АгроЕкспедиція. День 4. Полтавська область: Робота в команді — запорука успіху лідерів

328
0
АгроЕкспедитори доїхали до полів Полтавської області
АгроЕкспедитори доїхали до полів Полтавської області

Команада АгроЕкспедиції «Цукровий буряк 2016» звикла до того, що за короткий термін потрібно покривати велетенські відстані, тому нікого не повинно здивувати те, що ми ще вчора інспектували поля і цукрові заводи в Вінницькій області, а сьогодні займалися тією ж справою на Полтавщині, попутно куштуючи місцеві галушки.

Допомагали нам з інспекцією наші надійні партнери з компаній «Август Україна», «КВС-УКРАЇНА», Väderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК». Нам би було важко без їх порад, адже експерти наших партнерів — справжні професіонали своєї справи, які готові надати консультацію як простому АгроЕкспедитору, так і досвідченому агроному з тридцятирічним стажем роботи.

Досліди «Дослідного»

Розпочали ми в господарстві з цікавою назвою «Дослідне». Як виявилося, тут і справді люблять експериментувати й кожне поле можна вважати дослідним, адже власник господарства є вченим і йому цікаво перевіряти нові гібриди та створювати найефективніші технології. Зараз пробують експериментувати з добривами американського виробництва, тому за день до нашого приїзду поля підприємства відвідала група американських партнерів.

Буряки

«Досліджуємо ми дуже багато чого — різні сорти і гібриди, потім дію препаратів на них. У нас тут недалеко знаходиться дослідна станція «Слободівська», так їм далеко до наших досліджень. У нас кожне поле — дослідне», — розповідає агроном Володимир Сорокотяга.

З останніх експериментів — в «Дослідному» почали розводити овець асканійської породи, а також працювати за системою No-till.

Володимир Сорокотяга

Господарство було засноване на початку 2000-х років, починали з нуля, спочатку займаючись овочівництвом. А зараз зембанк «Дослідного» нараховує 1,6 тис. га. На полях підприємства вирощують цілу низку культур: озимі та ярі пшеницю та ячмінь, кукурудзу, горох, сою, озимий ріпак, гречку, просо та цукровий буряк. Також тут продовжують займатися овочами, вирощують баштанні культури.

«Кавуни у нас дуже гарні. Виростають великі і солодкі, кілограм по 9-10. Кращі за Херсонські», — пишається результатми господарства Володимир Сорокотяга.

По іншим культурам результати теж непогані — пшениця дає близько 60 ц/га, озимий ячмінь — 72 ц/га, горох — 32 ц/га, гречка — 17 ц/га, соя — до 30 ц/га. А от кукурудзу в «Дослідному» ще не збирали, бо, за словами агронома, тут посів завжди затримується десь на два тижні, а гібриди використовують з пізнім ФАО — 390 (раніше було і 440).

Зернові та технічні культури, окрім цукрового буряку, тут намагаються сіяти за системою No-Till. Вибір «нульової» технології Володимир Сорокотяга також приписує власнику-досліднику, який часто їздить за кордон на аграрні семінари, і з одного з таких виїздів привіз аргентинську сівалку VHB та ідею використання No-Till.

Гігантське поле буряку

А от буряк, за словами агронома, «по нулю» не росте (це також на підприємстві довели дослідним шляхом). Тому для цієї культури тут використовують більш традиційну технологію, якою Володимир Сорокотяга залюбки з нами поділився.

Погрузка буряку

Прибирання цукрового буряку як раз було в самому розпалі, коли ми потрапили на поле. Тут два навантажувачі буряку, виробництва МТЗ, відправляли довгі кагати в кузови ванатжівок.

Власне, ця ділянка площею 270 га вмістила увесь буряк господарства. Тут здебільшого представлено два гібриди.

«Найкращі результати у нас показують гібриди ДАРІЯ КВС та Веда від Strube», — говорить агроном Володимир Сорокотяга.

Сіяли буряки сівалкою John Deere 4 квітня. Восени вносили аммофос по 200-250 кг/га, робили дискування, культивацію, розпушення на 50 см для кращого збереження вологи. Навесні зроблено передпосівну культивацію, внесли 300 кг/га карбаміду і при посіві давали ще 150 кг/га аммофосу.

Для захисту рослин вибирають тільки перевірені часом авторитетні фірми — «Агуст-Україна», Syngenta, BASF. Обробляли тричі гербіцид з діючою речовиною метамітрон+ Бетанал + Карібу 30 г/га, вносили Рекс Дуо та Аканто+ (0,8 л/га), та злаковий гербіцид.

Робота у розпалі

Інсектицидний обробіток робили препаратом Нурел Д (1 л/га), таким чином боролися з довгоносиком. Його Володимир Сорокотяга вважає головним ворогом буряку на господарстві.

З хвороб в цьому році буряку на господарстві дошкуляли церкоспороз, рамуляріоз та бура гниль.

«Раніше ми такої кількості гнилі не бачили. Були, звичайно, поодинокі випадки, але не так, як в цьому році», — розповідає агроном.

Технологія

Грунти у господарстві здебільшого нейтральні, але для зниження кислотності тут щороку вносять 10-12 ц/га дефекату одразу після прибирання врожаю. Також обов’язково вносять бор та мікроелементи Луміхілт (50 га/ц).

Прибирати буряки почали 16 жовтня, хоча планували розпочати 8-го, завадили погодні умови. Середня врожайність — 650 ц/га. А рекордним в господарстві був показник в 670 ц/га.

Технікою «Дослідне» забезпечене повністю: тут є трактор і комбайни марки New Holland, зерновози КАМАЗ та МАЗ, вищезгадувана сівалка John Deere.

«Плануємо купувати одразу дві сівалки Vaderstadt — пропашну і зернову. Придбаємо за власний кошт», — ділиться планами агроном.

Ми не стали більше відволікати Володимира Сорокотягу, адже прибирання буряків йшло повним ходом і до агронома під час нашої розмови часто під’їжджали вантажівки, водії яких просили підписати наряд та отримували вказівки щодо роботи. Тож ми розпрощалися з «Дослідним», та наш агроекспомобіль вирушив на друге господарство, розганяючи з поля чайок, яких тут було доволі багато і які пильнували процес збору врожаю.

Фото на згадку

Цікава технологія прибирання

Наступним у нашому кроп-турі ми заїхали до гоподарства ВП «Шишацьке», що входить до структури агрофірми «ім. Довженко», яка в свою чергу є частною агрохолдингу «Астарта-Київ».

«Шишацьке» має зембанк 10 тис. га, на яких посіяно цукровий буряк (1,58 тис. га), озиму пшеницію (2,5 тис. га), кукурудзу (1,5 тис. га), соняшник (2,3 тис. га).

Зрізані верхівки буряку

На полі, на яке ми заїхали, також йшло прибирання буряку. Цей процес на підприємстві проходить за дуже цікавою технологією — спочатку по буряку проходить агрегат з кількома барабанами, що зрізає верхівки буряків, а потім вже йде комбайн, який викопує урожай, завантажує його на причепи і вся продукція звозиться до кагатів.

Процесом керує головний агроном Анатолій Лобач, який в сільському господарстві працює вже 33 роки.

Анатолій Лобач

В господрстві практикують безвідвальний обробіток грунту. Передпосівну культивацію зробили європаками Lemken та WIL-RICH. Посів проводили на початку квітня сівалками WIL-RICH з міжряддям 56 см і нормою висіву 1,5 пос. од. Під основний обробіток вносилися міндобрива NPK 8:19:29/ NPK 10:19:26.

Одразу після посіву було внесено грунтовий гербіцид Дуал Голд 0,6 л/га, а потім післясходові гербіциди.

«При перщій обробці вносили по 1 л/га Біцепсу і Пілоту. У другу обробку теж вносили 1 л/га Біцепсу, 1 л/га Пілоту і Карібу по 30 г/га. У третю обробку — по 1,5 л/га Біцепсу і Пілоту, та Карібу 30 г/га», — згадує головний агроном.

Була і четверта обробка, під час якої боролися зі злаковими бур’янами — давали 0,8 л/га Міури та 0,120 кг/га Хакеру. А проти хвороб вносили Рекс Дуо в нормі 0,5 л/га.

«Сьогодні «Астарта» є великим холдингом, що вирощує цукровий буряк. Компанія більше 10 років співпрацює з «Август-Україна» і є тісним партнером по вирощуванню цукрових буряків. Основна частина препаратів, які використовує холдинг, це наша продукція. Вони використовують — Бицепс Гарант, Пілот, Міура, Лонтрел, Хакер та наші фунгіциди мають високі показники», — прокоментував співпрацю по СЗР регіональний менеджер «Август-Україна» в Полтавській області Олександр Корчагін.

Цікаво, що останні 2-3 роки у господарстві відмовилися від внесення мікродобрив під цукровий буряк. А от зі зниженням кислотності тут проблем немає, адже поряд з господарством функціонує Яреськівський цукрозавод, тому господарству завжди доступний дефекат.

«Під час вивозу буряку проводять аналіз грунту, і якщо в цьому є потреба, то одночасно з машиною, яка повезла буряки на завод, сюди виїжджає вантажівка з дефекатом», — розповідає про оперативність роботи головний агроном.

Олександр Корчагін

Вносять на поля і органіку, адже в агрофірмі «ім. Довженко» є тваринництво. ЇЇ вдається внести приблизно на 1 тис. га з розрахунку 30-50 т/га.

Буряк почали збирати 10 жовтня і на момент нашого приїзду лишалося зібрати 252 га. Середня урожайність склала 600 ц/га. До речі, поле, яке ми відвідали було засіяне гібридом Федеріка від SESVanderhave, але 20% площі знаходиться під гібридом KWS АКАЦІЯ.

«Середня врожайність нашого гібрида в господарстві на даний момент складає 700 ц/га при цукристості 17-18%», — розповідає регіональний представник компанії «КВС-УКРАЇНА» в Полтавській області Володимир Курячий.

За його словами, в 2018 році у «КВС-УКРАЇНА» з’являться нові гібриди за технологією «Конвізо Смарт», яка дозволить вносити по буряку лише один гербіцид широкого спектру дії.

«Буде менше обробітків, і рослини будуть переносити менший стрес, що за собою потягне більшу врожайність та вищу якість продукції», — впевнений експерт.

А ми вирушаємо на Яреськівський цукровий завод, який і переробляє буряки агрофірми «ім. Довженко» і також входить до агрохолдингу «Астарта-Київ»

Завод-лідер

Завод у Яреськах є одним з найкращих та найсучасніших в Україні. Керує ним давній друг команди агроекспедиторів — Володимир Лаврик, з яким ми познайомилися ще в 2013 р. під час «цукрової» агроекспедиції.

Володимир Лаврик працює в цукровій галузі вже майже чверть століття, а завод ще вдвічі старший за цей термін — у грудні цього року підприємство буде святкувати своє 50-річчя. За словами директора, урочистості пройдуть трохи пізніше, адже грудень — це самий розпал сезону на будь-якому цукрозаводі.

Володимир Лаврик

Керівник заводу довго йшов до того, щоб працювати в «Астарті», робота в цьому холдингу була його давньою мрією. До цього Володимир Лаврик пропрацював на десятку цукрових заводів України на різих посадах, а з січня 2016 р. є директором Яреськівського цукрового заводу.

Завод, згідно паспорту обладнання, здатен переробляти 3,2 тис. т. буряку за добу, але колективу під керівництвом Лаврика вдається опрацьовувати майже 4,5 тис. т сировини кожного дня. Вихід цукру на підприємстві становить 14,9% і це все цукор І класу, більша частина з якого йде на експорт. За добу вдається випускати 620-650 т цукру.

«Дуже приємно бачити мішки з написом «Яреськівський завод» англійською мовою. Це викликає відчуття гордості», — пишається роботою підприємтсва директор.

Окрім експорту, місцевий цукор закуповують і на внутрішньому ринку. До числа споживачів заводу входять такі великі компанії, як Coca-Cola Company, Pepsi Co, «Корпорація Roshen» та інші. За словами Володимира Лаврика, це є досить гарним показником, адже такі серйозні компанії проводять прискіпливий аудит на підприємстві перед тим, як підписати контракт.

І до роботи як керівництва, так і підприємства вцілому ще жодного разу нівкого не виникло претензій, адже виробництво тут проходить за найвищими стандартами та на модернізованому обладнанні.

Таких результатів вдалося досягти після багатьох років спільної праці всіх підрозділів підприємства, постіної модернізації обладнання та вдосконалення робочих процесів. За остані 7 років в ремонт та оновленя обладнання холдинг вклав більше півмільярда гривень.

Одне з найзначніших вдосконалень – установка в 2013 році нового силосу для зберігання готової продукції ємністю 50 тис. т. Але через постійне відвантаження готової продукції, він зараз заповнений лише на 14 тис. т. В самому силосі відбувається постійна просушка та ворушінняя цукру, тому навіть через пів року зберігання завод здатен продавати продукцію найвищої якості.

Також на заводі було збудовано новий КПП для того, щоб машинам було зручніше возити сировину на кагатне поле, оновлено ТЕЦ, яка здатна видавати 5 МВатт. Також була проведена теплова ізоляція всіх елементів заводу, що дало змогу зменшити витрати газу: якщо раніше на переробку 1 т бурякувитрачали 30 куб.м. газу, то зараз – 26,5-27 куб. м.

Також на заводі провели повну автоматизацію всіх процесів, а ПЗ для керування потійно оновлюється і модерізується власною ІТ-службою.

Люди — наше все

Техніка технікою, а головний ресурс заводу – це, за словами Володиира Лаврика, колектив підприємства. На заводі працюють 500 чоловік в чотири зміни і керівництво заводу намагається робити все можливе для підвищення комфорту своїх робітників.

«Ми всі працюємо в команді, у нас не важливо ти тракторист, технолог чи директор. Зі мною може переговорити кожен працівник, висловити свої ідеї, внести пропозицію», — розповідає директор.

Саме тому він більшу частину робочого часу проводить не в кабінеті, а на самому заводі, на виробництві. Володимир Лаврик спілкується з робітникми в їдальні, в цехах, навіть підходить до них, коли ті очікують автобус, який розвозить робітників.

До речі, таких автобусів два і вони розвозять всіх бажаючих по домівках після зміни і забирають на роботу перед її початком. Згодом директор планує купити іноземний мікроавтобус для більш швидкої та комфортної розвозки людей.

Окрім цього, для робітників обладнано затишну їдальню, душові та роздягальні, а також тиху кімнату відпочинку, обладнану кондиціонером, прямо на території цеху. На подвір’ї заводу обладнано затишні альтанки, обплетені виноградом, які використовуються, як місця для паління. Але Володимир Лаврик говорить, що нещодавно побачив в Польщі смокінг-бокси (кабінки для паління з витяжкою, які можна встановлювати в приміщенні) і хоче розмістити кілька з них всередині заводу.

Для провідних немісцевих працівників компанія надає житло в Яреськах. Володимир Лаврик сам з радістю проживає в цьому селі і каже, що жити в ньому конмфортніше ніж у деяких містах. Наприклад, в селі є сучасний стадіон, який взимку заливають водою і він стає ковзанкою, яка працює цілодобово.

«Я був здивований, коли дізнався, що тут у кожного жителя є пара ковзанів і вони залюбки щовечора ходять до ковзанки цілими сім’ями», — з захватом розповідає директор заводу.

Окрім того, «Астарта» орендувала місцевий клуб і зараз проводить в ньому сучасний ремонт.

Екскурсія на виробництво

Поспілкувавшись з директором у кабінеті, відправляємося на інспецію в сам завод. На підприємстві доволі суворі правила безпеки. Кожен агроекспедитор заповнює анкету, в якій потрібно вказати заразні хвороби, якими хворів в останій час, вдягає каски та жилети.

Після того, як потрапляєш до приміщення Яреськівського заводу, одразу помічаєш чистоту внутрішніх приміщень та охайність працівників. Все повинно бути на найвищому рівні!

Спершу ми потрапили до самого серця заводу – кімнати керування, де завдяки повній автоматизації процесів, контролюють виробництво всього лише три жіночки, які безперервно стежать за роботою всіх машин та агрегатів підприємства, і якщо вникає якась помилка, то одразу дають команду виправити її. Одна з них керує дифузійним апаратом, друга — станцією сатурації, а третя — випарними станціями.

Оператори стежать за показниками на дошці, які оновлюються щогодини. Тут виписуються результати по переробці сировини, а також результат лабораторних аналізів готового цукру. Якщо якийсь показник не відповідає нормам, оператори повинні знайти причину та виправити ситуацію.

Далі ми зустрічаємо інженера-технолога заводу Наталію Шинкаренко. Вона веде нас на екскурсію по всім відділам виробництва. Для початку – ополіскування сировини, коритна і струменевий мийка. Тут буряки проходять ретельну очистку. Чистий буряк йде на стрічковий транспортер. Потім сировина обробляється антисептичними речовинами, піднімається на найвищу точку заводу і звідти — в бункер. Ємності 30-ти тонного бункера вистачає на годину роботи.

З бункерів буряк потрапляє на французькі бурякорізки Flender. Поки оглядаємо бурякорізка, дізнаємося, що завод працює з 4 вересня. За цей час було встановлено власний рекорд — 724 т цукру. Дивимося на процес дифузії і очищення соків з додаванням вапняних молока і сатураційного газу. Нам демонструють для порівняння частково очищений і неочищений дифузний сік.

Далі нам демонструють центрифуги обробки першого, другого і третього продукту. Тим часом Володимир Лаврик ділиться з нами планами на майбутнє.

«Під час виробництва ми визначаємо слабкі місця і дивимося, куди вкладати гроші. Все відразу не поміняєш, в цьому році ми хочемо фільтраційне устаткуванням оновити, а на наступний рік реконструкція — будемо ставити додаткове обладнання — відстійники I і II сатурації », — розповідає директор.

Далі нам пропонують вдягти халати та продезинфікувати руки, адже ми переходимо до залів, де вже можна побачити готову продукцію – стрічки вологого цукру та центрифуги, а також стрічки, на якій вже готовий цукор проходить очистку магнітами від металічних частин, які могли потрапити в продукцію з обладнання. Після цього з цукру відсіюють пудру, яку окремо фасуюють в мішки, а готовий продукт відправляється по транспортеру до силоса.

Останнім пунктом огляду стала лабораторія. Кожен її працівник робить в день в середньому до 60 аналізів готової продукції та побічних продуктів, а якщо потрібно, то і 140.

Справжня команда

Що ж, ми на власні очі переконалися, що на заводі працює справжня команда, а по іншому на такому складному виробництві і не можна. Володимир Лаврик говорить, що на цукровому заводі може успішно працювати тільки справжній фанат цієї галузі, який раз і назавжди обрав для себе цей шлях. Всі інші відсіюються самі.

Більше того, пан директор розповідає, що весь холдинг – це єдина команда професіоналів, саме тому він завжди мріяв тут працювати.

«Агрофірма і цукровий завод працюють в команді. Вся «Астарта» так працює, тому що одна фірма подає вагони, я забезпечують якість і навантаження і т.д. Все чітко і злагоджено. Ми завантажуємо вагони і відправляємо продукцію вчасно. Скільки я тут працюю, у нас не було випадків невиконання контрактів. Це неприпустимо, адже від кожного з нас залежить загальний результат», — коментує директор.

Команда АгроЕкспедиції «Цукровий буряк 2016» по-справжньому надихнулася таким підходом до роботи, справжнім професіоналізмом та чуйним ставленням до людей. А Володимир Лаврик, в свою чергу, розповів, що завжди читає наші ресурси та пильно стежить за цукровою експедицєю.

Вразив завод і наших експертів.

«Був приємно здивований багатьма факторами на заводі, а саме: контролем витрат в розрізі кожного субкластера; орієнтацією на якість продукції на всіх етапах виробництва і переробки; точковими капіталовкладеннями в модернізацію тих напрямів, які забезпечують найбільшу віддачу; професійною селекцією і мотивацією менеджменту, доброму відношенню до людей. Все зроблено для побудови високоефективного соціального бізнесу, який виробляє якісний експортний продукт», — поділився враженнями старший кредитний експерт ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» Мукомел Ігор.

Виїхали ми з заводу пізно у вечері, але втома майже не відчувалась, оскільки на Яреськівському цукровому заводі ти не напружуєшся, а справді відпочиваєш.

Ніч написання блогу пройшла легко і невимушно, а з ранку ми вже виїхали на поля Полтавщини та Харківщини.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми