АгроЕкспедиція «Посівна 2016»: як це було?

384
0
Тенденції цьогорічної посівної кампанії, що ми помітили під час АгроЕкспедиції
Тенденції цьогорічної посівної кампанії, що ми помітили під час АгроЕкспедиції

Перша цьогорічна АгроЕкспедиція залишилася позаду. Стартував сезон традиційно із моніторингу посівів озимих культур. Ми побували в 6-ти областях, відвідали 12 господарств і дізнатися про основні проблеми та перспективи посівної 2016.

Уже традиційно на час експедиції ми заручилися експертною підтримкою наших партнерів: «КВС-Україна», «Украгроком» та ПАО «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Наразі в Україні проведено посів ранніх зернових культур на площі 1,8 млн га, що становить 74% до прогнозу. Десь зробили ставку на пшеницю, хтось віддав перевагу олійним культурам, інші планують збільшити площі під посів цукрового буряка. Утім ситуація у регіонах відрізняється. Ми ж прослідкували загальні тенденції цієї посівної.

АгроЕкспедиція Посівна 2016

Соняшник і кукурудза — найпопулярніший «замінник»

Складні погодні умови, на жаль, витримали не усі культури. На деяких господарствах зазнали втрат по пшениці, майже всюди загинуло чимало ріпаку. Традиційно, пересіватимуть втрачені площі переважно кукурудзою та/або соняшником – в залежності від грунтово-кліматичних умов регіону.

Так, цьогоріч частка соняшника в структурі посівних площ по деяким господарствам буде досягати 85%. Не дивно, адже надлишок промислових потужностей з переробки соняшнику в країні дає підстави очікувати вигідну ціну на цю технічну культуру.

Значного зростання виробничої собівартості по деяким культурам аграрії не планують. Кажуть, що великого стрибка, саме за зерновими колосовими культурами, не буде. Утім дехто зазначає, що у зв’язку з пересівом доведеться зекономити на добривах та ЗЗР.

«Це вдарило по нашому фінансовому становищу та по можливості дати землі більше мікроелементів, мінеральних добрив, кращого насіння, подбати про надійний захист. Навіть довелося кредит залучити для пересіву», – розповідає директор ФГ «Перлина Турії», що на Волині, Володимир Яренчук.

Основні тенденції

Не найкращі погодні умови у період проведення осінніх польових робіт вплинули на структуру сівозміни більшості агропідприємств.

Збільшилися площі під посів пізніх ярих культур. Практика пізніх строків сівби зернових культур позитивно відобразилась на перезимівлі рослин. Але у цьому випадку прогнозувати високу врожайність цих культур, навіть за сприятливих погодних умов, досить важко.

Додатково, невизначеність цінової перспективи для врожаю зернових колосових культур стримують ріст затратної частини.

Оскільки ціна на зернові є непередбачуваною, аграрії перестраховуються і економлять на затратах під час посівної. Відтак, підприємства намагатимуться реалізовувати існуючі запаси природного азоту.

Поле озимої пшениці

Зменшення експортного потенціалу країни

Спрогнозувати ціну на зернові зараз складно. Утім за даними, які агроекспедитори отримали під час інспекції полів, можемо зробити висновок: урожай буде меншим, ніж торік.

Зрідження посівів ріпаку

Чого боялися, те і прийшло. Ріпак цього року перезимував погано. Більшість площ аграріям доведеться пересівати. Утім експерти зазначають: така ситуація може зіграти «на руку» сільгоспвиробникам. Адже очікуваний дефіцит ріпаку дає підстави сподіватися на зростання закупівельної ціни.

Зменшення інтенсивності вирощування ярих культур

Якщо по пізнім ярим культурам орієнтуватися на коментарі по агротехнологічним особливостям формування врожаю, то цілком очікуваним є зменшення інтенсивності вирощування с.-г. культур. Дана тенденція пов’язана із обмеженістю доступу до обігових коштів та не найкращими погодними умовами останніх 2-х років.

Посівна кампанія

Але не все так сумно. У Вінницькій області ми побували на господарстві, де погода аграріїв влаштовує, а пересіву не планується!

«Складнощів при проведенні цьогорічної посівної у нас не виникло. Добрива ми закупили ще з осені. Техніка також спрацювала на всі 100%, адже вона нова і свій ресурс ще не вичерпала. Також посприяли більш-менш сприятливі погодні умови. Аномальних явищ не спостерігалось, тож і пересіву не буде», — говорить директор «Зорі Поділля» Андрій Шелестюк.

Не обійшлося цього року і без «підступних» небезпек для урожаю.

«Якщо раніше ми не знали, що таке хвороби та шкідники на кукурудзі, то зараз це питання актуальне. Є і совка, і вовчок, але він з’явився не через те, що ми щось неправильно зробили. Він може переноситися і з комбайнами. Наприклад, ми орендували комбайн, а він раніше косив у якогось фермера, де вовчком заражене все поле. Приїхав і привіз його до нас», – розповідає головний агроном господарства «Рассвет», що на Дніпропетровщині, Роман Печеорський.

Пріоритет — б/в

Щодо техніки. Загалом нам не жалілися на нестачу тракторів, комбайнів чи навантажувачів. Адже на чомусь та й потрібно обробляти поля? Але зі слів більшості аграріїв ми зрозуміли: дозволити собі придбати нові моделі – можуть не всі. Тому або ж беруть кредити, або ж шукають техніку б/в за кордоном.

«Цього року ми хотіли придбати самохідний обприскувач. Найдешевший середнього класу сьогодні коштує не менше $230 тис. Можете порахувати, скільки господарству потрібно для одного обприскувача. Я не кажу вже про комбайни та трактори. Важкувато, але боремося», – розповідає директор черкаського господарства «Дружба» Армен Налбандян.

Із цікавого

Що помітила наша команда? А те, що навіть на кислих грунтах аграрії не заслужено оминають таку культуру як жито. Таку ситуацію вони пов’язують, перш за все, із «непопулярністю» культури серед закупівельників. А відтак, низькою прибутковістю.

«Якщо раніше реалізаційна ціна жита першого класу становила 800 грн/т, то пшениця коштувала 1600 грн. До того ж, якщо пшениця за гарних умов дає урожай 8 т/га, то жита більше 6 т, напевно, ніхто не збере. Проте жито дає стабільний урожай, чого не скажеш про озимий ріпак», – говорить директор ФГ «Перлина Турії» Володимир Яренчук.

Не забути нам і господарство «Веда Плюс», на якому застосовують ще не дуже популярну в Україні, але досить цікаву технологію – no-till.

«Особливість цієї системи – відсутність оранки. Земля взагалі не змішується, не перевертається. Рослинні рештки попередників залишаються на полі, устилають грунт, тим самим забезпечивши йому захист від ерозії. До того ж через кілька років вони розкладаються і утворюється гумус. А це основа родючості грунту. Усі поживні речовини та мікроелементи рівномірно розподілені по верхньому шару землі», – розповідає директор «Веда Плюс» Іван Коваль.

Технологія no-till в дії

Поле, де вже кілька років застосовують технологію no-till ми бачили на власні очі. Виглядає воно досить незвично, але аграрії запевняють: урожайність пшениці чи сої тут нічим не поступається полям з традиційною системою обробки ґрунту.

Як завжди, на кожному господарстві нас чекали цікаві розмови із агрономами (подекуди уже з давніми знайомими), які безпосередньо на полях ділилися із агроекспедиторами подробицями технологій посіву та обробки землі.

Окрім посівної

Подорожуючи містами України та попутно «заглядаючи» на різні господарства, наша увага була зосереджена не лише на полях. Адже від пильного погляду агроекспедиторів не сховається ніхто! Тож цього разу нам довелося побачити і корів, і коней та навіть страусів.

Незабутніми залишилися і безсонні ночі, коли ми з колегами готували для відданих читачів свіженькі блоги, гостинні господарі, які нас зустрічали на господарствах, а також сосни, лелеки, лебеді, озера і заходи сонця, на які ми із захопленням дивилися з вікна АгроЕкспомобілю на шляху до вас!

Наступна подорож вже не за горами. Тому не забувайте слідкувати за новинами Kurkul.com. Станьте частинкою нашої команди: пишіть, що цікавого хочете почути від фермерів України та на чиїх полях вам не терпиться побачити нашу команду, і ми обов’язково врахуємо вашу думку!

Якщо ж ви хочете і надалі слідкувати за ходом посівної в Україні, зробити це можна завдяки проекту «Посівна онлайн»!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми