АгроПолігон: стан посівів озимого ячменю, озимої пшениці та сої у «Лампка Агро»

304
0
Зігмунд Лампка, голова «Лампка Агро»
Зігмунд Лампка, голова «Лампка Агро»

На поля підприємства «Лампка Агро», яке знаходиться у селі Великі Зозулинці на Хмельниччині, ми приїхали на початку червня. Ми домовилися з Зигмундом, що будемо досліджувати три його поля: озимої пшениці, озимого ячменю та сої, де він працював новими препаратами компанії «Океан Інвест».

Ми дякуємо океанівцям, що вони підтримують проект Агрополігон, завдяки якому про досвід Зигмунда та інших аграріїв зможуть дізнатись не десятки людей, а тисячі!

Ось так нас зустрів Зигмунд Лампка — Аграрний Фрейд, як п’ять років тому його назвала наша команда.

Зигмунд Лампка з журналістами Kurkul.com

Поле озимого ячменю

Нашою першою зупинкою на маршруті стало поле озимого ячменю. У «Лампка Агро» вирощують ячмінь селекції Заатбау, сорти ― Ханнелоре і Хайді. Зигмунд Лампка розповів, що ячмінь довелось сіяти під час осінньої засухи. Через дефіцит вологи були проблема із кущенням, проте це виправила сприятлива зима та затяжна весна.

Зигмунд Лампка у полі

«Перші сходи ми отримали після 15-20 жовтня. Для ячменю це дуже пізно – він не встиг розкущитися. З пшеницею була така ж ситуація. Тому посіви дуже слабкими увійшли в зиму. Але допомогла довга, холодна весна, яка подовжила період кущення. Тому ми практично нічого не втратили», ― розповідає Зигмунд Лампка.

Система підживлення ячменю:

  • Осінь: 5 т/га курячого посліду;

  • Весна: перше внесення ― 300 кг/га аміачної селітри, друге внесення ― 100 кг/га карбаміду+100 кг/га сірчаного амонію.

Техкарта ячмінь

Аграрій проти загущених посівів цієї культури. Це, на його думку, недоцільно в умовах дефіциту вологи.

Аграрій задоволений урожаєм

«Густота посіву ячменю приблизно 2-2,5 млн/га. Загущені посіви нічого не дають. Вони просто з’їдають енергію, а колос залишається відповідним. Також ячмінь потребує застосування регуляторів росту, тому що йому притаманне вилягання. Обробку слід проводити навіть не один раз, а двічі», ― ділиться досвідом аграрій.

Спеціалісти «Океан Інвест» зауважили, що весняні заморозки майже не вплинули на розвиток ячменю: посіви рівномірні, міжряддя чисті, відсутня борошниста роса й антистресові засоби спрацювали на відмінно.

«Тут було внесено гербіцид, інсектицид та регулятор росту. Нашій співпраці з Океан Інвест лише рік. Раніше я використовував інсектициди, гербіциди та фунгіциди тільки добре знайомих компаній, Океан Інвест стала для мене новинкою, про яку я нічого не знав. Тому я пошукав інформацію про цю компанію, поцікавився її репутацією, звідки вона поставляє препарати, наскільки вони якісні. Вирішили спробувати їхні препарати Тор і Грум на різних культурах, у тому числі на пшениці та ячмені. У результаті завдяки регулятору росту висоту ячменю можна вважати ідеальною. Усе спрацювало», ― розповів Зигмунд Лампка.

Ячмінь у Лампка Агро сіють поки лише на невеликих ділянках на насіння для партнерів. Пан Зигмунд поділився планами – можливо, наступного року посіви ячменю збільшить. Рішення буде залежати від показників цьогорічного врожаю та ціни на пивоварний ячмінь. Ця культура, на його думку, має дуже великий потенціал врожайності, порівняно з пшеницею.

«Колись ячмінь збирали 4-5 т/га, а зараз можна його зібрати 6-7 т/га. В останні роки спостерігається підвищення врожайності ячменю. І ця культура стала цікавою», ― говорить керівник господарства.

Поле озимої пшениці

На полі пшениці Зигмунд Лампка із задоволенням сказав: «Отут я вже відчуваю майбутній врожай». За його словами, саме по цій культурі найкраще видно, як працює регулятор росту.

Товарні посіви озимої пшениці сорту Лукуллус від Заатбау в Лампка Агро сіяли у перших числах жовтня, попередником цієї культури був горох. Аграрій зауважив, що це рання пшениця, і якщо на інших сортах повноцінного колосу на початку червня ще немає, то Лукуллус у цей час демонструє вже майже сформований колос.

«Тут уже можна порахувати ряди зернин і відповідну густоту. Тут уже врожай майже сформований», ― демонструє колос пшениці.

У господарстві крім ранніх сортів є й пізні, зауважує він. Мовляв, це дозволяє оптимально використовувати комбайни при збиранні врожаю. Загалом пшениці у підприємстві близько 3 000 га, але саме Лукуллус відзначається стрімким ростом.

«Ми обробляли з весни її двічі регуляторами росту ― хлормекват-хлоридом та Модусом. Також використовували гербіцид Тріатлон, від хвороб вносили препарат РексДуо чи Флексид від борошнистої роси. І зараз по росту ще проведена одна обробка, а коли весь колос буде зверху ― буде обробка від фузаріозу. Можливо, це буде діюча речовина тебуконазол і додатковий фунгіцид, який дасть змогу зробити захист від септоріозу максимально тривалим», ― розповідає Зигмунд Лампка.

Обробіток ґрунту включав:

  • мульчування;

  • культивацію на глибину 5-10 см;

  • передпосівну культивацію на 15-18 см.

Підживлювали посіви селітрою ― 100 кг діючої речовини на гектар, а також вносили сульфат амонію 200 кг/га. У фазі прапорцевого листка додатково дали 30 кг/га азоту в діючій речовині. Ще плануються проводитись додаткові заходи підживлення вже по сформованому колосу.

Зигмунд Лампка стверджує, що цьогорічна мінлива погода майже не позначилася на стані посівів озимої пшениці. Нарікає на посуху, від якої Хмельниччина страждає кілька останніх років. Проте, каже, навчився успішно працювати в таких умовах, і знаходити у дефіциті вологи свої плюси.

«Менше хвороб. Борошнистої роси зовсім немає, майже немає септоріозу. Якщо буде і далі так сухо, то й фузаріозу також не буде», ― розповідає аграрій.

Серед заходів, які він проводить, щоб при мінімальній кількості опадів отримати максимальний врожай, ― зміна норм висіву, дотримання термінів висіву, регуляція загущення, правильний вибір сортів.

Поле сої

Соя, сорт ЕС Ментор, на момент нашого відвідування поля була у фазі 2-3-го трійчастого листка. Норма її висіву становила 500 тис./га. Після сівби проводилося коткування посівів. Із добрив вносилася лише органіка ― восени розкидачем внесли на поле 6 т/га курячого посліду.

Зайшовши на поле, Зигмунд Лампка відразу ж демонструє нам на прикладі однієї рослини, як у ґрунті завдяки використанню інокулянтів працюють процеси бактеризації, що роблять доступним фосфор.

Техкарта соя

«Рослина працює для нас», ― каже аграрій, а наш експерт Олег Кузченко зауважує, що він рекомендує застосовувати інокулянти комплексної дії, які посилюють ефекти препаратів Океан Інвесту. Таким, наприклад, є Родоніт ― інокулянт, що має властивості стимулятора, імуномодулятора й біофунгіцида.

«Чому ми так любимо сою? Вона майже не потребує ніякого додаткового живлення, ніякого азоту. Мають бути лише калій та фосфор», ― розповідає Зигмунд Лампка.

Завдяки багаторічному досвіду вирощування цієї культури він може сміливо стверджувати ― соя не любить, якщо її сіють у дощову холодну погоду. Тому аграрій намагається щороку вибирати максимально сприятливу погодні умови, «коли так тепло, що вже у футболці можна ходити». Олег Кузченко стверджує, що орієнтуючись на погодні умови, потрібно обирати і ґрунтову схему.

«Якщо рік посушливий, то потрібно вибирати і певну післясходову схему. У Океан Інвесту є, наприклад, для цього такий препарат, як БОБ БТ. Післясходова схема добре показує себе у посушливі роки. Вона може використовуватись також, якщо погано спрацювала ґрунтова схема і є бур’яни, тоді доцільно застосовувати так звану страхову схему з використанням цього препарату», ― розповідає Олег Кузченко.

Зигмунд Лампка додає, що в цьому випадку потрібно врахувати два важливі моменти:

  • не пошкодити насіння;

  • не пошкодити рослину.

Адже соя дуже чутлива. Тому препарат має бути «м’який», щоб не пригнічувати її.

«Зачистити поле можна ідеально, але є велика ймовірність того, що при цьому буде пригнічена основна рослина, заради вирощування якої це все робиться», ― ділиться спостереженнями аграрій.

Зигмунд Лампка сподівається, що цьогорічний врожай ячменю, пшениці та сої буде не менш щедрим, ніж у минулі роки. Це залежить як від погоди, так і від роботи препаратів, які ще будуть використовуватися на посівах. Як вони спрацюють, ми прослідкуємо та оцінимо під час наступного відвідування господарства у ході проекту АгроПолігон.

До наступного Агрополігону!

® Людмила Лутицька, Kurkul.com, 2017

Думка редакції Kurkul.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми