Фермер в ЄС і в Україні — різні поняття

Фермер в Україні і в Європі — дві великі різниці

Віталій Саблук 23 березня 2016 632 0

Знову і знову зіткаємося з викривленим трактуванням (чи розумінням) поняття ФЕРМЕР. Навіть у середовищі науковців.

Дуже помиляємося. І ця помилка в головах деякими штучно підтримується.

Ті самі три тези:

  1. У всьому світі це виключно або переважно фахово самозайнята у своєму господарстві особа. Її головною мотивацією господарювати є одержання винагороди на власну працю в першу чергу і на свою землю – у другу. Питанням ефективності вкладеного грошового капіталу вони майже не переймаються.

  2. Не всіх, а лише певну частину наших, слід відносити до фермерів. Деяку частину наших великих не варто називати фермерами. Вони — лише засновники юридичних осіб. Які так само, як і ТОВки, мають активи у цій галузі і в силу законодавчої недосконалості підпали під регулюванням окремим законом. Це принципова відмінність, так як у таких фізосіб змінюються мотивація до справи. Така категорія людей, яка має опосередковане відношення до землі і галузі, ніде пільгами не користується. Тому лише для них переклад слово БІЗНЕС з англійської буде коректним. Для інших вірним перекладом буде термін СПРАВА.

  3. Фермер у сучасному розвиненому світі все менше і менше, як це не парадоксально звучить, у містян асоціюється із сільськогосподарським виробництвом. Вже зараз у деяких країнах Європи до 40% доходів фермерів формується не від с/г, а майже кожен 10й є фермером, у якого сг дає менше чверті доходів.

Останнє є особливо цікавою відносно новою константою для розвинених країн. Це — наслідок політики стимулювання диверсифікації фермерства «зсередини».

Ще у 1992 році під час навчання в Університеті Північної Валії, мені довелось бути у двох фермерів.

Один, десь під Честером, був учасником урядової програми по виходу з виробництва (продав свої квоти) та приведення своєї ферми до стану початку 18го сторіччя. Ввечері плакався, що замість корів — ці «небриті» олені та косулі, що його предки, які поколіннями займались молочарством, збільшували ферму заради добробуту дітей, його б прокляли. Інколи бігав «поностальгувати» до замуцьканого в коров’яках сусіда. Але: його шість готельних номерів при фермі були заброньовані на місяці вперед і перед будинком стояв останньої моделі Форд Скорпіо з причепом-будиночком.

Другий, десь на заході острова Анлісей, не переймався. Край його ферми виходив на берегову лінію Ірландського проливу, там гніздилась маса різних птахів. Бердсвотчінг (споглядання за птахами) стало його головною фермською спеціалізацією в екотуризмі. Пара квадроциклів, два десятки крісел-будиночків з ковдрами і арсенал різних біноклів, пів-десятку готельних номерів у бувшому вівчарику — виключно, чим він переймався. Люд з Манчестера і Ліверпула з дітьми теж бронював усе за пів-року. Якось зранку я помітив менше десятку овець і спитав про них. Відповідь мене поставила у ступор: «… а, так то бізнес-декорація. То сусідських трохи. Навіть гроші не беру. Йому вигідно, і мені елемент традиційності зберігає». Я «переварював» ці реалії декілька днів. Було досить незвично змінювати свої ментальні сприйняття.

Я до чого — головними ознаками європейського розуміння ФЕРМЕР залишається власна праця людини на своїй землі (дослівно і у вузькому розумінні). Все інше, в тому числі сільгоспвиробництво, стає другорядним. Не сприймайте це як те, що я маю проти сімейного фермерства у тваринництві, овочівництві чи ягідництві. Дехто знає — якраз дуже навпаки. Ще й на наших чорноземах. Я лише для того, щоб підкреслити, чим у розвиненому суспільстві фермерство визначається, а що є лише його прикладним проявом.

Виконано за допомогою Disqus

Київ

+ 9° ... + 2°

Вітер

2.7м/с

Опади

0.3мм

Вологість

82%

Матеріали за темою