Заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Віталій Саблук

Віталій Саблук: Ми йдем не в Європу, а шуруєм у протилежний бік

Думка експерта 16 березня 2016 231 0

Заступник директора ННЦ «Інститут аграрної економіки» Віталій Саблук на своїй сторінці в Facebook спробував пояснити, чому в Європі врожайність у малих фермерів більша, ніж у наших.

З дозволу автора розміщуємо повний варіант допису нижче:

Знаєте, чому у Європі продуктивність худоби і врожайність кукурудзи у малих фермерів на рівні 90% від лідерів, а середніх — на рівні 95%?

Бо членські внески у аграрні палати і галузеві організації, які декілька разів на місяць збирають усіх на курси підвищення кваліфікації, демонстрацію нових практик, технологій, препаратів, законодавчих нововведень, коливаються від 10 до 20 євро за голову ВРХ чи гектар у рік, і не залежно від того, у фермера 12 корів або 25 га, чи 120 корів або 500 га — всі сидять поруч, до знань і технологій мають однаковий доступ, слухають, перепитують і конспектують. Держави компенсують цим організаціям від 80 до 99% таких витрат...

А знаєте, що держави мають кошти на такі компенсації з цієї ж галузі, а не перикидають їх від інших? Бо податкові пільги по доходу\прибутку мають фермери і їх члени сімей лише на себе працюючих. Мінімум — десь 700 євро в місяць, десь 900, зустрічав і 1020. До цього рівня — нуль! Гарантовано конституціями! А інші, що лище засновники, — соціальний податок на кожного робітника, 15%-25% з прибутку, 20-25% при виплаті дивідендів, до 45-55% подоходного потім вже як фізособи. В залежності від країни. Так формується цей бюджет на підтримку організацій, програм молодих фермерів, компенсацій на пенсійні відрахування самозайнятим, диверсифікацію фермської діяльності, трансферт для сільських громад...

А знаєте, чому уряди і спілки в Європі на навчання, покази, апробації, напрацювання належні практик, акліматизацій і районувань мають землі?

Бо вони для цього знаходяться на балансах спілок, палат, комун, округів, університетів, коледжів, центральних урядів і їх міністерств і ніхто навіть не сміє подумати про їх приватизацію. Мільйонних їх, два, чи двісті тисяч гектарів...

Я до чого. У нас середняк 3-5 тис га, у них 200-300. У нашого 60% продуктивності\врожайності від лідера, у них 95%. Якщо 100 млн тон зерна і дамо, то в лише цими 20 холдингами, які сьогодні вибивали пільги своїми привезеними робітниками. І нуль тон іншого. Піарять одне, зухвало роблять інше.

Ми не в Європу йдем. Ми шуруєм вакурат у протилежний бік

P.S. І дозвольте я не буду коментувати всі дописи про падіння на 15% спроможності великих сільгосппідприємств рости такими ж темпами: риторика тих, кого сьогодні вивантажували з автобусів така ж, як у ватників на сході весною 14го — «нам нужна зп, проходная, бутылка водки и клуб для подраться». У ту саму вату люд перетворюють, тільки там за регіональною ознакою, а тут за галузевою.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою