День 1. Миколаївщина та Кіровоградщина: Промінь, АФ Корнацьких та Агрофірма Нива

432
0
АгроЕкспедиція «Пшениця 2016» вже стартувала!
АгроЕкспедиція «Пшениця 2016» вже стартувала!

Згадайте український прапор. Він ― класичний приклад того, з чим асоціюється Україна. Блакитне небо… і пшеничні поля. Звичайно ж, така краса не змогла пройти повз увагу нашої команди. Але поїхали ми в АгроЕкспедицію «Пшениця 2016» не за красою, а по ділу. Наша мета ― спрогнозувати урожайність пшениці в Україні, оцінити стан посівів та подивитися, чим живуть та дихайють аграрії.

Тож, як ви, мабуть, вже здогадалися, АгроЕкспедиція «Пшениця 2016» вже стартувала.

Увага, ми на Миколаївщині та Кіровоградщині!

Не земля родить, а руки

Перше поле. Спекотно. Особливої «атмосфери» ще й додав високий рівень вологи, «спровокований» цьогорічними «дощиками в маю». Проте агроном господарства «Промінь», в гості до якого ми власне й завітали, на таку ситуацію не скаржиться. Адже Миколаївщина завжди «славилася» засухою. А тут таке!

«Якби не було таких опадів, то наша пшениця на половину була б гірша, або й та пропала б», ― розповідає агроном Дмитро Малий.

Але, на його думку, для пшениці дощів вже вистачить, адже потрібно, щоб сформувалася висока якість зерна.

Рослинництво в «Промені» ― це, в першу чергу, «провіант» для відгодівлі ВРХ, на якому господарство робить акцент. Вони утримують 1,6 тис. голів дійного стада.Загалом господарству вже 23 роки. Починали з 50 га і за майже чверть століття суттєво виросли. Зараз мають власне зерносховище та повністю забезпечені технікою.

Дмитро Малий

«У нас є сушарка, очисні машини і елеватор на 20 тис. т. Також маємо критий тік і склади», ― говорить Дмитро Малий.

Стаж на користь

За час свого існування у господарстві вивели оптимальну систему захисту рослин.

«Зерно протруєне препаратами «Амардор Про» (0,5 л/га) і «Гаучу Плюс» (0,5 л/т). Це препарати Bayer. У фазі початку трубкування внесли гербіцид «Гроділ Максі» з розрахунку 0,1 кг/га і фунгіцид «Дерозал» (0,5 л/га). В фазі перед викиданням прапорцевого листка був внесений ще і фунгіцид «Фалькон» (0,6 кг/га). Вчора ввечері почали обробляти посіви інсектицид від клопа черепашки. Робили крайові обробки (разом із першою обробкою гербіцидом і фунгіцидом) інсектицидом «Децис Профі» по 0,04 кг/га по 60 м по два проходи оприскувачем на кожному полі. Зараз використовуємо інсектициди «Децис Профі» і «Карате Зеон». Ще робимо обробку по колосу у фазі молочної стиглості», ― розповідає агроном.

Минулого року пшениці зібрали 34 ц/га. Показник не з високих і є результатом засухи. Що стосується прогнозів, то «будувати плани» Дмитро Малий відмовляється. Говорить, що час покаже.

До речі, як зазначає агроном, цього року вилягання вдалося уникнути.

«Пшениця не полягла. Озимий ячмінь, на відміну від ярого, продемонстрував аналогічну тенденцію. Причину потрібно шукати в прорахунках та невикористанні стимуляторів», ― зауважує агроном.

Порівняно з минулим роком витрати на гектар помітно зросли. Якщо торік вони склали 4,9 тис. грн, то цей сезон обійшовся в 6,43 тис. грн.

«Ціновою політикою незадоволений. З ностальгією згадуємо часи, коли долар був по 8 грн. і пшениця коштувала до $200. При сучасному ж курсі її вартість складає близько $130», ― наголошує Дмитро Малий.

До речі, господарство намагається обходитися власними коштами. Але інколи доводиться залучати їх і ззовні.

«Використовуємо такий метод залучення коштів, як кредитування. Досить довго співпрацюємо вже і з банком Credit Agricole», ― говорить Дмитро Малий.

Тож, як бачимо, ні надмірні опади, ні економічна нестабільність нездатні завадити розвитку улюбленої справи, якщо ти ― агроном з великої літери.

«Агрономом я працюю з 1984 року. В цьому господарстві ― з 2004. Роботу свою люблю, хоча, як і в усіх, бувають моменти, коли хочеться все кинути. Але варто тільки задуматись і одразу зупиняєшся. Бути агрономом ― моя доля. А те, що написано на життєвому шляху змінити не можна», ― ділиться роздумами Дмитро Малий.

А тепер «родзинка» нашої цьогорічної АгроЕкспедиції по пшениці. Ви ж знаєте: ми ласі до всього нового і незвіданого. Тож наразі вирішили спрогнозувати біологічну урожайність пшениці на кожному з відвіданих полів. Чесно кажучи, підрахунки на полях «Променю» стали для нас цьогорічним дебютом. Тому будемо чесними: без допомоги Дмитра Малого не обійшлося.

Ми порахували середню кількість колосків на квадратний метр, їх вийшло 490. Потім кількість зернин у колосі ― 57. Далі ж проводимо математичні маніпуляції згідно формули, яку вивели напередодні АгроЕкспедиції, і отримуємо прогнозовану біологічну урожайність на полях господарства «Промінь» у 9,9 т/га. З поправкою на втрати у 30% зібрати можуть близько 6,9 т/га.

Пшениця колоситься — життя веселиться

Градус не знижується. Сонце в зеніті, а ми ― у полі. Чесно кажучи, обстежувати пшеницю і рахувати прогнозовану біологічну врожайність доводиться «перебіжками». Але невтомна команда продовжує рух!

Дорогою до наступного господарства зупиняємося і робимо заміри пшениці на полі біля с. Благодатне (Миколаївська область). Здійснивши описані вище маніпуляції, отримуємо прогнозовану біологічну урожайність близько 4 т/га. Показник не високий, утім наш прогноз ― не вирок!

А ми вже в АгроЕкспомобілі летимо до наступного господарства.

У селі Чаусове-Друге, що на Миколаївщині, біля стрункої колосистої пшениці нас зустрічає заступник генерального директора з рослинництва (а простими словами ― головний агроном) господарства «Корнацьке» Віктор Сігаєнко.

Чоловік одразу ж хвалиться: мають купу роботи, але з усім справляються. Займаються і тваринництвом, і рослинництвом. Мають 100 голів дійного стада, свиноферму на 15 тис. голів та племінну кінну ферму. До того ж вирощують так званий «повний набір»: озиму пшеницю, ячмінь, горох, cою, кукурудзу та соняшник. Нас же цікавить саме пшениця.

В обробітку грунту господарство демонструє любов до експерименту. Розповідають, свого часу спробували технологію No-til. Утім, нульовий обробіток не припав до душі. Тому зараз використовують традиційну схему: мульчування восени, потім дискування боронами, культивація і посів. Реалізують зерно на місці.

«Близько 1 тис. тонн пшениці та 1 тис. тонн ячменю йде на власні потреби, на корм для свиноферми. Сіємо і небагато вівса, 70 га, для нашої конюшні. А все інше під реалізацію, людям, частину перероблюємо на муку, печемо хліб», ― розповідає агроном.

Під дощем зазеленіло поле…

Серед сортів надають перевагу вітчизняним. Але є пшениця і німецької селекції. Саме таку демонструють і нам. Кажуть, цього року щедра на дощі весна далася в знаки.

«Бог не обділив цього року, навіть зайве дав. Звичайно, це вплинуло на посіви. Рослини мали чим живитися. Ми весною по мерзлоталому зробили підкормку озимої пшениці селітрою по 150 кг/га, тоді пішли дощі, добрива розчинились, перейшли в доступну форму для рослин. Пшениця розкущилася, компенсувала свою густоту. Викинула 3-4, а місцями і 5, продуктивних стебел», ― говорить Віктор Сігаєнко.

Без бухгалтера дізнатися про витрати на посівну нам не вдалося. Але з тим, що цифри відчутно зросли, ніхто не сперечається.

Під час підготовки до чергової посівної та вибору системи захисту не обходиться без консультацій з колегами. Кажуть, ніхто так відверто не розкаже про плюси і мінуси того чи іншого препарату, як ті, хто випробував його на своїї посівах.

«Перед тим, як взяти новий препарат, консультуємось, розпитуємо у тих людей, хто ним вже користувався. Продавці можуть розказати що завгодно. Та треба питати тих, хто випробував препарати. Вони ж, відповідно, підкажуть і щодо пропорції ціни-якості», ― каже чоловік.

На господарстві «Корнацьких» повністю забезпечені технічно. Аграрний автопарк налічує трактор John Deere 8335Р та один посівний комплекс John Deere. Сівалка-культиватор нового типу Morris (Канада) з шириною захвату 12 м і трактор Buhler 425 к. с. ― таких 5 посівних комплексів Трактор Case MAGNUM 340 к. с. і сівалка з шириною захвату 11 м для роботи за нульовою технологією.

Свіжий погляд молодого агронома

Незважаючи на пристойний досвід вирощування пшениці, на господарстві планують повністю відмовитися від нинішнього підходу до роботи.

«Змінювати треба багато. Те, що було тут раніше, як проводились обробітки, експерименти попередників ― це все не давало результату. Я тут працюю 1,5 роки і ми вже буквально минулого року купили глибокорозрихлювачі, три пропашні сівалки. Те, що люди роблять давно, ми тільки починаємо. Раніше на господарстві вважали за належне усе сіяти суцільно. Трохи не ті люди консультували господарство. Зараз переходимо на широкорядний спосіб посіву і кукурудзи, і соняшника. Робимо так, як потрібно, за технологією. В цьому році якщо не буде форс-мажору з погодою, то урожай повинен здивувати», ― розповідає агроном господарства.

Свою роботу Віктор Сігаєнко любить. Але жартома зазначає, що пшениця милує око не завжди.

«Чесно казати? Люблю, коли поле зелене. А от коли жовте вже, сухе ― то і їхати не хочеться», ― ділиться чоловік.

Поки частина команди продовжує говорити з Віктором Сігаєнком, решта вже метушиться в полі. «І чому ті журналісти так забігали?», ― запитаєте ви. А тут і думати-гадати нічого: вже вибудовуємо перспективи біологічної врожайності. Тож тут ми зіштовхнулися з високими показниками (720 колосків на м² та 60 зернин у колосі) і напрогнозували урожайність аж у 10,3 т/га! І як би там захмарно не виглядала ця цифра, віримо у те, що господарству цього року «підфортить»!

Наостанок запускаємо наш квадрокоптер над полем і швиденько ховаємося від спеки в автомобілі. Бо нас вже чекають на наступному господарстві.

Роби на дворі ― буде й в коморі

Любимо зустрічати людей, що піклуються про власні поля, як про дітей. Дбайливо обробляють, обирають правильні попередники і, як результат, отримують багатий урожай.

Наразі мова йде про СТОВ «Нива». До речі, крім директора агрофірми Миколи Московчука нас зустріла цілісінька юрба фермерів! Для журналістів Kurkul.com це неабияка знахідка. Сьогодні тут зібралися аграрії з усього району, аби, так би мовити, і на чужі поля подивитися, і свої показати.

Обмін досвідом не проходить безслідно. Багато нових підходів до обробки полів «кочують» від одного фермера до іншого. До слова, директор господарства переймає іноземний досвід. Нещодавно повернувся з Німеччини.

Нас же найбільше цікавила пшениця, якої в «Ниви» 1,1 тис. га. Свою технологію вирощування згаданої культури також не приховують.

Завдяки цій технології отримують близько 60 ц пшениці з гектара. Але так було не завжди. До 1986 року господарство пасло задніх. У районі за показниками воно займало аж 16 місце… з усіх шістнадцяти. Проте наполеглива праця, терпіння та професійний підхід до справи зробили своє. Уже в 1988 році «Нива» швиденько перебралася на першу позицію і вже більше ніколи з неї не опускалася.

Такій віддачі землі можна завдячувати і бережному ставленню до неї.

Щоб ми на власні очі побачили, наскільки важливим є правильний вибір попередника, агроном «Ниви» запрошує нас на два поля. На обох однаковий сорт пшениці, але різна норма висіву (4,5 млн/га та 5,5 млн/га) та різні попередники. Попередник під першим продемонстрованим полем ― кукурудза на силос, а під другим ― чорний пар. Різниця очевидна. І наша вимірювальна техніка не дасть збрехати. На другому полі пшениця вдвічі густіша.

«Сьогодні ми намагаємося використовувати землю таким чином, щоб не виходити за ті рамки, котрі напрацьовані багаторічним досвідом. Ми хочемо підвищити культуру землеробства, застосовувати усі нові технологічні процеси в рослинництві. Я маю добрих спеціалістів, які активно над цим працюють і їм це вдається», ― наголошує директор «Ниви».

Запитуємо і про вплив дощів на стан посівів.

«Від початку року випало 420 мм опадів. Це якщо рахувати з січня. За останній же місяць тільки випало 70 мм. Проте дощ був помірним і ніяк нам не зашкодив», ― розповідає головний агроном господарства «Нива» Олег Швець.

Отже, який результат матимуть старання представників «Ниви» покаже лише час. Бо, як любить говорити директор: «Не той урожай, що на полі, а той, що в коморі». Так от: бажаємо, аби комора була завжди повною!

А від себе традиційно вже для АгроЕкспедиції «Пшениця 2016» проведемо підрахунки цьогорічної біологічної врожайності згаданої культури. Беремо лінійку, запасаємось терпінням і… рахуємо. Кілька простих маніпуляцій і вже маємо результат ― на першому полі, де норма висіву була меншою, будемо очікувати врожай у 7,2 т/га. На другому ж прогнозуємо зібрати 8,6 т/га. І там, і там показники непогані. Але як воно буде насправді?

І ще не все…

Думаєте ми обмежилися побудовою перспектив біологічної врожайності пшениці лише на полях запланованих до відвідування господарств? Ні, наші агроекспедитори не такі. Повірте, автомобіль зупинявся одразу, щойно на горизонті починали маячити колоски пшениці.

Спочатку кинули вимірювальну лінійку на пшеничні сходи на полі агрофірми Ятрань. Розрахунки продемонстрували, що тут біологічний врожай може скласти всього 4,3 т/га.

Хочете також знати, як росте пшениця по ячменю? Тоді мерщій на поля Маловисівського району Кіровоградської області. Хоча і бігти нікуди не треба. Наші журналісти інформують: з такого поля можна зібрати 8,9 т/га!

Не обійшли увагою і демоділянку під пшеницею сорту Limagrain Етела. Чесно кажучи, намочили ноги пшеничною росою, бо робили заміри вже під захід сонця. Врешті-решт визначили: біологічна врожайність на цих демо-ділянках може скласти 10,7 т/га.

А тим часом ми добряче нагрілися за день, покололи ноги і руки «вусатою» пшеницею та й ніби все порахували. Тому вирушаємо далі.

Наскільки реалізуються наші прогнози на практиці ― зможемо дізнатися через кілька місяців. Та сподіваємося, що жодна зернина не омине комори наших аграріїв.

А ми прощаємося з вами до завтра. Читайте новини вже з полів Черкащини!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми