АгроЕкспедиція Переробка 2018: Агрофірма Поле

АгроЕкспедиція Переробка 2018: Агрофірма Поле

АгроЕкспедиція «Переробка 2018» 15 листопада 2018 421 0

У дебютній АгроЕкспедиціі Переробка нам хотілося, звичайно ж, осягнути неосяжне, побувати скрізь і за змогою розповісти про все. Але доводиться вибирати головне. З урахуванням «зелених» трендів у світі, наша команда не могла обійти тему переробки органічної продукції. І хоча черкаська «Агрофірма «Поле» має статус «органічної компанії», проте землеробством і вирощуванням сільгосппродукції не займається. Її основний профіль — переробка органічних зернових культур і експорт в інші країни. А це вже наш профіль.

У гості до компанії ми вирушили, заручившись підтримкою наших партнерів із Credit Agricole Bank та «Бюлер».

Історія підприємства

«Агрофірма «Поле» була заснована підприємцем Іваном Томенком у 2007 році. На початку діяльності компанія займалася виробництвом і продажем великого спектру органічних і традиційних культур, які, крім внутрішнього ринку, були орієнтовані і на експорт. Згодом чітко визначився вектор розвитку підприємства — органічне просо.

«Зайнявшись саме органічним просом, ми опинилися в потрібний час в потрібному місці. І завдяки цьому компанія отримала бурхливий розвиток, почали з'являтися оборотні кошти, що дало можливість вкладати їх в обладнання і купувати майданчики для нарощування виробничих потужностей», — розповідає заступник директора з технічних питань Анатолій Передерко.

Анатолій Передерко, заступник директора з технічних питань підприємства «Агрофірма «Поле»

Зараз компанія має 2 виробництва, де переробляється просо на органічне пшоно, а також елеватор зі складом зберігання і лінією фасування. Але про це трохи пізніше.

Органічне просо

Виробнича потужність

Сьогодні «Агрофірма «Поле» має потужності, які здатні переробляти близько 10 тис.т сировини на рік, тобто більше 800 т на місяць. Як каже Анатолій Передерко, їх виробництво є чи не найпотужнішим в Європі серед експортерів, з урахуванням орієнтації на просо.

Виробничі потужності компанії знаходяться у трьох точках Черкас. У першій, яка і завершує процес переробки, знаходиться пункт прийому сировини, лабораторія, елеватор, цех фасування готової продукції та відправки на продаж.

«Основне завдання пункту прийому — прийняти і перевірити сировину, яке буде йти на виробництво. Перевіряються всі документи, які є в наявності, відбираються зразки, віддаються до лабораторії. Там перевіряють сировину на наявність домішок, забруднень, які не були зазначені в контракті. Якщо все нормально, то далі машину відправляємо на елеватор», — розповідає головний технолог Андрій Ляш.

Лабораторія, вона ж відділ якості, працює для забезпечення випуску безпечної якісної продукції. Тут організовують контроль технологічної лінії, вхідний контроль сировини та контроль готової продукції.

«Вхідну сировину ми досліджуємо на наявність сміттєвої домішки, вологості, вмісту глютену. Перевіряємо все, що вимагають від нас наші клієнти. Це показники, які гарантують безпеку кінцевої продукції. Ми також перевіряємо сировину в державних лабораторіях, але більшість наших закордонних клієнтів хочуть, щоб дослідження були проведені в Європі», — пояснює заступник начальника відділу якості Неля Мовчан.

Лабораторія підприємства «Агрофірма «Поле» має сертифікат стандарту FSSC 22000. Ця схема сертифікації систем управління безпечністю харчової продукції передбачає проведення щорічного аудиту систем менеджменту харчової безпеки і є свого роду «пропускним квитком», який відкриває постачальнику двері великих міжнародних торгових мереж. Після перевірки зерна у відділі якості підприємства, зразки відправляються в європейські лабораторії, які досліджують їх для підтвердження органічного статусу. Зокрема, це німецькі лабораторії GALAB Laboratories, Qualis LAB, Eurofins.

Сертифікат стандарту FSSC 22000

«Мінімальний термін очікування результатів з лабораторій в ЄС — 2 тижні. Ми чекаємо, поки прийдуть всі дані, як від лабораторії, так і від клієнта, щоб все узгодити, запевнити, підписати документи. Але буває, що доводиться чекати і місяць. Буває, що виявили гліфосат, пестициди, тоді потрібно все перевірити ще раз в іншій лабораторії. Якщо все нормально, то клієнт забирає пшоно, якщо ні — то повертаємо назад і з'ясовуємо, чому так вийшло», — каже Андрій Ляш.

Якщо в лабораторії виявили смітну домішку, то просо додатково очищається на елеваторі компанії.

Далі зерно потрапляє на виробництво, де відбувається глибоке очищення від пилу і потім — калібрування пшона. Після цього продукція знову повертається на склад, де виконується розфасовка і відправка на експорт.

Територія «Агрофірми «Поле»

Сировина

Як і у амарантового заводу з попереднього дня нашої АгроЕкспедиціі, у «Агрофірми «Поле» існує проблема з поставками сировини. За словами Анатолія Передерко, просо — це не та культура, яка цікавить українських фермерів. У Черкаській області вони вважають за краще сіяти кукурудзу і соняшник за інтенсивною технологією із застосуванням пестицидів, яка спрямована на отримання високої врожайності і прибутку.

Основним регіоном, який постачає підприємство сировиною, є південь України — Одеська область.

«Там клімат більш підходить для вирощування проса, яке дуже любить сонце. З одеськими аграріями вже дуже багато укладено договорів, тому що там високі показники врожайності і якості зерна», — каже Андрій Ляш.

Устаткування

За словами Анатолія Передерка, обладнання з переробки проса на підприємстві не дуже нове. Але особливого резону його модернізувати немає,  оскільки технологія не сильно змінюється. Тому в цеху з переробки проса стоять і старі вітчизняні станки, і обладнання швейцарського виробника Bühler. Перед тим, як очищене зерно потрапить в мішки, воно проходить через металодетектор, встановлений на верстаті. Він здатний виявити маленькі частинки металу, які могли потрапити в сировину під час очищення. Такий же металодетектор стоїть і на лінії пакування готової продукції після оптичної сортувальної машини Bühler Sortex.

Оптичний сортувальник Bühler

«Є традиційний консервативний процес переробки злакових, вдосконалити в ньому щось практично неможливо. Тому ми модернізуємо своє обладнання на стадії контролю якості. Це оптичні сортувальники Bühler для відбраковування небажаних домішок з якими класична механічна очистка «впоратись» не може, металодетектори і плануємо купити ще рентген-апарат для більш детального контролю на наявність якихось часточок у пшоні», — каже Анатолій Передерко про можливість модернізації обладнання.

Продукція та реалізація

Основною продукцією підприємства «Агрофірма «Поле» є органічне пшоно, яке отримують шляхом переробки органічного проса. Після цього воно йде на експорт, де клієнт займається вже більш глибокою переробкою.

«Для Заходу ми, по суті, як сировинний придаток. Тобто, проводимо обробку першої стадії. Так, наше пшоно можна їсти, але для європейських країн це все одно напівфабрикат. Зараз нам годилось би ще освоїти технологію стабілізації борошна, яке можна робити з пшона. Річ у тім, що, якщо ми будемо зараз у себе виробляти це борошно, то не зможемо його експортувати. Термін його зберігання після переробки становить буквально 24 години, після чого воно окислюється і втрачає корисні властивості», — розповідає заступник директора з технічних питань.

Крім того, що «польове» пшоно закуповує і переробляє така компанія, як HiPP (відомий виробник дитячого харчування) і ще ряд європейських компаній, «Поле» ще має філії в Польщі та Чехії. В ЄС ці фірми називаються «Органічне поле», теж переробляють просо і реалізують продукцію у своїх країнах.

Основними ж трейдерами українського органічного пшона Анатолій Передерко називає нідерландськіфірми:

«Так історично склалося, що вся «павутина» розходиться з Голландії — центру торгівлі і мореплавства. Ми недавно проводили дослідження і виявилося, що автомобіль у Німеччину зафрахтувати дорожче, ніж у більш віддалені Нідерланди.

Потужності зберігання

За 11 років роботи компанія встигла обладнати потужності зберігання як готової продукції, так і непереробленого проса. Елеватор потужністю одночасного зберігання 4,5 тис. т призначений тільки для зберігання сировини, а не для її сушіння. Як каже Андрій Ляш, сушити сировину компанії невигідно.

«Якщо якийсь автомобіль із сировиною не приїхав вчасно, у нас завжди є запас. Ми не можемо зупинити виробництво. А завдяки запасам на елеваторі у нас не буде простою у виробництві. Беремо запаси, а на їх місце привозимо нову сировину», — ділиться нюансами своєї роботи головний технолог.

У складських приміщеннях зберігається вже готова продукція.

Сам склад ділиться на дві частини — тимчасову і термальну. У термальному складі постійно підтримується температура не вище 12°C.

«Коли з проса зриває оболонку і виходить пшоно, то воно відразу контактує з повітрям. У результаті термін його зберігання зменшується до 9-ти місяців. Влітку, коли високі температури, термін зберігання може знизитися до 6-ти місяців. Тому ми зробили холодний склад з відповідним температурним режимом, щоб забезпечити максимально тривалий термін зберігання. Щоб пшоно не ставало гірким і не втрачало колір», — розповідає Андрій Ляш.

Учасники АгроЕкспедиції Переробка 2018

Тимчасовий склад використовується в основному, коли температура на вулиці дозволяє зберігати пшоно не на термальному складі. За словами головного технолога, обидва склади можуть вмістити 2 тис. т готової продукції і вони постійно завантажені.

«Проблема не в тому, що ми його «забиваємо», а в тому, що ми маємо квотні періоди вивезення. Тому робимо так, щоб у цей період по максимуму розвантажити склад. Це економічно вигідніше, і так ми несемо менше витрат», — пояснює фахівець.

Команда

Персонал компанії налічує близько 100 співробітників. За словами Анатолія Передерко, співробітників керівної ланки більше, ніж технологічної. І це не результат максимальної автоматизації виробництва. Зараз для підприємства кадровий перекіс є проблемою, тому що потрібні нові працівники в цеху. У майбутньому планується провести реструктуризацію компанії, щоб збалансувати персонал.

Проблеми і перспективи

Головною проблемою не тільки компанії, а й усієї країни, є відсутність потужної лабораторії, якій би довіряли західні партнери. Поки що такі є в Румунії та Італії, з найбільш бюджетними прайсами на послуги. Відправлення зразків за кордон і очікування результатів — це не тільки великі витрати часу, але і фінансів. Які в підсумку закладаються у ціну товару для кінцевого споживача.

Ну і, звичайно, куди ж без молі на складах! Якщо в термальному складі вона не живе завдяки низькій температурі, то на тимчасовому складі їй є де розгулятися. В органічному виробництві не можна застосовувати хімічні засоби захисту, тому вдаються до допомоги інсектицидних ламп, які приманюють міль. Потрапляючи в електростатичне поле, шкідник гине.

Інсектицидна лампа

Великі перспективи галузі Анатолій Передерко бачить у просуванні ідеології органічного землеробства, яке сильно залежить від тваринництва, а точніше — від наявності органічних добрив.

«Тваринництво у нас зараз у занепаді. Наприклад, фермеру потрібно чимось підживити землю, але органічних добрив немає. У підсумку йому доводиться йти і підживаляти поля хімією, яка вбиває всю мікрофлору», — каже фахівець.

Але все ж, Анатолій Передерко налаштований на оптимістичний лад. Він упевнений, що українські аграрії знову повернуться до витоків — органічного землеробства.

Читати по темі: Органік стандарт: як сертифікувати своє господарство?

Хочеться, звичайно, щоб передбачення нашого співрозмовника втілилися у життя, а рослинництво і тваринництво почали розвиватися разом. На цій оптимістичній ноті ми прощаємося з підприємством «Агрофірма «Поле», бажаємо йому успіхів на органічній ниві і рухаємося далі. Наш шлях лежить до Чернігівської області, сподіваємося сніг не стане перешкодою на нашому шляху.

Подарунки на згадку від Kurkul.com

І наостанок: Do not panic be organic!

Виконано за допомогою Disqus