На Півночі кукурудза лишається фаворитом — АгроЕкспедиція Посівна 2023

На Півночі кукурудза лишається фаворитом — АгроЕкспедиція Посівна 2023

23 травня 2023 1114 0

Минулого тижня журналісти Latifundist Media разом з друзями-експертами ВASF та Credit Agricole вирушили в мандрівку Україною. Ціль нашої АгроЕкспедиції — це Посівна-2023. Обʼїхавши десяток регіонів ми поговорили з аграріями про те, як сіяли цього сезону, на чому економили, які культури обрали та на чому розраховують заробити. З перших вуст ми почули від аграріїв про проблеми, плани та настрої. В підсумку ми отримали унікальний зріз про посівну-2023 та хочемо поділитись ним з читачами Kurkul.com.

Чим особлива посівна-2023? Як підмітив начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій, цьогоріч аграрії сіють з врахуванням не лише погодних факторів, але й викликів воєнного часу. Агровиробники адаптували сівозміну, виробничі практики, комерційні підходи до придбання основних витратних ресурсів та реалізації врожаю тощо. 

Ігор Гуржій, начальник управління агроекспертизи «Credit Agricole Bank»

«Саме вартість ресурсів, невизначеність роботи каналів збуту продукції, дефіцит обігових коштів та нестача кваліфікованих кадрів вплинули на остаточні рішення і хід посівної. В даних умовах прослідковується чітка тенденція до все активнішого використання ресурсозберігаючих технологій.  Так, агровиробники фокусуються на технологіях мінімального обробітку ґрунту таких як No-Till та Strip-Till. Їх впровадження дозволяє зберегти вологу, зменшити об’єми використання палива, оптимізувати систему мінерального живлення та значно скоротити час виконання польових робіт. Ці переваги також дозволяють бути більш гнучким у питанні адаптації до змін клімату», — додав представник банку.

Чи справді аграрії переходять на режим ресурсозбереження ви дізнаєтесь в кінці цього тексту. А зараз розпочинаємо нашу агромандрівку полями Київщини та Чернігівщини.


ТАС Агро Центр: «Ставку зробили на кукурудзу, але квітнева волога може зіграти з нею у злий жарт»   

Першим на маршруті АгроЕкспедиції став Центральний кластер компанії «ТАС Агро». В цьому кластері обробляють близько 14 тис. га. При виборі культур в компанії не орієнтуються на моментні тенденції, а розглядають їх з перспективою на 5 років. Кукурудза у сівозміні цьогоріч зайняла близько 30% площ, соняшник та пшениця — по 20%, соя — 14,5% і ріпак — 8,4%. Ще близько 5% площ відведено під кормові культури. 

Читайте також: АгроЕкспедиція Посівна 2023 на Півночі: технології вирощування ярих та озимих культур на Чернігівщині і Київщині

«Минулого року ми висіяли багато соняшнику, в цьому році його сіємо значно менше. Ми все-таки бачимо перспективу в кукурудзі й це підходить під нашу сівозміну.  Також зробили ставку на сою. Озиму пшеницю зменшувати також не хочемо. Ми повернулись до сівозміни, бо один раз ви можете отримати прибуток, а наступного разу «попасти», — розповів заступник директора з виробництво «ТАС Агро Центр» Валентин Дем’яненко.

Валентин Дем’яненко, заступник директора з виробництво «ТАС Агро Центр»

Щодо особливостей, то в компанії прийняли рішення сіяти насіння виключно першої репродукції, оскільки бачать позитивні показники в поширенні хвороб та врожайності. 

«Ми йдемо на цей крок, бо розуміємо технологію, знаємо, що отримаємо на виході. Насінництво дуже важливе. Наприклад, минулого року по сої ми бачили великий розрив. Поширення бактеріозу, фузаріозу на насінні 1-2 репродукції було 0,2—0,3%, то на інших ділянках — 12-13%», — розповів заступник директора з виробництва Дмитро Свояк.   

Дещо довелося змінити цього року підходи до вирощування кукурудзи, зокрема, перейти на гібриди з нижчим ФАО — у середньому обирають 220. У своїх господарствах на півночі навіть експериментують з ФАО 160-180. Причини всім зрозумілі — затрати на сушіння.

Посівна кампанія розпочалась в «ТАС Агро Центр» 24 квітня і завершили 1 травня. Загалом терміни змістились на 2 тижні. Причини в дощах та швидких перепадах температур. 

«Якби ми почали сіяти раніше, то на сьогодні мали б більше проблем. Температура дуже «скакала» від +2°C вдень, до приморозків вночі. Якщо взяти сою, то формувалися б додаткові 2-3 коліна і зріджені посіви», — зазначив Валентин Дем’яненко.

 Дмитро Свояк та Валентин Дем’яненко (з ліва на право)

Директор ТАС «Агро Центр» Дмитро Свояк додав, що через перезволожений ґрунт на озимій групі мало хто зміг вчасно зайти ротаційними боронами. Тому зараз верхній шар пересушений, пшениця жовтіє, де-не-де опіки, через низьку аерацію ґрунту. Також через погоду втратилась ефективність ґрунтових гербіцидів, бо діюча речовина швидко деградувала.

За словами менеджера по роботі з агрохолдингами ВASF Олександра Беліка, в сезон-2023 по вологозабезпеченню більшість господарств Центру, зокрема Черкаська, Вінницька і Київська області зайшли в кращих умовах, ніж роком раніше. 

«Озимі мають непоганий стан. Озимий клин в регіоні збільшили. Далі їх стан буде залежати від погодних умов у літні (червень-липень) місяці. Якщо не буде дощів, то ріпак не наллється і аграрії не отримають ті показники, на які розраховують. Якщо червень буде дощовий, то показники можуть бути за 5 т/га, бо потенціал для цього є. Щодо соняшнику, то необхідні запаси ґрунтової вологи дозволять отримати врожай навіть за відсутності дощів», — розповів експерт компанії ВASF.

Щодо кукурудзи, то запасу вологи вистачить, щоб підтримати її сходи. Але волога у верхньому шарі ґрунту може зіграти злий жарт. 

«Коренева система буде розвиватися зверху, тим більш, що мало хто з аграріїв вносив добрива восени. В основному добрива давали під культивацію, тому вони і знаходяться зверху. Якби азотні добрива вносили з осені та плюс дощі, коренева система кукурудзи опустилася б на 50 см і більше», — зауважив Олександр Белік.

Як зарадити ситуації? Експерт BASF говорить, що зарадити «лінивій кореневій системі» вже ніяк не можна. І наводить приклад, що в тому році через таку проблему господарства передисковували кукурудзу, бо культура не викинула початок. 

 

«АПК Насташка»: «Ґрунт не був фізіологічно готовий до посіву, тому зараз в господарстві чекають дощу»  

Наступним ми відвідали «АПК Насташка» у Київській обл. В господарстві займаються рослинництвом та тваринництвом. В обробітку 2,8 тис. га землі, свиноферма на 33 тис. свиней і комбікормовий завод. Головна культура господарства — кукурудза, оскільки це база для кормовиробництва. Також вирощують зернову групу культур: пшеницю, ячмінь озимий та ярий, пшеницю озиму.  Цього сезону ввели в сівозміну жито. З олійних — соя, соняшник і ріпак озимий.

 Іван Малий, головний агроном господарства «АПК Насташка»

«Кукурудза становить 40% посівних площ, 30% озимої пшениці, близько 10% ріпаку, 10% соняшника, ну і в районі 5% сої. Маленька частинка жита в нас. Це потреба тваринників. Також жито буде поповнювати ту частку озимої пшениці, яку компанія видаватиме пайовикам. Від тваринників отримали запит і на кременисту кукурудзу. Але через те, що в цьому сезоні було важко знайти гібриди відклали це питання до наступного року», — розповів головний агроном господарства Іван Малий.

За словами директора «АПК Насташка» Руслана Зелінського, торік в сівозміні переважала соя, бо через повномасштабне вторгнення постачальники гібридів кукурудзи не змогли вчасно доставити у регіон насіння. Були навіть думки залишити землі під паром. Але маючи в наявності власне насіння сої, вирішили провести посівну. У цьому році зуміли вийти на свою традиційну структуру посівів.

Руслан Зелінський, директор «АПК Насташка»

Високомаржинальні культури господарство продає, як-от ріпак, соняшник та частково сою у вигляді шроту. Решту зерна використовують для виробництва кормів на власному комбікормовому заводі.

Заступник директора департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Василь Бєлозерських зауважив, що з проблемами з експортом, тваринництво стало більш прибутковим і є ефективнішим в сьогоднішніх реаліях.

«Якщо говорити про оптимальну бізнес-модель, то потрібне співвідношення між тваринництвом та рослинництвом повинно бути 30:70 або 50:50. Тому що не завжди буде так погано в напрямку рослинництва і не завжди буде все так ідеально в галузі свинарства», — зазначив він. 

Василь Бєлозерських, директор Департаменту підтримки Агро Бізнесу «Credit Agricole Bank»

До посівної в господарстві готуються ще з листопада, тому проблем із забезпеченістю насінням, ЗЗР та добривами не було. Вперше в сезоні використали рідкі добрива, під які спеціально переобладнали сівалки.

«Цього року провели аналіз ґрунту та переглянули карти живлення. Після консультацій з агрохіміками відмовилися від внесення безводного аміаку та аміачної води на кукурудзі. Минулого року на полях з цими добривами, де бракувало вологи, кукурудза підгоріла через надлишок азоту. В цьому сезоні не стали ризикувати. Частково внесли азотну групу добрив разом з сіркою. Якщо буде можливість, то ще підживимо культуру КАСом», — пояснив Руслан Зелінський.

Строки посіву у господарстві посунулись на 2 тижні. Якщо стандартно починали посів з 6 квітня, то в цьому році з 18 квітня. Але в терміни вклалися, завдяки гарно спрацьованій роботі інженерно-технічної та агрономічної служб.

В «АПК Насташка» в цьому сезоні знизили ФАО і перейшли на 240-250, бо витрати на сушіння не покривають прибутку від врожайності.

Щодо стану озимих, то є проблеми з розвитком кореневої системи. Руслан Зелінський пояснює, що на своєму досвіді вперше бачить, щоб коренева система озимих розвивалася так, як в цьому сезоні.

«Я спілкуюся з аграріями з інших господарств, то вони кажуть, що по пшениці можуть більше потерпати ті, хто користується технологією No-Till. Бо слабше прогрівання ґрунту і слабша аерація. Пройшли дощі, ґрунт замісило. То зараз коренева система відростає із запізненням. Немає такого, щоб у когось вже був прапорцевий листок. У нас на одному полі тільки викинуло», — розповів він.

За словами регіонального менеджера BASF в Київській обл. Владислава Коваля, у цьому році погода не сприяла розвитку озимих в регіоні. Плюс потрібно враховувати, що найчастіше попередником є соняшник та соя, через осінні дощі господарства не встигли підготувати ґрунт до посіву. Тому якщо на сьогоднішню дату повинен бути вже прапорцевий листок — його немає.

Владислав Коваль, регіональний менеджер BASF в Київській обл.

«По ріпаку через погодні умови у регіоні змістилися строки внесення фунгіцидів. Якщо на цю пору робили 3-4 фунгіцидних внесення, то вийшло максимум 3 зробити. А зараз період цвітіння, то активно роблять інсектицидну і фунгіцидну обробку. Але ж знову, температура +27, фунгіцид не внесеш. То стараються робити ввечері, щоб бджола не літала», — повідомив Владислав Коваль.

Наразі, в господарстві, як і в регіоні, чекають на дощі, що покращать стан озимих та будуть стимулом для розвитку ярої групи.

«Саланг Агро»: «Площі кукурудзи збільшили, але від улюблених культур не відмовились» 

Далі ми помандрували в господарство «Саланг Агро» Переяслав-Хмельницького р-ну Київщини. Тут обробляють 3,8 тис. га землі. Найбільші площі в господарстві під соняшником та озимою пшеницею — по 900 га, ще по 500 га під кукурудзою та соєю. Щорічно в господарстві вирощують 400 га ярого гороху та таку ж кількість ріпаку. В цьому році площу під ріпаком зменшили до 211 га. 

«Площу під кукурудзою не зменшували, а у порівнянні з минулим роком навіть збільшили на 200 га. Працюємо з гібридами Monsanto з ФАО від 250 і до 360, які мають гарну вологовіддачу», — розповів головний агроном господарства Василь Литвишко.

Василь Литвишко, головний агроном господарства «Саланг Агро» та Дмитро Петришин,  регіональний представник BASF у Київській обл

Через затяжну та холодну весну посівна кампанія ярих культур затягнулася. Але як тільки погода дозволила вийти в поле, то оперативно відсіялися. Всі польові роботи закінчили 12 травня. Регіональний представник BASF у Київській обл. Дмитро Петришин підтвердив це: ярі зернові господарства регіону сіяли у середині квітня. 

«Понад 50% аграріїв продовжують посівну кукурудзи, а посів сої тільки на старті. Всі чекали здешевлення цін на добрива, бо мали обмежені фінанси,  а потім чекали, коли їм доставлять ці продукти. Не сприяла посівній і погода. За весну на Київщині випало від 80 до 110 мм опадів. Якщо зараз зайти у поле, то на глибині до 5 см вологи вже немає. Тобто запаси ґрунтові є, але для сходів їх дуже мало. Це вплине на роботу ЗЗР, особливо ґрунтових. При відсутності вологозабезпечення їх ефективність впаде до 30-40%», — пояснив Дмитро Петришин.  

Щодо озимої групи станом на 16 травня, то регіональний представник BASF говорить про те, що у 70% господарств пшениця слабка. Через надлишок опадів восени помічені кореневі гнилі. Зараз на окремих посівах вже є борошниста роса та септоріоз.

У «Саланг Агро» озиму пшеницю зараз обробляють препаратом Рекс від BASF,  а по фланговому листу — Пріаксором цієї ж компанії. Залишилось провести один обробіток по ріпаку — Піктором. Щодо інших культур, то спостерігають за їхнім розвитком. До речі, в регіоні вже зустрічається в незначній кількості вовчок соняшниковий.

Улюблена культура головного агронома «Саланг Агро» Василя Литвишка — це ярий горох, оскільки він добре розбавляє сівозміну і залишає в ґрунті азот. За словами фахівця, у Київській обл. його вирощують тільки 2 підприємства, «Саланг Агро» серед них. В цьому році цю культуру встигли посіяти ще до затяжних дощів, тому очкують на непогану врожайність. В середньому виходять на 3-3,7 т/га, хоча рекорд був — 5,1 т/га.

«Може здатися, що ярий горох зовсім не рентабельна культура. Так, вона не зрівняється по економіці з соняшником чи ріпаком. Але, як говорять німці, і чомусь я їм довіряю — попередник горох — це +1,5 т/га до врожаю пшениці на наступний рік. Тому якщо враховувати цей фактор, то з економікою все добре», — зауважив головний агроном.

Господарство максимально підтримує ЗСУ — на це виділяє кошти, провізію, транспорт. Підтримати військових аграріїв, які наразі боронять Україну, можете і ви. Підтримуйте ініціативу ГеройCar. Зараз спільно з «Фондом Руслана Шостака» ми збираємо кошти на пікап для Кирила Бондаренка.

Олстас Льон: «На Чернігівщині деякі господарства ще не почали сіяти» 

Далі екіпаж АгроЕкспедиції приїхав у господарство «Олстас Льон» на Чернігівщині. Тут обробляють 8 тис. га землі, з яких 5,5 тис. га засіяли кукурудзою, 700 га озимим ріпаком, 100 га соєю, решта — під озимою та ярою пшеницею. 

«Не зважаючи ні на які виклики, не відмовляться від вирощування кукурудзи, хоча культура для регіону не притаманна. Ми патріоти і віримо у ЗСУ і в те, що агресора скоро не буде на нашій землі. «Зерновий коридор» буде не потрібний, бо порти будуть відкриті. Тому і сіємо кукурудзу», — пояснив директор Олександр Корогод.

Олександр Корогод, заступник директора з рослинництва господарства  «Олстас Льон»

Кукурудзу тут сіють по американській системі: 30 дюймів (76 см) міжряддя. Використовують сівалку Horsch Maestro, а для просапних культур — John Deere та Väderstad. В господарстві домінує класична технологія обробітку. ФАО кукурудзи — 280-300. 

Минулого року компанія зайшла у посівну пізно і не встигла засіяти всі поля. В самому селі бойових дій не було, але проходила техніка окупантів. Оскільки на базі залишалося 30 т палива, то його вирішили заховати, щоб росіяни не могли заправитися. Після звільнення регіону перевірили поля — вибухових пристроїв не знайшли. Але була інша проблема: дороги та мости підірвані, тож ніхто не хотів везти насіння, добрива і ЗЗР. Відгукнулася LNZ Group, яка і надала посівний матеріал. Хоча 2022 і був важкий, але в плані врожайності віддячив підприємству. Отримали по кукурудзі 10 т/га з вологістю 22-24%. І

«Восени, як і більшість аграріїв, не встигли вчасно обробити всі поля через дощі. Вже думали рис вирощувати. Тому весною було велике навантаження на техніку. Але докупили новий плуг, спланували роботи і вчасно відсіялися», — розповів Олександр Корогод.

Через дощову погоду восени і навесні ріпак озимий у Чернігівській області добре розвинений, втім, подекуди спостерігається поширення фомозу і пероноспорозу, з основних проблем це — альтернаріоз та склеротиніоз. На пшениці спостерігається висвітлювання листочків та перетяжки це все наслідки перепадів температур та приморозки, під час яких рослинам не вистачає живлення. З основних хвороб навесні розвиваються плямистості на листі, септоріоз та борошниста роса. В господарстві в основному для захисту ріпаку з осені застосовують гербіцид Нопасаран в нормі 1,4-1,5 л/га з прилипачем Метолат у співвідношенні 1:1.

Також з осені проводять і внесення морфорегулятора Карамба Турбо у нормі 0,7-0,8 л/га. В подальшому за потреби якщо осінь тепла та ріпак росте, то проводять і друге внесення Карамби Турбо в нормі 0,8-1,0 л/га. Весною після відновлення вегетації використовують також Карамбу Турбо — 0,8-1,0 л/га для більш кращого гілкування рослин та контролю ранньо-весняних хвороб.

Проти Склеротинії по цвітінню на ріпаку застосовують першокласний продукт Піктор в нормі 0,5 л/га. Також у зв’язку з погодними умовами, які останні роки нестабільні в господарстві заплановане і застосування фунгіциду Альтерно в нормі 0,5-0,6 л/га по зеленому стручку для протидії можливій появі альтернаріозу.

Для захисту від хвороб на озимій пшениці застосовують: протруєння насіння препаратом Систіва у нормі 1,0-1,2 л/т + Іншур Перформ 0,3-0,5 л/т.Після посіву на пшениці застосовували ґрунтовий препарат Стомп 330 в нормі 3,0-3,2 л/га до сходів або до фази 3-го листка перед заходом в зиму. На весні в Т1 через погодні умови ми превентивно застосували препарат Капало в нормі 1,2 л/га та рістрегулятор Медакс Топ у нормі 0,75 л/га.

«Якщо весна більш посушлива, а з осені застосовували фунгіцидний протруйник Систіву, то перше внесення можна пропустити. До речі, Систіва в поєднанні з Іншур Перформ це першокласний контроль наступних хвороб: кореневі гнилі (фузаріозна та ризоктоніозна), осіннього та раньовесняного септоріозу, сажкових хвороб, снігової плісняви та інших плямистостей на листі, що поширені на Чернігівщині», — додав Євгеній Гаєвий, представник компанії BASF у Чернігівській області.

В Т2 для контролю листових хвороб застосовують — Пріаксор 0,4-0,5 л/га або ж Адексар 0,75-1,0 л/га, а також проти вилягання додають ріст-регулятор Медакс Топ в нормі 0,5-0,75 л/га. В Т3 — проти фузаріозу і септоріозу колоса — Осіріс Стар у нормі 1,0-1,4 л/га в залежності від сорту пшениці та запланованої врожайності.

На кукурудзі застосовують гербіцид Акріс, який цього року планують використати на площі 3-3,5 тис. га.

«Акріс зареєстрований як ґрунтовий так і страховий гербіцид, який можна застосовувати у фазі від 3-го до 8-го листка. Тобто, якщо є проблеми з вологою, ми можемо відтягнути його внесення на пізніші терміни», — пояснив Євгеній Гаєвий.

В цілому на кукурудзі застосовують оригінальні препарати.

Для захисту сої в господарстві використовують гербіцид Корум в нормі 1,6-1,8 л/га + прилипач Метолат 1,0 л/га та дворазове внесення фунгіциду Абакус: перше внесення 0,75 л/га в період бутонізація-цвітіння та друге внесення 0,75 л/га в період формування бобів-початок наливу насіння.

 

Збіжжя у «Олстас Льон» зберігають на власному елеваторі потужністю 55 тис. т. За словами заступника директора з комплексної логістики та зберігання зерна Світлани Будько, за добу можуть приймати на сушку 1,2 тис. т кукурудзи з вологістю 30%. Зараз на елеваторі зберігається до 30 тис. т зерна. 

«Якщо після 24 лютого певна кількість кукурудзи залишалася, то в цьому році на елеваторі її у 2 рази більше. Ми маємо власні вагони-зерновози. Експортуємо в основному через порт Чорноморськ. Постійно шукаємо інші логістичні шляхи і обговорюємо їх економічну доцільність. Та, на жаль, поки для нас вигідно возити через Велику Одесу», — говорить Світлана Будько.

В «Олстас Льон» нам також сказали, що питання розширення і прибутку не стоїть. Головне завдання — гідно пережити воєнний час.

«Білі Роси»: «В цьому сезоні економили на ЗЗР та поставили ціль господарству — вижити»  

Останнім на Півночі ми відвідали господарства «Білі Роси» у Новгород-Сіверському р-ні Чернігівщини. Земельний банк господарства — 4,5 тис. га. Окрім цього займаються тваринництвом — розведенням Голштинської породи корів. У 2022 р., коли виникла проблема з реалізацією молока, вирішили йти у переробку. Орендували цех і тепер щонеділі переробляють 40-50 т молока на молочні продукти, а решту реалізовують на  молокозаводи. Продукцію під брендом «Білі Роси» реалізовують у Сумах, Чернігові та Черкасах.

Юрій Кобизський, директор господарства «Білі Роси»

В господарстві озимі пшениця та ріпак займають половину всієї сівозміни, ще 20% відведено під кукурудзу (в тому числі і на силос), решта — соняшник, ячмінь пивоварний та люцерна. Сівозміна кожного року може коригуватися, але не кардинально.

«Ми знайшли культури, які нам підходять, і останні 3 роки від сівозміни не відходимо. Ячмінь пивоварний вирощуємо вже 6 років. Якщо ще 5-6 років це була вигідна культура (в перший рік 14 тис. грн/га був заробіток), то за останній рік не заробив нічого. Але аналогічна ситуація майже по всіх культурах. Тяжко зараз заробляти», — говорить Юрій Кобизський.

Посівна у господарстві завершена майже на 90%. Залишилося досіяти силосну кукурудзу. Мають надію, що за 10 робочих днів впораються з цим. В тому році сіяли також пізно. Але якщо в цьому році причина в затримці — це погода, то в минулого — російська техніка на полях. Звичайно це вплинуло на врожайність. 

Пшениця господарства «Білі Роси»

В господарстві зменшили ФАО кукурудзи до 250-280. Якщо у минулі роки надавали перевагу гібридам Monsanto та Bayer, то в цьому році взяли гібриди від «Ерідон». Щодо силосної кукурудзи, то гарні показники мають гібриди UNIVERSEED та Limagrain.

«По пшениці вирощуємо сорти Патрос та Колонія. Нічого кращого для регіону не знаю. Висіваємо з нормою 100 кг/га», — розповів Юрій Кобизський.

До повномасштабного вторгнення в підприємстві дотримуватися інтенсивної технології вирощування: могли вносити 500-700 кг/га різних видів добрив. В цьому році вносили 100-150 кг/га. В напрямку агрохімії перейшли на генерики.

«Якщо по пшениці робили 3 фунгіцидні обробки у кращі часи, то в цьому одну. Адже один фунгіцид гарної якості коштує 1 тис. грн/га, то це більш ніж 0,5 т пшениці потрібно віддати за 3 фунгіцидних обробки. А ще ж 2 гербіцидні обробки, паливо, добрива», — зауважує Юрій Кобизський.

За його словами, зараз доводиться на всьому економити, бо за останній рік підприємство втратило 50% свого бюджету у зв’язку з окупацією та неможливістю реалізувати молоко за нормальною ціною. Банки не надали нове фінансування, а тільки перекредитовують.

«Інвестиції на паузі. Єдине — втримати підприємство. Якщо по тваринництву я бачу перспективи, то по рослинництву жодних, поки не буде налагоджена робота з портами», — говорить Юрій Кобизський.

Підсумки регіону Північ

Згідно зі статистикою Мінагро наразі на Київщині посіяно 297 тис. га ярими зерновими та зернобобовими, а 315,7 тис. га на Чернігівщині. Так, як прогнозовані площі відсутні на 2023 р. відсутні, то порівнюючи з площами 2022 засіяти потрібно ще 30% площ. І справді, як зазначили представник BASF по Чернігівській обл. Євген Гаєвий, якщо 10-15 травня аграрії вже завершили посівну, то станом на 16 травня більшість господарств навіть не розпочинали посів. Причина затримки у дощовому та холодному квітні. Тому строки сівби змістились на 2-3 тижні.

Щодо вибору культур, якщо минулого року аграрії робили вибір більш стихійно та часто сіяли наявне насіння, то цьогоріч господарства повернулись до власної сівозміни. «Не дивимось за ринком, а думаємо далекоглядно та вирощуємо те, що вміємо і що входить в сівозміну», — чули наші журналісти від аграріїв. Памʼятаємо, як минулого сезону ходили чутки про те що «вигідніше спалити кукурудзу, аніж продавати», ми побачили, що господарства, як і раніше сіють кукурудзу та не концентруються на проблемах з експортом та дорогою сушкою. В напрямку кукурудзи в регіоні помітили тенденцію до зменшення ФАО.

Щодо економії на посівній, то вона більш актуальна для менших господарств — там зменшували норму внесення добрив чи обирали генерики. У великих компаніях та агрохолдингах зміни в технологію не проводили.

 Рухаємось далі на Південь — на Миколаївщину та Одещину… 

© Kurkul.com, 2023 р.

Виконано за допомогою Disqus