Володимир Коломієць: сорго може скласти конкуренцію кукурудзі

360
0
Володимир Коломієць, заступник генерального директора науково-виробничого товариства «УКРСОРГО»
Володимир Коломієць, заступник генерального директора науково-виробничого товариства «УКРСОРГО»

Сорго — прямий конкурент кукурудзи та високорентабельна культура. Окрім цього має корисні властивості, але росте переважно на півдні України, тому ризикувати і засівати ним свої площі дрібні аграрії не поспішають. На відміну від агрохолдингів, які займаються вирощуванням сорго набагато активніше. Експерти ж зазначають, що саме ця культура гарантує стійкість зернового ринку України. Про те, чи варто українським фермерам віддавати більше площ під сорго, як досягти високих урожаїв та які продукти переробки можна отримати, вирощуючи цю культуру під час виставки «ІнтерАГРО 2016» Kurkul.com розповів заступник генерального директора науково-виробничого товариства «УКРСОРГО» Володимир Коломієць.

Kurkul.com: Пане Володимире, що привезли цього року на виставку?

Володимир Коломієць: На «ІнтерАГРО» ми представляємо свою продукцію регулярно — кожного року. Науково-виробниче товариством «УКРСОРГО» займається цією культурою в усіх її проявах. Сьогодні ми пропонуємо аграріям свої послуги у вигляді технологічного супроводу. Займаємося і зерновим, і цукровим сорго, а також силосним кормовим, яке іде на відгодівлю тварин. Сорго — доволі універсальтна культура. З нього можна робити біогаз, хоча для цього треба мати серйозні промислові установки. Можна засівати поля, косити, ферментувати, після чого шляхом бродіння, за участю мікробактерій отримувати газ, який горить. Так само із сорго можна виробляти біоетанол, який зараз вже достатньо широко додається у бензин, зменшуючи тим самим його шкідливі викиди. Також сорго дуже широко застосовується як корм для тварин і має високі поживні характеристики.

Kurkul.com: Наскільки великі площі під сорго в Україні і де його здебільшого вирощують?

Володимир Коломієць: Сорго в Україні відоме достатньо давно, принаймні останні 100 років, але переважно у південних областях, бо ця культура надзвичайно посухостійка. Там, де вже нічого не росте, сорго може вистояти і давати врожай. Можливо, не дуже високий, але він забезпечить потреби і людей, і тварин. Жартома кажучи, там, де вже не росте сорго, можуть рости тільки кактуси (сміється). Але завдяки сучасній селекції та генетиці вже створені гібриди сорго, які можуть висіватися не тільки в степовій, а й в лісостеповій зоні. Це має свої переваги, тому що в лісостеповій зоні з дощами та снігом випадає набагато більше вологи, тому там сорго може давати високі врожаї на рівні кукурудзи — 10 т/га зерна. На нашу думку, сорго для України є надзвичайно необхідною культурою, котра гарантує стійкість зернового ринку України. Якщо ж говорити детальніше, то площі під сорго постійно змінюються. Найбільший показник був у 2007 році — 270 тис. га. Але потім відбувся певний спад. Цього року сорго посіяли на території у 90 тис. га, переважно на півдні, але нашими зусиллями ми його розповсюджуємо і в лісостеповій зоні — це Полтавська область, північ Харківської, Сумської, південь Чернігівської області, в Черкаській, Київській та Вінницькій областях.

Kurkul.com: А до ґрунтів сорго дуже вибагливе?

Володимир Коломієць: До ґрунтів сорго на диво невибагливе. Може рости досить продуктивно як на піщаних ґрунтах, так і на глинистих та засолених. Єдине, що впливає на нього — кислотність ґрунту.

Kurkul.com: Тобто потрібно розкислювати?

Володимир Коломієць: Або розкислювати ґрунти шляхом внесення вапна, або просто не сіяти сорго на кислих ґрунтах.

Kurkul.com: А як монокультуру сорго можна сіяти?

Володимир Коломієць: Сорго як монокультуру можна висівати в тих же межах, як і будь-яку іншу сільгоспкультуру, тобто 2-3 роки — це без зниження врожаю і без надмірного накопичення шкідників та хвороб. А попередник для сорго, в принципі, неважливий. Воно може висіватися після будь-якого попередника, навіть таких досить важких, як соняшник, який підходить не для кожної культури.

Kurkul.com: Сорго — гарний попередник?

Володимир Коломієць: Цілком прийнятний, але переважно для ярих культур, тому що його збирають досить пізно, протягом вересня, і ґрунт не завжди можна встигнути підготувати. А от на півдні України, де час на підготовку ґрунту є, не вистачає вологи.

Kurkul.com: Є якісь особливі шкідники цієї культури?

Володимир Коломієць: Для сорго специфічних шкідників немає. Дуже дошкуляють кукурудзяні шкідники: бавовняна та кукурудзяна совки, кукурудзяний метелик, різного виду жужелиці та інші ґрунтові шкідники, які або в ґрунті паростки вражають, або з’їдають сходи на поверхні ґрунту. Але зерно, яке пропонує виробник, зазвичай захищене інсектицидами і фунгіцидами, а також антидотом до негативної дії гербіциду.

Kurkul.com: Хто найчастіше купує сорго? Великі холдинги чи дрібні фермери?

Володимир Коломієць: Дрібні фермери не настільки фінансово стабільні, тому вони шукають рослини, які могли б гарантувати стабільність їхньому господарству. До того ж дрібні фермери мають менші економічні можливості, тому ми розробляємо спеціальні технології для вирощування сорго, які б спростили роботу аграріїв. Оскільки зернове сорго має різні гібриди (швидко-, середньо-, пізньостиглі), ми підбираємо їх залежно від кліматичної зони. Консультуємо наших клієнтів, розповідаємо якою має бути схема посіву, густота, дози добрив, обробіток ґрунту тощо. І таким чином фермер, один раз виростивши і отримавши добрий урожай, захоче продовжувати. А коли він у дистриб’ютора просто купує насіння і вирощує його так, як сам вважає за потрібне, то бувають невдалі експерименти, після яких він думає «краще я буду сіяти давно знайому пшеницю».

Kurkul.com: Ви і насінництвом займаєтесь чи лише технологією?

Володимир Коломієць: Насінництво сорго — досить специфічна річ, як і насінництво інших культур в цілому. Сорго в Україні має свою селекцію, є українські наукові заклади, але українське зерно, на жаль, відстає у показниках якості зерна від гібридів іноземної селекції. Справа в тому, що наше НВТ займається поки що такою малорозвиненою в Україні діяльністю, як створення інтелектуальної власності. Тут ми стикаємося з серйозними проблемами, адже всі вважають, що інформацію можна знайти в науково-виробничих виданнях. Так, їх зараз дуже багато і вони дійсно якісні, є інформація в інтернеті, підручниках. Але інколи, начитавшись порад, аграрії роблять купу помилок, не отримують урожаю і лише тоді шукають причини. Ми ж пропонуємо разом з посівним насінням і технології, які забезпечать правильне і високорентабельне вирощування сорго. Ми користуємося американськими гібридами, це складні багатолінійні гібриди, але вони дають надзвичайно стійкі по роках врожаї, з високим рівнем якості і високою технологічністю, тобто придатністю до механізації вирощування. Дистрибуцією ми займаємося буквально кілька місяців навесні, але основний наш «коник» — це розробка технологій.

Kurkul.com: Тобто, ви продаєте технології для вирощування сорго?

Володимир Коломієць: Так. Тим господарствам, які у нас купують посівне насіння, ми пропонуємо технологію для його гарантованого вирощування, для отримання високого врожаю.

Kurkul.com: Дорожче чи дешевше вирощувати сорго, порівняно з іншими культурами?

Володимир Коломієць: Знаєте, ми не хочемо ставити альтернативою до сорго якусь культуру, але порівнювати доводиться. І дійсно, кукурудза є основним конкурентом для сорго. Адже вона вже широко відома, є відпрацьовані технології її вирощування та і дає кукурудза найбільший урожай зерна. Але витрати на вирощування кукурудзи на 20-25% вищі, ніж на вирощування сорго. Так, зернове сорго має частину врожаю, яка є непродуктивною, тобто це стебло та листя, але його удвічі менше, ніж у кукурудзи. У сорго 60% від ваги наземної маси становить зерно, а 40% листя і стебло. Тоді як у кукурудзи зерно складає 45%, буває що і 50%, але решту, 50-55% становить непродуктивна частина, яка або заорюється в ґрунт, або збирається для годівлі тварин.

Kurkul.com: А як рентабельніше використовувати ці непродуктивні рештки?

Володимир Коломієць: Це залежить від форм сорго. Наприклад, використання на силос чи на сіно, або ж на годівлю тварин решток зернового сорго здебільшого нерентабельно. Набагато легше і, мабуть, корисніше його передискувати, подрібнити мульчувачами і заорати, задискувати в ґрунт для повернення хоч якоїсь частини органічної маси для підтримання родючості.

Kurkul.com: А як щодо силосного сорго?

Володимир Коломієць: Є силосне сорго, яке дає дуже високі врожаї. В лісостеповій зоні при опадах 450-500 мм силосне сорго дає до 100 т силосної маси. Воно містить до 20% цукру, з якого можна робити концентрат шляхом випарювання. Він так і називається «сорговий мед» або «сорговий сироп». А можна силосувати і згодовувати великій рогатій худобі, хоча такий силос треба балансувати протеїнами, білками, жирами, щоб тварини отримували збалансовану їжу, бо сорго є більш вуглеводним кормом.

Kurkul.com: Взагалі який тип сорго найбільш популярний в Україні — зерновий, силосний, олійний?

Володимир Коломієць: Поки що, безумовно, це зернове сорго. Бо тваринництво знаходиться у певному занепаді. Але сорго може споживатись і людиною, притому що його зерно є дуже дієтичним, так само, як і вироби з нього, адже в зерні сорго відсутній глютен. Це специфічний білок, який не всі люди мають змогу перетравлювати.

Kurkul.com: Може саме це надасть сорго популярності, адже безглютенове харчування зараз «у тренді»?

Володимир Коломієць: Одна справа мода, але ж це дійсно здорове харчування. До того ж є достатньо велика група людей, яка просто потребує цього, для них це є життєвою необхідністю. Тому ми пробували робити з сорго пробні партії цільних круп, перлової крупи, борошна. Пробували випікати хліб. Цілком прийнятно і смачно, ну і плюс здорова їжа.

Kurkul.com: Українське сорго йде на експорт чи більше продається на внутрішній ринок? Які шляхи збуту?

Володимир Коломієць: Шляхи збуту є серйозною проблемою, яку наше товариство намагається вирішувати методом посередництва між виробниками зерна і його покупцями. Одним із найбільших покупців сорго є компанія «Нібулон». Вона його скуповує промисловими партіями. Але, на нашу думку, більш цікавим є розвиток внутрішнього ринку. Це можна зробити шляхом включення сорго в комбікорми для годівлі свиней, корів, овець, кроликів, риби, птахів. До речі, в зерні сорго є речовина, яка стимулює підвищення яйценосності курей 15-20%, це встановлено науковцями, птахівниками і є беззаперечною істиною. Ми співпрацюємо з науковими установами, зокрема, замовили розробку рецепту комбікорму для ВРХ та свиней в Інституті тваринництва НААН України. Також працюємо з Інститутом рибного господарства, які так само розробляють комбікорм для риби і сподіваємося, що коли виробники сприймуть це, то матимуть великий зиск.

Kurkul.com: У вас є власні землі, на яких ви випробовуєте свої технології?

Володимир Коломієць: Здебільшого ми працюємо на тих землях, які належать фермерам та агрохолдингам. Але у нас є і власні ділянки в Білоцерківському районі під Києвом, де ми проводимо свої наукові дослідження.

Kurkul.com: Для багатьох гібридів вже розробили технологію?

Володимир Коломієць: Ми не прив’язані конкретно до якихось гібридів або до фірм, які займаються насінництвом. На ринку України присутні не менше 10 фірм, котрі представляють свої гібриди, але ми розробляємо технологію високорентабельного вирощування практично для будь-якого гібриду.

Kurkul.com: Які у вас прогнози для ринку сорго в Україні? Будуть зростати площі чи навпаки?

Володимир Коломієць: Ми переконані, що сорго в Україні буде поширюватися, цьому є ряд економічних, а ще більше природних підстав. Економічні підстави полягають в тому, що у рентабельності сорго немає рівних. По-друге, що спекотні умови протягом літа, які ми спостерігаємо протягом останніх 10 років на території всієї України, знижують врожайність інших традиційних для України культур. Сорго в цьому плані виглядає набагато виграшніше, дає сталі і високі врожаї. До того ж замінивши кукурудзу в комбікормах на зерно сорго виникає можливість збільшити експорт кукурудзи, вивільнивши не менше 20 млн т для її експортних поставок.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

Андрій Губін, Вікторія Сумченко, Kurkul.com

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми