У 2023 р. собівартість вирощування всіх культур зросла через збільшення вартості паливно-мастильних матеріалів і падіння закупівельних цін на олійні. Про це у своєму дослідженні пише Мінагро. Однак за підсумками року саме олійні можна назвати найрентабельнішими для всіх аграріїв. Скільки вдалося заробити аграріям і на чому саме — розбираємось у матеріалі.

Олійні утримують площі посівів

У 2023 р. в Україні було засіяно: соняшником 5 млн га, соєю — 1,8 млн га, ріпаком —  рекордних 1,4 млн га. До речі, валовий збір ріпаку в Україні у 2023 році сягнув нового абсолютного рекорду — 4,1 млн т. Переважно зростання урожаю відбулось шляхом розширення площ.

За даними Мінагро, станом на 29 грудня 2023 р. збір олійних культур проведено на площі 8 224 тис. га, зокрема:

• соняшник обмолочено на площі 5 020,8 тис. га, намолочено 11 млн 980 тис. т насіння при врожайності 2,4 т/га;
• сою обмолочено на площі 1 805,6 тис. га, намолочено 4 млн 779 тис. т при врожайності 2,7 т/га.
• ріпак обмолочено на площі 1 396 тис. га, намолочено 4 млн 5 тис. т насіння при урожайності 2,9 т/га. Збір завершено в усіх регіонах.

Виробництво олійних культур у 2023 р. зросло на 18% до 20,7 млн т. Окрім сприятливих погодних умов, спрацювала і зміна структури посівних площ в Україні. 

Наявність розвиненої внутрішньої переробки, менша фізична врожайність олійних культур у порівнянні із зерновими, більша їх ціна та, відповідно, менша частка значних логістичних витрат при експорті роблять олійні більш привабливими для вирощування. Проте, обсяги виробництва залишаються на 10% меншими показника 2021 р. 

Собівартість виросла, ціна — падає

За словами експертки олійних ринків УкрАгроКонсалту Юлії Гаркавенко, раніше у фермерів не було питань з реалізацією олійної сировини, і аграрії дуже добре заробляли на її вирощуванні. Попит був як з боку переробників, так і з боку експортерів. Тепер же з продажами виникли проблеми через логістичні обмеження, це й спричинило суттєве падіння маржинальності виробництва олійних.

«Собівартість переробки виросла, ціна падає, маржі майже немає. Раніше у фермерів не було проблем де подіти вирощене — попит завжди був, і аграрію не потрібно було шукати по ринку, куди збути соняшник чи ріпак», — зауважує експертка.

Читайте також: Високі врожаї дали не маржу, а збиток, — досвід українських аграріїв

Однак, олійні культури все ж залишились прибутковими, і найбільш з них — озимий ріпак, який був проданий ще у 2022 році та не забрав додаткових коштів на зберігання, його EBITDA складає 676 $/га, ROWC 61%. На другому місці — соя, з EBITDA  225 $/га та ROWC 27%, а на третьому — соняшник з EBITDA 175 $/га, ROWC 20%. Про це йдеться в дослідження Agrohub BenchmarkingХоча останній за цінами сягнув 5-річного антирекорду. Падіння ціни на соняшник до 8 тис. грн/т  спричинене зниженням світової ціни на соняшникову олію та високою пропозицією в момент збирання врожаю. Подекуди закупівельні ціни стартували від 6,5 тис. грн/т. 

У 2023 році ціни на ріпак та сою змінились несуттєво, на 2% (517 $/т та 505 $/т) й 1% (433 $/т та 427 $/т) відповідно. 

ROWC, фактичний показник рентабельності оборотного капіталу вирощування культур склав 4%, в той час, як прогнозне значення на початку року становило 19%.

EBITDA (скор. від англ. Earnings before interest, taxes, depreciation and amortization) — аналітичний показник, що дорівнює обсягу прибутку до вирахування витрат з виплати відсотків, податків і нарахованої амортизації.

ROWC — це фактичний показник рентабельності оборотного капіталу вирощування культур.

 

Соняшник

У 2023 р. в Україні зберігся торішній тренд з переорієнтації вирощування зернових культур на олійні, оскільки їх легше зберігати й коштують вони дорожче. 

За прогнозами експертів, наступного року ситуація буде аналогічною. Про це розповів Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group.

«Серед переваг вирощування, наприклад, соняшника —  короткий час вирощування, швидка окупність, великий попит на насіння і продукти переробки та висока ціна», — зазначив експерт.

За його словами, в Україні раніше оптимальними регіонами для вирощування соняшника вважались Дніпровщина, Кіровоградщина та північні частини Одеської, Миколаївської та Херсонської областей. Там ґрунт достатньо забезпечений вологою, а велика кількістю тепла і сонця дозволяють культурі максимально розкривати потенціал врожайності

Проте Сергій Корнюшенко додав, що соняшник почали вирощувати й на Вінниччині, і на Житомирщині, і на Заході України.

«В Україні, фактично, майже всі регіони придатні для вирощування. Єдине, що у сівозміні регіонів він займає різну кількість площ. Зокрема, на південному сході 50% під соняшником. Щодо інших регіонів, то там цифри значно менші. Там більше вирощують сою та кукурудзу», — додав Сергій Корнюшенко.

Якщо ще у квітні ціни на соняшник були в діапазоні 14,3-16,1 тис. грн/т СРТ, а серпневі прогнози аналітиків на листопад-грудень виглядали ще привабливіше — до 17-18 тис. грн/т, вересневі тенденції на світовому ринку все змінили. В результаті ціни просіли на 80-90 $/т, а аграрії резонно вирішили притримати соняшник, очікуючи попиту. 

Читайте також: Боремось з ґрунтовою кіркою, покращуємо засвоєння вологи — поради практика

Спочатку впала ціна на соєву олію, а за нею —  і ціна на соняшникову. Це призвело до зниження ціни сировини, яку виробляють з соняшника. Агровиробники, які зібрали врожай, не хотіли продавати сировину за низькими цінами, тому призупинили продажі. Переробники, які мали контракти з агровиробниками, були змушені заохочувати їх продавати сировину. Допомогло також налагодження збуту соняшнику в Болгарію та спрощення процедури отримання ліцензій на експорт в напрямку країн східної Європи.

Таким чином, станом на кінець грудня, ціна на соняшник у переробників із доставкою на завод — 14,5 тис. грн/т, а витрати на 1 га у середньому становлять 20 тис. грн. 

Урожай соняшнику в Україні за 2023 рік склав 11,96 млн т за середньої врожайності 2,38 т/га.

Щоб знизити собівартість вирощування соняшника Сергій Корнюшенко, менеджер із розвитку агротехнологій Південного регіону LNZ Group, радить правильно обирати культуру-попередник та раціонально використовувати землю. Ідеальним попередником для соняшника є зернові, зокрема озима пшениця. Також має бути правильно підібрана посівна техніка. А збільшувати врожайність він радить шляхом оптимізації технологічних процесів: робити аналіз ґрунту, підбирати правильно насіння під конкретні умови вирощування та застосовувати раціонально добрива.

Якщо гібриди соняшника високоолійні, то фермери можуть додатково заробити.

«Переробники наразі вимагають, щоб олійність культури мінімально була 48%. Також переробники доплачують в районі 150 грн за кожен відсоток олійності, що вище норми. Вирощуючи високоолійні сорти, можна заробити $25-50 на кожній тонні врожаю», — додав Сергій Корнюшенко.

Урожайність олійних вище середньої отримали у ФГ «Флора А.А.». Але рентабельності немає. Про це розповів керівник Андрій Капріца.

«Невеликі заробітки були на соняшнику та ріпаку. Але порівняно з іншими культурами, які були збитковими, — це гарний результат», — зазначив Андрій Капріца.

У ФГ «Байбарак» саме соняшник став рятівним у фінансовому сенсі.

«По соняшнику мали гарну врожайність до 3 т/га. Ми витримали всю технологію, також сприяли опади. Для нас це дуже великий рекорд з причини того, що в нашій місцевості несприятлива зона — опади маємо не тоді, коли вони потрібні, а навпаки, та й сонце припікає не в той період. Тому в середньому зазвичай мали не більше ніж 2,2 т/га», — поділився керівник господарства Микола Байбарак. 

У ФГ «Свєтлова» задоволені високою урожайністю соняшника.

«По соняшнику досить хороший  урожай маємо — 3,1 т/га, тому втрималися фінансово на плаву. При тому, що сусідні господарства мають 2,1-2,5 т/га. Звичайно, вплинули різні фактори: і гібрид, і технологія обробітку ґрунту. Ми добре подбали про все», — розповів Вадим Свєтлов.

Соя підтверджує прогнози прибутковості

Як ми й прогнозували на початку сезону 2023, однією з найрентабельніших олійних культур року стала соя. Про це говорить і директор з агровиробництва LNZ Group Роман Франчук.

«Маємо унікальну для себе урожайність по сої  — 3,7 т/га. А от минулого року в топі були соняшник, гречка і соя. Загалом ми поки чекаємо ціни. З гречкою, наприклад, взагалі незрозуміло, який період вона буде лежати у нас. Щодо соняшника, то він же також «провалився» через проблеми з реалізацією. Хоча завдяки урожайності бачу, що вже виходимо на плюс», — поділився Роман Франчук.

Урожай сої в Україні у 2023 році склав  4,78 млн т.

За словами Олега Хоменка, гендиректора асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», соя зберігає прибутковість завдяки переробці та попиту на продукти переробки. 

У 2023 р. на ринку сої склалась ситуація, коли зовнішні та внутрішні ціни змагаються між собою.

За їх інформацією, ціни на сою у вересні 2023 р. досягли свого мінімуму, проте завдяки внутрішньому попиту все ж почали підвищуватись.

«У жовтні експортери готові купити у вас сою за 13,5 тис. грн/т. А ось здати на переробні підприємства всередині країни вже можна за 15 тис. грн. Тому виробники замислювалися над тим, щоб здавати сою переробникам», — пояснили аналітики. 

При цьому вони зазначили, що соя в українських портах на Дунаї коштує $365-375/т. А ось в Польщі та Румунії — $380-400/т. 

Станом на 21 січня, глобальні ціни на сою знаження — на 20$/т також за всіма напрямками реалізації сої для українських виробників.

Виграв той, хто вміє вирощувати ріпак

Згідно з дослідженням Agrohub Benchmarking, саме озимий ріпак став найрентабельнішою олійною культурою 2023 року, ROWC — 61%.

За словами фермера з Вінничини Олександра Колотуцького, другим після цукрового буряку за прибутковістю у 2023 р. був ріпак. 

«Варіантів продажу було небагато. Але я змушений був збути весь ріпак. За ці кошти купили насіння, дизпальне, агрохімію на осінню посівну, а також закрили невідкладні статті витрат, такі як зарплата співробітників, податки, плата за землю», — поділився Олександр Колотуцький.

За словами аналітиків, у 2023 р. було вигідно продавати ріпак лише в порту Риги.

«Щоб отримати більший прибуток, є сенс туди везти лише продавцям з північно-західних областей України. Інакше продати ріпак можна лише за собівартістю. Є надія на Німеччину, де останнім часом зростає попит на цю олійну культуру», — підсумували в кооперативі «ПУСК».

Та, у сезоні 2023 мали місце й інші ризики. За даними Держпродспоживслужби, опади сприяли поширенню хвороб озимого ріпаку. 

Так, на 1-10% рослин культури відмічали ураження альтернаріозом, пероноспорозом, борошнистою росою, білою плямистістю, подекуди фомозом і кореневими гнилями — 2% рослин (Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Рівненська, Тернопільська, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська обл.).

Тренд переорієнтації на олійні збережеться у 2024

Нині в Україні зберігається торішній тренд з переорієнтації з зернових культур на олійні, оскільки коштують вони дорожче, а об’єму зберігання займають менше. 

У міністерстві аграрної політики та продовольства України прогнозують, що цієї осені аграрії посіють близько 5 мільйонів га озимих зернових, що на 5% менше, ніж минулого року і майже вдвічі менше, ніж сіяли до війни.

«Це через збитковість агровиробництва в результаті дорогої логістики збуту. Озимого ріпаку вже посіяли на 10% більше, аніж минулого року. Прогнозуємо, що навесні буде посіяно менше кукурудзи, а ще більше олійних культур: сої, соняшнику», — зазначив заступник міністра АПК Тарас Висоцький.

За словами асоційованого члена Центру досліджень продовольства та землекористування Олега Нів'євського, вирощувати олійні культури аграріям зараз вигідніше, оскільки є більше можливостей для збуту.

«Виробники роблять більший фокус на дорогі олійні культури, бо їх можна експортувати у Європу, віддати на внутрішні олійно-жирові заводи на переробку, можна продати на корми, як сою», — пояснив Олег Нів'євський.

За повідомленням пресслужби «Укроліяпром», у сезоні 2023/24 прогнозується зростання виробництва олійних культур на 3,5 млн т.  Зокрема насіння соняшнику — на 1,4 млн т, соєвих бобів — на 1,4 млн т, насіння ріпаку — на 0,8 млн т.

«Однією з особливостей поточного маркетингового року є значне нарощування внутрішньої переробки ріпаку та відповідно зростання виробництва та експорту ріпакової олії та шроту», — зазначили в асоціації.

Згідно з даними, внутрішня переробка ріпаку може досягти рекордної позначки — 1 млн т. У липні-листопаді поточного маркетингового року перероблено понад 0,8 млн т. Виробництво олії ріпакової очікується на рівні 0,42 млн т, експорт — 0,40 млн т.

Також поточного маркетингового року прогнозується нарощування переробки насіння соняшнику до 13,5 млн т та зростання виробництва соняшникової олії до 6 млн т, що перевищить на понад 3% показники довоєнного 2020/21 МР.

Виробництва соняшникової олії у 2023 році зросте до 5,8 млн т, що перевищить її виробництво у довоєнному 2021 році на 11,5%, зростання експорту — до 5,5-5,6 млн т або на 10%.

«Ці прогнози є реалістичними, але тільки за умови максимальної переробки насіння олійних культур, зокрема насіння соняшнику, на вітчизняних потужностях, а також недопущення будь-яких обмежень експорту продукції з високою доданою вартістю, а саме олій рослинних та шротів. Найбільше це стосується олії соняшникової та шроту», — підсумовується у повідомленні.

На агровиробництві LNZ Group планують збільшувати площі під соєю у 2024 році.

«На наступний рік ми вирішили зосередитися саме на вирощуванні сої в сегменті олійних культур, оскільки насичувати сівозміну соняшником нам не цікаво. Тож площі під соняшником трохи зменшимо на користь сої», — зазначив Роман Франчук.

Експорт олійних культур знизився на 6% 

Ціни на олійні культури, які зростали протягом останніх кількох років, зазнали тиску у 2023 році, оскільки зменшення хвилювань щодо постачання продовольства у зв’язку з відкриттям нового судноплавного коридору в Чорноморському регіоні збільшило поставки з України на тлі зростання російського виробництва. Про це пише Мінагрополітики в огляді іноземних ЗМІ.

За даними Українського клубу аграрного бізнесу, експорт олійних культур у 2023 р.знизився на 6% до 7,4 млн т. Цей показник на 95% вище аналогічного показника довоєнного 2021 року внаслідок вимушених факторів: збільшення обсягів виробництва олійних культур, а також початку експорту насіння соняшника в умовах, коли внутрішня переробка зменшувалася на фоні проблем експорту соняшникової олії. Наприкінці 2023 року експорт насіння соняшника мінімальний.

Українські сільгоспвиробники в листопаді 2023 р. експортували 337 тис. т ріпаку, що на 100 тис. т менше, ніж попереднього місяця. Попри зменшення у порівнянні з жовтнем, український експорт ріпаку лишався досить активним, всього з початку сезону 2023/24 українські компанії експортували майже 2,4 млн т (за той же період сезону 2022/23 — 2,8 млн т).

За даними аналітиків Spike Brokers, коли українські заводи знизили ціни на соняшник, певна частина виробників законтрактувалася на Болгарію з поставкою соняшнику на січень-лютий. 

«В той час, як ціни на соняшник з доставкою до заводу в Україні торгувалися в межах $330-340/т (еквів. без ПДВ). Останні угоди на соняшник з доставкою до Болгарії укладалися на рівнях $405-415/т», — додали брокери.

Квоти та ліцензії на експорт-2024

Кабінет Міністрів України опублікував перелік товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню та квотуванню на 2024 рік. Щодо олійних культур, то ліцензуванню у 2024 р. підлягає експорт соєвих бобів, подрібнених або неподрібнених (1201); насіння ріпаку або кользи, подрібнене або неподрібнене (1205); насіння соняшнику, подрібнене або неподрібнене (1206 00).

Також буде потрібна ліцензія для експорту олії соєвої та її фракцій, рафінованих або нерафінованих (1507); олії соняшникової, сафлорової або бавовняної та їх фракцій, рафінованих або нерафінованих (1512); олії ріпакової або гірчичної та їх фракцій, рафінованих або нерафінованих (1514); а також макухи та інших твердих відходів і залишків, одержані під час добування рослинних жирів і олій (2306).

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2024 р.