У поточному сезоні, окрім всіх викликів, які випали на долю аграріїв додасться ще один — зберігання зерна. Чимало елеваторів та зерносховищ зруйновано, деякі зараз в окупації, ще частина заповнена минулорічним врожаєм, який не вдалось експортувати. Відтак за підрахунками експертів, наприкінці жнив в Україні від 16 до 20 млн т зерна не буде де зберігати. Чи є вихід з ситуації? Побудову нових складів та елеваторів можна відкинути одразу, бо це справа не одного тижня. Тому слід думати швидко і шукати альтернативу. Зокрема, тут найбільш реальними є 3 варіанти: модульні сховища, зернові рукави та ангарні сховища. У сьогоднішній статті мова піде саме про перший вид зернозберігання. Про всі плюси модульних зерносховищ розповів керівник Спілки «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час засідання регіонального форуму UAFATA.
Технологія модульних зерносховищ прийшла в Україну з Канади, США та Австралії. Аграрії цих країн вже давно використовують ці конструкції. В Україні є також кілька компаній, які мають досвід роботи з таким видом зберігання, як от ІМК чи МХП.
Зі слів Родіона Рибчинського, модульні зерносховища є досить надійними та в порівнянні з іншими видами конструкцій недорогими. Їх реально встановити протягом 2-3 днів. Для тривалого зберігання в модулі додатково розміщують обладнання для аерації. Тобто на одне таке зерносховище може бути 1, 2 або 3 вентилятори. Вони «витягують» повітря з сховища та створюють негативний тиск у зерновій масі, що дозволяє видалити вологу та підсушити зерно.
«Повітря, що надходить у зерносховище через перфоровані бічні стінки, проходить крізь зернову масу, потрапляє в повітряні канали (труби), розміщені всередині зерносховища під шаром зерна, і виводиться назовні витяжними вентиляторами. Ці стінки є збірними, а їх висота залежить від об’ємів зберігання. Зверху зерно накривають спеціальним тентом», — пояснив він.
Крім цього, негативний тиск у зерносховищі відіграє ще одну важливу роль: притягує тент до поверхні зерна, відповідно, утримує його від зносу сильним вітром.
Модульні зерносховища мають свої переваги. Серед них:
Читайте також: Жнива озимих культур: прогнози, врожайність та прибутки фермерів
Втім, кожне обладнання має й свої недоліки. Відтак Родіон Рибчинський виділив наступні: відсутність систем термоконтролю зерна, що зберігається та зношення поліуретанового тентового покриття через 3-5 років.
«Зрозуміло, що в такі сховища зерно краще завантажувати не сире, а нормальної вологості — 14-14,5%, щоб підтримувати методом аерації цей показник», — застеріг фахівець.
Модульні зерносховища можуть бути споруджені у двох варіантах — круглі й овальні. Перші призначені для великих об’ємів. Наприклад, в Австралії їх використовують для закладання до 100 тис. т. зерна.
«Особливість круглого модульного сховища полягає в тому, що завантаження відбувається за допомогою центральної колонки. Часто їх встановлюють власники елеваторів, біля діючих споруд, як додатковий модуль, коли зерна поступило більше, ніж розраховували. В такому випадку можна швидко поставити таке модульне сховище і пустити галерею для завантаження», — розповів Родіон Рибчинський.
Щодо термінів експлуатації, то бокові стінки такого модулю «живуть» 10-20 років, поки їх не «вб’є» ерозія. Тент, яким покривається зерно, в середньому використовується 3-5 роки.
«Ще одна особливість, це основа такого виду зерносховищ. Вона може бути забетонована або просто втрамбована рівна поверхня, на яку не находять підземні води. Тобто головне, щоб не було доступу вологи, яка буде негативно впливати на зберігання зерна», — додав фахівець.
Овальні модульні сховища — це простіший варіант зерносховищ, який найчастіше використовується в фермерських господарствах. Тут може зберігатись від 1 до 5 тис. т зерна. Як розповів голова спілки «Борошномели України», таке сховище нагадує хокейну коробку. Основа — втрамбована земля. Зерно туди насипають стандартним зернонавантажувачем, а тент натягують вручну.
«Якщо у круглому модулі є спеціальна установка, яка цей тент натягує, то тут можна вручну його відкрити і закрити. Цей вид легкий у експлуатації, техніка для розвантаження і завантаження досить універсальна. Це можуть бути зернометателі, вакуум, зерноперевантажувач або ленточний перевантажувач», — підмітив він.
Як розповів Родіон Рибчинський, на сьогодні є 4 потужних виробники таких зерносховищ: AGI — це канадський виробник, а CHIEF, GSI і SCAFCO створені американцями. Ці компанії пропонують не найдешевшу продукцію, але якісну.
«Для прикладу зерносховища на 3 тис. т зерна коштувало $78 597, а на 5 тис. т — $111 927. Йдеться про модулі канадського виробництва. У вартість також входять вентилятори, тент та бокові стінки. Додатково слід врахувати доставку морем до Польщі, і з неї автотранспортом в Україну», — повідомив фахівець.
Питомі витрати на 1 т зберігання зерна для модульних зерносховищ оцінюється від $41 до $50 в залежності від типорозміру і з урахуванням вартості для завантаження.
«Знову ж таки негативний аспект, що ці модульні зерносховища виробляються в Північній Америці. Ну і слід врахувати, що для такого типу зберігання потрібна електроенергія для функціонування системи вентилювання», — додав він.
Підсумовуючи, можна сказати, що справді, модульні зерносховища, це один зі швидких варіантів розв'язання проблеми нестачі елеваторів. Їх легко встановлювати та використовувати. Родіон Рибчинський навіть зазначив, що проблеми з логістикою та термінами поставки відступні. Зокрема, доставка з Канади до Польщі займає всього 10-14 днів. Ще до тижня і вантаж в Україні. Але тут виникає наступне питання: чи за сьогоднішньої ціни на зерно, яку пропонують трейдери, така інвестиція буде вигідною звичайному фермеру. І спойлер тут очевидний.
© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.