День 6. Черкаська область: філія «Баришівської Зернової Компанії», «Оліана» та «Відродження»

326
0
У заключний день АгроЕкспедиції по соняшнику команда відвідала Черкащину
У заключний день АгроЕкспедиції по соняшнику команда відвідала Черкащину

Не останній за значенням, та останній за порядком день АгроЕкспедиції «Соняшник 2016» наша команда зустріла на Черкащині.

Тут вже третій день не припиняються дощі і місцеві аграрії планували святкувати так званий «день агронома», а також відкриття нового мисливського сезону. Але наша весела команда не залишила місцевих агрономів у спокої навіть в заслужений вихідний і влаштувала свій «сезон полювання» на соняшникові поля. Що ж ми «вполювали» такого? Читайте в нашому черговому блозі!

Маршрут шостого дня АгроЕкспедиції «Соняшник 2016»

Традиційно допомагали нам у цій цікавій, хоча і не простій роботі, наші партнери з BASF, Limagrain, Vaderstad та ПАТ «Креді Агріколь Банк».

Маленька частина великої компанії

Першим на шляху експедиції зустрілося Свічківське відділення Черкаського кластеру «Баришівської зернової компанії». Всього на Черкащині холдинг обробляє близько 10 тис. га, з яких 1,9 тис. га відведено під соняшник. Також в регіоні компанія вирощує сою, кукурудзу, пшеницю та овес і жито для пайовиків, в інших областях — ще й льон-кудряш, квасолю та гарбуз, насіння яких скуповують клієнти з Євросоюзу.

Компанія активно працює на експорт. Наприклад, всю сою, вирощену на БЗК відправляють до Японії.

Микола Сагайдак

«Для цього в Баришівці побудовано калібрувальний завод, адже японці пильнують за калібром бобів, що поставляються до їх країни і не допускають знаходження в одному мішку зерен різного розміру», — розповідає головний агроном Черкаського кластеру Микола Сагайдак.

Компанія використовує техніку марок John Deere, Case, CAT, а також деякі українські моделі сільгосптехніки.

Вдала співпраця

У Черкаському кластері компанії працює близько 150 працівників. Зарахування заробітної плати проходить своєчасно через картки ПАТ «Креді Агріколь Банк», а історія співпраці БЗК з банком налічує не один плідний рік.

Діна Сапич

«Партнерство між БЗК і «Креді Агріколь Банком» вибудовується вже тривалий час. Ми є свідками динамічного, високоефективного розвитку компанії. Останні два роки, є нетиповими для природно-кліматичної зони, в якій ведеться діяльність одного з підрозділів компанії. Але, завдяки методам сучасного землеробства, компанії вдається швидко реагувати, адаптуватися до погодних умов і забезпечувати ринок якісною сільськогосподарською продукцією», — прокоментувала роботу з БЗК спеціаліст з агробізнесу ПАТ «Креді Агріколь Банк» Діна Сапич.

Момент шостого дня АгроЕкспедиції

Секрети технології

Поле, на яке гостинно запросили учасників АгроЕкспедиції, має значні розміри — 310 га, 304 з яких засіяні соняшником, а 6 га — вівсом, яким по краях обсіяли стовпи електромережі. Ґрунт тут — чорнозем з вмістом гумусу 3,5%.

Соняшник гібриду Limagrain LG5661 був посіяний 15-18 квітня при нормі 67 тис./га з використанням 24-рядної сівалки John Deere.

Олександр Жила

«Перед посівом вносили КАС по 300 кг/га, потім — страховий гербіцид по вегетації «Євро-Лайтнінг» нормою 1,2 л/га, підживлювали добривом «Бортрак» 2 л/га, карбамідом 8 кг/га і вносили регулятор росту «Агростимулін» 20 мл/га», — ділиться технологією агроном відділення «Свічківка» Олександр Жила.

Із обробітку ґрунту спочатку провели глибоке рихлення (на 38 см) дискрипером, а після цього провели культивацію. З фунгіцидів вносили «Амістар Екстра» по 0,75 л/га і «Трипторелін» по 20 г/га.

Проблеми та перспективи

Але, якщо з хворобами на господарстві було все спокійно, то шкідники все ж надокучали.

«На соняшник нападав буряковий довгоносик, і ми робили крайові обробки всіх полів препаратом «Енжіо». Таким чином, як-то кажуть, ми здихалися цього шкідника», — розповідає головний агроном Микола Сагайдак.

Минулого року середня врожайність компанії в регіоні склала 3 т/га. Цього року сподіваються, що буде не гірше. Перед збором соняшника і сої, як і минулого року, тут планують за допомогою авіації провести десикацію.

Поле Черкаського кластеру БЗК

Не зважаючи на високу врожайність, кількість соняшника в структурі посівів компанії зменшується, оскільки ця культура сильно виснажує ґрунти. Якщо минулого року у Черкаському кластері під соняшником було 3,5 тис. га, то цього року лише 1,9 тис. га.

На погоду цього року в господарстві не скаржаться. Навпаки, нею дуже задоволені.

Микола Сагайдак

«Цього року весна видалася хорошою дощовою, засухи у період вегетації не було. Від посіву до 4-5 пари листків погода була ідеальна. За три місяці поки була вегетація, опадів у нас випало близько 150 мм. Потопу ніякого не було, опади були рівномірні, тому ніякої шкоди не наробили», — згадує Микола Сагайдак.

Свою експертну оцінку полю поставив регіональний менеджер BASF по збуту у Черкаській області Микола Іщенко.

«На цьому полі соняшник посіяний за технологією ClearField. Поле чисте — це видно по міжряддю і буде дуже гарно видно восени після збирання врожаю. Тому це буде гарний попередник для озимої пшениці. На цьому полі не вносили фунгіцид вдруге. Але травень, червень і майже увесь липень були дощовими, тому на цьому полі одного разу було замало. Ми бачимо певне ураження хворобами, але воно незначне і, я думаю, що до вересня соняшник достоїть. Я б радив господарству робити ще одну фунгіцидну обробку на початку цвітіння», — підсумував експерт.

Атака вовчка

А от менеджер з регіонального розвитку компанії Limagrain Костянтин Попов приніс сумну звістку про те, що по Черкащині розповсюджується вовчок соняшниковий. Експерт вже зустрічав його в товарних посівах Чорнобаївського, Золотоноського, Чигиринського і Кам’янського районів.

Костянтин Попов

«До нас вовчок заноситься із Полтавської і Кіровоградської області. Розповсюджується він в основному з найманими машинами, комбайнами, які йдуть із Півдня. У даній зоні останні два роки були непогані погодні умови, сприятливі для розвитку і розмноження вовчка», — говорить Костянтин Попов.

Але, за словами експерта, компанія Limagrain постійно створює нові гібриди соняшника, стійкі до вовчка. І на даний момент компанія є європейським лідером по стійкості гібридів соняшника до цього паразита.

Блискавичний візит

Наше перебування на полях СПП «Оліана» було досить короткотривалим, адже дощ скінчився і тут почали сіяти ріпак. А саме в той час, коли агроекспедитори прибули на поле соняшника, головний агроном Віктор Мельниченко дізнався, що насіння ріпаку закінчується і сівалка може зупинитися.

Віктор Мельниченко

Тому ми не стали надовго затримувати агронома і провели, мабуть, найоперативнішу інспекцію поля за час АгроЕкспедиції «Соняшник 2016».

Земельний банк господарства складає 600 га землі. Тут вирощують озиму пшеницю, ячмінь, ріпак, а також сою, соняшник і кукурудзу.

Господарство повністю забезпечене власною технікою, якої тут зібрана справжня «солянка» марок з різних куточків світу. В парку сільгосптехніки є і трактори білоруського МТЗ, китайські Foton та «американець» New Holland, сівалки від «Велес Агро» та «Лідаагропроммаш», а також оприскувач Boguslav.

Улюблені гібриди

Під соняшником тут знаходяться 100 га і агроном вже давно визначився з найулюбленішою насіннєвою компанією.

«Насіння використовуємо від компанії Limagrain. Ми вже сіяли і Pioneer, і Monsanto, але вже років чотири-п’ять перейшли виключно на насіння Limagrain. Нам дуже сподобалися два гібриди — LG5635 і «Мегасан». Вони порівняно з гібридами інших фірм мають більшу врожайність і є менш вразливими до хвороб», — ділиться враженнями від роботи з продукцією Limagrain Віктор Мельниченко.

Поле, на якому ми знаходилися, посіяли у квітні, одним з перших. Попередником тут була соя. Восени сюди внесли 50 кг/га селітри і провели оранку на глибину 25-27 см.

«Весною закрили вологу, внесли під посів по 140-160 кг/га суміші НПК, зробили передпосівний обробіток, та висіяли соняшник з розрахунком густоти приблизно 74 тис./га. Сіяли 12-рядною сівалкою точного висіву з міжряддям 70 см», — розкриває таємниці технології головний агроном.

Після посіву вносився ґрунтовий гербіцид «Пендіган» 6 л/га. Фунгіциди цього року не застосовували, оскільки не було особливих проблем з хворобами. Не планують проводити і десикацію, адже соняшник на господарстві достигає вчасно.

Соняшник на полі ПП «Оліана»

«В порівнянні з минулим роком у нас було достатньо опадів. Це проявляється і в тому, що є трохи бур’яну, адже після «Пендігану» у засушливі роки такого немає до самого збирання. Але бур’яну небагато і шкоди він не несе», — продовжує Віктор Мельниченко.

Урожайність минулого року у господарстві сягала 42 ц/га, а більшу частину врожаю збули компанії «Кернел». Цього року очікують на не менший урожай.

АгроЕкспедиція на полях господарства «Оліана»

Плани ж щодо майбутнього агроном сформулював просто: більше землі і техніки!

«На цьому полі вирощують гібрид «Мегасан». Соняшник рівненький по висоті, це говорить про високі ступінь гібридизації та рівень селекції. Густота така, як і повинна бути — 50-52 тис./га. Орієнтовано це поле повинно дати до 4 т/га. Хоча навесні — на початку літа погода була стресовою, цей гібрид стійкий до таких умов. Немає ні пасинкування, ні розщеплення. Видно, що спрацював ґрунтовий гербіцид і технологію дотримано», — надав оцінку полю менеджер з регіонального розвитку компанії Limagrain Костянтин Попов.

Центральне господарство України

Чим ближче під’їжджаємо, тим більше повняться сумом очі агроекспедиторів, адже шлях наш лежить на останнє господарство в рамках АгроЕкспедиції «Соняшник 2016». Але несподівано, по дорозі на поля ПОП «Відродження», ми побачили пам’ятний знак, що вказує на місцерозташування географічного центру України! Точніше, два знаки, адже «центр країни» вирішили перенести через невдале розташування, щоб не створювати аварійні ситуації на перехресті.

АгроЕкспедитори у географічному центрі України

Натхненні тим, що закінчувати АгроЕкспедцію будемо в самому центрі країни, ми прибули на поле господарства, де нас радо зустрів головний агроном Олег Варич.

Олег Варич

У обробітку ПОП «Відродження» знаходиться 7,5 тис. га, на яких вирощують соняшник (2,2 тис. га), кукурудзу на силос (2,5 тис. га), сою (500-700 га), ріпак (500 га), озиму пшеницю (1,5 тис. га), цукровий буряк на насіння та багаторічні трави для потреб тваринництва.

Господарство утворилося у 2000 році на базі колгоспу-передовика «Маяк» і починало з 300 га землі, на яких вирощували пивоварний ячмінь, від якого згодом відмовилися через нестачу попиту.

Зараз у господарства є племзавод (близько тисячі голів ВРХ) та молочнотоварна ферма (500 голів ВРХ). Також є пасіка та свині для забезпечення м’ясом їдальні. Годувати ж у ній потрібно близько 400 працівників господарства.

Наявність тваринництва дозволяє вносити на поля органіку. Але, винаймаючи спеціалізовану техніку, господарству це обходиться дуже дорого. Тому минулого року органіку внесли лише на 200 га полів.

Є у господарства і власний насіннєвий завод, на якому очищують насіння для власних потреб.

«Займаємося очисткою посівного матеріалу, який отримуємо з насіннєвих ділянок. Увесь посівний матеріал озимої пшениці, озимого та ярого ячменю пройшов через наш вібростіл. Також серйозно займаємося очисткою насіння багаторічних трав. Лінія може очищати все. Є свій посівний матеріал будь-якої культури», — говорить Олег Варич.

Мінімум технології

Будь-яка культура в господарстві вирощується по мінімальній технології. Наприклад, тут не роблять оранки, а плугів в тракторній бригаді взагалі немає. На полі, куди ми приїхали, проводилося боронування на 18 см, дискування та передпосівна культивація.

Поле господарства «Відродження»

Соняшник висівався в третій декаді квітня з нормою висіву 65 тис./га і міжряддям 70 см. Восени вносили 100 кг/га КАСу, навесні — 150 кг/га нітроамофоски при посіві сівалкою. Далі – технологічні обробки по листковому живленню, по забезпеченню рослин бором (два рази по 0,5 л/га: на стадії 4 листків і на початку цвітіння), мікроелементами, а також внесення фунгіциду «Дерозал». До гербіциду тут додають в обов’язковому порядку інсектицид.

Цього року господарство «опеклося» на внесенні ацетохлору по соняшнику.

«За один травень випало більше 200 мм опадів. Гербіцид промився і нам довелося зайнятися технічним удосконаленням обприскувачів, щоб не було перекриття. «Ацетохлор» залишимо для кукурудзи, а для соняшнику будемо шукати інші рішення», — ділиться досвідом агроном.

Поле господарства

Гербіцид «Євро-Лайтнінг» на господарстві використовують щорічно на 400-700 га. Цього року, за словами Олега Варича, після застосування препарату на полях було велике пригнічення і він трохи налякав агрономів, але він добре спрацював проти широколистих і однодольних бур’янів.

«На цьому полі бачимо, що соняшник увесь у прекрасному стані. Густота відповідає рекомендованій: 50-52 тис./га. Вирівняний кошик — 22 см в діаметрі. Фунгіциди зробили свою справу і по листках ще продовжується процес фотосинтезу. Йде відтік поживних речовин у кошик до 1 тис. зернин. Сподіваємось, що тут буде хороший урожай — близько 4,5 т/га. Тим більше, що гібрид 5663КЛ є в нашій зоні неперевершеним серед середньопізніх євролайтнингових. Дуже потужний гібрид, що дає максимальну врожайність», — дав експертну оцінку полю регіональний менеджер BASF по збуту в Черкаській області Микола Іщенко.

Збір соняшника планують при вологості 8%. Десикацію на господарстві роблять, але лише для перестраховки, адже минулого року соняшник і так дозрів добре.

На господарстві є два зерносховища напільного типу і ні кукурудзу, ні соняшник тут не реалізується в період збирання, а зберігається до весни. Є в ПОП «Відродження» і власна сушарка, але її використовують здебільшого для кукурудзи.

Експертний висновок

Попрощавшись з господарством, ми попросили наших експертів прокоментувати стан справ з соняшником на Черкащині.

Костянтин Попов

«Останні два роки тенденція йде до того, що усі хочуть посіяти рано, щоб захопити весняну вологу. В принципі, це нормально, але повинно бути у межах розумного. Наприклад, є випадки, коли сіють 12 березня. Я вважаю, що це дуже рано. Цього року соняшник у кінці травня — на початку червня стресував через перепади температур, і не завжди терміни посіву відповідали цим температурним режимам. Тобто, де соняшник потрапив у фазі 2 пар листочків під оцей стрес, там він був пошкоджений післядією гербіциду. Той хто посіяв сильно рано, в урожайності втратив, а той, хто сіяв при температурі 10-12 град. у ґрунті, виграли», — поділився своїми спостереженнями менеджер з регіонального розвитку компанії Limagrain Костянтин Попов.

Микола Іщенко ж вважає, що Черкащині слід очікувати традиційно високу врожайність цієї культури.

Микола Іщенко

«Думаю, що в регіоні врожайність соняшника буде не менша, ніж минулого року. Черкаська область вийде на показник близько 4 т/га по середній урожайності. Звичайно, різні господарства мають різну технологію, різне забезпечення і т.д., плюс на початку червня були побоювання, коли температури були низькими. Але зараз він у прекрасному стані. Коли була велика кількість опадів і перепади температури, то патогени потрапили в сприятливі умови і було зараження хворобами. Але аграрії вчасно внесли фунгіциди і мають прекрасний соняшник», — резюмував експерт BASF.

Польовий креатив

Ось так і завершилася чергова АгроЕкспедиція. Незабаром чекайте на наш підсумковий блог, де ми вже з «холодною» головою зможемо надати інформацію про найголовнішу олійну культуру країни.

А нам залишається побажати всім аграріям країни високих врожаїв та гарної ціни на соняшник, і щоб закордонна оцінка української олії ставала дедалі вищою!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми