SHARE

Посівна Онлайн 2020

АгроЕкспедиція

Ситуація на полях та прогнози врожаю

Щодня тисячі людей у сільському господарстві виходять на роботу, аби життя довкола продовжувалося і світ був забезпечений продовольством. Для аграріїв немає нічого неможливого — вони підтверджують це своїми відео в рамках масштабного #ВсеБудеАгроchallenge у Facebook.

Посівна 2020 складна і відповідальна, але суворі карантинні обмеження не стануть на заваді команді проекту АгроЕкспедиція. Притримуючись рекомендацій МОЗ, уперше за всю історію проекту АгроЕкспедитори не їздитимуть у поля, а дізнаються всі вісті з полів on-line.

У щоденних блогах буде опублікована інформація про реальний вплив погодних умов на озимі культури, про те, як триває посівна кампанія в різних регіонах України, та про те, чого чекають аграрії в 2020 році.

Читайте також: Весняна посівна-2020: реалії та прогноз на сезон

Між іншим, у 2020 році вперше в історії АгроЕкспедиція стартувала винятково як редакційний проект. Адже навіть у цей складний час його команда була переконана: аграрії та весь ринок мають із перших вуст знати про ситуацію на полях у різних регіонах України. Довелося через карантин змінити звичний формат польових експедицій і розпитувати аграріїв про хід посівної в online режимі. Згодом до проекту в якості партнера долучилась компанія BASF, і її регіональні менеджери надаватимуть експертну оцінку ситуації щодо посівної в регіонах.
Хід посівної в центрально-західному регіоні України
стан посівів та прогнози виробництва
У 2019 р. попри несприятливі погодні умови аграрії Хмельницької і Тернопільської областей опинилися в лідерах виробництва зернових та зернобобових. Згідно з даними Держстату, на Хмельниччині намолотили 4,4 млн т зерна, а на Тернопільщині — 4,2 млн т. Це дозволило областям зайняти 4 та 7 місце за об'ємом вирощеного зерна серед інших областей України.

У 2020 р. фермери центрально-західного регіону покладають великі надії як на високі врожаї, так і на підвищення закупівельної ціни на зернові.

Тенденції весняної посівної 2020
  • Використання вологозберігаючих технологій обробітку ґрунту
  • Озима пшениця увійшла в зиму у фазі 3-4 листків
  • Дружні сходи ярих культур
  • Тиск шкідників та хвороб на полях

Посівна в Хмельницькій області

Аграрії Хмельницької області на 1,5 млн га (за даними Земельного довідника) сільськогосподарських угідь практикують вирощування як зернових, так і технічних культур.

Хмельниччина — лідер з виробництва ранніх зернових та цукрових буряків. Так було 9 років поспіль. Цікаво, на що зараз роблять ставку аграрії Хмельницької області?

За даними ресурсу Посівна онлайн 2019/20 станом на третю декаду квітня аграрії Хмельницької області у весняну посівну роблять ставку на соняшник. Зараз під цією культурою 177,97 тис. га, і це лише 85% від запланованих площ. Статус улюблениці місцевих фермерів утримує і кукурудза із показником 55,62 тис. га.

Повністю закінчили посів цукрового буряку (33,93 тис. га), гороху (7,79 тис. га), вівса (6,12 тис. га), пшениці ярої (3, 89 тис. га), ячменю ярого (54,5 тис. га). Щодо озимих культур, то озима пшениця зростає на 239,3 тис. га, озимий ячмінь — 15,8 тис. га, ріпак — 72,6 тис. га.
Не обділена Хмельницька область й дощами. За даними метеографіки «АгроПогода України», у 2019 р. на хмельницькі поля випало 403 мм опадів. У період осінньої посівної озимих дощило на 28 мм. Тому проблем зі сходами не було. А от з початку 2020 р. з вологою дещо сутужніше. З січня випало лише 91 мм опадів.
Руслан Травка та Микола Томич, регіональні менеджери із збуту компанії BASF, відзначають складні погодні умови під час посівної в Хмельницькій області.

Фермери, які втримали невелику кількість вологи, що була після досить теплої зими з малою кількістю опадів,отримали рівномірні сходи ранніх зернових,хто прогавив цей момент, має певну строкатість сходів на своїх полях. До дефіциту вологи додались весняні морози.
За осінньо-весняний період десь випало в середньому 100-106 мм опадів, з них продуктивних — 50-60 мм. Тобто реальна відсутність вологи, плюс пізні приморозки які відбулися 1 квітня, місцями до -8 С°, 15 квітня більше - 3С° морозу поставили в складні нетипові умови озимі культури.

Микола Томич
Регіональний менеджер із збуту компанії BASF
Складними були й умови осінньої посівної. Відсутність або недостатня кількість вологи,способи обробітку грунту,попередники(зокрема соя та соняшник) призвели до пізніх сходів озимих зернових культур.Також негативний відбиток на стан посівів наклали нічні заморозки,що проходили на початку квітня.
Більшість посівів озимих зернових на Хмельниччині увійшли в зиму в доброму та задовільному стані,проте в деяких господарствах,через відсутність вологи, не змогли отримати сходи,тому дані площі були пересіяні ярими культурами.Весняні нічні заморозки нанесли досить великої шкоди посівам озимини,ступінь завданої шкоди залежав від стану самих посівів,а вони в нас різні.Також дефіцит вологи та надмірне використання азотних добрив в ранній період весняної вегетації спровокували «підпали» вторинної кореневої системи.В оброблених гербіцидами з осені,при використанні якісних протравників та посівного матеріалу,підживлених та відповідно краще розвинутих посівах більша стресостійкість до несприятливих факторів.

Руслан Травка
Регіональний менеджер із збуту компанії BASF
Додає, що господарствам області довелось пересівати ріпак. Культура сходила двома хвилями. У зиму озимий ріпак зайшов у фазі 2-3 листочків. Тому й прогнози врожайності не оптимістичні.
Високої врожайності пшениці не буде однозначно. Приморозки та примхи погоди зробили свою справу. Є господарства, які очікують врожайність на рівні 5-5,5 т/га. Стосовно ріпаку, то думаю, що 3 т/га – цьогорічний максимум для культури. Через механічні пошкодження будуть проникати збудники хвороб, шкідники. Тому без обробки ЗЗР ніяк не обійтися.

Руслан Травка
Регіональний менеджер із збуту компанії BASF

Посівна в «Епіцентр Агро»

На сьогодні агрохолдинг «Епіцентр Агро» обробляє 160 тис. га землі. З 6 кластерів 3 розміщуються на території Хмельницької області, де вирощують зернові, зернобобові та олійні культури. Як пояснив директор з виробництва Богдан Черемха, в господарстві ставку роблять на кукурудзу.
Кукурудзі ми відвели 71 тис. га, соняшнику, з якого 80% займають високоолеїнові гібриди, — 46,5 тис. га, озимі зернові — 33 тис. га, ріпак — 10 тис., га, соя — 1 тис. га.

Богдан Черемха
Директор з виробництва «Епіцентр Агро»
Богдан Черемха, директор з виробництва «Епіцентр Агро»
У Хмельницькій області займаються вирощуванням органічної спельти на 700 га. В планах посіяти голозернистий гарбуз на 800 га.

В «Епіцентр Агро» оперативно впорались із посівом озимих культур восени 2019 р. Хваляться, що вдалося зберегти вологу в грунті після збирання врожаю. В господарстві працюють за системою Mini-Till. Перед посівом додають стартові рідкі добрива. Богдан Черемха пояснює, що кліматичні зміни, які сьогодні спостерігаються на Тернопільщині, змушують переобладнувати посівні комплекси для внесення рідких стартових добрив, коригувати технологію.

Щодо статусу весняної посівної, то в агрохолдингу залишилось посіяти 118 тис. га ранніх. На вихідних (25-26 квітня) почали сіяти сою. У планах завершити посіву до початку травня.
Сходи ріпаку ми отримали дружні, рівномірні, як ніколи.Щодо озимої пшениці, безумовно, через пізні опади отримали сходи дуже пізно. Можливо, навіть не дружні. Практично при догляді в зиму основна маса пшениці була на стадії 2-3 листків і початку кущіння.

Богдан Черемха
Директор з виробництва «Епіцентр Агро»
Озимий ріпак
І тут же додає, що через м'яку зиму озимі культури перезимували добре.Зараз вологи в зоні кореневої системи вистачає. Наразі компанія «Епіцентр Агро» провела два рази підживлення озимих аміачною селітрою, КАС у пропорції 50/50.
Агротехнічні заходи були спрямовані для того, щоб створити хороший контакт кореневої системи на тих посівах, які не ввійшли в фазу кущіння. Ми хімічними реагентами спровокувати кущіння, і продовжити кущіння на тижні. Це вдалося нам зробити майже більше на площі 17 тис. га.

Богдан Черемха
Директор з виробництва «Епіцентр Агро»
Такі заходи швидко принесли результат. Моніторинг полів тернопільського кластеру засвідчив, що на 30-35% посівних площ озима пшениця набирає густоти. Оптимістично налаштовані в агрохолдингу і щодо урожайності культур. У господарстві не прогнозують зниження планової врожайності. Хоча за прогнозами в Україні слід очікувати зниження планової врожайності на 30%.
Кажуть, що потрібно буде ділити прогноз наполовину через погодні умови. Безумовно, я згоден, що в Одеській, Миколаївській, Кіровоградській, Херсонській областях так і буде. Але проведіть те саме боронування під озимі. Невже не можна було цього зробити? Тобто потрібно підбирати технологічні прийоми конкретно під клімат, грунтово-кліматичні умови. Працювати по шаблонах не можна .

Богдан Черемха
Директор з виробництва «Епіцентр Агро»
Дізнавайтеся про хід посівної в агрохолдингах на Latifundist.com

Посівна в Тернопільській області

Зернові, бобові, олійні культури на Тернопіллі вирощуються на 1 млн га сільськогосподарських угідь. Згідно з даними Земельного довідника, в області 689 392 земельних ділянок сільськогосподарського призначення, а вартість оренди 1 га сільськогосподарських угідь починається з 1465 грн.

У структурі посівних площ, за даними Посівна онлайн 2019/20, переважають соняшник — 91,21 тис. га і кукурудза — 86,8 тис. га. Фермери та агрохолдинги області закінчили посів ярої пшениці (7, 55 тис. га), ярого ячменю (30,19 тис. га), вівса (1,89 тис. га).

Серед озимих культур лідирує пшениця із показником посівних площ 207,9 тис. га. На другому місці ріпак — 71,9 тис. га, на третьому озимий ячмінь — 23,6 тис. га.
Озимі зійшли добре, бо у серпні-вересні 2019 р. випало 34 мм опадів (за даними метеографіки «АгроПогода України»). З початку 2020 р. на поля Тернопільщини випало 110 мм дощів. На фоні інших областей України місцеві фермери менше потерпають від дефіциту вологи та вже отримують дружні сходи ярих культур.
Руслан Травка та Микола Томич, регіональні менеджер збуту компанії BASF, відзначають складні погодні умови під час посівної. Ті фермери, які встигли закрити вологу, ті і отримали сходи. Хто прогавив цей момент, тому зараз тяжко. На додачу до дефіциту вологи додались весняні морози.
За осінньо-весняний період десь випало в порядку 100-106 мм опадів, з них продуктивних 50-60 мм. А якщо опади менше 2 мм, то вони є провокативними і ніякої функції для культури фактично не мають. Тобто реальна відсутність вологи, плюс пізні приморозки які відбулися 1 квітня, десь до -8 С°, 15 квітня більше - 3 С° морозу поставили в якісь нетипові умови озимі культури.

Микола Томич
Регіональний менеджер із збуту компанії BASF
Складною були й умови осінньої посівної. Через брак вологи озима пшениця нерівномірно сходила.
В районі Городоцького, Ярмолинецького району поля буди чорні. Пшениця ніби вологу взяла, почала сходити,а потім просто засохла. То люди змушені були пересівати. А де хороші пшениці зайшли в зиму, ті попали під морози. Пшениця серйозно постраждала.

Руслан Травка
Регіональний менеджер із збуту компанії BASF
Додає, що господарствам області довелось пересівати ріпак. Культура сходила двома хвилями. У зиму озимий ріпак йшов у фазі 2-3 листочків. Тому й прогнози врожайності Руслан Травка дає не оптимістичні.
Високої врожайності пшениці не буде однозначно. Приморозки та примхи погоди зробили свою справу. Є господарства, які очікують врожайність на рівні 5-5,5 т/га. Стосовно ріпаку, то думаю, що 3 т/га – цьогорічний максимум для культури. Через механічні пошкодження будуть проникати збудники хвороб, шкідники. Тому без обробки ЗЗР ніяк не обійтися.

Руслан Травка
Регіональний менеджер із збуту компанії BASF

Посівна в ПП «Агрон»

У ПП «Агрон» роблять ставку на групу озимих культур. Так, із 4 000 га земельного банку 55% займають озима пшениця, озимий ріпак, озимий ячмінь. Інші землі поділяють між собою горох, ярий ячмінь, соняшник, кукурудза, цукровий буряк і соя.

Нинішній стан озимих директор господарства Юрій Березовський оцінює як добрий. Пояснює, що зберегти вологу вдалось завдяки ґрунтообробній техніці Kockerling. Ґрунтообробні агрегати дозволяють сіяти у перезволожений ґрунт. Плюс секрет хорошої озимої пшениці — весняне боронування з метою закриття вологи та триразове підживлення сульфатом амонію і КАС 32.

Станом на 27 квітня у ПП «Агрон» вже завершують посівну.
Сьогодні ми почали сіяти сою. Найтеплолюбніша культура. Усі висіяні раніше (ячмінь, горох, соняшник, цукровий буряк) уже зійшли, крім лише кукурудзи. Але вона при такій теплій погоді й зараз після дощику зійде за 3-4 дні. А так усі сходи, які отримали, досить непогані.

Юрій Березовський
Директор ПП «Агрон»
Юрій Березовський, директор ПП «Агрон»
Для посівної вибирає перевірені бренди «КВС-УКРАЇНА», «Лімагрейн Україна», Syngenta. Тому і результат має відповідний.
Якщо взяти, наприклад, минулий рік, ми отримали понад 7 т/га озимої пшениці. Аби не посуха, то мали б усі 10 т. Щодо кукурудзи, то врожай був 11,6 т/га, ріпаку озимого 4 т/га. Ми працюємо за принципом «погана риба — погана і юшка». Так само і з посівним матеріалом. Ми знаємо і беремо перевірених партнерів, насіння і матеріал.

Юрій Березовський
Директор ПП «Агрон»
Додає, що карантин не став на заваді посівній, бо все необхідне закупили ще восени за кошти від продажу врожаю. Так практикують уже кілька сезонів. Хвалиться, що закуплених восени добрив вистачить господарству аж до вересня. І тут же коментує, що деякі колеги-фермери з Хмельницької області, які або забарились з продажем урожаю, або виготовляли кредитні лінії, не встигли закупитися до посівної.

Однак, Юрій Березовський побоюється, що і у 2020 р. закупівельні ціни за зернові повторять минулорічний антирекорд і будуть низькими.

Читати по темі: Зерно, дизель і валюта: щоденні ціни
Не дай Боже, повториться цьогоріч ситуація минулого року із цінами, то рахуйте мінус 30% фермерських господарств. Виживуть агрохолдинги, які мають свою переробку, магазини, інший бізнес. А ми, прості аграрії, які мають тільки землю і живуть з землі, просто не витримаємо конкуренції, збанкрутуємо. Так що надіємося, що цього року Бог дасть і нормального врожаю, і нормальних цін.

Юрій Березовський
Директор ПП «Агрон»
Сподіваємось, що ці побажання будуть почуті, і хмельницьких аграріїв порадують як високі врожаї, так і достойні ціни на зерно.

Посівна у ФГ «Земля»

У ФГ «Земля» залишилось лише посіяти лише сою. Із 1800 га земельного банку цього року озима пшениця займає 300 га, 100 га — яра пшениця, 45 га — озимий ячмінь, 120 га — ярий ячмінь, 500 га — кукурудза, 120 га — соняшник, 70 га — цукровий буряк, 230 га — ріпак і 120 га соя. Такими даними поділився Дмитро Синиця, головний агроном господарства.

Від експериментів із сівозміною відмовились, щороку працюють зі стабільним набором культур, бо не вгадаєш, що буде з ціною. Головний агроном каже, що в реаліях минулого року найвигідніше було вирощувати кукурудзу та пшеницю, адже вони дали найбільші прибутки.
Цьогоріч прогнозуємо врожайність пшениці 7-8 т/га, кукурудзи — 10 т/га. Минулий рік сої ми зібрали 2,5-3 т/га, кукурудзи — 9-10 т/га, пшениці — 8 т/га, ріпаку — 2,8-3 т/га, буряків — 65 т/га, ячменю — 4 т/га.

Дмитро Синиця
Головний агроном ФГ«Земля»
Дмитро Синиця, головний агроном ФГ«Земля»
Щодо сортів, то працюють із перевіреними брендами: кукурудза — ЕС Паролі та ЕС Сігма компанії Евраліс, буряки — KWS, пшениця — Колоніа та РЖТ Реформ. Останній сорт, правда, не порадував. Через неправильну глибину заробки насіння, посуху й малу норму висіву сходи були погані.
Озимі ми сіяли, коли була посуха, то ситуація не найкраща на полях. Пшениця посходила не надто добре, але зараз даємо регулятори росту Грум БТ д.р. хлормекват-хлорид, аби вона вирівнялась.

Дмитро Синиця
Головний агроном ФГ«Земля»
Озимі двічі підживили. Навесні по мерзлоталому внесли селітрою або карбамідом по 150-200 кг/га. Під квітневі дощі спрацювали азотними добривами.

У суботу, 25 квітня, на полях господарства пройшов дощ. Після опадів зазеленіли ярі ячмінь та яра пшениця. Повеселішав і ріпак, з яким навесні були проблеми. Ще очікуються опади 1-2 травня, тож проблема з дефіцитом вологи має бути вирішена.

В гарячий сезон не виникло проблем і з ЗЗР та добривами в господарстві. Головний агроном пояснює, що дистриб'ютори Бізон-Тех і UKRAVIT все вчасно підвозять.
Ми забезпечені всіма ЗЗР та добривами, є частково певні препарати, що ще завозять. Були проблеми лише з поставкою карбаміду, довго нам його везли. Знаю, що були певні нюанси в роботі заводу в Білорусі, бо там не встигали відвантажувати таку ж норму добрив, що і минулоріч, тому були затримки.

Дмитро Синиця
Головний агроном ФГ«Земля»
Наразі, хвилюючим для господарства залишається майбутнє відкриття ринку землі. Головний агроном ФГ «Земля» прогнозує, що складнощі виникнуть у тих фермерів, які працюють поруч з великими агрохолдингами. Що ж, побачимо, як воно далі буде.

Посівна в ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль»

Агрохолдинг ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль» у 2020 р. зробив ставку на озиму пшеницю. Так із 34 тис. га ця культура займає аж 9 тис. га, ріпак озимий — 4, 5 тис. га, соняшник — 6 тис. га, кукурудза — 2, 4 тис. га. Хоча починають придивлятися до соняшнику. Агроном господарства Микола Домбрович пояснює, це тим, що з'явилися нові гібриди культури з хорошим потенціалом врожайності в їх регіону.

Осіння посівна проходила в умовах дефіциту вологи. Зі слів агронома, за серпень-вересень у господарстві випало лише 10 мм опадів.

Сходи озимого ячменю були недружні. Озима пшениця в принципі зійшла дружно, але пізно, вже коли пішли дощі. Ріпак озимий зійшов аж в жовтні.
Микола Домбрович
Агроном
ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль»
Не порадувала опадами й зима. Відсутність снігового покриву негативно вплинула на стан озимих, спровокувала появу хвороб. Агроном зазначає, що озимі не пройшли загартування, тому зараз дуже чутливі до несприятливих факторів.
Озима пшениця увійшла в зимівлю у фазі від 1 до 3 листків. В принципі на весну вона так і залишилася. Стан її був незадовільний. Якщо взяти в розрізі всю площу по озимій пшениці, то 40% було в задовільному стані, а решта 60% — в незадовільному стані.
Микола Домбрович
Агроном
ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль»
Більше про технологію вирощування озимих
культур читайте на
SuperAgronom
Проблемою сезону 2020 р. Микола Домбрович називає велику кількість шкідників на полях. Шкоди наробила озима совка, яка встигла попсувати посіви восени й навесні. Клопоту додають буряковий довгоносик на соняшнику, прихованохоботник на ріпаку.
Септоріоз і бура іржа на пшениці сиділи цілу зиму на культурі. Через відсутність морозів хвороби повільно розвивались. А як тільки пригріло весняне сонечко стрімко почали охоплювати поля озимини. На рапсі лютував фомоз. Своєчасна фунгіцидна обробка вирішила проблему. Але на початку весняної вегетації картина була невтішною .
Микола Домбрович
Агроном
ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль»
У таких умовах складно прогнозувати врожайність озимих. Радує те, що в останні дні квітня пройшли дощі в Тернопільській області. Відразу після опадів культури в ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль» розпочали активну вегетацію. Тому Микола Домбрович сподівається, що таки 7 т/га озимої пшениці в господарстві отримають.

Щодо ярих культур, то посівну розпочали 5 квітня. Вологи в грунті вистачає.
Септоріоз і бура іржа на пшениці сиділи цілу зиму на культурі. Через відсутність морозів хвороби повільно розвивались. А як тільки пригріло весняне сонечко стрімко почали охоплювати поля озимини. На рапсі лютував фомоз. Своєчасна фунгіцидна обробка вирішила проблему. Але на початку весняної вегетації картина була невтішною .
Микола Домбрович
Агроном
ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль»
В планах агрохолдингу ТОВ «Мрія Фармінг Тернопіль» відмова від оранки в найближчі роки, заміна її культивацією. Пояснюють, що під час операції випаровується багато вологи з землі.

Сподіваємось, що рясні та тихі дощі балуватимуть виробників Тернопільської області. І проблем з вологою не буде в 2020 році.
Озимі та ярі на півночі України:
стан посівів та прогнози виробництва
За даними Держстату, в 2019 році у Київській і Чернігівській областях сільськогосподарські підприємства намолотили по 3,7 та 4,8 млн т зернових та зернобобових. Радувала і врожайність. Так сільськогосподарські підприємства Київщини зібрали в середньому по 6,94 т/га, а Чернігівщини — по 6,79 т/га.

У сезоні 2020 р. особливих надій на високі врожаї аграрії не плекають. Дефіцит вологи восени та посушлива весна вносить корективи в плани виробників.

Тенденції весняної посівної 2020
  • Дефіцит вологи
  • Озимі на «трієчку»
  • Урожай зернових буде, але все залежить від літніх умов
  • Суттєвих коригувань сівозміни немає
  • Прогнози низької врожайності зернових

Посівна у Київській області

За даними Земельного довідника, Київщина має понад 1,6 млн га сільськогосподарських угідь і є лідером за кількістю земельних ділянок сільгосппризначення. В області їх понад 1 млн. Вартість оренди 1 га землі сільськогосподарського призначення стартує від 1,827 тис. грн.

Станом на третю декаду квітня 2020 року аграрії Київщині, як інформує Посівна онлайн 2019/20, посіяли 178,1 тис. га озимої пшениці, 10,6 тис. га — озимого ячменю, 51,8 тис. га — озимого ріпаку.

Щодо ярих культур, то завершено посів цукрового буряку на 21,7 тис. га, гороху — 7,59 тис. га. Посіяно більшу частину від запланованого об'єму соняшнику — 97,63 тис. га, ячменю ярого — 35,87 тис. га. Тільки набирає обертів посівна сої. Культура вже займає 15,11 тис. га.

У 2020 році найбільшу ставку аграрії Київщини роблять на кукурудзу. Цією культурою вже засіяно 213,08 тис. га, і це лише половина від запланованих об'ємів.
Сума опадів, за даними метеографіки «АгроПогода України», у 2019 році на Київщині склала 325 мм. Якщо минулого року квітень та березень балував аграрїв дощами, то з початку 2020 року на поля Київщини випало лише 84 мм опадів.

Посівна в ТОВ «Агропроммаш»

Євген Заквацький, директор ТОВ «Агропроммаш», цьогоріч ставку робить на соняшник та кукурудзу. Із 5,5 тис. га земельного банку під соняшник виділили 1,5 тис. га, кукурудзу — 2,2 тис. га, озима пшениця та озиме жито — по 500 га, озимий ріпак — 300 га. Структура посівних площ приблизно однакова щороку.

Карантинний режим ніяк не вплинув на хід посівної у господарстві. Як пояснює директор агрофірми, необхідними ЗЗР, паливно-мастильними матеріалами, посівним матеріалом брендів «КВС-УКРАЇНА», «Лімагрейн Україна», Syngenta запаслися ще восени.

У 2019 році найрентабельнішим виявилось вирощування озимого жита. При врожайності 5 т/га культура принесла господарству хорошу віддачу. Затратна частина по вирощуванні озимого жита склала 8-10 тис. грн на 1 га, пшениці — 12-15 тис. грн на 1 га, соняшнику — 15-17 тис. грн.
Євген Заквацький, директор ТОВ «Агропроммаш»
Я не роблю ставку на якусь конкретну культуру. Стараюсь класти яйця в різні кошики. До всього ж, у 2019 р. не радувала ціна на соняшник та кукурудзу під час збирання. Добре, що зараз трохи ситуація вирівнялась, і я маю деякі запаси.

Євген Заквацький
Директор ТОВ «Агропроммаш»
Головною проблемою посівної 2019/2020рр Євген Заквацький називає дефіцит вологи та значне добове коливання температур. Ці фактори заважали при посіві озимих, ускладнюють роботу й зараз. Тому стан озимих аграрій оцінює на «трієчку».
Через дефіцит вологи рослини нормально не розвиваються, дуже погані сходи. Тому, що була посуха, фактично зимою вологи не було. Та сама ситуація повторюється і весною. По пшениці й житу дещо краще, ніж по ріпаку, але через брак вологи і холод і пшениця, і жито не розвиваються як потрібно.

Євген Заквацький
Директор ТОВ «Агропроммаш»
Не додає оптимізму й озимий ріпак, попри те, що цього року у господарстві культура викинула квітконоси на 1,5-2 тижні раніше, ніж зазвичай. Проте, радують око директора агрофірми чисті поля. Завдяки внесенню ґрунтових гербіцидів та інсектицидів на полях з озимими немає шкідників і бур'янів.
Ми навіть дотепер ще не закуповували основну масу засобів захисту, тому що ті самі гербіциди ґрунтові планували, але повідмовлялися, залишили страхові, й то вже переглядаємо доцільність їх покупки. З такою весною немає шкідників і бур'янів.

Євген Заквацький
Директор ТОВ «Агропроммаш»
Керівник господарства сподівається, що нарешті підуть дощі. Тоді й планувати урожайність основних культур на 2020 рік можна буде.
Дізнавайтеся про хід посівної в агрохолдингах на Latifundist.com

Посівна в «Агро-С»

Сьогодні «Агро-С», що входить в структуру агроіндустріального холдингу МХП, обробляє 27 тис. га землі. Практично половину площ займає кукурудза на зерно, трохи більше третини соняшник.

За словами головного агронома підприємства Віктора Дорошенка, в останні роки сівозміну в компанії змінили. Пов'язано це, перш за все з нестабільними цінами на сільгосппродукцію.
У минулому році у нас було просідання в цінах по сої. Тому в поточному році ми змушені були збільшити посіви соняшнику. Якщо в 2019 р посівні площі займали 20% від загального зембанку компанії, то зараз сіємо 36%. Подивимося рік-два, якими будуть ціни на ринку. На 5% - 2 тис. га додали і кукурудзи. При цьому на 7% зменшили посіви сої.

Віктор Дорошенко
Головний агроном «Агро-С»
Озима пшениця у полі «Агро-С»
Так як попередником був, в основному, озимий ріпак, після нього в грунті було трохи вологи. Тому озиму пшеницю почали сіяти рано з 1 вересня. Під урожай 2020 р посіяли 2424 га. Завдяки теплій зимі, культура вегетувала, розкущилась. Навіть та, яку сіяли пізніше, і вона входила в зиму в стадії шила, з нею великих проблем теж не було. Однак морози в березні-квітні трохи пошкодили пшеницю. Останній же огляд культури показав, що центральний пагін і колос не пошкоджені. Тому у аграріїв є надія на плановий урожай.

А ось з ріпаком картина інша. Як зазначає Віктор Дорошенко, дефіцит вологи в грунті восени був катастрофічний. Наприклад, в листопаді замість нормативних 100-120 мм запас продуктивної вологи в метровому шарі складав 30-40 мм.

Із запланованих 2,5 тис. га посіяли 1,9 тис. га. В результаті з них 900 га навесні довелося пересівати соняшником.
Сходи були слабкі або їх зовсім не було через весняні заморозки і відсутності опадів. Тому ми вирішили їх пересіяти. Потенціал таких полів був незначний, максимум 2 т / га. Але краще все ж отримати 3 т / га соняшнику, ніж стільки озимого ріпаку.

Віктор Дорошенко
Головний агроном «Агро-С»
Весняна посівна розпочалася в компанії трохи раніше — з 3 квітня, знову ж таки через аномально теплу зиму. Через дефіцит вологи і низьких температур сільгоспвиробники не сильно поспішали прискорюватися. Ранній посів в такому випадку не є вдалою. Перші сходи кукурудзи і соняшнику вдалося отримати тільки через 20 днів. На даний момент посівна на стадії завершення. В цілому, до 1-2 травня планується посіяти все культури. Дефіциту в добривах, насінні, ЗЗР в компанії не було. Сіяли все планово, і великих проблем на посівний не було.

Якою буде врожайність культур, як і багато аграріїв, Віктор Дорошенко, не поспішає прогнозувати. Фактор погоди, традиційно, ніхто не виключав. Але з технологічного боку компанія робить все, що потрібно. І в планах «Агро-С» — вийти на показники, не нижче минулого року.

Витратна частина на вирощуванні культур в поточному сезоні, за словами Віктора Дорошенка, зменшиться. Так, зокрема, компанія на 30% скоротила витрати на добриво. До ЗЗР будуть підходити не шаблонно, міняти препарати, або ж зовсім від них відмовлятися. Витрати, в цілому, будуть оптимізовані, виходячи з того, що ціни на сільгосппродукцію в поточному році, згідно з прогнозами, будуть невисокими.

Посівна в Чернігівській області

Площа сільськогосподарських угідь на Чернігівщині — понад 2 млн га. За даними Земельного довідника, вартість оренди 1 га землі сільськогосподарського призначення стартує від 1,13 тис. грн.

Щодо культур, які вподобали чернігівські фермери в нинішньому сезоні, доволі неочікувано бачити серед лідерів посівної 2020 у Чернігівській області соняшник. Так дані ресурсу Посівна онлайн 2019/20 свідчать, що «квіткою сонця» вже засіяно 29,15 тис. га, і це лише 65% від запланованої кількості. Другою за популярністю у чернігівських аграріїв стала соя з показником 18,3 тис. га.

Щодо інших культур, то озима пшениця займає 177,5 тис. га, ріпак — 30,9 тис. га, ячмінь ярий — 2,79 тис. га, цукровий буряк — 2,56 тис. га, овес — 0,03 тис. га. А от сівба кукурудзи тільки набирає обертів. Станом на третю декаду квітня чернігівські аграрії засіяли «царицею полів» лише 4,68 тис., га що складає 1,93% від запланованих об'ємів.
Ще 5 років тому на півночі України не знали, що таке дефіцит вологи. На жаль, ситуація змінилась. Минулорічна посівна озимих стартувала в умовах дефіциту вологи. За даними метеографіки «АгроПогода України» у вересні 2019 року у Чернігівській області випало заледве 23 мм дощів. Упродовж минулого року на чернігівські поля випало лише 331 мм опадів, що менше, ніж у центральних регіонах України.

Не додає оптимізму і 2020 рік. Так, з початку року кількість опадів у Чернігівській області склала 81 мм.

Посівна в ФГ «Інтер-Агро-База»

Сергій Макуха, виконавчий директор ФГ «Інтер-Агро-База», називає головною проблемою цьогорічної посівної ситуацію із дефіцитом вологи на Чернігівщині. В структурі посівних площ на 3000 га земельного банку представлені озимі та ярі культури.

Через посуху довелось пересівати 160 га озимого ріпаку. Наприкінці березня його замінили ярим. Стресу зазнали жито та пшениця, які погано розвиваються. До посухи додалися сильні вітри.

Тепер ми маємо проблеми з суховієм, 20 га гороху видуло зовсім, тепер він лежить зверху. Також ячмінь тримається на одному корінчику, піддуло під лист, і рослина наче в повітрі зависла.

Сергій Макуха
Виконавчий директор
ФГ «Інтер-Агро-База»
Сергій Макуха, виконавчий директор ФГ «Інтер-Агро-База»
Така критична ситуація з вологою та вітрами вперше за всю історію господарства. Наразі у ФГ «Інтер-Агро-База» задумуються над придбанням борін та іншої техніки, яка буде закривати вологу в ґрунті. Щодо структури посівних площ, то вона наступна: ярий ячмінь, яра пшениця, озимий ячмінь, озима пшениця, озимий рапс, жито (селекційний гібрид) розділили між собою 1200 га,
кукурудза — 900 га; соняшник — 900 га. Якби не дощ в середині квітня, то зерновим і олійним на 3 тис. га прийшлося б сутужно.
Два тижні тому, може навіть три, дощик трошки допоміг зерновим піднятися, до 10 мм. Він йшов майже 2 дні. Але цього недостатньо, вже земля суха. Трактора за пилюкою не видно. Я зараз знаходжуся біля механізатора, у тракторі, сіємо кукурудзу, а сівалки навіть не видно .

Сергій Макуха
Виконавчий директор
ФГ «Інтер-Агро-База»
Щодо карантинного режиму, то він ніяк не вплинув на стан посівної. Останні 4 сезони ще з осені закуповують посівний матеріал, ЗЗР для посівної. В господарстві віддають перевагу брендам Syngenta, Pioneer, Monsanto. Ставки на якусь одну культуру не роблять, бо не вгадаєш. Наприклад, традиційно маржинальний соняшник минулий рік розчарував низькою ціною. Щодо прогнозів на 2020 рік, то на думку аграрія, вони будуть невтішні.
Рік буде голодним. От ми зараз сіємо кукурудзу, але не знаємо, коли вона зійде, чи буде та необхідна температура. Також можливі проблеми з цінами на продукцію. Всі знають ситуацію з ринком нафти на біржі, ціна за барель падає. Вважаю, що це може вплинути на ціну кукурудзи, інших експортованих культур, котрі продають трейдери й ми.

Сергій Макуха
Виконавчий директор
ФГ «Інтер-Агро-База»
Сподіваємось, що обіцяні травневі дощі покращать стан озимих та ярих культур, і господарство ФГ «Інтер-Агро-База» ще буде пишатися врожаєм 2020 року.

Посівна в ТАС «Агро Півнiч»

Сіяти озимі в суху землю довелось й агрохолдингу «Агро Півнiч». Як пояснює директор господарства Анатолій Коваль, господарство восени ризикнуло й посіяло 3640 га озимої пшениці і 400 га ріпаку. Із запланованих посівів озимого ріпаку входи отримали лише на 200 га.
Зима була сніжною, це перше. Плюс аномальні температури, ці коливання температур: озимі то відходили, то знову впадали в сплячку, що негативно вплинуло на зимівлю. Плюс ранні заморозки. Вони теж негативно вплинули на озимі. Дефіцит вологи зараз присутній, так, як і всюди.

Анатолій Коваль
Директор агрохолдингу
«Агро Півнiч»
Рано навесні в господарстві провели підгодівлю по відновленню вегетації, додаткового внесли внесли фунгіциди. Провели бором по ріпаку. То ж стан озимий Анатолій Коваль оцінює як задовільний.
Посіви ріпаку
На даний момент ріпак знаходиться в більш-менш хорошому стані. По пшениці також. Останні заморозки теж добре їй дали, що затримали розвиток культури. На даний момент вона вже відходить. Пройшов невеликий дощ 8 мм. Почали збільшуватися температури, почалося відновлення вегетації нормально

Анатолій Коваль
Директор агрохолдингу
«Агро Півнiч»
Щодо інших культур, то в агрохолдингу «Агро Півнiч» тільки розпочали посівну кукурудзи, культивуть землю під посів сої. У планах господарства посіяти кукурудзу на 14 тис. га, сою на 4 тис. га, кормові культури на 930 га. Віддають перевагу перевіреним брендам: «КВС-УКРАЇНА», «Лімагрейн Україна», Syngenta, Monsanto, Pioneer.
Більше про технологію вирощування озимих
культур читайте на
SuperAgronom
В господарстві почали задумуватись над зміною сівозміни. Так з наступного року планують збільшити частину ярих культур.

Зараз переходимо на ярі. У нас північний регіон. Не завжди добре зимують і пшениця, і ріпак. У минулому році у нас трохи було сніговий цвіллю вражені озимі культури.

Анатолій Коваль
Директор агрохолдингу
«Агро Півнiч»
Щодо очікуваної врожайності, сподіваються, що кукурудза порадує показником 10 т/га. У 2019 році в агрохолдингу «Агро Півнiч» врожай сої був 2,3 т/га, пшениці — 6 т/га. Очікує Анатолій Коваль і підвищення цін на зернові та рясних опадів. Бо буде волога — буде і врожай.
Озимі та ярі на північному сході України:
стан посівів та прогнози виробництва
Аграрії північно-східної України зазвичай мають хороші врожаї основних культур, а області цього регіону традиційно входять у п'ятірку рекордсменів із валового збору зерна.

Наприклад, за даними Держстату, у 2019 році у Харківській та Сумській області намолотили більше, ніж по 4,4 млн т. Тоді як Полтавська і Вінницька області встановили абсолютні рекорди збору зерна, намолотивши більше ніж по 5,4 млн т.

Тож у нинішньому сезоні на північному сході України аграрії також сподіваються зібрати хороші врожаї як озимих, так і ярих культур. Поки, як і всюди, корективи у хід посівної вносять погодні умови.
Тенденції весняної посівної 2020

  • Волога в дефіциті
  • Озимі в доброму і задовільному стані
  • Традиційно розраховують на хороший урожай кукурудзи та соняшнику
  • Урожай зернових буде, але все залежить від літніх умов
  • Суттєвих коригувань сівозміни немає

Сумська область

Минулого року посівні площі під сільгоспкультурами в Сумській області склали більше 986 тис. га. Загалом, за даними Земельного довідника, тут є більше 1,7 млн га сільськогосподарських угідь.

Сумщина, крім рейтингів урожайності, входить ще в ТОП-5 областей України за кількістю земельних ділянок сільгосппризначення: їх тут налічують більше 725 тис., тоді як в області-лідера — Київської — таких ділянок є більше мільйона. Водночас середня вартість оренди приватної землі в цій області стартує від 1,9 тис. грн, державної — від 2,3 тис. грн.
Як інформує карта проекту Посівна онлайн 2019/20, під урожай 2020 року в Сумській області озимі культури займають близько 191 тис. га. Із них під озимою пшеницею 142,7 тис. га — площі під цією культурою дещо зменшили, адже торік її зібрали з 181 тис. га. Ще 1,1 тис га займає озимий ячмінь, більше 5,7 тис. га — озиме жито та 11,6 тис га — озимий ріпак.

Найбільше площ аграрії Сумської області виділяють під ярі культури. Станом на середину квітня сівба цих культур у розпалі: соняшнику вже посіяли майже 190 тис. га із запланованих 252 тис. га. Цьогоріч площі під цією культурою зросли, адже в 2019 році вона займала лише 230 тис. га. Також на полях сіють кукурудзу. Наразі нею зайнято вже більше 101 тис. га із запланованих 327 тис. га ( у 2019 році було 407 тис. га).
Фахівець компанії «Агро Експерт» Іван Старченко говорить, що ані погодні умови, ані ринкові коливання цін суттєво не вплинули на сівозміну в агрофірмах Сумської області.
На щастя, майже ніхто не пересівав озимі культури, як це було в інших областях. А зараз, в основному, всі, хто планував сіяти кукурудзу, соняшник, сою, то вони і будуть це робити. Площі були незмінні, можливо, було якесь незначне коригування

Іван Старченко
Фахівець компанії «Агро Експерт»
Ярою пшеницею також уже засіяли 5,3 тис. га, вівсом — 11,9 тис. га, цукровими буряками — 3 тис. га, горохом — 13,2 тис. га.
Загалом, площі під озимими в Сумській області суттєво не змінюються протягом кількох останніх років. Однак знаю, що в деяких районах Сумської області суттєво зростають площі ярого пивоварного ячменю.

Ярослав Жаловага
Регіональний консультант компанії «Yara Україна»
Порівняно з іншими регіонами України, вологозабезпечення на Сумщині станом на середину квітня є дещо кращим. Однак сільгоспвиробники кажуть: навіть наявних опадів та вологи в грунті все одно мало для розкриття потенціалу рослин на полях. Навесні проблем додавали сильні вітри та навіть пилові бурі, через які волога швидше випаровувалась із грунту.
Як інформує оновлювана метеографіка «АгроПогода України», 2019 рік видався досить посушливим для Сумської області — тут випало лише 343 мм опадів при нормі 575-650 мм. Із початку 2020 року також випало тільки 92 мм.
Зараз нестача вологи та приморозки змусили аграріїв регіону призупинити фунгіцидні обробки та підживлення озимих. Багато посівів уже проходять фазу кущіння і готуються виходити, тому дуже потребують другого внесення азоту. Хтось планував вносити мікродобрива по листку чи антистресанти. Тож усі завмерли в надії на вологу — навіть 5 мм опадів зараз можуть дуже допомогти аграріям.

Ярослав Жаловага
Регіональний консультант компанії «Yara Україна»
Також експерт «Yara Україна» додав, що приморозки на початку квітня, коли температура повітря опустился до -9°C, знищили близько 70% вегетативної маси озимих культур. При цьому кількість продуктивних стебел подекуди зменшилась із 6-7 до 5 млн на гектар. Однак Ярослав Жаловага переконаний, що урожайність озимої пшениці загалом у регіоні не зменшиться. Проблеми, на його думку, можуть виникнути із формуванням зерна через можливі посухи в травні-червні.

Посівна в Кобзаренко Агро

Анатолій Кобзаренко відомий на Сумщині та далеко за її межами, як засновник «Заводу Кобзаренка» — виробника тракторних причепів №1 в Україні. Однак свій агрономічний досвід він вирішив застосувати за прямим призначенням і в 2017 році на землях Липоводолинського району заснував невелике підприємство «Кобзаренко Агро».

В обробітку агрофірми — 300 га ріллі, на яких цього року буде посіяна кукурудза (250 га) та гречка (50 га). Кукурудза в господарстві до нинішнього року була монокультурою. Сіяти її починають із 24 квітня, а от гречку Анатолій Кобзаренко планує висівати аж у другій половині травня.
Сівозміна на Сумщині більш-менш стабільна із року в рік. Багато хто віддає перевагу соняшнику, але я принципово не сію цю культуру. Головна причина — його післядія. Соняшник найбільше потребує вологи і дістає її з глибоких шарів грунту. Тоді наступного сезону ти втрачаєш урожай іншої культури, що фактично нівелює разовий прибуток із соняшника

Анатолій Кобзаренко
Засновник «Кобзаренко Агро»
Торік урожайність кукурудзи в «Кобзаренко Агро» була на рівні 9,6 т/га при вологості 15,5-16,2%, позаторік — 12,2 т/га при вологості 19,5%.

За словами Анатолія Кобзаренка, основний акцент у вирощуванні кукурудзи він робить на живленні. Технологію застосовує таку, щоб мінімально отримати по 10 т/га. Щороку на поля вносять органічне добриво (курячий послід). Восени 2019 року було внесено по 200 кг/га фосфору і 200 кг/га калію. Навесні під час першого підживлення внесли по 200 кг/га селітри та по 120 кг/га безводного аміаку. Разом із посівом планують внести ще по 150 кг/га нітроамофоски.

Система захисту кукурудзи максимально проста та складається лише із післясходового гербіциду для боротьби з одно- і багаторічними однодольними і дводольними бур'янами.
Щороку рівень затрат на гектар, тобто добрива, пальне, зарплата, амортизація тракторів, складає близько 26 тисяч гривень на гектар. При врожайності, яку ми отримуємо, і навіть при нинішній ціні на кукурудзу вона показує дуже непогану рентабельність.

Анатолій Кобзаренко
Засновник «Кобзаренко Агро»

Харківська область

Аграрії Харківщини у 2019 році збільшили виробництво зернових і зернобобових на 15% порівняно з попереднім роком. На цілих 60% зменшили виробництво цукрового буряку, трохи зменшили обсяги виробництва овочевих культур, у тому числі картоплі. Обсяг виробництва соняшнику залишається приблизно на одному рівні 1,5 млн т.

Станом на середину квітня 2020 року в Харківській області, як інформує Посівна онлайн 2019/20, озима пшениця займає 501 тис. га, озимий ячмінь 13,9 тис. га, озимий ріпак 22 тис. га та озиме жито 2,9 тис. га.

У цьому сезоні аграрії Харківщини планують також посіяти 122,6 тис. га соняшнику, близько 170 тис. га кукурудзи та 100 га сої. Із цих площ соняшник уже посіяли майже на чверті площ, а от сівба кукурудзи та сої тільки набирає обертів.
Харківська область поступово зменшує посіви кукурудзи, особливо в південній частині через низьку врожайність. Деякі господарства у 2017 році там зібрали лише по 2 т/га цієї культури. Торік «вирівнялися» до 6-8 т/га, але це насправді низькі врожаї для кукурудзи нині. В основному, це пов'язують із дефіцитом вологи.

Ярослав Жаловага
Регіональний консультант компанії «Yara Україна»
До завершення підходить посів ярого ячменю — його на Харківщині буде більше 67 тис. га. Також висівають яру пшеницю, її цьогоріч буде майже 3 тис. га. Також під горох буде відведено більше 49 тис. га, під овес — 6,1 тис. га, цукрові буряки — 7,6 тис. га.

Сума опадів, за даними метеографіки «АгроПогода України», у 2019 році на Харківщині склала 373 мм. Із початку нинішнього року тут випало вже 117 мм.

Посівна в СП Мелихівське

Ситуація з озимими в сільгосппідприємстві «Мелихівське» некритична. Але керівник Микола Купреєв каже, що стан рослин далекий від ідеального — рослинам дуже не вистачає вологи. Хоча взимку були дощі, сьогодні ж від тієї вологи нічого не лишилось. Ще й нічні квітневі морози погано вплинули на вегетацію озимих.

Загалом у господарстві посіяно 1,7 тис. га озимої пшениці, переважно української селекції.

Читайте Стан пшениці у 2019 році
Озима пшениця
Ми маємо трохи й іноземних сортів, але в умовах цих морозів українська пшениця одеського і київського інститутів показала себе краще. Вона витримала низькі температури і не пошкодилась. Чого не скажеш про іноземну селекцію.

Микола Купрєєв
Керівник СП «Мелихівське»
Між іншим, експерт компанії «Yara Україна» Ярослав Жаловага підтверджує, що в багатьох агрофірмах Харківської області зернові вітчизняної селекції зарекомендували себе набагато краще в порівнянні з закордонною і швидше долають стрес через несприятливі умови.

Читайте Експерти розповіли, як відновити озимі після весняних приморозків

Восени 2019 року в «Мелихівському» вирішили озимий ріпак не сіяти. За словами керівника, не прогадали з таким рішенням у цьому сезоні, бо в сусідніх господарствах зіштовхнулись з тим, що рослини масово гинуть через нестачу вологи.

Натомість решта посівних площ із загальних 4,1 тис. га тут зайняті соєю, нутом, кукурудзою та соняшником. Наразі останні дві культури вже сіють. Уже отримали сходи соняшнику, а от насіння кукурудзи поки не показується з ґрунту. Що, як каже Микола Купрєєв, дуже добре, бо може померзнути. На посівах уже внесли ґрунтові гербіциди і планують наступні роботи.
Уже кілька років існують неясності в ціновій політиці щодо основних культур, незрозумілі ціни на сою, нут. А з іншого боку — хорошої врожайності нема, засуха вже третій рік. Тому зараз будемо перелаштовувати сівозміну і таки вдосконалювати технологію вирощування того ж таки ріпаку. Можливо, збалансуємо сівозміну, але подивимось, як працюватиме в нас економіка. Зробимо ставку на кукурудзу, будемо підвищувати урожайність та збільшувати площі посіву.

Микола Купрєєв
Керівник СП «Мелихівське»
Керівник господарства додає, що торік був дуже важкий сезон і збитки господарства склали більше 18 млн грн. Проте сподівається, що у 2020 році ситуація буде кращою.
Озимі та ярі в центральній Україні:
стан посівів та прогнози виробництва
Землі в центрі України — буквально найдорожчі. Вартість оренди 1 га с/г землі в Черкаській області, за інформацією Земельного довідника України, становить більше 3,5 тис. грн, у Полтавській — близько 3 тис. грн.

Також ці дві області стабільно тримаються в рейтингу областей із найбільшими посівними площами. На Полтавщині культивують майже 2,2 млн земель, а на Черкащині — 1,5 млн.

Між іншим, у 2020 році вперше в історії АгроЕкспедиція стартувала винятково як редакційний проект. Адже навіть у цей складний час його команда була переконана: аграрії та весь ринок мають із перших вуст знати про ситуацію на полях у різних регіонах України. Довелося через карантин змінити звичний формат польових експедицій і розпитувати аграріїв про хід посівної в online режимі.А вже на другий день до проекту в якості партнера долучилась компанія BASF, і її регіональні менеджери надаватимуть експертну оцінку ситуації щодо посівної в регіонах.

Тенденції посівної в центрі України

Нестача вологи та весняні приморозки нанесли удар
Посівна восени на Полтавщині пройшла без дощів. За словами менеджера зі збуту компанії BASF у Полтавській області Олександра Примоленного, це призвело до того, що аграрії тривалий час (подекуди по два-три тижні) просто чекали сходів. Урешті-решт завдяки пізнім дощам на полях з'явилися недружні посіви і далі озима пшениця не могла нормально розвиватися.

У свою чергу, менеджер компанії BASF Микола Іващенко розповідає, що зимовий період для озимих теж відзначився нестачею вологи та відносно високими температурами. Тому фактично рослини «пропустили» період яровизації, що може суттєво позначитися на цвітінні та формуванні зерна в майбутньому. Тепла зима провокувала відновлення вегетації, а рослини втрачали пластичні речовин, цукри. Тому озимі вийшли із зими дещо ослабленими.

А приморозки у березні-квітні буквально «добили» рослини: -10…-12°C завдали дуже потужного стресу для озимої пшениці і ріпаку.

Проблеми з озимими, надія на ярі
Через посушливу осінь багато хто з аграріїв Полтавщини відмовився сіяти озимі. Але попри несприятливі агрокліматичні умови осінньо-зимового періоду озима пшениця та ріпак подавали надії. Однак, за словами Миколи Іващенка, навесні ситуація змінилася і стан культур суттєво погіршився.

У регіоні тепер планують більше сіяти ярих культур. Аграрії сподіваються, що кукурудза, соняшник і соя зможуть стати рентабельними цьогоріч. Проте потенціал цих культур залишається під загрозою через можливий дефіцит вологи в травні та в літній період.

Сходи посівів та захисні обробки — на паузі
Рання весна на Полтавщині сприяла активному відновленню вегетації озимих, тож багато хто із аграріїв планували в березні проводити перші фунгіцидні обробки та вносити морфорегулятори. Але, як каже експерт BASF Олександр Примоленний, ці операції довелося відкласти на невизначений термін через приморозки. Також, із огляду на агрометерологічні умови, місцеві аграрії прогнозують можливі проблеми із дією грунтових гербіцидів на ярих. Проте за дотримання всіх рекомендацій виробників ці ризики можна мінімізувати.

Нині дещо повторюється осіння ситуація зі сходами: ранні ярі культури через погодні умови не так швидко дають перші сходи, як завжди. Зі слів Миколи Іващенка, посіяні набагато раніше ячмінь та пшениця більш стійко пережили приморозки і продовжують вегетацію. Сходи на полях із дещо пізнішим терміном посіву зустріли пониження температури подекуди у фазі одного листочка і були більш вразливі до цього явища. «Реабілітація» цих рослин відбувається також дещо повільніше, ніж зазвичай.

Урожайність основних культур буде нижчою, ніж хотілося
Середня врожайність озимої пшениці в Полтавській області, за даними довідника «Агробізнес України», складає близько 4,3 т/га. Часто господарства збирають по 5-7 т/га. Але через умови цього сезону урожайність буде суттєво нижчою. За словами Миколи Іващенка, місцеві аграрії можуть розраховувати на 2,5-3, рідще 4 т/га. Прогнозувати врожайність на даному етапі надто складно, як кажуть і аграрії, і експерти.

Технології вирощування «уріжуть»
Посилаючись на дійсну ситуацію із озимими, багато аграріїв Полтавщини переглянули систему живлення та планують ситуативно коригувати захисні обробки. Так, наразі є потреба у внесенні фунгіцидів проти септоріозу, який подекуди вразив озимі. Але, за словами Олександра Примоленного, уже деякі господарства планують зменшити кількість фунгіцидних обробок із трьох до двох. Схожа ситуація буде і з внесенням гербіцидів.

Посівна в Полтавській області
Озимі культури не користуються широкою популярністю серед аграріїв Полтавщини. У 2020 році вони зменшили площі посівів під ними на 2,4%, а відтак усього посіяли трохи більше 248 тис. га.

При чому, за даними Посівна онлайн 2019/20, найчастіше в Полтавській області віддають перевагу озимій пшениці: ця культура займає аж 236,5 тис. га. Ще на 6 тис. га росте озимий ячмінь, на інших 6,1 тис. га — озимий ріпак.

У середині квітня 2020 року аграрії області завершили сівбу ярого ячменю на площі 18,9 тис. га та вівса на майже 3 тис. га. До закінчення підходить посівна гороху (близько 13,5 тис. га) і цукрового буряку (26 тис. га).
Лідерами за площами посівів на Полтавщині у 2020 році традиційно будуть кукурудза та соняшник. Сіяти соняшник місцеві аграрії почали дещо раніше і в другій декаді квітня ним зайнято більше 203 тис. га, що фактично відповідає 60% до прогнозу. Набирає обертів сівба кукурудзи: під нею вже зайнято 73,7 тис. га. За планом площа кукурудзи цього року сягне більше 700 тис. га, тоді як торік цариця полів займала трохи більше 660 тис.га. А також, за словами менеджера компанії BASF Миколи Іващенка, аграрії Полтавщини вже почали сіяти сою.

Ціни, урожай, стан посівів і прогнози виробництва кукурудзи у 2019 році
Раніше Полтавську область називали зоною достатнього зволоження із середньою річної нормою опадів у 450-650 мм, що досить позитивно впливало на врожайність всіх культур.

Однак протягом останніх трьох-п'яти років цей регіон стабільно недоотримує вологу. Як інформує оновлювана метеографіка «АгроПогода України», сума опадів за 2019 рік у Полтавській області склала лише 339 мм. Зокрема, восени 2019 року в розпал осінньої посівної кампанії, за інформацією сервісу Метео Фарм, випало близько 58 мм опадів. Отож, цей період був надзвичайно несприятливим для сівби озимих культур. Більше того, аграрії відзначили: насіння тривалий час лежало в землі, а перші сходи отримали разом із дрібними дощами через два-три тижні.

Фермерське господарство «Рубін»

У невеликому фермерському господарстві «Рубін» на півдні Полтавської області обробляють усього 50 га ріллі. Як розповів керівник підприємства Олександр Незнарадько, у 2020 році половину цієї площі займає озима пшениця селекції KWS. А решту площ у другій половині травня засіють соєю.

Господарство вже 6-й рік працює за технологією no-till, яка дозволяє ефективно зберігати вологу в ґрунті. Саме завдяки цьому озима пшениця більш стійко перенесла нестачу вологи минулої осені та цієї весни.
Ситуацію щодо опадів на своїх полях я б не назвав надто критичною: їх мало, але мульча на поверхні дозволяє утримувати вологу. Попередником була соя. Сіяв пшеницю доволі пізно для нашого регіону — 25-26 жовтня. При посіві вніс по 150 кг/га діамофоски. Сходи отримав хороші і в зиму вона увійшла в непоганому стані у фазі кущення

Олександр Незнарадько
Керівник підприємства «Рубін»
Олександр Незнарадько додав, що загалом у Полтавській області торік із травня по вересень випало лише 40 мм опадів. Тож навесні чекали опадів, щоб прикоренево підживити пшеницю аміачною селітрою у нормі 300 кг/га.

Наразі в метровому шарі ґрунту є близько 120 мм вологи. Поки для вегетації озимих цього достатньо, але, як каже фермер, отримати сходи ярих культур за таких умов буде складно.

Сильної шкоди озимій пшениці цьогоріч завдали весняні приморозки. Зокрема, 1 квітня температура опустилася до -10°C, проте «подушка» із пожнивних решток не захистила рослини від дії морозу. Скоріше навпаки: у великій кількості решток пшениця більше примерзла, ніж на ґрунті.
Зараз озима пшениця відновлюється і, в принципі, виглядає досить непогано. Тепер чекаємо потрібну фазу розвитку та стабільні температури, аби провести захисні обробки.

Олександр Незнарадько
Керівник підприємства «Рубін»
Керівник господарства розповів, що в найближчих планах — провести гербіцидну обробку. Також зараз він підбирає необхідні фунгіциди для профілактики й боротьби із основною, за його словами, хворобою озимих на Полтавщині — септоріозом.
При виборі фунгіцидів керуємося двома критеріями: адекватною ціною та інноваційністю препаратів. Зараз на ринку з'явилися карбоксаміди, або SDHI — інгібітори сукцинатдегідрогенази ІІ покоління. Засоби захисту цієї групи вже активно використовують європейські фермери, тому хочемо практикувати на своїх полях.

Олександр Незнарадько
Керівник підприємства «Рубін»
Торік у господарстві Олександра Незнарадька вдалося зібрати по 6 т/га пшениці, відтак у 2020 році аграрій планував отримати приблизно такий урожай. А от на сою, судячи з прогнозів погоди, фермер не розраховує. Адже ця вимоглива до вологи культура в умовах Полтавщини протягом останніх трьох років давала лише по 1,5 т/га.

У регіоні сої стало менше. Розширюються площі під кукурудзою і соняшником.

Олександр Незнарадько
Керівник підприємства «Рубін»
Посівна в Черкаській області
Черкащину заслужено називають краєм кукурудзи, соняшнику та сої, адже саме цих культур сіють тут найбільше. Станом на середину квітня 2020 року, як інформує Посівна онлайн 2019/20, місцеві аграрії вже 78,3 тис. га із запланованих 460 тис. га. Для порівняння: минулого року під цю культуру виділили 403,3 тис. га.

АгроЕкспедиція Кукурудза 2018. Черкаська область: Агрофірма Маяк і Черкаси-Дніпро Агро

рім того, уже посіяли майже 50% запланованих площ соняшнику — зараз тут є вже більше 118 тис. га. Також розпочали сівбу сої і вже посіяли близько 1 тис. га цієї культури із запланованих 227 тис. га.
Уже завершили посівну гороху (7,72 тис. га), вівса (1,07 тис. га), ярої пшениці (10,73 тис. га) та ярого ячменю (38,62 тис. га). Порівняно небагато в Черкаській області відвели для озимої пшениці — 142,3 тис. га, ще менше для озимого ріпаку — 22,8 тис. га і озимого ячменю — 8,5 тис.га.
За словами менеджера зі збуту компанії BASF Олександра Беліка, аграрії Черкащини зіштовхнулися зі схожими проблемами під час осінньої посівної та в зимово-весняний період, як і на переважній території України. Посіви озимих перезимували відносно добре, але нині зріджені і теж були уражені весняними приморозками. Зрештою, багато хто з аграріїв усе частіше відмовляються від озимих на користь, наприклад, кукурудзи.

Проблема забезпечення вологою на Черкащині, як і в сусідній Полтавщині назріває давно. За даними метеографіки «АгроПогода України», у 2019 році загальна сума опадів тут ледве сягнула 298 мм.

Посівна восени проходила в умовах критичного дефіциту вологи. Протягом вересня-листопада в Черкаській області зафіксували лише 47,5 мм опадів, що негативно вплинуло на схожість озимих.

Посівна в Аскольд Агро

Підприємство «Аскольд-Агро» у Жашківському районі на Черкащині обробляє 2 550 га землі. Саме тут, як розповів агроном із захисту рослин Дмитро Маляр, відмовляються від озимих: озима пшениця займає близько 5%, а ячмінь — лише 2%. Основна причина — низька врожайність і мала рентабельність цих культур в умовах регіону.
Пшениця і ячмінь — це дві найменш рентабельні культури. Вони потребують великих капіталовкладень на рівні 25-27 тисяч грн на гектар. І навіть при врожайності 5,5 т/га наше підприємство може тільки «вийти в нуль». А цього року за відсутності опадів невідомо, чи вдасться хоча б повернути витрачені інвестиції на вирощування озимих.

Дмитро Маляр
Агроном із захисту рослин «Аскольд-Агро»
АгроЕкспедиція Посівна 2018. Черкащина: Дніпро, Аскольд-Агро та Батьківщина Шевченка

Такі витрати на вирощування озимих частково пояснює потужна система живлення. При посіві під урожай нинішнього року в агрофірмі внесли по 250 кг/га діамофоски. Далі було «депозитне» підживлення… взимку: у грудні 2019 року при появі туманів та мінімальних опадів було внесено по 100 кг/га карбаміду. На початку березня додали по 200 кг/га селітри, а наприкінці місяця ще «вкинули» по 100 кг/га тієї-таки селітри. Також на озимих уже була проведена фунгіцидні обробка препаратом на основі фенпропідину та пропіконазол, а також внесений інсектицид на основі імідаклоприду.

Донедавна «Аскольд-Агро» вдавалося збирати по близько 6,8 т/га озимої пшениці та по 7,2 т/га озимого ячменю. Урожайність цього року, за прогнозами агронома, повністю залежатиме від опадів та температурних режимів.
Зараз стан озимої пшениці можна оцінити як задовільний. Але якщо протягом весни-літа не буде дощів, то, однозначно, стан посівів буде незадовільний. Останні морози дещо підморозили рослини, але зараз вони вже випускають нормальне зелене листя.

Дмитро Маляр
Агроном із захисту рослин «Аскольд-Агро»
Ставку підприємство на Черкащині робить, в основному, на кукурудзу та сою — ці культури займають по 65% і 30% відповідно. Щоб виростити 1 га кукурудзи в агрофірмі витрачають близько 27 тис. грн. У сою доводиться інвестувати по близько 23,5 тис. грн на гектар щосезонно. Але в попередні роки «Аскольд-Агро» збирав по 10,8 т/га кукурудзи і 2,8 т/га сої.

Ше у сівозміну підприємства раніше входили соняшник і цукровий буряк. Проте, з огляду на агрокліматичну ситуацію, від цих культур у 2020 році вирішили відмовитися.
Від Нового року і до третьої декади квітня у нас випало 66 мм опадів. На початок березня я сам брав пробу ґрунту з метрового шару і там було 175 мм продуктивної вологи. Для нашого регіону це ніщо і на момент посіву вона впала майже в чотири рази. Саме це стало причиною того, що ми вирішили не сіяти соняшник і цукровий буряк.

Дмитро Маляр
Агроном із захисту рослин «Аскольд-Агро»
Дефіцит вологи також може спровокувати ще одну проблему на посівах: агроном побоюється, що ґрунтові гербіциди на сої та інших ярих культурах можуть не спрацювати належним чином.
Імовірно, через нестачу вологи ґрунтовий гербіцид не зможе нормально сформувати захисний екран. Схожа ситуація була у 2017 році, тоді був брак вологи, вітер і холод. На одному полі заросли такі бур'яни, що нічого не могли зробити. Я думав цього року взагалі прибрати такі препарати і працювати тільки страховим.

Дмитро Маляр
Агроном із захисту рослин «Аскольд-Агро»
Озимі та ярі на півдні України:
стан посівів та прогнози виробництва
Південну Україну завжди називали вітчизняною житницею. У 2019 році Дніпропетровська область очолила рейтинг за посівними площами сільгоспкультур — було засіяно майже 2 млн га. На другому місці із 1,9 млн га опинилася Одеська область. Великі площі були відведені в Запорізькій (1,7 млн га), Миколаївській (1,6 млн га) та Херсонській (1,4 млн га) областях.

Також на півдні України розміщені всі ТОП-15 морських терміналів за потужностями одночасного зберігання. А Одеська і Миколаївська області впевнено тримаються в трійці лідерів рейтингу елеваторних потужностей України.
Тенденції посівної 2020 на півдні

  • Тепла зима, холодна весна, екстремальний дефіцит вологи
  • Вимушена сівозміна
  • Антирекорди урожайності
  • Карантин — не проблема
  • Низькі закупівельні ціни на зерно

Посівна в Одеській області

Під урожай озимих культур у 2020 році аграрії Одещини відвели на 3,7% більше площ, ніж торік. Озимими зайнято 1,05 млн га — Одеська область стабільно очолює рейтинг посівних площ.

За даними проекту Посівна онлайн 2019/20, озима пшениця тут займає майже 520 тис. га, ячмінь — 240 тис. га, ріпак — 150 тис. га і жито — близько 1 тис. га.

Варто відзначити, що аграрії Одещини все частіше відмовляються від зяблевої оранку ґрунту: у 2020 році восени було зорано лише 337 тис. га, що на 7,2% менше, ніж попереднього року. Також в області збільшують площі під паром — нині тут «відпочивають» більше 24 тис. га.
Станом на середину квітня в Одеській області повністю посіяли ярі пшеницю та ячмінь — їхні площі відповідно склали 2,3 тис. га та 71,3 тис. га. Також посіяли 11,9 тис. га вівса та 35,5 тис. гороху.

Триває сівба соняшнику: під ним уже зайнято більше 88 тис. га, що є 22,4% до прогнозу. Ще сіють кукурудзу — під цією культурою вже майже 10 тис. га, що відповідає 5,7% до прогнозованих площ.

Посівна кампанія і вегетація всіх сільгоспкультур на Одещині, за даними сервісу Метео Фарм, була ускладнена нестачею опадів як восени 2019 року, так і протягом зимово-весняного періоду 2020 року. Лише з початку року до середини квітня в області випало лише 77,2 мм опадів, що майже вполовину менше, ніж норма для цього періоду (близько 130 мм).
До речі, слідкувати за базовими агрометеорологічними показниками на всій території України відтепер можна слідкувати за допомогою оновлюваної метеографіки «АгроПогода України». У цьому ресурсі зібрана ексклюзивна інформація з 200 метеостанцій та включає такі важливі для агровиробництва показники як опади, температура повітря (максимальна, мінімальна, середня), температура грунту (мінімальна, середня), вологість грунту, хмарність в процентному співвідношенні.

Агрофірма Колос: фермери Одещини в розпачі

Директор агрофірми «Колос» Юрій Яловчук із Великомихайлівського району на Одещині якось розповідав про рекордний урожай ріпаку у своєму господарстві — у 2015 році вдалося зібрати аж по 6,3 т/га. Торік зібрали лише по 3,2 т/га.

А цього року фермер на озимий ріпак узагалі не розраховує. Через катастрофічну посуху з осені ледве вдалося подекуди отримати сходи. А приморозки навесні «добили» ослаблені рослини. Тепер у господарстві передискували поля, відведені під ріпак, і розпочали сівбу ярих.
Я працюю на землі із 1986 року і такої ситуації, як цьогоріч, іще не бачив. У нас озимі на межі вимирання. Ріпаку цього року не буде. А через катастрофічну нестачу вологи та високі температури озима пшениця скоро стане сіном. Жоден коронавірус і карантин не такі страшні, як ця ситуація.

Юрій Яловчук
Директор агрофірми «Колос»
Підживлювати озимі на полях «Колосу» почали ще в січні. Усі обробки «підлаштовували» під невеликі дощики, під час яких випадало по 5-7 мм опадів. А в березні були проведені базові гербіцидні обробітки.
Юрій Яловчук, директор агрофірми «Колос»
Загалом, в агрофірмі «Колос» озиму пшеницю посіяли на площі 1 000 га, ячменю відвели 800 га. Тепер на 200 га ще посіяли горох і ще на 60 га — ярий ячмінь. Соняшнику було відведено близько 700 га, із яких уже посіяли майже половину.

Ми змушені зупинити сівбу соняшнику. Там, де посіяли, немає навіть натяку на сходи. Який сенс кидати насіння в безмірно суху землю?

Юрій Яловчук
Директор агрофірми «Колос»
Аграрій покладає великі надії на опади найближчим часом, але водночас каже, що жоден прогноз погоди не дає натяку на дощі аж до середини травня.

Також фермер додає, що для всіх культур скоригували технологію вирощування: перейшли на Strip-till, переглянули живлення, адаптували в систему рідкі добрива. Але ні мінімальний обробіток ґрунту, ні продуктивні системи живлення й захисту не можуть протистояти місцевим агрокліматичним умовам.

Як розповів Юрій Яловчук, раніше господарству вдавалося вирощувати озимої пшениці по 3,8 т/га, ячменю — по 5 т/га, соняшнику — по 2,2 т/га і навіть кукурудзи по 6 т/га.
Рівень ймовірних збитків через очевидний недобір врожаю поки не рахують. Але, за словами Юрія Яловчука, готуються повністю продати поголів'я ВРХ (350 голів) та свиней (700 голів), бо буде суттєвий дефіцит кормів.

Фінансові зобов'язання перед банками та партнерами господарство наразі виконує переважно за рахунок «притриманого» зерна пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику та гороху. Однак директор агрофірми не дає жодних прогнозів щодо врожаїв та цін у найближчий час.

Агромир пересіває озимий ріпак

Нині «Торговий Дім «Агромир» обробляє близько 12,5 тис. га землі в Херсонській, Вінницькій та Одеський областях.

На 3,6 тис. га землі в Одеській області в поточному сезоні планували посіяти близько 1,8-1,9 тис. га озимої пшениці і 1,2 тис. га озимого ріпаку. Незважаючи на те, що відсіяли досить швидко, плани довелося змінити. Через погодні умови 400 га озимого ріпаку довелося пересіяти пшеницею.
Дощі пройшли 10 серпня (20 мм). Почали сіяти ріпак 15 серпня, потім зупинилися, так як далі були дрібні дощі. Потім засіяли вже на початку жовтня, сподівалися, що підуть дощі. Але перші опади (5 мм) випали в кінці грудня. Довелося пересівати не тільки в Одеській області. Така ж ситуація з вологою була і Херсоні, і Вінниці. Але рясного дощу немає і по сьогоднішній день.

Засновник компанії
«Торговий Дім «Агромир»
Завдяки теплій зимі культури продовжували вегетувати та добре перезимували. Однак новим неприємним сюрпризом для компанії стали весняні нічні приморозки до -11°C.
Техніка на полі «Торгового Дому «Агромир»

Швидше за все, ще 300 га озимого ріпаку будемо пересівати. Але ми поки не сіємо, чекаємо дощу. Якщо його не буде, значить буде пар. Ріпаку близько 50% піде, а ось щодо пшениці поки сказати складно Напевно, втрата буде на рівні 30%.

Георгій Феодоріді
Засновник компанії
«Торговий Дім «Агромир»
Врожайності, як у минулому році, на думку Георгія Феодоріді, чекати не варто. Якщо в 2019 році зібрали пшениці по 5,3-6 т/га, то в поточному сезоні більше 4 т/га не буде. Знизиться врожайність ріпаку — із 3 т/га до 2 т/га у кращому випадку. Що стосується соняшнику, то торік на полях «ТД «Агромир» зібрали по 3,1 т/га. Скільки покаже на цей раз — залежатиме від наявності опадів у кінці квітня-початку травня.
Озима пшениця у полі «Торгового Дому «Агромир»
Кліматичні умови, за словами аграрія, кардинально помінялися з 2011 року після землетрусу в Японії. З того моменту сільгоспвиробники зіштовхуються з такими посухами. На півдні Одеси вона вже третій рік поспіль. Саме тому місцеві аграрії частіше роблять ставку на озиму пшеницю: вона більш витривала і стійка до примх природи. Також випробовують різні технології обробітку грунту, які допомагають краще зберігати вологу: глибоке розпушування і strip-til.

Прогнози цін на зерно Георгій Феодоріді робити не хоче, посилаючись, як приклад, на останні коливання на ринку нафти. Однак каже, що в цьому сезоні вдалося навть трохи зекономити на технології вирощування завдяки падінню цін на пальне і добрива.

Посівна в Запорізькій області

Аграрії Запорізької області, як інформує Держстат,у 2020 році відвели під озимі 862,3 тис. га — це аж на 7,7% більше, ніж торік. Згідно інформації Посівна онлайн 2019/20, у регіоні озиму пшеницю посіяли на площі 580,6 тис. га. Це дещо менше від прогнозованих площ.

Однак дещо зросли площі під озимим ячменем — наразі ця культура займає більше 55 тис. га. А от площі під озимим ріпаком тут виросли доволі суттєво — приріст склав аж 69%. Так, у 2020 році аграрії Запоріжжя посіяли ріпак на 87,4 тис. га, тоді як минулого року цю культуру посіяли лише на 51,5 тис. га.

Станом на середину квітня 2020 року в Запорізькій області закінчили сіяли яру пшеницю. Зараз ця культура займає 7,45 тис. га. Добігає до кінця сівба гороху — нині він займає майже 73 тис. га. Також посіяно близько 0,5 тис. га озимого жита і 117,8 тис. га ярого ячменю. Набирає обертів сівба соняшнику (7,8 тис. га), кукурудзи (1,23 тис. га), сої (0,2 тис. га) та вівса (0,4 тис. га).
Однак попри збільшення посівних площ аграрії регіону відмічають дефіцит опадів та продуктивної вологи в ґрунті, подекуди називаючи ситуацію катастрофічною. Так, від січня до середини квітня у Запорізькій області, за даними сервісу Метео Фарм, випало лише 112,1 мм. До останніх років агрометеорологи вважали, що річна кількість опадів в області складає 480-510 мм. Але місцеві агровиробники стверджують: фактична річна норма опадів за останнє десятиліття зменшилася майже на половину. Кожен сезон аграріїв сподіваються на тумани, роси й дощі протягом сезону вегетації сільгоспкультур, а там, де це можливо, реанімують зрошення.

Агрофірма Ольвія: передискувати ріпак, сіяти соняшник

Багато хто знає, у яких екстремальних умовах доводиться господарювати фермеру й директору «Агрофірми «Ольвія» Анатолію Тиховоду на узбережжі Азовського моря. Нинішній сезон знову «підкинув» аграрію багато проблем.

Анатолій Тиховод для Я — Куркуль: Господарюю з любов'ю до природи та людей

До того, що кількість опадів у регіоні не перевищує 160-200 мм на рік, тут уже відносно звикли. Осінь 2019 року була досить посушлива: сіяти довелося в сухий ґрунт. Перші життєдайні для озимих опади зафіксували аж у грудні. Але до суттєвого дефіциту вологи на полях 2020 рік додав високі температури взимку й приморозки протягом березня-квітня.

Була аномально тепла зима. Ми розуміли, що буде холодна весна, але сподівались, що вона буде хоча б не морозна. Але тепер не знаю: сьогодні вночі був останній мороз чи чекати ще?

Анатолій Тиховод
Директор «Агрофірми «Ольвія»
Анатолій Тиховод, директор «Агрофірми «Ольвія»
За планом, під озиму пшеницю в АФ «Ольвія» відвели 1 200 га, під озимий ячмінь — 300 га, а під озимий ячмінь — 700 га. Ще планували сіяти соняшник на 700 га, гірчицю на 250 га, горох на 350 га. У сівозміні є також нут, овес, льон.

Анатолій Тиховод каже, що через падіння цін на горох у господарстві втричі зменшили площі під цією культурою.
Зменшили, бо цінова політика гороху протягом останніх 2 років зовсім несприятлива. Наприклад, у 2016 році ціна гороху була на рівні 7 000-7 500 грн за тонну, а в минулому році опустилася до 5 800-5 700 грн за тонну. Зараз ціна піднялась до 6 000-6 300 грн/т, але на план посівів це суттєво не вплине.

Анатолій Тиховод
Директор «Агрофірми «Ольвія»
Суттєво і раптово скоригувати сівозміну в агрофірмі змусила погодна ситуація. Більше 300 га ріпаку довелося просто передискувати. Вони були зріджені через осінню посуху та на додачу сильно постраждали від весняних морозів.
Поля «Агрофірми «Ольвія» на узбережжі Чорного моря
На ріпаку ми з осені та навесні вже працювали фунгіцидною і інсектицидною групами препаратів. Також обробили стимуляторами росту, мікроелементами. Але вдарив мороз і… тепер у нас величезні збитки.

Анатолій Тиховод
Директор «Агрофірми «Ольвія»
Точну суму втрат у господарстві ще не рахували. Анатолій Тиховод тільки зазначив, що ріпак у його господарстві є однією з найбільш витратних культур: тільки протягом осені, зими та початку весни витрати на вирощування ріпаку сягнули 10 тис. грн на гектар.

Від приморозків також постраждали посіви озимого ячменю і пшениці. Гірчиця ж вижила тільки на 100 га.

Анатолій Тиховод планує пересівати ці площі просом та соняшником. При цьому, за словами фермера, раніше в господарстві планували скорочувати площі соняшнику через низькі ціни в минулому сезоні. Але тепер ця культура знову займе 1 000 і більше гектарів.
Техніка на полі «Агрофірми «Ольвія»
Багато хто відійшов від великої кількості соняшнику, бо він був дуже дешевий і нерентабельний. Проте і на хороший урожай соняшнику в цьому сезоні також не варто розраховувати. У ґрунті немає запасів глибинної вологи, яка так цінна для цієї культури.

Анатолій Тиховод
Директор «Агрофірми «Ольвія»
Сівбу ярих в АФ «Ольвія» почали ще 5 березня. Першим посіяли ярий ячмінь, отримали сходи, але рослини також постраждали від морозів у березні квітні. На щастя, ситуація не настільки критична, як із ріпаком ячмінь «відходить» і залишається сподіватися, що сильних приморозків уже не буде.

Ситуація з ярими складна. Сьогодні вологи у ґрунті надто мало. І якщо наприкінці квітня-початку травня не буде дощів, то навіть на середній врожай розраховувати не варто.

Анатолій Тиховод
Директор «Агрофірми «Ольвія»

Посівна в Ristone Holdings

Основна частина земель компанії Ristone Holdings (понад 60 тис. га) зосереджена в Дніпропетровській області, але агрохолдинг має кілька сільгосппідприємств в Харківській та Запорізькій області.

На Запоріжжі обробляють близько 1,2 тис. га. Основна культура — озима пшениця, яка займає близько 40% посівних площ. Наразі під цією культурою зайнято 540 га. Також на 30 га був посіяний озимий ячмінь. Решту площ відвели для соняшнику.

Сіяти кукурудзу в умовах Запорізької області нерентабельно, тому щоб зробити сівозміну не з двох культур, у компанії намагаються додати горох і озимий ріпак.
Віталій Бровенко, головний агроном Ristone Holdings
При чому площі під соняшником компанія планує збільшити завдяки його хорошій врожайності та рентабельності. Загалом, під соняшником в усьому агрохолдингу буде зайнято 24 тис. га. Ще 10 тис. га відведено для кукурудзи і 4,5 тис. га — для озимого і ярого ячменю.

За нинішньої весни, розраховувати на великий урожай не доводиться. Тому в плані хоча б отримати 4 т/га пшениці. По соняшнику розраховуємо, звичайно, на 3 т/га. А там — як вийде.

Головний агроном Ristone Holdings
Агроном підтверджує, що цьогорічна зима була м'яка і малосніжна. На початку року в метровому шарі грунту було лише 130 мм вологи. Весна рання, але з морозами.
Посіви озимої пшениці компанії Ristone Holdings
Приморозки не давали провести посівну. У березні нічна температура коливалася від -2...-5°C морозу, часом доходило до -12°C. Пшениця теж підмерзла і вологи особливо немає. Обробки зміщуються на тиждень: низькі температури не дають обробити посіви гербіцидами і фунгіцидами.

Віталій Бровенко
Головний агроном Ristone Holdings
Витрати на вирощування найбільш рентабельних культур у Ristone Holdings складають близько 80 доларів на гектар. Торік розраховували продати соняшнки по 10 тис. грн за тонну, а в результаті ціна була лише 8 тис. грн. З урахуванням складних погодних умов і ситуації в країні та світі робити прогнози цін у компанії теж не беруться.

Посівна 2020 у LANDFORT

За 5 років існування агрохолдингу «LANDFORT» його посівні площі збільшилися з 3 до 44 тис. га. Велика частина оброблюваних земель агрохолдингу (32 тис. га) розташована в Запорізькій області.

Сівозміну практично не змінювали: виробляють зернові, зернобобові та олійні культури. Однак у зв'язку зі зміною клімату в регіонах присутності компанія переглядає сівозміну і планує збільшувати площі під нішевими культурами.
Євген Боговін, генеральний директор «LANDFORT»

Ми цього року ввели в сівозміну просо і тепер вдосконалюємо технологію його вирощування. Два сезони тому додали гарбуз голонасінний австрійської селекції.

Генеральний директор «LANDFORT»
Основні ж культури розподіляються в такому співвідношенні: 60% — озимі зернові культури, 25-27% — ріпак і соняшник, ще 10-15% займають зернобобові і нішеві культури.

Традиційно під час осінньої посівної у компанії стикаються з проблемою нестачі вологи. Однак не чекають критичних позначок, а намагаються зберігати вологу за допомогою обробки ґрунту відразу після збирання зернових. У компанії працюють за класичною технологією, ще 10-15% площ обробляють за мінімальною. А от від No-till відмовляються саме через відсутність вологи.
Техніка у полі агрохолдингу «LANDFORT»

Восени 2019 року бла нестача вологи. Але після посіву в серпні практично на всій території, де ми присутні, пройшли опади. Вони дали можливість нам посіяти і збільшити площу під озимим ріпаком майже в 10 разів до 5 тис. га.

Євген Боговін
Генеральний директор «LANDFORT»
За словами Євгена Боговіна, ріпак добре перезимував і вийшов із зими в прекрасному стані. Культура була дуже розвинена, сильна. Провели на посівах ранньовесняні підживлення. Однак приморозки в березні-квітні дуже негативно вплинули на посіви. При чому тривають вони до третьої декади квітня.
Посіви озимого ріпаку агрохолдингу «LANDFORT»
Що буде після тих заморозків, які були в ніч на 21 квітня, коли температура опустилася до -2... -6°C на грунті, важко сказати. Ріпак увійшов у фазу цвітіння і тепер невідомо, як переживе цей період. Найбільший мороз у квітні ми спостерігали на рівні -11°C. Але ріпак залишався живий, хоча і скинув всю листову частину.

Євген Боговін
Генеральний директор «LANDFORT»
У LANDFORT сподіваються, що озима культура все ж переживе весняні сюрпризи. Зрозуміло, що вже зараз можна говорити про недоотримання запланованого врожаю.

Ситуація з озимою пшеницею краща. Осінній посів пройшов в технологічні терміни, погода порадувала опадами. Культура увійшла в зиму практично вся в нормальній фазі для перезимівлі. Приморозок теж вплинув на неї, але в меншій мірі, ніж на ріпак. Але відчувається вже весняна посуха. І без опадів пшениця зможе бути ще в такому стані близько 10 днів.
Погода внесла свої корективи в цьому році, тому, звичайно, ми вже не плануємо отримати великого врожаю ріпаку. Але сподіваємося вийти хоча б на 2,5 т/га, якщо цей останній приморозок його не вб'є. Щодо пшениці, то все ж плануємо вийти на рівень минулого року — 5,5 т/га. Поки що є всі шанси. Але попереду ще повний цикл вегетації.

Євген Боговін
Генеральний директор «LANDFORT»
Поки що добре себе почуває і горох. У Запорізькій області LANDFORT його посіяв на площі близько 2 тис. га. Ця культура більш морозостійка, витримує до -5-6 ° C. До того ж, він зійшов трохи пізніше приморозків. Просо збираються висівати на початку травня. Зараз же почали сівбу соняшнику.

Витрати на сільгоспвиробництво, за опередніми оцінками, в поточному році залишаться на рівні з 2019 року. З одного боку, відчувалося зниження цін на мінеральні добрива і дизельне пальне, але з іншого — зросла орендна плата за землю.

Витратна частина на один гектар залишиться приблизно на рівні минулого року і складе по 18-20 тис. грн для озимої пшениці та по 16-18 тис. грн для соняшнику.

Посівні площі 2020 у цифрах

Рівень розораності земель в України, за даними Земельного довідника, нині становить уже 54-56% території країни. При цьому загальна площа сільгоспугідь становить 41,4 млн га, а з них ріллі — 32,7 млн га.

Площі посіву основних сільгоспкультур в Україні щорічно зростають. Згідно даних у Земельному довіднику України, у 2017 році під основними культурами було посіяно 27,05 млн га, у 2018 — 27,7 млн га, а у 2019 — уже 27,8 млн га.
Площі під основними культурами в Україні
млн га
27,05
2017 р.
27,68
2018 р.
27,84
2019 р.
У 2020 році площі посівів дещо зміниться і загалом сягнуть лише 24,21 млн. Також аграрії переглянуть структуру посівів. За даними проекту Посівна онлайн 2019/20, під урожай озимих цьогоріч було відведено 8,95 млн га.

А от прогнозована площа основних ярих культур, як інформує Мінекономіки, складе 15,26 млн га. Це на 0,3 млн га більше, ніж у 2019 році. Аграрії планують більше сіяти кукурудзи та соняшнику, але менше — ячменю, сої та цукрового буряку.
Як було сказано вище, найбільші проблеми в Україні зараз спостерігаються з запасами вологи в грунті, що негативно позначається як на стані озимих, так і на сходах ярих культур. Ще одна проблема — перепади температури з нічними приморозками. Це також негативно впливає, зокрема, на стан озимого ріпаку і сповільнює посівну кампанію пізніх ярих культур.

Озимі культури

Згідно з даними Держстату, посівні площі під озимі культури, порівняно з попереднім роком, зросли на 0,1%. Із майже 9 млн га під зернову групу було виділено 7,6 млн га, під ріпак на зерно — майже 1,3 млн га. Трохи зменшилися площі під озимою пшеницею, при цьому під ячмінь і жито збільшилися на 3,9% і 16,7% відповідно.

Лідерами за посівними площами під озимі культури були Одеська (1,045 млн га), Запорізька (862 тис. га) і Миколаївська області (749 тис. га). Найменший показник у Закарпатській області (26 тис. га).
Експертка сервісу «Метео Фарм» Оксана Ящук каже, що протягом останніх років прослідковується тенденція до зростання температури повітря та зменшення кількості опадів у зимовий період. Осінь 2019 року була затяжною, теплою та без опадів. Аномально теплою виявилася і нинішня зима. Відтак багато аграріїв вийшли підживлювати озимі вже на початку- у середині лютого.

Перший місяць весни 2020 року був досить цікавим періодом із великою кількістю синоптичних явищ. Протягом березня спостерігались температурні коливання, опади різних видів, штормові вітри. Однією з особливостей цього періоду було те, що перша декада березня виявилась найтеплішою за кілька останніх років: середня температура в цей час досягла +7…+10°C. А протягом другої та третьої декади березня панували сильні вітри 13-19 м/с. Максимальну швидкість вітру
22 м/с.
На розвиток озимих негативно впливали коливання температур повітря та грунту. Так, у березні та на почтаку квітня максимально температура піднімалась місцями аж до +24°C. А от мінімальна температура повітря опускалась подекуди до -4...-9°C, ґрунту — подекуди -1...4°C.

Станом на середину квітня 2020 року коливання температури повітря негативно вплинули на рослини, спостерігалось примерзання рослин озимих культур і сходів ярого ячменю та ярої пшениці. Сильні поривчасті вітри 15-28 м/с зумовили інтенсивне випаровування вологи з верхніх шарів грунту. Погодні умови були малосприятливими для виходу шкідників з місць зимівлі, розвитку та початку розмноження в посівах с/г культур.

Крім ушкоджень озимих через приморозки, за даними фітосанітарного звіту Держпродспоживслужби, озима пшениця, ячмінь та жито хворіють на борошнисту росу, септоріоз, гельмінтоспоріоз, червону-буру, інші плямистості, буру листкову іржу, кореневі гнилі. Цими хворобами охоплено від 3% до 55% площ та уражено 3-10% рослин на ранніх добре розвинених посівах. У посівах озимого ячменю на Тернопільщині відмічено ураження 5-6% рослин карликовою іржею.
Перезимували клопи, зокрема клоп шкідлива черепашка, через прохолодну погоду знаходяться в місцях зимівлі. У Луганській, Миколаївській, Одеській, Херсонській областях зафіксовано початок заселення цим шкідником посівів озимих зернових. У Запорізькій області личинки хлібної жужелиці шкодять переважно озимим після стерньових попередників.

Хлібні блішки, злакові попелиці, цикадки пошкодили 3-10% рослин озимих, ярих ячменю та пшениці. На Закарпатті виявили незначні осередки підвищеного скупчення п'явиць. Відбувається літ чорної пшеничної, гессенської, шведських злакових мух. Також посіви озимих заселяє озима совка та піщаний мідляк. Триває живлення ґрунтових шкідників — чорнишів (мідляків степових), коваликів, хлібних жуків, хрущів.

Рослини озимого ріпаку знаходяться в доброму та задовільному стані. На культурі свій розвиток продовжують стебловий капустяний і великий ріпаковий прихованохоботники, хрестоцвіті блішки, виявлено літ білокрилки, капустяного білана та оленки волохатої. У більшості ріпакосійних областей рослини хворіють на пероноспороз, альтернаріоз, фомоз. В Одеській області виявлено циліндроспоріоз.

На озимих зернових та ріпаку відмічається зростання чисельності мишоподібних гризунів.

Ярі культури

Станом на 16 квітня 2020 року, за даними Мінекономрозвитку, було посіяно 4,8 млн га (+2,1 млн га за тиждень) ярих зернових, зернобобових та технічних культур, що становить 32% до прогнозу (15,3 млн га). Аграрії практично закінчили посів гороху 375,6 тис. га (95%) та вівса 92,5 тис. га (97%), відповідно до прогнозу (396,5 тис. га та 95,6).
«Наступні тижні — найактивніша фаза весняної посівної кампанії 2020 року. На сьогодні посіяно третину всіх ярих зернових, зернобобових та технічних культур. Незважаючи на ускладнені погодні умови, зокрема, на дефіцит продуктивної вологи у верхніх шарах грунту та нічні приморозки, посівна проходить динамічно з дотриманням агротехнічних строків», — зазначив Міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко.
Зокрема, посіяно:
ярої пшениці
115,5 тис. га із 132,5 тис. га
ярого ячменю
872,7 тис. га із 1 100 тис. га
кукурудзи
1 000 тис. га із 5 400 тис. га
цукрових буряків
188,8 тис. га із 209 тис. га
соняшнику
2 000 тис. га із 6 200 тис га
сої
116,5 тис. га із 1 400 тис. га
Лідерами за темпами сівби цього тижня були агровиробники Вінницької (+375,75 тис. га), Полтавської (+272,4 тис. га) та Сумської (+263,2 тис. га) областей.

Однак, як каже аналітик компанії «Агрітел Інтернешнл» Олексій Єрьомін, у нинішньому сезоні українські аграрії робитимуть ставку на кукурудзу і соняшник. Додатковим аргументом для збільшення площ під ці культури в цьому році стали погодні умови.

На раніше засіяних площах, як інформує НААН, спостерігалося проростання зерна, утворення сходів, 3-го листка та вузлових коренів. На площах, де утворилися сходи та 3-й листок, спостерігається масове їх пошкодження інтенсивними та тривалими заморозками.
За словами Олексія Єрьоміна, суха погода дозволила досить рано почати весняну посівну кампанію і досить швидко просуватися в ній. Однак плани аграріїв змінюються дуже швидко через зміни температур і вони можуть швидко «перемикатися» з культури на культуру під час кампанії через погодні умов і вологу в грунті. Зокрема, вже помітно, що площі посівів ранніх ярих культур (ячмінь, пшениця) можуть не досягти прогнозів Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, тоді як площі під пізні культури (кукурудза) можуть вирости значно вище очікувань відомства.

Як інформують спеціалісти Держпродспоживслужби, ярі культури вражає гельмінтоспоріоз, борошниста роса та кореневі гнилі уражено до 12% рослин. Сходи гороху заселяють жуки піщанихо мідляків, бульбочкові довгоносики, які пошкодили у слабкому ступені 2-6% рослин.

Надалі хвороби зернових колосових культур повсюди інтенсивно розвиватимуться в разі випадання дощів та температури повітря в межах +16...+25°С, рясних рос. Осередково в загущених посівах з високим рівнем азотного удобрення можлива епіфітотійна ситуація.

Прогнози врожаїв

Якщо у 2019 році українські аграрії намолотили рекордні 75,2 млн т зернових і зернобобових культур, то у нинішньому році прогнози врожаїв не такі оптимістичні. Раніше очільник Мінекономіки Тарас Висоцький озвучив прогноз урожаю-2020 на рівні 65-70 млн т.

За прогнозами Інституту аграрної економіки, виробництво рослинницької продукції у 2020 році порівняно з попереднім роком зменшиться більш ніж на 5%, а по зернових — на 10%. Однак для України, яка має запас міцності по переважній більшості сільгоспкультур, таке зменшення не буде критичним.

«Для більшості продукції експортоорієнтованих культур — пшениця, кукурудза, ячмінь, соняшник, ріпак — ми очікуємо деяке зменшення виробництва (від 3,5% по ріпаку до 12% по пшениці), а відтак обсягів їх експорту», — заявляє директор Інституту аграрної економіки Юрій Лупенко.
За словами експерта, найбільш відчутним зменшення експорту може бути по пшениці як основній продовольчій культурі. Однак виробництво пшениці прогнозується на рівні 25,6 млн тонн, що менше 2019 року, але більше показника 2018 року у 24,6 млн тонн.

«Наразі ми переглядаємо свої прогнози щодо врожаю 2020 в Україні. Але, як і раніше, можна очікувати зниження виробництва і, як наслідок, експорту пшениці в новому сезоні. Виходячи з прогнозів посівних площ сої, впаде і експорт цієї культури. Однак зростання площ кукурудзи за сприятливих погодних умов дозволяє сподіватися, що Україна може отримати рекордний урожай цієї зернової, а її експорт компенсувати втрати від зниження експорту інших культур», — переконаний Сергій Єрьомін.

Ціни на основні с/г культури

Аналітики агроринку відзначають, що з початку 2020 року спостерігаються дуже різкі коливання цін на аграрну продукцію. Зростання змінювалося зниженням цін, потім знову спостерігалося зростання. Ситуація з військовими конфліктами, епідемією коронавірусу у світі призводить до різкої зміни товарних потоків через різні обмеження, що вводяться країнами-експортерами з одного боку і бажанням імпортерів убезпечити себе від сюрпризів з падінням пропозиції з іншого боку.

Ефект метелика і світова криза: що буде з агро?

Однак, що стосується форвардних цін на новий урожай ситуація тут відносно стабільна.

«Ціни на борошномельну пшеницю врожаю 2020 зараз тримаються на позначці в 180 доларів за тонну (CPT). Ціни на пшеницю в майбутньому сезоні, у першу чергу, будуть визначатися урожаєм в Росії. Незважаючи на те, що там також спостерігаються проблеми з кількістю вологи, урожай, як очікується, перевищить показники минулого року, що тисне на ціни в поточний момент», — зазначає аналітик компанії «Агрітел Інтернешнл» Олексій Єрьомін.

Зерно, дизель і валюта — щоденні ціни
Самі ж вітчизняні фермери спрогнозували подорожчання пшениці до 200 доларів за тонну. Близько 55% фермерів очікують зростання цін на пшеницю восени до рівня $200/т і більше, 15% опитаних вважають, що восени ціна пшениці не перевищуватиме межу у $190-199/т. Ще 10% опитаних вважають, що пшениця подешевшає до $180-189/т, 5% очікують, що ціна складе $170-179/т. Решта опитаних прогнозують значне подешевшання, до рівня $160-169/т — 3%, або $150-159/т — 8%.
А от фермер із Черкащини Валерій Перепелиця переконаний, що рекордних врожаїв зерна цього року українським агровиробникам не бачити і вважає, що в жовтні 2020 року українську пшеницю купуватимуть не менше як за 240 доларів за тонну.

Ціни на кукурудзу нового врожаю знаходяться на рівні близько 148 доларів за тонну на умовах CPT. За словами аналітики Сергія Єрьоміна, ціна кукурудзи знаходиться під тиском очікуваного зростання посівних площ у США і проблем з сектором виробництва етанолу в цій країні, який зазвичай споживає величезні обсяги кукурудзи. Тож на даний момент ціни виглядають досить адекватними, виходячи з поточних умов ринку. Експерти сподіваються, що ситуація стане більш сприятливою для українських виробників.
Выполнено с помощью Disqus