Ефект метелика і світова криза: що буде з агро?

Ефект метелика і світова криза: що буде з агро?

12 березня 2020 5435 0

Економісти, фінансисти, трейдери, великі гравці світового та українського ринку і, особливо, таксисти кілька останніх місяців особливо пильно стежать за всім, що стається у світі. Адже досвід показує: «ефект метелика» — це не тільки про відомий фільм, а й про серйозні зміни світового ринку, котрі можуть відбуватися у відповідь на будь-яку подію.

Глобалізація настільки поглинула економіку кожної країни, що більше не можна ігнорувати епідемії вірусів, ракетні обстріли, торгівельні війни чи, здавалося б, непримітне збільшення виробництва якоїсь сільгоспкультури в далеких країнах. Отже, про що варто знати українському фермеру, аби не потрапити у вихор змін, викликаний тим самим «ефектом метелика»?

Рекордний обвал цін на нафту

На початку березня 2020 року ціна на маркерні сорти нафти (Brent, WTI) пішла у круте піке. На відкритті торгів 9 березня ціна на нафту марки Brent різко знизилась із $46 до $35 за барель. 

Трохи згодом найбільший виробник нафти — Саудівська Аравія, яка входить в ОПЕК, — оголосила про зниження офіційних цін. Після цього вартість нафти марки Brent впала до $31 за барель. До старту торгів у понеділок котирування Brent складали $32,6. Для порівняння: у кінці лютого 2020 року вартість нафти Brent становила близько $50 за барель.

Обвал цін сягнув 31%, що є, за даними Bloomberg, найбільшим різким падінням з 1991 року, коли почалась війна у Перській затоці.

За даними агентств Bloomberg і Reuters, причиною падіння ціни на нафту став зрив угоди про скорочення видобутку з альянсом ОПЕК+ (до якого входять ОПЕК і ще кілька нафтовидобувних країн, зокрема Російська Федерація). 

Передбачалося, що країни ОПЕК зменшать виробництво нафти на 1 млн барелів, а ще 500 тис. барелів припаде на інші країни, найбільша з яких — Росія. Але після невдалих переговорів у п’ятницю, 6 березня, Саудівська Аравія почала цінову війну.

Зараз нафтові котирування трохи «відіграли» падіння, однак різкий обвал буквально заштормив світові фондові ринки. Зокрема фінансова експертка Олена Нероба та Goldman Sachs Group залишаються певними у своїй гіпотезі «нафта по $20». 

Ціни на дизельне паливо в Україна за 2019/20 рр.(minfin.com.ua) Утім, падіння котирувань нафти почалось ще раніше, і причиною його була епідемія коронавірусу в Китаї. Ще на початку лютого 2020 року нафта Brent на біржах коштувала трохи більше $68 за барель. Але невдовзі ціни почали знижуватися. 

Китай ― найбільший імпортер нафти у світі ― через епідемію COVID-19 скоротив промислове виробництво та використання транспорту, а відтак різко впав попит на пальне. 

Додатковий тиск на нафтовий ринок створили дані Управління з енергетичної інформації (EIA). Фахівці вказали на більше, ніж очікувалося, зростання запасів нафти у США наприкінці січня — на 3,55 млн барелів проти прогнозованих 0,48 млн барелів.

Між іншим, у відповідь на ринкові зміни на початку березня вперше з 2017 року оптова ціна дизпального на ринку України опустилась нижче 19 грн/л. Мінімальна ціна білоруського ДТ з нафтобаз у Коростені (Житомирська обл.) 2 березня становила 18,45 грн/л. З Новограда-Волинського автопартії російського дизелю пропонували за цінами 18,55-19 грн/л. А середня ціна залізничних партій на початку березня  опустилася до 22 020 грн/т. З трубопровідного терміналу в Новограді-Волинському вона становила 21 900 грн/т, з Кременчуцького НПЗ — 21 700 грн/т.

Однак, на обвал зовнішніх котирувань через цінову війну Саудівської Аравії та Росії оптові ціни поки не відреагували. Середня ціна дизельного палива в оптовому сегменті 10 березня збереглася на рівні 19,60 грн/л.

Читати за темою: Україна на порозі нової дизельної кризи

Китайський фактор

Світові експерти переконані: коронавірус COVID-19, окрім шкоди здоров’ю і загрози життю людей, несе негативні наслідки для економік багатьох країн.

Про це говорять і в Україні. Керівник підрозділу з корпоративного аналізу групи ICU Олександр Мартиненко у блозі для Європейської правди написав, що коронавірус суттєво й невідворотно впливає на економіку світу, Європи та України загалом. 

«Коронавірус б'є по глобальній пропозиції, руйнуючи виробничі та збутові ланцюжки», — відзначає експерт.

Надзвичайно відчутним є і буде ефект від перебоїв у китайській промисловості. Закриті на карантин міста і фабрики, а також обмеженість переміщення людей та товарів вплинули на китайську промисловість. Китайська влада в лютому повідомила про свої найгірші в історії виробничі показники — вони були навіть нижчі, ніж за часів Великої рецесії у 2008 році. 

Китай у 2019 році випередив ЄС за темпами нарощування експорту з України, але через епідемію коронавірусу та карантинні заходи у 2020 році торгівля між Україною та Китаєм може зазнати суттєвих змін. До того ж Китай раніше був вимушений скоротити закупівлі сої та інших кормів через скорочення поголів’я свиней у зв’язку з африканською чумою свиней, яка майже переполовинила півмільярдне поголів'я в країні, та торгівельною війною зі США.

Також по-різному на ситуацію з коронавірусом реагують біржі. На початку березня ціни на пшеницю на Euronext знову відступили. Водночас кукурудза і соя на ринку США показували позитивну динаміку. 

Експерти зазначили, що ріпак, тісно пов’язаний із сирою нафтою, відкривав сесії зниженням цін як у зв’язку з коронавірусом, так і через цінову війну саудів та росіян.

Ціни на агропродукцію помчали униз. Найбільше впали ціни на пальмову олію. Це сировина для виробництва біопалива, тому її вартість залежить від цін на нафту. Протягом п'ятниці-понеділка ціни на пальмову олію в Малайзії впали на 8,2% до 5-місячного мінімуму.

Відповідно, у США знизилася ціна соєвої олії. Травневі ф'ючерси на олію в понеділок знизилися на 8,9%, але потім відновилися до 615 $/т, зафіксувавши падіння в межах 4,6%. Ціна рослинних олій в Україні обвалилась на 40%, як каже президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко.

Падіння цін на нафту на азіатських ринках призвело до подешевшання зернових в Україні на 10-15%. Падіння цін за 2 останні дні сукупно склало 8%. 

Здешевлення рослинних олій призведе до падіння цін на сою, ріпак та соняшник. Котирування на соняшникову олію і насіння, які в Україні і так подешевшали протягом останнього тижня, залишаться низькими.

Динаміка цін на кукурудзу в Україні за лютий (zernotorg.ua)

Ціни на кукурудзу впали найменше — на 1,5%. Травневі ф’ючерси в понеділок відновилися до 147,79 $/т. Ціну підтримало збільшення тижневого експорту кукурудзи з США на 4,5% до 830 тис. т. Однак на ціни негативно впливають дешеві пропозиції південноамериканської кукурудзи.

Падіння ціни на нафту потягнуло за собою курс російського рубля, а це також може вплинути на агроринок України. Попри нинішню геополітичну ситуацію, Російська Федерація досі залишається значущим торгівельним майданчиком для українського ринку. Загальний обсяг експорту продукції АПК за 2019 рік, за даними Держстату, склав більше $6 млн. 

Отож, Росія займає друге місце серед імпортерів продукції українського сільського господарства, поступаючись лише ЄС.

«Росія — усе ще наш великий торговий партнер, але у зв'язку з падінням нафти і рубля росіяни скорочуватимуть імпорт. До того ж купівельна спроможність населення впаде, значить, ми неабияк втратимо на поставках до Росії»,— коментує ситуацію головний редактор сайту Kurkul.com Микола Сирота.

Як інформує Держстат, найбільше РФ купила в Україні живих тварин, жирів та олії тваринного і рослинного походження, а також живих дерев та інших рослин.

alt

 Економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак вважає, що через падіння рубля Росія може «обвалити» світові ціни на зерно. Насамперед це негативно позначиться саме на експорті українських зернових та олії. «Радіти потенційним збиткам сусідів не варто, адже, якщо нафта обвалиться, вони: а) девальвують рубль, щоб компенсувати доходи бюджету, а це значить, що… б) вони відразу почнуть обвалювати світові ціни на пшеницю, соняшникову олію та інші елементи нашого аграрного експорту, що дуже суттєво вдарить по стабільності гривні та економіці України; в) вони зразу знизять імпорт «молочки», «кондитерки», яблук, ягід, фруктів та інших товарів», — написав Андрій Ярмак.

Торгівельна війна США та Китаю: «мир під час чуми»?

До всього, що відбувається нині, не можна забувати і про торгівельну війну двох світових гігантів — США та Китаю.

Нагадаємо, у березні 2018 року президент США Дональд Трамп запровадив мито у розмірі 25% на імпорт сталі та 10% на імпорт алюмінію до США. Це стало причиною так званої торгівельної війни з Китаєм, яка за два роки завдала світовій економіці збитків на сотні мільярдів доларів. 

Але, на щастя, після низки загострень цього конфлікту, введення різних мит з обох сторін, кілька місяців тому США і Китай досягли прориву в переговорах — підписали першу фазу торгової угоди.

Американці стверджують, що Пекін зобов'язався збільшити закупівлю американських товарів і послуг у найближчі 2 роки на $200 млрд порівняно з «довоєнним» рівнем 2017 року. У відповідь США знизять деякі мита на китайський імпорт і відмовляться від нових.

Олексій Калмиков у матеріалі ВВС пише, що, за словами Трампа, із тих $200 млрд Китай витратить половину (по 50 млрд на рік) на купівлю сільськогосподарської продукції в американських фермерів, котрі дружно проголосують за нього на виборах. Вони більше за інших страждають від відповідних китайських мит. Хоч уряд компенсує їм збитки субсидіями з бюджету, фермери скаржаться, що втрачають ринки збуту, на завоювання яких потрібні роки.

«Китайці підтвердили: готові збільшити закупівлю пшениці, рису і кукурудзи. Водночас дали зрозуміти, що не збираються переплачувати: купуватимуть лише за поточними світовими цінами, коли буде потреба, а якщо знайдуть дешевше — we’re sorry. Жодних твердих контрактних зобов'язань вони на себе не брали, і китайські посадовці відмовляються називати будь-які цифри», — йдеться у повідомленні.

Зрештою, за даними DW, Міністерство фінансів КНР 18 лютого представило список 696 товарів із США, обмежувальні мита на ввезення яких будуть припинені. У список увійшли: соя, свинина і яловичина, кукурудза, пшениця та багато іншого.

Однак, незважаючи на проміжну угоду, протистояння між США і Китаєм триває, більшість введених мит залишаються в дії, й економічні втрати від цього протистояння зростають. Натомість зміни на світовому ринку агропродовольства можуть відбутися вже найближчим часом під егідою «американсько-китайського перемир’я».

Аналітик Олександр Мартиненко додає, що подальші ускладнення намічаються і в торгових відносинах між США та ЄС. Як і раніше, не визначено кінцевий результат Brexit.

Нову порцію ризиків несуть президентські вибори у США. Голова Федеральної резервної системи у 2014-2018 роках Жанет Єллен передрікає цього року американській економіці рецесію. Саме рецесія, а не політики США чи будь-якої іншої країни, можуть стати головним суперником Трампа у цьогорічних президентських перегонах. 

Як «колихає» ринки Близький Схід

Початок 2020 року ознаменувався загостренням військового конфлікту США та Ірану. Звісно, агропродовольчі ринки миттєво відреагували на цю ситуацію.

«Наразі експорт продовольства призупиняється через цю ситуацію з військовим напруженням. Бізнес-партнери з України дуже збентежені, бо дехто з них уже підписав контракти, вклався у це і потрібно поставляти. Тобто будуть збитки», — коментував ситуацію президент «Української аграрної конфедерації» Леонід Козаченко.

alt

 Цю думку продовжив трейдер із багаторічним досвідом, колишній народний депутат, голова ГО «Бізнес-Варта» Іван Мірошніченко. Він радив вітчизняним аграріям «притримати» в себе пшеницю та інше зерно, оскільки ціни через ескалацію конфлікту на Близькому Сході впадуть.

«Ринок зернових вже зреагував здебільшого негативно. При умові збереження конфлікту, відбудеться зміна вже усталених торгових відносин та товарних потоків на глобальному ринку, спочатку в секторі нафти та газу, а потім — зернових культур. Аграрні ринки вже показують зниження ціни на зернові, зокрема на кукурудзу та сою вони пішли вниз», — пояснював ситуацію Іван Мірошніченко.

Наприкінці лютого на Близькому Сході знову стало гарячіше, ніж зазвичай. У сирійській провінції Ідліб загинули близько 30 турецьких військових  у результаті авіаудару сирійських та російських «режимних сил». Участь Росії у збройному протистоянні з Туреччиною в Сирії стала ще одним негативним ризиком нарівні з коронавірусом та здешевленням нафти. Найбільші втрати за годину до завершення торгів в останній день лютого демонстрував російський РТС — близько 6,5%. В Європі 28 лютого падіння складало від 4 до 5%. Такі втрати показали німецький індекс DAX, французький CAC40, британський FTSE100 та інші. А в суботу, 7 березня, Ліван оголосив дефолт. Рішення відкласти погашення євробондів на  $1,2 млрд, термін якого мав настати 9 березня, оголосив прем'єр-міністр країни Хасан Діаб.

Він сказав, що це перший випадок в історії країни з часів здобуття незалежності в 1943 році. За його словами, Ліван — країна з одним із найвищих боргових навантажень — 170% ВВП.

Ще до проблем із коронавірусом в Європі спостерігалися серйозні економічні проблеми, а наступні події тільки посилять негативну динаміку. Між іншим, в останньому статистичному звіті зафіксовано нульове зростання ВВП Німеччини — найбільшої економіки Євросоюзу. А в середу, 11 березня, Естонія також оголосила про початок економічної кризи в країні.

Гіганти агрохімії та насіння: чого від них чекати?

На світовому ринку ЗЗР стабільно лідирують Syngenta, Bayer, BASF, та — ця трійка лідерів залишається незмінною вже протягом 5 років. Очікувалося, що світовий ринок агрохімії (ЗЗР, добрив і т. д.) до кінця 2025 р. складе $308,4 млрд та збільшиться в середньому на 4,69% у період між 2019 і 2025 рр.

alt

Китай — це найбільший виробник пестицидів у світі з часткою до 50% ринку. Але ще кілька років тому академік Національної академії аграрних наук Максим Мельничук говорив: насправді у Китаї виробляють понад 80% препаратів для захисту рослин. Іноді ЗЗР можуть належати до європейського чи американського бренду, однак діюча речовина все одно виготовляється в Китаї. Проте через спалах коронавірусу заводи Китаю з виробництва ЗЗР не працюють ще з кінця січня. Треба також пам’ятати про екологічні заборони, запроваджені останнім часом багатьма країнами світу на ті чи інші діючі речовини. Наприклад, із жовтня 2020 року ЄС, один із основних ринків збуту української агропродукції, заборонить ввіз товарів із вмістом хлорпірифосу та хлорпірифос-метилу. При чому інсектициди, до складу яких входять ці речовини, активно використовують в Україні для обробки посівів більшості культур, а також складів із зерном. В Україні зареєстровано 38 препаратів на основі діючої речовини хлорпірифос, найпоширенішим серед них є Нурел Д компанії Corteva Agriscience.

У зв’язку з цим найбільші зернотрейдери повідомляють, що не будуть закуповувати сільськогосподарську продукцію урожаю 2020 р., що містить залишки хлорпірифосу і хлорпірифос-метилу. Відтак дехто припускає, що це може заблокувати аграрний експорт з України до ЄС.

Читати також: Медові ріки в отруйних берегах ― чому у світі забороняють використання хлорпірифосу

На тлі всіх подій світові виробники пестицидів висловили занепокоєння ситуацією з китайським коронавірусом. Китайський агрохімічний портал news.agropages.com провів опитування на предмет побоювань щодо ситуації з коронавірусом серед майже 100 зарубіжних підприємств, які співпрацюють із китайськими виробниками ЗЗР та діючих речовин пестицидів.

В опитуванні взяли участь компанії з Індії, США, Бразилії, Уругваю, Парагваю, Австралії, України, Південної Африки, Таїланду, Малайзії та інших країн.

У ході опитування 35% респондентів заявили, що епідемія коронавірусу суттєво вплине на бізнес. Зокрема дві третини з майже 20 опитаних індійських підприємств заявили, що отримують сировину для агрохімічної продукції переважно з Китаю.

Актуальним залишається питання подальшого виробництва і логістики діючих речовин та пестицидів. Навіть якщо виробництво відновиться найближчим часом, логістика залишається найбільшою проблемою. Окрім цього, багато респондентів стурбовані можливим коливанням цін, викликаним епідемією коронавірусу в Китаї.

Деякі опитані учасники ринку вважають, що ціни на певні продукти значно зростуть. Інші відповіли, що вплив на ціни не буде значним, якщо спалах вірусу вдасться приборкати протягом короткого періоду часу.

Проте варто пам’ятати: згідно досліджень, майже всі великі виробники як, наприклад, Bayer та Syngenta, ціни на насіння та пестициди яких вказувалися в валюті, зберегли прив'язку до долара або євро.

В українських представництвах компаній це пояснюють тим, що Україна — експортоорієнтована країна, відповідно, найчастіше агропродукція реалізується за валюту. Відтак у зв'язку з прив'язкою цін до долара, який зараз досить нестабільний, ціни на агрохімію та насіннєвий матеріал можуть різко зрости під час посівної кампанії та літніх польових робіт.

Натомість регіонали Corteva прив’язали ціну насіння Pioneer до гривні у момент її зміцнення. 

«Якщо ціна посівної одиниці Pioneer в минулому сезоні становила $175 за курсом 26 грн/$, або 4 550 грн, то в поточному сезоні зберігається все та ж ціна 4 550 грн. Отже, аграрію за насіння від Corteva Agriscience доведеться заплатити не $175, а вже близько $193», — йдеться у повідомленні.

Чи буде «відіграно» ціни назад при значному падінні курсу гривні відносно долара та євро — залишається поки що риторичним питанням.

Отож, що буде з ринком агрохімії та насіння, теж поки достеменно невідомо.

То що ж чекає на Україну? Економіка України дуже чутлива до будь-яких змін у світі. Паніка на світових ринках через поширення коронавірусу та обвал цін на нафту призвела до підвищеного попиту на іноземну валюту на міжбанківських торгах в Україні. Через поширення коронавірусу та обвал цін на нафту різко знизилася вартість ВВП-варантів і єврооблігацій України.

Українці відреагували на паніку традиційно: побігли купувати долари. Котирування долара зросли і на міжбанку, і на готівковому ринку. 

Графік зміни курсу НБУ долара США (minfin.com.ua)Уже у вівторок, 10 березня, міжбанк відкривався подорожчанням долара відразу на 29 копійок — у рамках 25,27-25,31 грн/$. 

Випереджаючи різке зростання котирувань і намагаючись «погасити пожежу», Національний банк у перші 30 хвилин торгів продав $150 млн. Згодом регулятор вийшов на міжбанк з ще однією інтервенцією на $100 млн.

НБУ починав продавати долар по 25,2 гривні, згодом був змушений піднімати свої котирування до 25,25 грн/$, потім — до 25,3 грн/$, а останні продажі проводив по 25,35 грн/$. Котирування гривні до долара на закритті міжбанку встановилися на рівні 25,37-25,41 грн/$.

alt

Головний редактор Ukraine Business News і колишній кореспондент The New York Times Джеймс Брук у колонці для НВ відмітив: у довгостроковій перспективі світова криза може призвести до зниження цін на основні товари українського експорту — продукти харчування і метали. Спад може статися через економіку, що постраждала від поширення обмежень на коронавірус і падіння цін на енергоносії. Цей фінансовий ураган застає Україну без міністра економіки і без міністра енергетики. Після чистки Кабінету міністрів минулого тижня президент України Володимир Зеленський повинен знайти заміну на ці посади. Тімоті Еш пише з Лондона: «Хто порадив Зеленському зробити такий крок у настільки жахливий час на світових ринках через коронавірус?». При цьому в умовах відсутності домовленостей з МВФ цьогоріч Україна має погасити $17 млрд зовнішнього боргу.

В України експортно орієнтована сировинна економіка. Найбільше всього ми продаємо на експорт сировинних товарів із низькою доданою вартістю та напівфабрикатів: зерно, олія, руда та сталь.

У 2019 році Україна експортувала сировини та напівфабрикатів на $34 млрд. А це 68% всього українського експорту.

Відповідно, від зміни міжнародних цін на сировинні товари потік валюти в Україну змінюється: ціни на сталь та зерно ростуть — надходження валюти зростає, ціни на нашу сировину падають — надходження, відповідно, зменшуються.

Крім того, у країні, де аграрний експорт займає левову частку, досі немає профільного аграрного міністерства.

І лише у вівторок, 10 березня, Павла Кухту було призначено т.в.о. міністра Мінекономрозвитку.

Отже, запасаємося терпінням і тримаємо руку на пульсі змін разом із Kurkul.com.

© Катя Капустіна, 2020 р. Kurkul.com

Виконано за допомогою Disqus

Київ

+ 29° ... + 20°

Вітер

2.7м/с

Опади

0мм

Вологість

61%

Матеріали за темою