АгроЕкспедиція. День 3. Збирали цукровий буряк на Вінниччині

352
0
АгроЕкспедиція «Цукровий буряк 2016» досягла свого екватора
АгроЕкспедиція «Цукровий буряк 2016» досягла свого екватора

Екватор. Половина АгроЕкспедиції лишилася позаду. Сьогодні ми запланували відвідати Іллінецький цукровий завод. Але волею випадку потрапили ще на одне господарство і познайомилися з фермером з села зі смачною назвою Вівсяники, який віддається своїй справі наповну.

У супроводі «Август Україна», «КВС-Україна», Väderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» вирушаємо на Іллінецький цукровий завод, який цього року почав роботу 20 серпня — першим в Україні.

Минулого року завод відзначив 140-річчя. Власник, який працює тут уже 13 років, постійно намагається модернізувати переробні потужності. Тут не бояться ризикувати і випробовувати нове.

Цукроваріння у розпалі

Зараз завод має і сушильне відділення, і продуктовий цех. За добу тут можуть прийняти 5-6 тис. т цукрового буряка.

«Люди нам вірять. Ми нормально ставимося до бурякоздавачів. І цукристість у нас в цьому році не менше 18%, забрудненість — 9,7%. На сьогоднішній день ми прийняли 189 тис. т сировини. До кінця сезону плануємо прийняти ще 110-120 тис. т. Завод запустився так рано через те, що очікували велику врожайність цукрового буряку та наплив клієнтів», — розповідає заступник директора з сировини Іллінецького цукрового заводу Роман Любаревич.

Буряк

На полях власної агрофірми при заводі цього року виростили 20 тис. т цукрового буряка. Сьогодні приймають сировину з 12-ти районів Вінницької області. У загальній структурі частка власного буряка складає близько 7% сировини. Решту ж закуповують у населення.

«Розраховуючи на те, що буряка буде більше 300 тисяч тон ми запустилися раніше, для того, щоб в якийсь період не накопичувати його багато, тому що ми місяць працювали з залишком на 2-3 доби. На кагатному полі зараз запас на 20 діб. Ви бачите, які погодні умови. Вже немає тієї спеки, що була раніше. Похмуро, прохолодно, буряк зберігається», — говорить пан Роман.

Роман Любаревич

40% від загальної кількості гібридів цукрового буряка, який вирощують на своїх площах беруть у компанії MARIBO Seed та Syngenta. Представник компанії «КВС-УКРАЇНА» у Житомирській та Хмельницькій областях Микола Бовсуновський розповів, що підбору гібридів цукрового буряка більше уваги приділяють цукрові заводи, які мають значно більші площі під посів власної сировини. Але і заводи типу Іллінецького, які мають не багато землі, теж частково зацікавлені в тому, щоб була краща якість та менше ураження хворобами того буряка, який потрапляє на їхній завод. Цікаво, що можна спеціально створити гібрид, властивості якого будуть цілком підлаштованими під особливості того чи іншого регіону.

«На полях в Україні є проблема з цукровим буряком: гниль, посуха, недобір урожаю. Ми даємо свої побажання селекціонерам нашої компанії, вони відразу це намагаються врахувати і працюють в цьому напрямку. Тобто ведуть селекцію по посухостійкості, селекцію по стійкості до певних хвороб для того, щоб через 3-5 років на цій території можна було посіяти гібрид, який відповідає потребам і попиту аграріїв саме цього регіону. Селекціонери приїжджають в Україну з Німеччини, відбирають зразки, інколи ми самі відправляємо зразки цієї гнилі тощо. Тобто працюємо, можна сказати, під замовлення», — розповідає Микола Бовсуновський.

На заводі займаються сортуванням цукрового буряка: кращий і менш уражений кладуть на довше зберігання, а коренеплоди з сухою гниллю, іншими хворобами чи просто пошкоджені при збиранні намагаються одразу віддати на переробку. Сьогодні вихід цукру — 14,5-14,7% з гектара буряка. Цукор отримують переважно третьої категорії, але мають і другу. Готову продукцію експортують в Узбекистан, Таджикистан та Грузію.

Вигрузка сировини для виготовлення цукру

Власних потужностей для зберігання цукру завод не має, доводиться брати в оренду. Пакують цукор лише у тару 50 кг.

«Років 5 тому 2 тис. тон цукру розфасували по 20 кг. Для цього на складі ми поставили спеціальне обладнання, пакували цілий місяць, а Китай в останній момент відмовився, бо їм законодавчо заборонено підіймати більше 20 кг», — згадує Роман Любаревич.

Нині завод працює на газу, але думають щодо зменшення енергозатрат. Тим більше, інколи скаржаться місцеві жителі, мовляв дим псує екологію. Але власники заводу поки не збираються переходити на тверде паливо.

Буряк

«Хороший показник — 28-30 кубів газу має йти на одну тонну. Ми поки витрачаємо 32-33 кубів. Над зменшенням цього показника постійно працюють інженери», — зазначає чоловік.

Цього року на заводі з’явилося нове сушильне відділення на 550 т цукру на добу (до цього потужність складала 300 т). А також розглядають можливість поставити нові центрифуги.

Власної техніки Іллінецький цукровий завод майже не має. Вантажівки, бурякозбиральні комбайни – все орендуть у Вінниці. Є лише власний навантажувач. Буряк з площ свого господарства завод зібрав ще не повністю.

«На сьогоднішній день зібрали 160 га з 300 га цукрового буряка. Ми просто збираємо в першу чергу в буряківничих господарствах, щоб допомогти їм. Тому, що як тільки погода змінюється — йде сильний ажіотаж, кожен наш партнер боїться, що буряк може залишитися в полі. Спочатку ми викопали ті площі, що були далі від центральної дороги, але ми не переживаємо. У найближчі 4-5 днів викопаємо борти, а потім будемо вантажити. Я думаю, на 50 т/га в середньому маємо вийти», — коментує заступник директора з сировини.

Цукровиків радує, що зі зростанням в ціні ядохімікатів та добрив, цукор теж пішов угору. Нині Іллінецький цукровий завод продає його по 13,80 грн/кг з ПДВ. Щодо негласної домовленості між виробниками цукру про утримання ціни в регіоні чоловік інформацію не підтверджує. Говорить, що залежать заводи не один від одного, а напряму від підприємств, у яких закуповують сировину.

«Ні, це неправда, наскільки я знаю. W. інформацію розповсюджують керівники буряківничих господарств. Цукор ніхто не «тримає». Хтось за кордон експортує, хтось тут продає. Ніхто ні на кого не дивиться. Тим більше, що у нашого заводу немає багато своїх полів, як у інших заводів, наприклад. Регулювати ціну можуть ті, у кого власної сировини більше, ніж давальницької. Нині ж ми залежимо від господарств, які забезпечують нас цукровим буряком», — говорить чоловік.

Міні-екскурсія

На жаль, на сам завод нам потрапити не вдалося, але ми побували у лабораторії з визначення цукристості та засміченості цукрового буряка. Приміщення зі свіжим ремонтом всередині приємно вражає з першого погляду. Далі переводиш погляд на бджілок-трудівниць, які копошаться біля лінії подачі буряка, яка відправляє зразки сировини безпосередньо на відбір проби. Приємні усміхнені жіночки розповідають, що перш, ніж здійснювати лабораторні виміри потрібно очистити коренеплоди від гички та гнилі, якщо така є. Потім буряк ріжуть, подрібнюють на стружку, яка і потрапляє через спеціальне вікно до лаборантів.

«Буряк зважується, потім подрібнюється і вже далі, на станції очистки ми можемо бачити цукристість. Щоб визначити засміченість буряк зважується до і після мийки, потім вираховується зелена маса і різниця між брудним коренеплодом і доочищеним вручну», — розповідає лаборант.

Лабораторія

Працюють тут у дві зміни. І хоча робота на заводі для них — лише сезонний прибуток, жінки нею задоволені. Кажуть, колектив приємний, а співвласник заводу постійно піклується і про них, і про стан підприємства в цілому. Адже колись і сам починав з низів цукрового ланцюга і завжди повторює, що окрім варіння цукру нічого не вміє, це справа його життя. Мабуть у цьому і є запорука успіху.

Працівники з плакатом

Довго відволікати працівників від роботи не можемо, бо робочий процес тут неспинний, циклічний, а тому сфотографувавши наших героїнь, покидаємо територію заводу.

Фото на згадку

Кооперативна свідомість

Дощ почав накрапати ще тільки-но ми виїхали з Іллінців. АгроЕкспедитори «нагуляли апетит» на хороших героїв на цукровому заводі і приймають рішення відвідати напрочуд цікаве у наш час господарство у селі Вівсяники Вінницької області — СВК «Вівсянницький».

Валерій Ліневич

Про зустріч з директором господарства ми заздалегідь не домовлялися. Їдемо і не знаємо чи приймуть. Здавалося, що дощ набирав оберти прямо пропорційно обертам колес нашого АгроЕкспоМобіля. Дорога не така вже й близька та й застати керівника на робочому місці в офісі та ще й без попередження – задача з нелегких. Хтось подумає, що ми перебільшуємо, але відчуваємо своєрідний професійний адреналін, який через півгодини змінюється ейфорією: голова правління СВК «Вівсяницький» Валерій Ліневич погодився провести час з нами, навіть попри дощ і спонтанність візиту.

Як виявилося, комбайни підприємства саме збирали цукровий буряк у полі неподалік. Одразу їдемо туди. Комбайн Holmer, імпортна техніка компаній Claas, John Deere, три сівалки Kverneland Optima, самохідний обприскувач — свого автопарку господарству вистачає сповна, а тому ні від кого не залежать і самі визначають оптимальні сроки сівби і збирання.

У полі

На полі керівник одразу згадує, що минулий рік був провальним для цукрового буряка, який дав всього 27 т/га. Цього року урожайність значно краща і коливається в межах 58-65 т/га.

Оскільки мають і тваринництво, і рослиництво, то взаємовигідно забезпечують самі себе органічним добривом та кормами. Про те, що на господарстві панує порядок ми здогадалися з перших хвилин знайомства з керівником та його «володіннями». Усе завдяки колгоспній системі господарювання.

Буряк

«СВК «Вівсянецький» — колективне господарство. Воно хороше тим, що тут не треба людей ганяти. Ніхто нікого не заставляє робити. Хто що заробив — те і його. А в кінці року ще й отримують засновницькі гроші. Наприклад, в минулому році механізатори у нас отримали по 27 тис. грн. У нас було 24 млн прибутку, ми вирішили 8% (2 млн) роздати людям, як дивіденди. І цього року вони працюють і чекають, що отримають не менше», — розповідає Валерій Станіславович.

Так стимулюють працівників, яких у господарстві 128. Всього у селі проживає 800 мешканців. Сезонних працівників немає, усі зайняті цілий рік. Дехто працює сім’ями. Вся техніка у підприємстві розпайована, прибуток ділять між усіма працівниками. Тому кожен, хто тут працює, відчуває себе господарем на цій землі — відповідно, так само по-господарськи і ставляться до роботи і своїх обов’язків.

Керівництво господарства з АгроЕкспедиторами

«Одна людина нічого не вирішує, все вирішує колектив. І той, хто говорить «Я! Я!» має розуміти, що «Я» — останнє слово в алфавіті. Не треба думати, що ти йдеш вперед усіх, бо ти спотикнешся, впадеш і всі пройдуть через твою голову вперед тебе», — каже чоловік.

СВК «Вівсянецький» має свій млин, сушарки, а також хлібопекарню.

Догляд за полем та буряком

Під цукровим буряком у «Вівсянецького» трохи більше 300 га. Сировину вже кілька років поспіль здають на Миколаївський цукровий завод, хоча поруч є ще два, тому можна обирати. Цікаво, що за всі роки роботи у сільському господарстві Валерій Ліневич залишається вірним бурякам.

«Я вирощую буряк все життя. Ні року без буряка. На соняшнику що там: посіяв, вніс гербіцид, дав міндобрива і сиди відпочивай, а тут — ні. Тут треба працювати, шукати і пахати. А потім воно покаже, наскільки ти дружиш з наукою і головою. Якщо ж ти дружиш з іншим місцем, а не з головою, то не треба вирощувати цукровий буряк взагалі», — жваво розповідає Валерій Ліневич.

На полі підприємства ми побачили гібрид Ангус компанії Maribo Seed, який вже дав 63,8 т/га. Окрім цього купують насіння Sesvanderhave та Syngenta.

«Попередником була пшениця. Ми виорали поле, в жовтні пройшли культиватором John Deere, а весною йде компактор з сівалкою. Далі сіємо. З міндобрив тут 1 ц/га калію хлористого, 1,5 ц/га аммофосу, 3 ц/га карбаміду», — розповідає керівник.

Захист посівів здійснюють лише оригінальними препаратами, генерикам не довіряють.

«Я коли сюди прийшов, тут пшеницю частково обробили китайськими препаратами. Потім я по пшениці посіяв буряк і там, де препаратів не було він зійшов, а там, де були — буряку практично не було. Така післядія препаратів», — зауважує Валерій Станіславович.

З 2004 року підприємство почало співпрацю з компанією «Август Україна».

«Наш асортимент поповнюється, лінійка розширюється, з’являються нові продукти. На наступний рік для буряку у нас буде введено препарат Тріцепс. Цей продукт дасть повний самозахист. Він може застосовуватися як грунтова і як комбінована схема. Відповідно, він буде боротися з бур’янами, яким буде потрібен препарат з підсиленою дією: гірчаками, мар’єю. Ми випробовували його на Полтавщині на демо-полях. Також розширюється фунгіцидна група. Так що, нам буде чим здивувати наших клієнтів», — говорить представник компанії «Август Україна» в Центральному регіоні Юрій Янковський.

Цього року на буряках «Вівсянецького» використовували Бетанал 0,7 л/га, Голдікс 1,5 л/га. Другий обробіток також здійснювали Бетанал 0,8 л/га та Голдікс 1 л/га. Третій обробіток — Бетанал плюс Карібу. Також використовують гербіцид Тарга Супер, з фунгіцидів — 1,2 кг/га Абакус®.

Юрій Янковський

Інсектицидами поля майже не обробяляють. А от результат захисту від хвороб одразу видно: гичка зелена і, здається, буряк стояв би так ще довго.

До речі, до вибору технології у аграрія свій цікавий підхід.

«Ми повинні забезпечити рослині комфортні умови. Так само, як людина повинна добре жити. Якщо людину балувати, то вона пуститься у світ, почне пити, наркотики споживати. Так само і рослини: ми намагаємося їм створити комфортні умови, а що вони дадуть – то буде залежати від Бога і від природи. Стараємося бути м’якими, бо буває 3 гербіциди докупи поєднують, вносять, щоб досягти максимального ефекту. Ми цього не робимо. От вдома жінка зварила борщ, ти купив торта, пішов, укинув у каструлю, перемішав і з’їв, — таке буває? Не буває. Так і ми. Це хімічні сполуки, треба добре вивчити їх взаємодію. Коли ти хочеш внести комплекс речовин, але не вивчив їх, не спробував на метрі квадратному, то тим більше не маєш права пробувати їх на полі», — такий філософський підхід Валерія Ліневича.

Гостинний та відкритий

Чоловік з радістю та без жодних намагань щось приховати показує нам усе, що має та чим пишається. Оскільки на полі під дощем ми геть змокли і ледве піднімаємо ноги, бо на чоботах пристойні глиби землі, вирішуємо продовжити спілкування з керівником в офісі. До того ми пройшлися фермою та познайомилися із зоотехніком господарства. Про що ми з ним поговорили та як вдається утримувати ВРХ і мати прибуток ми розкажемо вам згодом в окремому матеріалі.

На фермі

Валерій Ліневич розповідає, що державних дотацій підприємство не бачило давно. Хоча де справедливість? Адже СВК «Вівсянецький» чи не єдині в регіоні, хто прозоро і сумлінно сплачує мільйоні ПДВ, не намагаючись обійти закон чи отримати пільги.

«Держава краще б не заважала. Чим вона може підтримати? Сільське господарство — це локомотив, який тягне вагони. А вони цей локомотив хочуть будь-якими методами зіпсувати. Ми дали 3 млрд грошей, які до держави не дійшли. Кому вони дійшли?», — обурюється чоловік.

Натомість своїм працівникам чоловік намагається допомагати усіма силами. Зокрема, за потреби забезпечує житлом.

«Якщо людина приходить і їй треба допомогти — ми допомагаємо купити хату, вона потім встає, вона виплачує, єдине – я пам’ятаю, що люди всі однакові, і я не маю права одному дати більше, другому менше. Це моє завдання. Скільки він працює – стільки він повинен отримувати, розумієте? А не повинно бути хороших, поганих, кожен має отримувати за свою працю», — пояснює аграрій.

На майбутнє планують побудувати гноєсховище, мають багато думок щодо розвитку, але поділитися всіма не ризикують. Раптом наврочимо? То ж з відлунням слів «життя рухається і ми будемо рухатися далі» прощаємося з чоловіком, але обіцяємо повернутися, дуже вже нам сподобалось у Вівсяниках.

Дорога до Черкас була довгою та непередбачуваною, адже на виїзді з Вінниччини почався перший сніг! І хоча це сповільнило наше авто, натомість створило передноворічний настрій. З ним і їхали на ночівлю. А сьогодні зранку на нас чекає дорога на Полтавщину у СФГ «Дослідне» та Яреськівський цукровий завод.

Слідкуйте за АгроЕкспедицією, адже з нами весело і пізнавально.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми