Реклама
Скільки меду втратить Україну через війну, та як бджолярам шукати додаткове джерело доходу

Скільки меду втратить Україна через війну, та як бджолярам шукати додаткове джерело доходу

26 квітня 2022 4316 0

Україна — медова країна, ця думка навіть не викликає сумніву. Ми входимо в п’ятірку світових експортерів цього продукту. Та чи може війна внести корективи в цю статистику? 

Частина територій знаходиться зараз під постійними обстрілами, десь ведуться активні бойові дії, десь, на жаль, окупація… Навіть при великому бажанні частина пасічників, не можуть займатись своєю справою. У тім бджолярі не покидають надії на швидку перемогу, та вже розпочали першу підготовку до сезону. Kurkul.com вирішив реально поглянути на стан справ медової галузі в умовах війни: чи можна розраховувати на прибутки у галузі. А розібратись нам допоміг фахівець з агроефективності, пасічник Мирон Пундор.

Скільки меду може втратити Україна через війну?

Відповідно до даних ФАО ООН, Україна виробляє 66-73 тис. т меду кожного року. У країні працює близько 400 тис. пасічників, а виробничий фонд складає понад 3,7 млн бджолосімей. Сюди слід додати ще 30% бджолярів, які є незареєстрованими. Тому реальний обсяг виробництва знаходиться в межах 100-110 тис. т на рік. 

Щодо кількості, то видання Kurkul.com минулого року згрупувало дані Держпродспоживслужби і розробило інтерактивну карту пасік. Так, за даними відомства в Україні офіційно зареєстровано 32,5 тис. племінних пасік. Якщо взяти в регіональному вимірі, то областями-лідерами за цим показником стали Кіровоградщина (2550), Запоріжжя (2307) та Вінниччина (2148). Як видно з карти, найбільші осередки бджільництва розташовані в Центрі країни.

Дивитись за темою: Карта племінних пасік України

З початком війни й приходом російських військ Україна втратила доступ до частини територій. Тому через активні бойові дії, обстріли, окупаційний тиск та проблеми з логістикою поки не зможуть працювати пасічники Херсонщини та Луганщини, а також більшої частини Запорізької, Донецької та Харківської областей. Якщо врахувати тільки ці регіони, то Україна мінімально втратить медовий врожай з 20% офіційно зареєстрованих пасік.

До цього переліку також слід додати тих пасічників, які не мають змоги розпочати сезон на раніше окупованих територіях Київщини, Чернігівщини чи Сумщини. Тому Мирон Пундор наголошує, що сезон 2022 буде не простим.

«За моїми оцінками, враховуючи цьогорічні погодні умови, відхід бджолосімей в середньому по Україні становитиме 15-20%. В потрібний момент, пасічники просто не могли потрапити на свої господарства. До прикладу заїхали окупанти. А  якраз весняний огляд потрібен чи ревізія, десь підготувати — десь вивезти з зимівника. А в тебе елементарно не має доступу. Знайомий бджоляр розповідає, що знаходився буквально 50 км від пасіки, де його чекали 300 бджолосімей. А не міг туди потрапити, бо там орки, можуть розстріляти», — розповідає агрофахівець.

Читати за темою: Кому смакує мед з України — огляд експортних можливостей

Відхід бджолосімей в середньому по Україні становитиме 15-20%

Він зауважує, що також є ризики, що окупанти залишили після себе безліч «сюрпризів» у вигляді замінованих предметів, розтяжок, снарядів. Тому це ускладнює процес повернення і роботи бджолярів.

«Інша проблема — це коли в районі господарств йдуть бої чи попала ракета, чи просто великий ризик мінування. І такі пасіки є по всьому периметру починаючи від Житомирської та Київської обл., закінчуючи Сходом та Півднем. Загалом це 10 областей», — наголосив Мирон Пундор. 

Знавець дотримується думки, що відновлення цих пасік мало б бути пріоритетним напрямом для влади, оскільки мед — це експорт України, а торгівля — це додаткові кошти на відновлення держави. 

«Втрачені ресурси можна було б відновити за рахунок надлишку пакетів і маток, які будуть  в цьому сезоні. Насамперед тому, що росія вже не зможе в цьому році вільно купувати сотні тисяч пакетів чи маток, як вони це робили торік. Тому зараз важливе завдання протягом травня відновити втрачені пасіки на звільнених територіях», — підсумував він. 

Експорт меду

«Ситуація на ринку меду доволі позитивна. Попри труднощі Україна продовжує експортувати продукт. Тому великих втрат в цьому напрямку не очікуємо», — наголошує експерт.

І дійсно саме експорт завжди підіймав внутрішню ціну на мед. До того ж якщо в ситуації з зерном, галузі довелось шукати нові логістичні маршрути, то з медом — вже давно напрацьовані шляхи через західні кордони.  

Згадаємо, що за підсумками 2021 р. Україна поставила на зовнішні ринки понад 57 569 т натурального меду. 

Читати також: Обличчям до українського бджільництва – що обговорювали за круглим столом UBTA

Як бачимо, найбільшими імпортерами цього продукту стали країни ЄС, на які припадає понад 80% всього проданого меду. І тут звичайно боляче стоїть питання про квоти щодо безмитного експорту до ЄС. Згідно з торговельною угодою в рамках ПВЗВТ, Європейський союз встановлює норму експорту продукції з України, яка ввозиться з 0% мита. Відтак квота на мед, одна з тих, що найшвидше вичерпується. Проблемну ситуацію підтвердив й експерт. 

«За перші 10 днів 2019 р. було використано річну квоту на постачання меду до ЄС. Минулого року за 7 днів. Аналогічно і в цьому році, квоти були вичерпані 18 січня 2022», — зазначив він.

Читати ще: Кількість та розмір пасік в Україні за областями — інфографіка

Зауважимо, минулого року фактичний імпорт вітчизняного меду до ЄС перевищив встановлені квоти в 9 разів, в 2020 — в рекордних майже 14 р., у 2019 — майже 10 р., в 2018 — 7,5 р.

Тарифна квота не означає, що після її вичерпання не можна експортувати продукцію. При перевищенні обсягу застосовується ставка увізного мита ЄС — 17,3%. Крім того, наприклад восени 2017 р. було введено додаткову безмитну квоту на мед у розмірі 2500 т/рік терміном на 3 роки в рамках тимчасових додаткових торговельних преференцій ЄС для України. Зараз Україна напрацьовує механізм додаткових договорів з європейськими партнерами, зокрема й у сфері економіки. Тому чекаємо на додаткові позитивні для пасічників рішеннями. Наприклад вчора Велика Британія (не є членом ЄС) скасувала всі мита та обмеження на український експорт, в тому числі і меду, згідно з угодою про вільну торгівлю, яка мала повноцінно запрацювати для України з 2023 р.

Хоча, судячи зі статистики, ситуація з квотами не зупиняє бажання пасічників продавати мед на зовнішні ринки. Наші бджолярі готові продавати солодку продукцію навіть сплачуючи ввізне мито. Порівняємо, наприклад, цьогорічні обсяги експорту: в січні 2022 р. на зовнішні ринки було продано 6357 т меду на суму $18462 тис., коли минулого року цей показник становив 5348 т на суму $10530 тис. Тобто бачимо висхідну тенденцію в діапазоні навіть одного місяця.

Читати за темою: Богдан Клепач: Через пандемію COVID-19 мед продавався жвавіше, ніж зазвичай

Цінова політика

Наразі вартість меду в Україні не змінювалась ще з минулої весни, коли відбувся раптовий стрибок цін. Так зараз в роздріб за продукт просять від 150 до 200 грн/л в залежності від виду.

Читати також: Якщо мед роблять бджоли, то що роблять на заводі з виробництва меду?

Що стосується гуртових цін на мед, то вони в рази нижчі. Наразі опитані нами закупівельники приймають мед великими партіями від 300 кг за ціною 70-90 грн. Тому гравці ринку не поспішають реалізовувати його, а в очікуванні вищої вартості притримують або продають продукт на внутрішньому ринку.

«Зараз на гуртовому ринку спостерігається обмежена пропозиція меду натурального бджолиного. Оскільки, пасічники намагаються до останнього тримати ціну. У всіх не вистачає фінансів. Якби держава змогла допомогти, хоча б тим, хто постраждав від війни. Тому що бачимо дисонанс між одними пасічниками зі Сходу, Півночі та Півдня, які втратили свої сім’ї та бджолярами, яких зона військових дій не торкнулася», — наголосив Мирон Пундор.

На думку фахівця, очікується зниження цін на бджолопакети та матки, орієнтовно на 20-30%. А от ціни на мед суттєво не зміняться.

Український мед, як бренд: шукаємо додаткові джерела доходу

Звичайно, Україна зарекомендувала себе, як стабільний гравець на ринку натурального меду. Проте, як бачимо, звичайний пасічник в більшості не залишається від цього у виграші, оскільки гуртова ціна меду надзвичайно низька. Тому вважається джек-потом, якщо пощастить продати власний мед на внутрішньому ринку, де ціна значно вища. А якщо ні? Чи є інші варіанти, як додатково заробити.

Мирон Пундор бачить 2 варіанти: перший — перетворити український мед на національний бренд, а другий — виготовляти та продавати продукцію з доданою вартістю.

«Соняшниковий мед має високі оцінки багато де, і його у нас можна його зробити національним брендом. І, наприклад, можна продавати його в баночках по 200 мл. Сьогодні мед на поті коштує 60 грн/л. І ми могли б ту саму баночку продавати за €2, що збільшить дохід пасічника в 2-3 рази. Тут виграли б і переробники,  які б мали по 10 чи 20 центів на баночці. Всі б заробляли та інвестували в цілу галузь. Тим більше у всьому світі, на українське зараз мега тренд», — міркує він. 

Щодо продукції з доданою вартістю, то тут можна включати власну фантазію. Це можуть бути, як питний мед чи крем-мед, так і косметичні чи лікувальні засоби.

Читати ще: Рекордний експорт меду: як виглядає «солодкий ринок» в Україні

Український соняшниковий мед можна зробити національним брендом

«Я сьогодні спілкувався з Данилом Шапоком. Він десятиліттями виробляє мазі, які лікують від опіків 4 ступеню, за які не беруться навіть професійні лікарі. Ці мазі на основі воску і бджолопродукції. І таких космічних розробок в Україні є десятки. Але про це ніхто не знає. Чи в Броварах сьогодні знаходиться 120 т готового меду питного з витримкою в 2 роки. Його нікуди не продадуть, бо йде війна. А це мед який здобув золоті медалі на світових конкурсах. Тобто нам є куди розвиватись. І війна, популяризація всього українського може дати поштовх для розвитку медової галузі в Україні», — наголошує агрофахівець. 

Як медова галузь пришвидшує перемогу?

Ми скільки завгодно можемо жартувати про «спецзагони бджіл, які атакували окупантів», але мед зараз став одним з тих продуктів, які відповідають за продовольчу (так українці люблять ласувати медом) та економічну (враховуючи експорт, а з ним й ВВП) безпеку країни. Згадаймо також, скільки щоденно волонтери виготовляють на фронт енергетичних батончиків, основним складником яких є саме мед. Чи, наприклад, оголошення у пабліках по типу: «пасічники, хлопці на передовій та блокпостах хочуть солоденького». Всі звичайно волонтерять, і пасічники не виняток. Так за підрахунками Мирона Пундора, кожен пасічник може без особливих витрат, жертвувати 10% власної продукції чи доходу від неї.

Читати за темою: Весняні роботи на пасіці ― підготовка до ранніх та середніх медозборів

Все буде Україна!

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus
Реклама
Матеріали за темою