День 5. Хмельниччина: Лотівка Еліт, Маяк та Подільський бройлер

351
0
Завершуємо АгроЕкспедицію на житніх полях Хмельниччини
Завершуємо АгроЕкспедицію на житніх полях Хмельниччини

П’ятий і останній день АгроЕкспедиції по житу пройшов серед безкраїх ланів Хмельниччини, яка останні півроку дуже часто згадувалася в наших новинах.

Досвідчений господар — відмінне жито

Перше господарство, яке ми відвідали — «Лотівка Еліт» і входить воно до агрохолдингу «Сварог Вест Груп». Тут нас зустрів головний агроном північного регіону корпорації Филимон Антонюк. Сільським господарством він займається з 1983 року, пройшовши усі кар’єрні сходинки: від студента сільгосптехнікуму до керівника великого господарства. Починаємо одразу ж допитуватися про жито.

Филимон Антонюк

«Минулого року «КВС-Україна» організовувала для нас виїзд до Німеччини. Ми були в селекційному демо-центрі, два дні вивчали технологію і вирішили в цьому році посіяти 396,5 га гібриду жита ПІКАССО. Жито невибагливе: вирощується на більш бідних грунтах Полісся, менш вибагливе до азотного добрива, менше вражається хворобами і шкідниками. Тому, як казали раніше, жито годує все населення, а пшениця — вибірково. Жито ніколи не було збитковим», — говорить пан Филимон.

Лотівка Еліт

Секрети технології

Цього року у господарстві планують вийти на урожайність жита 6 т/га. Ми, в свою чергу, цікавимося, як тут сподіваються цього досягти.

Житнє поле господарства «Лотівка Еліт»

За словами агронома, попередником під цьогорічне жито був льон-кудряш.

«На полі було проведено поверхневий обробіток. Потім, одночасно з посівом, дали 150 кг діамофоски. Сіяли стрічковим способом з міжряддям 15/45 сівалкою точного висіву. Такого ще не бачили в Україні», — розповідає Филимон Антонюк.

Насіння тут обрали селекції KWS — гібрид ПІКАССО. Як говорить наш співбесідник, це жито відноситься до групи А, з якого можна випікати хлібобулочні вироби. Чим воно привабилює аграріїв? Воно дозволяє вдвічі зменшити норму висіву.

Филимон Антонюк

«Якщо раніше ми сіяли сортове жито 4,5-5,5 млн/га з нормою висіву 220-230 кг/га, то жито KWS сіємо 1,5-2 млн/га і вагова норма виходить близько 85 кг/га. Також жито KWS менш вибагливе до азоту і ми при внесенні 120-130 кг/га діючої речовини, можемо отримати 55-60 ц/га», — детально розповідає Филимон Антонюк.

На посівах жита у господарстві уже провели кілька пестицидних обробок. Спершу внесли Ретацел 1,5 л/га, Елдозін 0,6 л/га та гербіцид Гранстар 30г/га. Потім працювали з регулятором росту Хлокмекват-хлоридом 1,5 л/га. Зараз вносять фунгіцид Фалькон 0,5 л проти бурої іржі та інсектицид Коннект 0,5 л/га проти трипсу. Агроном каже, що хотіли внести ще Моддус, але колоски і так добре налилися.

Обробка жита фунгіцидом у господарстві «Лотівка Еліт»

Раніше, за словами агронома, у нього була хибна думка, що жито потрібно сіяти в більш пізні сроки. Зараз він зрозумів, що це неправильно. Жито потрібно висівати наприкінці серпня—на початку вересня, щоб воно розкущилося і увійшло в зиму в нормальному стані.

Головною причиною не надто високої популярності жита, на думку Филимона Антонюка, є низька ціна.

Филимон Антонюк

«Якщо буде нормальна ціна, то аграрії будуть вирощувати жито. Нам було б цікаво в озимому клині мати ⅓ жита. Чому? Строки посіву озимої у нас здвинулися. Якщо в 1983 році найкращими строками висіву були 10-15 вересня, то зараз з 1 по 5 жовтня. Тому нам у вересні було б добре заповнити нішу посівами жита. У нас є своя лабораторія, кожен рік проводимо аналіз грунту. Ми б посіяли жито на більш кислих грунтах», — говорить агроном.

Не цураються на фірмі і нових технологій. Филимон Антонюк розповідає, що в цьому році вони використовували спеціальну сівалку, яка одразу вносить гербіциди і накриває рядки плівкою, що розкладається за 3 місяці. Це дозволяє збільшити врожайність на 40-50%, оскільки вегетаційний період збільшується на 60%. Цього року цю технологію застосовували на соняшнику та бобових.

Їх полонили гібриди

Екватор останнього дня АгроЕкспедиції ми зустріли в господарстві «Маяк».

Маяк

Тут житом займаються вже давно. Раніше не отримували високих урожаїв і не мали потреб у якісному насінні. Але років п’ять тому придбали декілька посівних одиниць жита гібриду ПІКАССО селекції KWS. Тоді, на демо-посівах побачили, що навіть без особливого догляду гібридне жито дає гарні результати — 42 ц/га. Наступного року врожай склав уже 70 ц/га.

Володимир Баран

«Ми зрозуміли, що вартість гібридного насіння окупається», — зазначає головний агроном господарства «Маяк» Володимир Баран.

Цього року вперше посіяли гібриди БРАЗЕТТО і ГУТТІНО селекції KWS. Одразу ж зацікавила агронома господарства і невелика норма висіву насіння — 80 кг/га. До того ж гібридне жито гарно розкущується, має від 9 до 12 стебел. Завдяки цьому можна компенсувати навіть низьку схожість.

Житнє поле господарства «Маяк»

Зазвичай посіяти жито намагаються до 10-го вересня. Якщо ж вкластися у ці терміни не виходить, доводиться збільшувати норму висіву, а значить і затрати. Попередники обирають найліпші, запевняє агроном: соя, горох та озимий ріпак.

2014 року, згадує Володимир Дмитрович, урожайність гібриду ПІКАССО на різних полях господарства складала вже 89-93 ц/га.

Житній колос з поля господарства «Маяк»

Чоловік розповідає, на третій рік своєї практики вирощування жита до них приїхали представники місцевої компанії, що займається хлібопекарством. Взяли жито на аналіз. І вже наступного дня о 8 ранку під стінами «Маяка» вишикувалася черга з автомобілів.

«Тоді ми зрозуміли, що у жита є майбутнє. Бо воно має дуже гарні хлібопекарські якості. Це закладається вченими у гібрид, а наше завдання — підтримувати правильною технологією те, що закладено генетично», — говорить агроном.

Секрет успіху — правильна технологія

Коли ж побачили перспективи гібридного жита і відчули попит на свою продукцію, на господарстві змінили підхід до технології живлення та захисту посівів на більш серйозний. Наразі модель виглядає так: восени вносять 150 кг/га діамофоски під посів та гербіцид Марафон 4 л/га. Весною —150 кг/га сульфату амонію, 100 кг/га селітри на перше підживлення і стільки ж у фазі виходу в трубку. На 32-ій фазі проводять фунгіцидну обробку 0,4 л/га препаратом Альто Супер. Наразі ж пильнують появу бурої листової іржі. У разі перших проявів із захворюванням боротимуться 1 л/га фунгіциду Амістар Тріо.

«За кілька років, що ми дотримуємося цієї системи захисту, потреби у третьому обробітку не було. Обходимося двома», — зауважує Володимир Баран.

Від шкідників застосовують інсектицид Коннект 0,5 л/га. Регулятор росту — Хлормекват-хлорид 1 л/га + Моддус 0,2 л/га. Пропорції повторної обробки — мікс Хлормекват-хлориду 0,5 л/га та Моддусу 0,2 л/га.

Команда агроекспедиторів на полі господарства «Маяк»

У господарстві переконані: сьогодні питання жита актуальне. Адже самі працюють з хлібокомбінатами, тому знають, що в Україні продовольчого жита не вистачає. До того ж є перспектива, що у майбутньому вирощування цієї культури на корм може стати більш популярним.

«Жито компанії «КВС-Україна» містить речовини, що викликають апетит у тварин. Тому його можна розглядати як гарний корм для свиней», — розповідає Володимир Дмитрович.

Показове господарство

У питанні попередників працівники господарства самі себе називають «застарілими».

«Ми дотримуємося класики. Якщо десь щось змінюється в агрокультурі — сівозміни намагаємося дотримуватися. Багато питань, на які мало звертають уваги, але потім вони дають про себе знати. Це і шкідники, і хвороби, і бур’яни. Коли мова іде про монокультуру — розмножується один і той самий шкідник, розвиваються специфічні бур’яни», — зазначає Володимир Баран.

Володимир Баран

Спитали ми і про ставлення працівників господарства до органічного виробництва. Тут переконані, що переходити на органіку потрібно тоді, коли на це буде попит в країні. Поки ж його немає, тому цей напрямок не розглядають. Негативне ставлення мають і до ГМО-культур. Підтримує цю думку і продакт-менеджер із зернових культур компанії «КВС-Україна» Ігор Давидюк.

«Я думаю, що сьогодні Україна може обійтися без ГМО. Питання це складне, бо воно не вивчене до кінця. Ніхто не скаже, що це правильно чи неправильно. Але того врожаю, який ми отримуємо на своїх полях, може досягти будь-яке господарство, якщо дотримуватися технології. І тоді відпаде потреба у генно-модифікованих культурах і продуктах», — говорить він.

Для спеціалістів компанії «КВС-Україна» поля господарства «Маяк» показові, адже вони на 100% дотримуються технології.

Агроекспедитори та агроном у полі господарства «Маяк»

«Ми впевнені, що тут отримаємо те, що нам потрібно. Ми відповідаємо за якість насіння перед нашими клієнтами і робимо все по максимуму, щоб воно було якісним. Тому вибрали це господарство», — говорить Ігор Давидюк.

А на цьому наші відвідини «Маяка» завершилися і ми попрямували до третього і останнього господарства АгроЕкспедиції «Жито 2016».

Як «Подільський бройлер» жито вирощує...

Якби ви тільки знали, як не хотілося нашій команді прощатися з привітними фермерами та їхніми полями, на яких рясно колоситься жито. Тільки про це й думали, як під’їжджали до останнього господарства останнього п’ятого дня АгроЕкспедиції — «Подільський бройлер».

Микола Тимош

З розповіді агронома з захисту рослин Миколи Тимоша, господарство тісно співпрацює з місцевими фермерами (майже 2 тис. га), що суттєво збільшує його земельний банк — до 3,162 тис. га. Сіють пшеницю, ріпак, соняшник, сою, кукурудзу і, звісно, жито.

Подільський бройлер

Жито посіяне на землях трьох фермерів, що в загальному складає 612 га, при тому, що минулого року (а він був першим для господарства, коли ця культура з’явилася у сівозміні) площі під житом складали лише 256 га. До збільшення посівів спонукало те, що культура невибаглива, і, як пам’ятає пан Микола ще з дитинства, «жито любить глинку».

Агроном запевняє: сіятимуть жито і в наступному році. Площі під ним також з часом зростатимуть і вже через рік можуть скласти 700 га.

Жито на полях господарства «Подільський бройлер»

«До речі, я не просто агроном, а ще трішки й фермер. Поле, на якому ми зараз знаходимося — моє. Власне господарство назвав «Дамія-К» (152 га). Тут ми сіємо безпосередньо жито», — зауважує пан Микола.

Агроном зазначає, що цього року жито «почувається» набагато краще, ніж минулого. У насінні «Подільський бройлер» надає перевагу гібриду ПІКАССО, якого мали 72 ц/га. В планах — отримати 80-82 ц/га.

Попередником під жито тут слугує соя. Посіяли його цього року приблизно 5-7 вересня. Натомість, через несприятливі погодні умови (опадів було всього 132 мм) сходи отримали лише в жовтні.

Микола Тимош

«Інколи здається, що в нас тут зачарована місцевість. В сусідніх селах дощі йдуть, а ми і кашкетами махаємо, а хмар ніяк не нагонимо», — посміхається агроном.

Наразі посіви жита вже пройшли обробку як гербіцидами, так і фунгіцидами. Закупляють препарати в компаній BASF, Bayer, Альфа Хімгруп і т. д.

«Грунти тут — чорноземи, але гумусу всього 1,3%. З осені зробили тестування, внесли 200 кг/га діамофоски під дисковку та посіяли гібрид. Весною по відновленню вегетації внесли 300кг/га аміачної селітри. Потім зробили перше оприскування: вносили гербіцид, інсектицид та селітру. Друге оприскування робили в фазу другого міжвузля. Використовували фунгіцид з діючою речовиною тебуконазол, 10 кг/га карбаміду та стимулятор. Третє оприскування здійснювали в фазу прапорцевого листка. Обробили системним фунгіцидом Амістар Екстра, інсектицидом і стимулятором Гумат і внесли карбамід. Остання обробка відбулася тижнів три тому», — розповідає Микола Тимош.

Агроекспедитори у житньому полі господарства «Подільський бройлер»

Жито в «Подільському бройлері» йде на відгодівлю курей. Є також супутне господарство «Адамівка Агро», котре займається свинарством. Тож і сюди жито постачають на корми. Крім того, жито господарства купує місцевий хлібзавод.

На думку агронома, жито є культурою перспективною.

«Пшеницю ми продали по 3,4 тис. грн/т, а за жито дали 3,45 тис. грн. Тож, якщо розібратись із ЗЗР і порівняти, що потрібно для пшениці та жита, то останнє, звичайно, вийде в плюс. Але цю культуру з осені купляти ніхто не хоче, лише навесні. Тому потрібно місце для його зберігання. На щастя, ми маємо власний елеватор», — говорить пан Микола.

Прощаємося з представниками «Подільського бройлера» і завершуємо першу АгроЕкспедицію по житу. Уже в дорозі самі собі робимо висновки про реалії та перспективи цієї культури в Україні. А от з Вами, шановні читачі, ми поділимося ними у підсумковому блозі, який невдовзі опублікуємо на Kurkul.com.

А поки що ми ставимо три крапки, і хоч трішки жалкуємо, що пропустили Юр’їв день, в житі все одно покачаємось! До речі, й вам радимо! Адже за повір’ям, цей ритуал має сприяти гарним врожаям!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми