • платник податку на додану вартість (далі — платник податку) зареєстрований (перереєстрований) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;
  • платник податку зареєстрований (перереєстрований) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах;
  • платник податку зареєстрований (перереєстрований) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або здійснювати повноваження згідно з інформацією, наданою такими особами;
  • платник податку зареєстрований (перереєстрований) та проводив фінансово-господарську діяльність без відома й згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками;
  • платник податку — юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ);
  • платник податку не подав контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні (податкові) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;
  • платник податку на прибуток підприємств не подав контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;
  • у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризикованість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як визначається позитивна податкова історія платника ПДВ?

Щоб мати позитивну кредитну історію, суб’єкт господарювання, тобто платник ПДВ, має відповідати багатьом критеріям, що визначені фіскалами.

Обсяг постачання, зазначений платником ПДВ у податкових накладних/розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих для реєстрації в іншому місяці, ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних у поточному місяці, з урахуванням поданої для реєстрації в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування становить менше 500 тис. грн. Але це за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений у них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем — платником податку, не перевищує 50 тис. грн, а керівник — посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку.

Платник податку здійснює на постійній основі протягом будь-яких 4 звітних місяців з останніх півроку реєстрацію в Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування на постачання товарів/послуг за одним і тим самим кодом товару/послуги згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором продукції та послуг.

Залишкова вартість основних засобів для платників податку на прибуток підприємств на кінець звітного (податкового) періоду (звітний (податковий) період обирається відповідно до пунктів 137.4 і 137.5 статті 137 Податкового кодексу України для певної групи платників) становить більше 5 млн грн та відображена у звітності, за якою граничні строки її подання передують календарному дню розрахунку такого показника. Головна умова — із початку попереднього року керівник та засновник не змінювалися.

Читати також: Продовження договорів оренди землі — 5 лайфхаків від Feodal.Online

Площа наявних у платника податку у власності (на праві власності/користування) орендованих земельних ділянок становить не менше 200 га включно або орендованих земельних ділянок комунальної та/або державної власності — не менше 0,5 га (станом на 1 січня поточного року), що задекларовані до 20 лютого поточного року та за які сплачено суму податкового зобов’язання з плати за землю у строки, передбачені законодавством.

Сплачено суму єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на одного працюючого, що перевищує суму такого єдиного внеску з мінімальної заробітної плати у 2 рази за останні 12 місяців. Умова — з початку попереднього року керівник та/або засновник платника податку не змінювалися та середньомісячна чисельність працюючих за останні 12 місяців становить не менше 5 осіб.

Загальна сума сплачених у попередньому звітному році сум єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та податків і зборів, контроль за справлянням яких покладено на ДФС, платником податку та його відокремленими підрозділами, якими подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, становить більше 10 млн грн.

Які операції можуть бути ризиковими?

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних має низку критеріїв ризиковості здійснення операцій.

  • Фіскали вбачають ризиковість операції, якщо товар чи послуга, зазначений/зазначена в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), відсутні в таблиці даних платника ПДВ як товар/послуга, що на постійній основі постачається. 
  • Також ПН буде ризиковою, якщо обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов’язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50%) груп товарів (продукції), визначених Державною податковою службою та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
  • Наступний критерій — відсутність (анулювання, зупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 і 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України (далі — Кодекс), стосовно товарів, зазначених платником податку в податковій накладній/розрахунку коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі на дату їх складення.

  • Ризикованою буде операція через відсутність на дату складання податкової накладної/розрахунку коригування відомостей (актуального запису) в Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб’єкта господарювання, який подав для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, де зазначено товар (пальне) за кодами згідно з УКТЗЕД відповідно до підпункту 215.3.4 пункту 215.3 статті 215 Кодексу.
  • Ще один критерій ризиковості — складання розрахунку коригування постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача — платника податку, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для товарів за кодами згідно з УКТЗЕД — зміна перших чотирьох цифр кодів, а для послуг за кодами відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг — перших двох цифр кодів), за умови відсутності таких товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, поданому для реєстрації в Реєстрі, у таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається.
  • Операцію також визнають ризиковою, якщо буде перевищено суму компенсації вартості товару/послуги, зазначених у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов’язань, поданому отримувачем такого товару/послуги для реєстрації в Реєстрі, величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 року, зазначеного постачальником у зареєстрованих у Реєстрі, складених на отримувача таких товару/послуги, та обсягу постачання з 1 січня 2017 року, зазначеного отримувачем у зареєстрованих у Реєстрі податкових накладних/ розрахунках коригування на постачання такого/такої товару/послуги.
  • Фінальний критерій ризиковості — складання розрахунку коригування на зменшення податкових зобов’язань до податкової накладної, складеної та зареєстрованої постачальником товарів/послуг на неплатника податку на додану вартість, та подання для реєстрації в Реєстрі у строк, що перевищує 14 календарних днів з дня складання податкової накладної, зареєстрованої в Реєстрі без порушення граничних строків реєстрації, встановлених Кодексом.

Далі буде.

 © Катя Капустіна, Kurkul.com, 2020 р.

Коментувати
Виконано за допомогою Disqus