Весняна посівна-2020: реалії та прогноз на сезон

909
0
Весняна посівна-2020: реалії та прогноз на сезон
Kurkul.comВесняна посівна-2020: реалії та прогноз на сезон

Ціни на сільгосппродукцію, ринок землі, соєві правки, аномальна погода, проблеми з насіннєвим матеріалом, пальним, добрива, блокування податкових накладних — це лише маленька частина того, про що думає сучасний український фермер у ці весняні дні.

Аграрний сезон 2019/2020 обіцяє бути не менш цікавим та складним, ніж попередні. Тож спеціально для наших читачів команда онлайн-асистента фермера Kurkul.com зібрала дайджест важливих новин і подій, про які варто згадати чи дізнатися перед виходом у поле.

Посіви, погода, нестача вологи: що буде далі?

Сезон 2019/20 для озимих, як і в попередні роки, видався відносно складним. Восени 2019 року фермери всієї України говорили про нестачу вологи та проблеми з отриманням сходів на полях. За попередніми підрахунками, на площі понад 40 тис. га, або 4% посівів, не було сходів. Так, наприклад, в агрофірмі «Лан» на Дніпропетровщині не зійшов озимий ріпак на 1,5 тис. га. Зрештою, протягом вересня-жовтня 2019 року сходи озимих більшість фермерів таки отримали, а також встигли провести всі необхідні агротехнічні операції.

«Станом на 1 листопада 2019 року рослини озимих колосових культур здебільшого знаходились у фазах сходи — 3-й листок, початок кущення, озимий ріпак — у фазах сходи — 5-8 листочків, формування розетки. Стан посівів характеризувався, в основному, як задовільний, на окремих площах були зріджені сходи, що зумовлено недостатньою кількістю вологи в ґрунті під час посіву культур», — констатували у фітосанітарному звіті фахівці Держпродспоживслужби.

Через засуху також на багатьох площах, зокрема у Черкаській та в окремих районах Одеської області, як свідчать самі фермери, відмічаються зрідженість посівів озимої пшениці та засихання рослин.

Експертка метеосервісу «Метео Фарм» Оксана Ящук каже, що протягом останніх років прослідковується тенденція зростання температури повітря та зменшення кількості опадів у зимовий період. Нинішня зима 2019-2020 рр. виявилась аномально теплою. 

Наприкінці лютого 2020 року переважали мінливі погодні умови, місцями випадали опади різної інтенсивності. Упродовж останньої декади спостерігалось посилення вітру до рівня небезпечних та стихійних явищ. 

Агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих зернових культур, багаторічних трав та плодових насаджень у Держпродспоживслужбі визначали як задовільні. Мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння опускалась до 0...-1°С, що значно вище за розраховану критичну температуру вимерзання озимої пшениці, яка становить -10,7...-11,4ºС.

Отже, фахівці кажуть, що зима таки лояльна до озимих посівів. Критично низьких температур не спостерігалося. Трохи морозило в третій декаді листопада та лютувала зима в другій декаді лютого. Але морози не досягли критичних позначок, тривали незначний період часу, а опадів випало чимало, що захистило озимі від морозу. 

Подекуди фермери відмічають, що через тепло в посівах з’явилися гризуни.

Наприкінці січня-початку лютого 2020 року через підвищення середньодобової температури повітря на полях південних областей України озимі у фазі кущення взагалі відновили вегетацію. Озимі культури поступово виходять зі стану спокою — експерти кажуть, що це на два тижні раніше, ніж звичайно.

«Середня температура повітря на всій території України за січень 2020 року на 3-5 градусів перевищила показники січня 2019 року. Кількість опадів за січень 2020 року менша, ніж за відповідний період 2019 року. Виходячи з цих даних та проаналізувавши показники 2015-2019 рр., можна стверджувати, що наразі вологість ґрунту знаходиться в критичному стані», — упевнена Оксана Ящук.


У свою чергу, експертка метеосервісу «Метео Фарм» Оксана Ящук переконана: якщо довіритись історичним даним, то після теплих зим завжди приходили теплі весни. Тож фахівчиня припускає, що значні морози в минулому. Зрештою, через  дефіцит зимових запасів продуктивної вологи аграрії будуть змушені провести низку заходів для збереження вологи і перенесуть строки сівби на ранні терміни. Тож температурні показники сприятимуть початку ранньої посівної. 

Фахівці компанії «Агрінос Україна» висловлюють побоювання, що цьогоріч реальної весни фермери в Україні знову не побачать.

«Зима затримається і потім різко перейде в літо. Відповідно є ризики, що перебіг ранніх, найбільш уразливих стадій розвитку сільськогосподарських культур буде піддаватися впливу різноманітних стресів. Найбільше лякає відсутність вологи в орному шарі ґрунту, що спостерігаємо навіть у західних регіонах, де традиційно подібних проблем не виникало», — кажуть в «Агрінос Україна».

Припущення про «скорочену» весну висловив і головний метеоролог країни, директор Укргідрометцентру Микола Кульбіда. Перехідні сезони, як каже спеціаліст, стали набагато коротшими, особливо весняний період, що може замість трьох місяців тривати лише один. Різкий перехід від зимових процесів до літніх стає характерним. А загальна тенденція до підвищення температури влітку зберігається і підтверджується майже щорічно. При чому тривалість літа збільшується дуже суттєво і осінь затягується навіть до зимових місяців.

Через такі аномальні погодні умови у середині лютого фермери активно почали підживлювати посіви озимих, а подекуди, зокрема в південних областях, і закривати вологу. Уже в третій декаді лютого аграрії Одеської області посіяли ярий ячмінь. А станом на 24 лютого ярими зерновими у Миколаївській області засіяли вже більше 1 тис. га. 

Посівний календар агронома 2020. Як змінюються терміни сівби в умовах сучасного клімату

Сівозміна та культури

Сучасні українські фермери все більше адаптують набір базових сільгоспкультур, а відтак і сівозміну до кон'юнктури ринку. Відповідно перевагу віддають тим культурам, які мають відносно більшу рентабельність. Але все ж звертають увагу і на дотримання правильної сівозміни.

«На що буде ціна, те і будемо сіяти», — часто пояснюють свій вибір фермери.

Наразі сільгоспвиробники говорять, що планують збільшити посівні площі під пшеницею та ріпаком. З-поміж ярих культур посіють трохи більше сої, такі самі площі залишать під кукурудзою (можливо, подекуди зменшать), а от під соняшником площі планують скоротити. Експериментувати на великих площах навряд чи хтось буде, але близько 10-20% аграріїв відкоригують сівозміну з урахуванням ринкових особливостей.

До слова, досить низькі ціни на продукцію сільськогосподарських виробників минулої осені негативно вплинули на фермерів. Через падіння ціни вони могли втратити навіть частину оборотних коштів для підприємств та шукати джерела фінансування, нові фінансові інструменти.

Зараз сільгоспвиробники не можуть поповнити свій бюджет через низьку ціну на продукцію. Вони не хочуть дешево продавати урожай. Наприклад, на соняшник так і не було нормальної ціни. Він коштував 6 200-6 700 тис. грн за 1 т, хоча високоолеїновий купували по 12 тис. грн. Фермери навчилися «притримувати» урожай, інвестуючи у власні потужності зберігання, доробки зерна та навіть у власний вантажний автопарк чи залізничне сполучення.

Торік ціни на зернові зменшилися проти 2018 року на 7,4%, соняшник — майже на 11%, ріпак — майже на 7%. Найбільше падіння цін відбулося на ячменю (-18%), сої (-17%) та пшениці (-11,8%). Рівень рентабельності агровиробництва у сільськогосподарських підприємствах, як кажуть в Інституті аграрної економіки, може зменшитися з 22,8% у 2018 році до у 7,6% у 2019 році. Це найменший з 2006 року показник рентабельності виробництва продукції сільського господарства.

Рейтинг рентабельності основних сільгоспкультур у 2018 році очолювали соняшник (32,5%), ріпак і кольза (31,1%), зернові й зернобобові (24,7%). 

За даними Інституту аграрної економіки, загальний рівень рентабельності рослинництва у 2019 році зменшився аж до 9,6% проти 25,5% у 2018 році. Але минулого року прибутковість вирощування зерна катастрофічно впала до 6,3% проти 24,9% у 2018 році. При цьому серед зернових рівень рентабельності зменшився саме на основних культурах: пшениці — з 24,6% у 2018 році до 16% торік, кукурудзі на зерно — з 27,2% до 0,6% та ячменю — з 25,6% до 11%.

Також «упав» соняшник із 32,5% до 22,2%, соя — із 21% до 2,6%, ріпак — із 31,1% до 9,6%.

Натомість найрентабельнішою культурою у 2019 році експерти називають просо — рівень його прибутковості у сільськогосподарських підприємствах складає 47,2%.

Однак, попри стрибки цін на зерно та зменшення рентабельності рослинництва, українські аграрії все одно мають надії на нинішній сезон. Площі озимих зернових у 2019-2020 роках, за даними проекту «Посівна онлайн 2019/20» на Latifundist.com, складуть 7,3 млн га.  

Найбільше площ відвели озимій пшениці — понад 6,2 млн га. Фахівці кажуть, що це буде найменша площа посівів під цією культурою із 2012 року. Очікується, що урожай пшениці в Україні у 2020 році зберуть на рівні 23,9 млн т, що на 5% менше, ніж торік. Експерти USDA у лютневому звіті прогнозують, що Україна збере майже 27 млн т пшениці.

Також аграрії виділили озимому житу 124 тис. га і озимому ячменю — 920 тис. га. Озимим ріпаком засіяли більше 1,1 млн га.

В Українській зерновій асоціації кажуть, що в сезоні 2019/2020 українські аграрії завважили ріпак дещо «ризиковою» культурою. Фактором-обмеженням були зміни з 1 січня 2020 року про відшкодування ПДВ експортерам, через які компенсація зберігалася  б тільки для компаній, які самостійно вирощують ріпак. З огляду на те, що ріпак — переважно експортна культура, деяка частина аграріїв сприйняла це як фактор ризику для збуту майбутнього врожаю. Однак у січні 2020 року ВРУ прийняла закон про відміну соєво-ріпакових правок, хоч досі цей документ чекає підпису президента України Володимира Зеленського.

Станом на середину лютого і початок березня 2020 року ф'ючерсні контракти на пшеницю, наприклад, на Чиказькій біржі (CME) у травні оцінюють у $203,4/т*, у липні — $198,2/т. При цьому ціна на цій же біржі у перші дні березня складає лише $192,24/т.

Для порівняння, торік у цей же час українську пшеницю на умовах FOB 11,5% та 12,5% продавали по $218 та $220/т.

Ф'ючерси на кукурудзу змінилися несуттєво порівняно з нинішніми цінами — у вересні за 1 т кукурудзи будуть готові віддати $153*. Зараз же нею на CME торгують по $146/т. 

Сою у серпні 2020 року на Чиказькій біржі готові купувати по $334/т, тоді як зараз її ціна становить $330,18/т.

* Нагадаємо, що розрахунок згідно графіків біржі виконують згідно даних: 1 метрична тонна пшениці та сої = 36,7437 бушелів; 1 метрична тонна кукурудзи = 39,3683 бушелів.

Слідкувати за цінами на основні с/г культури в Україні можна на Kurkul.com. Щодня служба новин спільно з ресурсом Zernotorg.ua публікує інформацію про ціни, наведені на основі даних CPT — умов доставки до воріт порту. Основні порти, що закуповують с/г культури, знаходяться в Одеській та Миколаївській областях. 

Пальне

Упродовж останніх років весняна посівна завжди асоціювалася зі здорожчанням усіх витратних матеріалів Однак весняна посівна-2020 відзначиться тим, що напередодні ціни на паливно-мастильні матеріали буквально рухнули. Експерти оцінюють, що ціни ПММ зменшились на 22-24%.

Так, згідно даних МінфінМедіа, ціна дизельного пального на українських АЗС почала знижуватися ще в грудні 2019 року: із 28,15 грн/л опустилася до 26,8 грн/л. Станом на середину лютого ціна дизелю «вирівнялася» і становила в межах 25,94 грн/л. На початку березня поточна середня ціна на дизельне паливо по Україні складала 25,88 грн/л.

Прем’єр-міністр Олексій Гончарук пояснює падіння ціни на ПММ майже на 2 грн/л тим, що уряд, фіскали та правоохоронні органи оголосили «війну» незаконним заправкам.

«В окремих областях, наприклад, в Луганській і Миколаївській, обсяги продажів пального збільшилися на 15%. Ще в трьох — Вінницькій, Дніпропетровській та Черкаській — на 14%», — зазначив прем’єр-міністр.

Нагадаємо, що мережі автозаправних станцій України знизили ціни на бензин і дизель після зустрічі президента України Володимира Зеленського з учасниками паливного ринку 23 грудня. На тій же зустрічі Зеленський пообіцяв «білим» АЗС, що всі нелегальні заправки будуть закриті. 

Однак на початку лютого співголова Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич заявив: ціна на паливо в Україні найближчим часом зросте мінімум на 8%. 

Це пов’язують із тим, що влада України планує ввести нові мита на імпортні нафтопродукти для захисту вітчизняного виробника. А це, вочевидь, обов'язково підвищить ціни на заправках, так як Україна закуповує понад 80% пального за кордоном.

Мито складе 8,5% в поточному році і збільшиться до понад 25% до 2024 року. Отож, ціна на дизель виросте на 3,9 грн за 1 літр. На думку окремих експертів, таким чином Кабмін діє в інтересах внутрішнього виробника, зокрема Кременчуцького нафтопереробного заводу.

Згідно оголошень в інтернеті, наприкінці лютого 2020 року дизельне пальне на Кременчуцькому НПЗ можна було придбати по 18,92-19 грн/л. Зазвичай такі ціни відповідають біржовим котируванням із щоденним оновленням.

Насіння 

Подорожчання насіння напередодні посівної — звичне для аграріїв явище. Хоча, за словами одних учасників ринку, підвищення цін на насіння у 2020 році не є критичним і складає не більше 5%. Кажуть, дещо виросли в ціні протруйники та стимулятори росту, відтак це позначається на ціні насіннєвого матеріалу.

«Що стосується насіння, то спостерігається відчутне подорожчання деяких позицій», — відзначають фермери у тематичних групах у месенджерах.

Офіційна статистика показує, що українські фермери віддають перевагу насінню з-за кордону. Протягом січня-листопада 2019 року Україна імпортувала 32,5 тис. т насіння зернових та 42 тис. т насіння олійних культур на загальну суму $427,8 млн. 

До слова, в той же час вітчизняний експорт насіннєвого матеріалу склав лише $12,7 млн — це в доларовому вираженні майже у 34 рази менше, ніж імпорт.

Після 2015 року в Україні справді суттєво зріс попит на насіння основних культур. Це стало поштовхом до того, що більшість іноземних насіннєвих компаній, наприклад, КВС, Лімагрейн та Євраліс, знайшли нове рішення для українського ринку. Вони побудували свої заводи на території України та продають насіння вітчизняним аграріям буквально «на місці», не завозячи його з-за кордону. До цього додають і сервіс — агрономічний супровід для своїх клієнтів, завдяки якому фермери можуть розкривати потенціали сортів та гібридів.

Посівний матеріал

До слова, у липні 2019 року український ринок сколихнула новина — компанія Corteva Agriscience перейшла на прямі продажі насіння ТМ Pioneer в Україні. Однак, попри декларовані компанією переваги цієї моделі, вітчизняні агровиробники до кінця не розуміють концепцію та не бачать вигоди в ній для себе.

Сьогодні найбільшим попитом користується насіння кукурудзи, соняшника, сої та ріпаку.

У вартісному вимірі насіння соняшнику займає більше половини (53%) вітчизняного імпорту насіннєвого матеріалу. На нього витратили $224,4 млн. Торік близько половини (41,2%) насіння соняшнику — 8,5 тис. т на $92,4 млн — Україна закупила у США, понад чверть (26,7%) — у Туреччини, поставки якої склали 5,7 тис. т на $59,9 млн. Значно менші частки насіння соняшнику було завезено з Франції — 2,3 тис. т на $25,6 млн (11,4%) та Іспанії — 1,4 тис. т на $13,2 млн (5,9%). 

Причому останнім часом фермери віддають перевагу гібридам соняшнику, придатним для вирощування за технологією SUMO з використанням гербіцидів на основі трибенурон-метилу (інакше таку технологію називають Експрес, Express Sun, Сумо, під Гранстар). Також попитом користуються гібриди соняшнику для вирощування за технологією Євро-Лайтнінг® та Євро-Лайтнінг® Плюс, а також класичні гібриди соняшнику.

Понад чверть (27,6%) від загальної суми закупівель насіннєвого матеріалу минулого року була витрачена на придбання кукурудзи. Основними її постачальниками до України були: Румунія (11,2 тис. т на $36,2 млн), Угорщина (8,2 тис. т на $30,4 млн), а також Франція (4,4 тис. т на $25 млн). У Швейцарії кукурудзи закупили 1,6 тис. т на суму $8,2 млн, а у Сербії — 2,4 тис. т на $7,3 млн.

Насіння сої загальною вартістю $2 млн імпортували, в основному, з Канади (774 т — 71,5 % імпорту сої), Австрії (98 т), Франції (97 т) та Чехії (62 т).

Ріпаку за одинадцять місяців 2019 року закупили на $37,1 млн. Основні постачальники продукції — Німеччина (2,2 тис. т на $7,3 млн) та Франція (1,4 тис. т на $13,6 млн). Значно менші поставки здійснили Іспанія (9,7%) та Польща (5,4%).

Насіння цукрового буряка

Фахівці кажуть, що зберігається тенденція до зростання імпорту насіння цукрових буряків та овочів. За січень-листопад 2019 року закуплено майже 600 т насіння цукрового буряку на $18,3 млн. Цей обсяг насіння дає змогу засіяти майже всі наявні під цукровим буряком площі в Україні.

Добрива

Майже завжди старт агросезону в Україні протягом останніх років асоціюється із своєрідними «розбірками» на ринку добрив та їхньою нестачею. Вітчизняні фермери добре пам’ятають, що у квітні 2019 року було введено ембарго на ввезення азотних добрив з РФ. 

У липні того ж року Кабінет міністрів України продовжив заборону на імпорт з Росії певного переліку товарів до 31 грудня 2020 року. А вже 21 серпня 2019 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі розпочала проводити два спецрозслідування щодо імпорту в Україну азотних добрив (нітрату амонію, вапняно-аміачної селітри, карбаміду і карбамідо-аміачної суміші) і складних мінеральних добрив з вмістом азоту, фосфору, калію.

У свою чергу, Антимонопольний комітет звинувачує заводи азотної хімії Group DF, засновником яких є Дмитро Фірташ, у зловживанні монопольним становищем і примусовому поділі групи компаній Ostchem.  Від імені підприємств Фірташа були подані позови до суду, щоб оскаржити рішення АМКУ. А Сєверодонецький «Азот» на початку березня має відновити виробництво аміаку і карбаміду у своїх цехах, що були закриті з вересня 2018 року.

Самі ж аграрії запевняють: обмеження на імпорт деяких азотних і складних фосфорних добрив негативно вплинуть саме на них та весь ринок. Адже така політика спричинює періодичні обмеження поставок, ріст цін, а іноді взагалі дефіцит. 

Однак, як звітує Інститут охорони ґрунтів України, для проведення літньо-осінніх польових робіт 2019 року сільгосппідприємства замовили 736,6 тис. т поживних речовин. У цьому числі фосфору — 195,7 тис. т та калію — 153,7 тис. т. У середньому на 1 га посівної площі це становить 40 кг поживних речовин мінеральних добрив, а з них фосфору — 11 кг на 1 га посіву.

Враховуючи перехідні залишки, всього наявність під літньо-осінні польові роботи становить 737,6 тис. т поживних речовин мінеральних добрив, із них фосфору 198,5 тис. т. У 2018 році, для порівняння, було трохи менше — 731,1 тис. т поживних речовин, із них фосфору — 197,0 тис. т.

Восени 2019 року забезпеченість добривами всього по Україні складала 100%, із них фосфору — 101%.

Станом на 29 листопада для літньо-осінніх польових робіт вітчизняні сільгоспвиробники придбали вже 809,46 тис. т добрив, що становило аж 110% до минулорічної потреби. 

За обсягом придбаних міндобрив у розрізі областей лідирують господарства Вінницької (80,8 тис. т), Хмельницької (62,8 тис. т), Одеської (59,7 тис. т), Кіровоградської (58 тис. т) та Черкаської (52,8 тис. т) областей. А от за рівнем забезпечення першість належала господарствам Одеської (141%), Тернопільської (131%) та Вінницької (131%) областей.

Наприкінці осені 2019 року вартість найбільш затребуваної серед аграріїв аміачної селітри виявилася на 35% нижчою, ніж на аналогічну дату попереднього року.

Завдяки цьому багато агрофірм закупили добрива повністю або частково наперед і сподіваються навіть на невелике зниження витрат на посівну-2020 порівняно з попередніми роками.

Однак, попри нібито хорошу забезпеченість добривами, завжди існував ризик, що ціни на цю продукцію зростуть. За оцінками аграріїв, ціни на різні групи добрив на початок весняного сезон таки зростуть на 10-15%.

У першому півріччі 2020 року ключовими факторами ціноутворення на ринку мінеральних добрив стануть відкладений попит і дефіцит окремих категорій товарів. Таку думку у ході міжнародної конференції Fertilizers 2020: Eastern Europe, the Baltic States and the Balkans, яка проходила у Варшаві 29-31 січня, висловив керівник напрямку LNZ Energo, яка входить в структуру LNZ Group, Роман Кравець

Станом на кінець лютого-початок березня 2020 року ціни на стандартні мінеральні добрива варіюються залежно від країни-виробника, способу фасування й доставки абощо і становлять:

  1. сульфат амонію — від 5 500 до 7 700 грн/т
  2. нітроамофоска (NPK 16:16:16) — від 10 800 грн і до 14 500-15 000 грн за 1 т
  3. аміачна селітра (різні формули)  — від 6 900 до 8 000 грн/т
  4. карбамід — від 7 600 до 9 900 грн/т
  5. карбамідно-аміачна суміш (КАС) — від 5 850 до 6 400 грн/т 
  6. діамофоска — від 13 300 до 14 700 грн/т
  7. амофос  — від 15 300 до 16 600 грн/т
  8. добриво рідке мінеральне (РКД) — близько 19 500 грн/т.

Зважаючи на погодні ризики останніх років, усе більшої актуальності набувають агроприйоми, котрі покликані забезпечити швидкий старт ярих культур та їхній повноцінний ранній розвиток. 

«Останнім часом все більшої популярності набувають операції із внесення рідких комплексних добрив у насіннєве ложе разом із посівом ярих культур. Ця технологія дає можливість не лише забезпечити молоді проростки стартовим мінеральним живленням, а і комбінувати внесення РКД із біопартнерами, що забезпечує повноцінний розвиток рослин», — кажуть експерти компанії «Агрінос Україна». 

Також, на їхню думку, доречним є застосування препаратів, що знижують негативний вплив від дії різноманітних абіотичних стресів, зокрема від посухи, критично низьких чи надмірно високих температур. 

Справді в нагоді стають коректори живлення, біостимулятори та бактеріальні препарати, призначені для того, щоб максимально розкрити потенціал сучасних сортів та гібридів сільськогосподарських культур та покращити якість кінцевої продукції.

«Хороші результати демонструють біопрепарати від американської компанії «Агрінос». Бактеріальний консорціум Агрінос А містить більше 100 штамів мікроорганізмів у стані цист і спор. Препарат сприяє підвищенню вмісту макро та мікро елементів у ґрунті, покращує  розвиток кореневої системи рослин протягом вегетації та оздоровлює ґрунт. Вносять Агрінос А у нормі 1,5 л/га як самостійно, так і у баковій суміші із КАС до посіву у ґрунт або разом із РКД у насіннєве ложе одночасно із посівом. На полях, обладнаних зрошувальними системами, є можливість вносити його за допомогою фертигації», — розповідають менеджери «Агрінос Україна».

У свою чергу, Агрінос Б є потужним біостимулятором, здатним нівелювати негативний вплив від дії різноманітних стресових чинників. До його складу входять 3 групи потужних складових: амінокислоти та протеїни, що забезпечують захист від абіотичних стресів; хітозан та глюкозамін, котрі стимулюють імунітет рослин та підвищують ефективність використання наявної вологи; а також комплекс макро- та мікроелементів, які забезпечують більш ефективний перебіг фотосинтезу, утворення та транспорт цукрів. Застосовують Агрінос Б позакоренево у нормі 1,5-2 л/га протягом вегетації. 

Здорові рослини із потужною кореневою системою менше уражуються хворобами, що дає змогу якщо не заощадити на вартості пестицидів, то хоча б підвищити їхню природну ефективність та зберегти якісні і кількісні показники урожаю. 

Засоби захисту рослин

Доктор економічних наук Житомирського національного агроекологічного університету Віталій Данкевич каже, що через теплу зиму в аграріїв зростуть витрати на ЗЗР.

«Маємо екстремальні перепади температури за умови відсутності снігового покриву. Аномально тепла зима сприяє виживанню значної кількості комах та шкідників сільськогосподарських культур і спричиняє поширення хвороб та шкідників на полях. Усе це збільшить витрати на захист рослин, що зі свого боку призведе до зростання ціни кінцевого продукту», — каже науковець.

Справді, за даними Держпродспоживслужби, у кінці лютого-на початку березня 2020 року сприятливі агрокліматичні умови в південних, центральних, подекуди західних областях, переважно на добре розвинених посівах озимих пшениці, ячменю та жита стимулювали слабкий розвиток борошнистої роси, септоріозу, кореневих гнилей, де збудники цих хвороб збереглися на 2-9% рослин. 

На посівах озимого ріпаку Миколаївської області відмічений вихід стеблового капустяного прихованохоботника. У Білозерському районі Херсонської області при проведенні обстежень відмічено початок живлення хлібного туруна (жужелиці) на посівах, розміщених по стерньових попередниках.

Порівняно з аналогічним минулорічним періодом, спостерігається збільшення обсягів заходів захисту рослин від мишоподібних гризунів, передусім у Степу та Лісостепу, що зумовлено сприятливими погодними умовами для розвитку і розповсюдження цих шкідників в осінньо-зимовий період 2019-2020 років. Тож наприкінці лютого обсяги проведених заходів захисту рослин від мишоподібних гризунів в областях становлять більше 1 млн га, із них озимих зернових культур оброблено 741 тис. га, озимого ріпаку — 257 тис. га. 

Для того щоб оздоровити посіви, варто провести обов’язкове ранньовесняне боронування впоперек рядків та регенеративне прикореневе підживлення азотними та іншими мінеральними добривами з додаванням мікроелементів. 

Також для підвищення стійкості рослин до стресових умов у період весняного кущення посіви озимої пшениці можна обприскувати рідкими комплексними добривами з вмістом мікро- й макроелементів, регуляторами росту, а ще застосовувати біопрепарати. 

«Фітоекспертиза насіння ярих зернових та зернобобових культур встановила ураженість збудниками альтернаріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу, аскохітозу, бактеріозу, плісені в межах 1-10%, що свідчить про обов’язкове оздоровлення насіння шляхом протруювання його за 2-3 тижні до сівби препаратами відповідного спектра фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб», —  ідеться у лютневому фітосанітарному звіті Держпродспоживслужби.

Натомість, як було зазначено вище, у рамках сезонних коливань ціни на протруйники і стимулятори росту зросли на 3-5%.

Більше того, при перевірці насіннєвого, продовольчого та фуражного зерна в зерносховищах усіх форм власності експерти виявили 82% засмічення комірними шкідниками, зокрема комірними довгоносиками, гороховим зерноїдом, кліщами за чисельності 1-2 екз. на 1 кг виїмки.

 Тому фермерам варто постійно проводити контроль за станом збереження зерна та зернопродуктів. У разі виявлення комірних шкідників — приступити до обеззаражування збіжжя через фумігацію дозволеними препаратами відповідно до діючих рекомендацій. 

Станом на середину лютого 2020 року агрофірми в Україні забезпечені ЗЗР лише на 31% до їхньої потреби для проведення заходів захисту рослин у весняно-літній період 2020 року, у тому числі гербіцидами — на 29 %.

У світлі останніх подій фермеру, особливо імпортоорієнтованому, треба бути обережним при виборі препаратів для захисту рослин, адже Європа не буде закуповувати зерно з вмістом хлорпирифос і хлорпирифос-метилу.

«У лютому 2020 року набули чинності зміни в європейському законодавстві, які заборонили використання інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос і хлорпірифос-метил. Це може заблокувати аграрний експорт з України в ЄС, оскільки ці інсектициди використовуються в країні для обробки посівів більшості культур, а також складів із зерном»,  — повідомляють колеги з Latifundist.com.

Одними з найбільш використовуваних інсектицидів з діючою речовиною хлорпірифос є Нурелл Д (Corteva Agriscience), Пірінекс Супер (ADAMA), Ріфос (Agrosfera), Кілер (Трастчем Ко. Лтд.) та інші. Всього в Україні зареєстровано 38 препаратів на основі діючої речовини хлорпирифос.

Прогноз врожаю

У 2020 році Україна може зібрати 65-70 млн т зернових і зернобобових культур.

Про це повідомив заступник міністра розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства України Тарас Висоцький на сторінці в Facebook.

«Погодні умови сприятливі для зернових — зважений прогноз врожаю в діапазоні 65-70 млн тонн у 2020 році», — написав Тарас Висоцький.

Нагадаємо, у 2019 році українські аграрії намолотили 75,2 млн т зернових і зернобобових культур з площі 15,2 млн га при середній врожайності 4,95 т/га.

Найбільше зібрали пшениці  — 28,3 млн т (+15%), кукурудзи на зерно  — 35,8 млн т (+0,1%), ячменю — 8,9 млн т (+21,2%). Урожай соняшнику у 2019 році досяг 14,6 млн т, ріпаку  — 3,3 млн т. 

Натомість голова Союзу селянства України Іван Томич заявив, що врожай озимої пшениці в поточному році гарантовано буде меншим

За прогнозами фахівця, нижня межа зниження врожаю у поточному сезоні може становити 15-20% до минулорічного рівня валового збору. При цьому, верхня залежатиме від економічних факторів і погоди, «яка змінюватиметься поки комбайн не піде у поле».

З огляду на агрокліматичні умови, що склалися на початок березня 2020 року, українські фермери роблять скромніші прогнози врожайності культур та сподіваються, що нинішній сезон буде більш вдалим, ніж попередній.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2020.

Не пропусти останні новини! Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.

Выполнено с помощью Disqus