Лабораторна робота: визначаємо поживність корму для ВРХ

Лабораторна робота: визначаємо поживність корму для ВРХ

11 червня 2020 597 0

Якість ферментації силосу визначає, якою мірою нам вдалося чи не вдалося зберегти поживну цінність корму. Лабораторні дослідження дозволяють зробити таку оцінку та отримати оптимальні кондиції силосу для відгодівлі ВРХ. У цій статті ми розповімо, на які саме показники слід звернути увагу при таких дослідженнях і які результати в лабораторії отримали силосні корми молочних підприємств компанії «Кернел». Підготовано за матеріалами головного агронома ТОВ Морс Агрономікс (США) Дейла Морса та за даними ТОВ «Агро Експерт інтернешнл».

Дуже важливо розглядати силос, як біологічну динамічну систему, що характеризується рядом взаємопов`язаних параметрів. У цьому матеріалі ми продемонструємо приклади таких взаємозв`язків.

За допомогою лабораторних досліджень чинників, що впливають на ферментацію, можна зрозуміти, наскільки нам вдалося зберегти поживну цінність силосу. Ці дослідження допомагають розібратися в процесах, що відбуваються під час ферментації. Існує шість ключових показників, які можуть дати нам досить вичерпну інформацію щодо якості ферментації. За необхідності можна провести також розширений аналіз ферментації та отримати низку додаткових показників для більш глибокого діагностування проблеми, проте вони не дуже часто використовуються. 


Контроль pH, як індикатору стабільності силосу

Насамперед слід звернути увагу на показник рН. Чим нижчий цей показник, тим краща стабільність та збереженість силосу, оскільки в ньому не можуть розвиватися мікроорганізми псування. Інші параметри аналізу вказують нам на час, який було витрачено для досягнення фінального рівня рН, а також на втрати, які відбулися в цей період. Період досягнення фінального стабільного рівня рН може тривати від трьох днів до кількох місяців, і довший період означає вищі втрати ферментації, тому чим швидше, тим краще. Зелена маса в полі має величину рН близько 7,0. Після скошування бактерії починають споживати рослинні цукри та продукувати різні кислоти, що призводить до зниження величини рН у кормі.


Важливість молочної кислоти для якісної ферментації

Утворення переважної кількості кислот бродіння призводить до погіршення якості корму, оскільки частина вуглецю цукрів втрачається у вигляді діоксиду вуглецю з одночасним утворенням води, як побічного продукту, що візуально проявляється у витіканні соку. У результаті втрачається суха речовина, зменшується кількість корму в сховищі та втрачається його поживна цінність для корів. Єдиним винятком є молочнокисле бродіння — процес утворення молочної кислоти, що є трикарбоновою кислотою (молекула має 3 атоми вуглецю), як єдиного продукту ферментації цукру (молекула якого має 6 атомів вуглецю), без утворення діоксиду вуглецю, як побічного продукту. Отже, весь кормовий матеріал залишається в сховищі силосу в дещо видозміненому вигляді й не відбувається втрат сухої речовини та енергії. Мета ферментації полягає в максимально можливому утворенні молочної кислоти, для того щоб знизити величину рН до якомога нижчого значення, який дещо відрізняється для кожного виду силосу. Сама ж молочна кислота охоче споживається коровами.

Читати також: Зіпсований ще в полі: як уникнути проблем збереження силосу


Дослідження в Україні

У кооперації з молочними підприємствами компанії «Кернел» та ТОВ «Агро Експерт інтернешнл» у 2018 р. було проведено дослід з оцінювання якості ферментації в силосованих кормах. Було відібрано десять зразків силосу (люцерна, віко-вівсяна суміш, овес) з молочних ферм компанії «Кернел», локалізованих у Центральній Україні. Дослідження зразків проводилося в американській лабораторії Cumberland Valley Analytical Services (CVAS), яка вважається найкращою лабораторією в молочній галузі США. Зразки силосів було завакуумовано та відправлено на дослідження в США. Було досліджено шість основних показників ферментації, які входили до стандартного аналітичного пакету. Результати досліджень представлено в таблиці.

 У цьому досліді ми порівнювали зразки силосів, оброблених Сайледж Про, та зразки, оброблені іншим інокулянтом, що також використовувався на молочних підприємствах компанії «Кернел». За мету ми ставили досягнення якомога нижчого значення рН, максимального вмісту молочної кислоти в загальній кількості кислот бродіння, низький вміст кислот бродіння, пов’язаних із псуванням силосу, та низький вміст аміаку. Оцтова кислота та масляна кислота є небажаними кислотами псування та продукуються природною мікрофлорою зовнішнього середовища. Ми намагаємося зупинити діяльність цих бактерій за допомогою молочнокислих бактерій, що містяться в інокулянті, який ми купуємо. Не вдаючись у детальну біохімію, важливо розуміти, що оцтовокисле та маслянокисле бродіння є проявами процесу псування та втрат енергії та сухої речовини силосу внаслідок втрат вуглецю. Аміак є результатом руйнування протеїну в процесі зберігання.


Результати дослідів та висновки

Наведені результати дозволяють виявити деякі цікаві взаємозв’язки та побудувати певні закономірності. Зразки 2, 7 та 9 мали досить високий вміст молочної кислоти, при цьому не вдалося зупинити надмірну продукцію оцтової кислоти аборигенною мікрофлорою L.Buchneri. Ми можемо допустити, що без такого сильного продуцента молочної кислоти, як Сайледж Про, у цьому силосі цілком могло відбутися катастрофічне псування поживності через вплив бактерій зовнішнього середовища. Усі інші зразки із Сайледж Про мали достатній вміст молочної кислоти та оптимальну якість ферментації. Цей аналіз вказує на те, що Сайледж Про забезпечує ефективну ферментацію та високу окупність витрат, якщо порівняти збережену поживну цінність корму і вартість продукту.

Зразок 6 має досить добре фінальне значення рН на рівні 4,57, але, вочевидь, це було досягнуто внаслідок занадто тривалої ферментації, про що свідчить низький вміст молочної кислоти. Внаслідок цього природні бактерії клостридії встигли утворити масляну кислоту. Високий вміст масляної кислоти означає дуже високі втрати сухої речовини та енергії, яку було витрачено на утворення цієї кислоти. До того ж масляна кислота має неприємний запах, що знижує споживання корму тваринами. Так званий «інший бренд» інокулянта, вочевидь, складався із бактерій, які були дуже повільними продуцентами молочної кислоти, внаслідок чого в жодному з досліджуваних зразків не вдалося зберегти прийнятного рівня ферментації та збереження поживності корму. Проведені дослідження вказують на низьку ефективність цього бренду, марне витрачання коштів на нього, оскільки відбулися економічні втрати через погіршення кормової цінності корму.

Отже, проведення високоякісних лабораторних досліджень дає розуміння реальних показників ферментації, через інтерпретацію взаємозв’язків між різними показниками можна оцінити певні закономірності самого процесу ферментації. Ми закликаємо всіх споживачів Сайледж Про проводити дослідження зразків силосів у лабораторії CVAS для розуміння одержаних результатів.

© Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою