Бренд «Парк цілющих трав» належить невеликому крафтовому виробнику, заснованому на Черкащині цього року. Це проєкт Яни Лінецької ― учасниці освітньо-підприємницької програми «Початок». При виборі спеціалізації в агро вона зробила ставку на лікувальні трави, і не шкодує про це. Сьогодні в асортименті «Парку цілющих трав» п'ять видів чаю, два види солі для ванн і натуральні ароматичні свічки. На філіжанку чаю ми й напросилися до Яни Лінецької, а заодно вивідали в неї секрети «трав’яного» успіху в  фермерстві.

Kurkul.com: Що вас надихнуло на створення «Парку цілющих трав»?

Яна Лінецька: Агро для мене з дитинства — знайома стежка і велика любов. Я народилася в селі. Мені близька ця атмосфера: природа, квіти, рослини. Мабуть, це генетичний зв’язок із землею. Та й батько займається рослинництвом — вирощує зернові та технічні культури, буряк.

Щоправда, свій професійний шлях в агро я почала з тваринництва — посади аналітика аграрного ринку в Асоціації виробників молока. Але згодом, коли під час декрету повернулася до рідного краю, захотілося своєї справи. Пройшла навчання з проєктного менеджменту. Як виявилося, це дуже корисна навичка. Зокрема, для отримання гранту.  

Kurkul.com: Як і коли ви отримали грант?

Яна Лінецька: Це фактично і стало стартом моєї діяльності — участь в навчально-грантовій програмі для жінок «Початок», яку минулого року організувала мережа центрів підтримки підприємців «Дія». Програма була націлена на розвиток жіночого підприємства і вміщала два напрямки — започаткування власної справи та розвиток теперішнього бізнесу. Я, звісно, вибрала напрямок для початківців. Здебільшого ця програма була сконцентрована на загальних питаннях: як зареєструватися підприємницею, яку групу платників податку вибрати, як розробити стратегію ведення бізнесу, масштабуватися і таке інше.

Kurkul.com: А чому для реалізації своєї «аграрної мрії» ви обрали саме лікарські трави?

Яна Лінецька: Мабуть, тому, що цілющі трави мені близькі до душі. Це одна з асоціацій дитинства: приходиш влітку до бабусі (зараз їй вже 89 років), а у неї скрізь кущики трав лежать, сушаться — ромашка, календула.

Коли настав момент вибору бізнес-проєкту, мені й спала на думку ця ідея. Чесно кажучи, я навіть не сподівалась, що отримаю грант на її реалізацію. У програмі взяли участь 200 жінок, відповідно стільки ж проєктів було презентовано. З них отримали фінансування близько 20. Моя ідея створення саду цілющих трав конкурсний відбір витримала.

Kurkul.com: Як здолали бар’єр між бажанням і відсутністю реального досвіду та теоретичної агрономічної бази? 

Яна Лінецька: Сила інтернету — велика сила. Хоча насправді інтернет більше потрібен для пошуку корисних контактів. До того ж є багато різних спілок і установ, які допомагають зорієнтуватися. Наприклад, через дорадчий центр у Львові я знайшла консультантку, яка спеціалізується на лікарських рослинах. Вона надала мені багато професійних порад, зокрема, де і як краще закуповувати саджанці та посівний матеріал. Зі спеціалістами Дослідної станції лікарських рослин при Полтавському аграрному університеті спілкування взагалі переросло в практичну площину — у підсумку, закупили на станції посівний матеріал.

Kurkul.com: За яким принципом обирали трави для свого першого фермерського сезону?

Яна Лінецька: Після консультацій зі спеціалістами зосередились на двох критеріях — адаптованості до кліматичних умов Черкащини та загальній невибагливості. Єдине, врахували, що клімат в Україні змінюється, і зона лісостепу сьогодні вже мало відрізняється від степу. Відповідно, такі культури, як чебрець, вже добре ростуть і в Центральній Україні.

Взагалі ж, дебютувати вирішили з чотирма культурами: чебрецем, календулою, м’ятою і шавлією. 

Kurkul.com: З якими несподіванками зіткнулися?

Яна Лінецька: Як і в класичному рослинництві, у вирощуванні кожної трав’яної культури є своя специфіка. Але в принципі, ми були до цього готові і морально, і теоретично. Чебрець, наприклад, при правильному культивуванні та догляді може плодоносити до 8 років. Разом з тим, його краще не сіяти, а використовувати саджанці. У нього дуже дрібні насінинки, і виростити з них повноцінні рослини більш складно.

Календула — невибаглива культура. Але збирати її можна тільки вручну, механізація процесу неможлива. Ти ходиш — кожну квіточку зриваєш. А сезон збору триває все літо — з початку червня. Часто можна й у вересні збирати. Цього сезону останню квітку ми взагалі зірвали вже наприкінці осені — у листопаді.

Kurkul.com: Як висаджували трави?

Яна Лінецька: Цьогоріч садили все вручну, тому що площа нашого саду відносно невелика — 0,7 га. Теоретично, можна було б зробити це із застосуванням розсадосадильної машини. Сподіваюсь, наступного сезону так і зробимо. Поки обмежилися ручною працею. Робили канавки. Чебрець висаджували з інтервалами 20-25 см між рослинами в рядку і з шириною міжряддя 40-25 см. М’яту приблизно так само, тільки трохи густіше. При хорошому догляді вона може плодоносити 4-5 років. Питання в тому, що вона дуже сильно розростається, і треба постійно контролювати її «експансію». 

Разом з тим, на відміну від зернових культур, більшість трав висаджується в поверхневий шар ґрунту. З цим у нас і вийшла проблема. Пробували посіяти гісоп з ехінацеєю. Але прорахувалися з технологією, надто глибоко заклали насіння, і ці трави у нас не проросли.

Деякі трави, такі як ромашку, необхідно висівати восени. Ми не сіяли, тому що це теж питання рентабельності та трудовитрат. Ромашка входить до складу деяких наших чаїв, але нам простіше її купити. 

Kurkul.com: Поділіться вашою технологією підготовки ґрунту?

Яна Лінецька: Восени бажано зробити глибоку оранку, не обмежуватися дискуванням. Більшість лікарських трав — багаторічні культури. Тож, перед їхнім посівом ділянку краще обробити більш ретельно, максимально очистити ґрунт від бур’янів. Навесні, безпосередньо перед висадкою, робиться легка культивація. Чебрець висаджується рано навесні, майже відразу після сходження снігу, коли це дозволяє погода, і земля трохи підсохла. Зазвичай це кінець квітня. Відповідно, культивацію ми теж провели у квітні. От і весь обробіток. 

Kurkul.com: Всі трави висаджували одночасно?

Яна Лінецька: Ні, у квітні висадили лише чебрець. На початку травня додали до нього шавлію і календулу. А 12 травня висадили й м’яту. Вона з нашої «цілющої четвірки» найніжніша культура. Хоча в порівнянні з тією ж мелісою, м’ята — просто взірець невибагливості. 

Kurkul.com: З якими проблемами під час вирощування трав зіткнулися? Як їх вирішили?

Яна Лінецька: Проблема виникла тільки з м’ятою. Частина рослин не встояла перед борошнистою росою. Допомогло обприскування без використання хімії. Обійшлися народними методами.

Насправді найскладніша частина вирощування лікарських трав — боротьба з бур’янами. Обробляти лікарські трави хімічними препаратами заборонено. І ми взагалі не розглядали цей варіант, тому що хотілось отримати якісний, екологічно чистий продукт. Як наслідок, більшу частину бюджету «з’їло» прополювання. Це була ручна праця, наймали людей. За сезон кожну культуру просапували 4-5 разів.

Довелося також погнути спину при використанні системи поливу. Вода у нас є — свердловина біля поля. А от з крапельним поливом прийшлося повозитися. Але все це минущі труднощі. 

Kurkul.com: Як визначили оптимальний час для збору врожаю? 

Яна Лінецька: Збір урожаю трав’яних культур має свої  особливості, залежно від кожної рослини. Наприклад, у випадку з календулою збирають саме квіти. Важливо, щоб вони були повністю розкриті. В цьому і полягає особливість: календулу необхідно  збирати вдень, оскільки вранці квітка ще закрита і в росі, а під вечір вона закривається.

Щодо м’яти та інших культур, які цінуються своїми ефірними оліями — їх збирають в період цвітіння, коли вміст ефірних олій у рослині максимальний. Причому не на початку цвітіння, а на його піку, коли квітконос максимально відкритий. Так само і чебрець.

Взагалі трав’яні культури збираються декілька разів за сезон. Зважаючи на те, що наші рослини ще молоді, і це перший рік вирощування, провели лише один укіс. А так, зазвичай, м’яту збирають за сезон два рази, інколи й три. Чебрець також можна скошувати двічі за сезон. 

Kurkul.com: Як збирали врожай — виключно вручну, чи із застосуванням механізованого збору?

Яна Лінецька: Календулу, як я вже зазначила, збирали вручну. Те ж стосується і чебрецю, адже це досить низькоросла культура, яку потрібноправильно зрізати. Якщо переборщити, рослина може відмерти. Хтось призвичаюється використовувати роторні косарки, а потім ще підстригати ножицями. Ми ж використовували ручні маленькі секатори.

А от м’яту — скошували. Тобто збір був механізований.

Kurkul.com: Як заготовлювали сировину для виробництва чаїв?

Яна Лінецька: У нас є невеликі сушарки, але фактично спеціальній обігрів майже не використовували. Лікарські рослини зазвичай збирають успеку, що дозволяє висушувати рослини природним методом, але під накриттям, щоб уникнути прямого сонячного проміння. Частину сировини закуповуємо у перевірених постачальників. Наразі основних їх у нас чотири. Вся їхня сировина сертифікована. Наші чаї також плануємо сертифікувати. Зараз над цим працюємо. 

Kurkul.com: Плануєте надалі розширити перелік трав, які вирощуєте?  

Яна Лінецька: З переліком трав остаточно ще не визначилися. Будемо експериментувати. Наступного сезону хочемо все ж таки висадити гісоп, розширити площі під м’ятою і чебрецем. Плануємо також посадити чорнобривці — в цьому сезоні не встигли.

А ще є мрія — з 2025 року зайнятися вирощуванням чайної троянди. Сьогодні — це одна із найрентабельніших культур. Звісно, з нею теж ще доведеться попрацювати, щоб забезпечити оптимальні умови. Проте для мене це дуже цікавий процес. Kurkul.com: Як щодо економіки? Скільки ви вклали в цей бізнес, скільки отримали? Коли плануєте вийти на його окупність?

Яна Лінецька: Точних підрахунків ще не проводили. Проте а попередніми даними — витратили десь 200 тис. грн, з яких 75 тис. грн — грант. Решта — власні кошти. Загалом, результатом задоволені, адже фактично вийшли «в нуль».

Зважаючи на те, що багаторічні культури набирають масу з другого-третього року культивації, на перший рік ми й не ставили за мету отримати якийсь прибуток. Але сподіваємось, що в наступному році вже вийдемо «в плюс».

Kurkul.com: Дохід отримуєте суто від продажу готової продукції?

Яна Лінецька: Продали також частину сировини. Зокрема, календули зібрали більше, ніж нам потрібно. Надлишок реалізували.

Kurkul.com: Які канали використовуєте для реалізації продукції?

Яна Лінецька: Здебільшого продаємо через інтернет. На різних торгівельних майданчиках. Зокрема, майданчиках крафтових продуктів. Себе ми більше позиціонуємо як крафт, невеличке локальне виробництво. Зараз ця сфера активно розвивається. Є окремі майданчики, де сконцентрована велика кількість крафтових виробників.

Хоча активно займатися реалізацією ми фактично тільки почали. В літній період були більш зайняті вирощуванням і культивуванням.

Kurkul.com: Яким Ви бачите свій бізнес через 5-10 років? 

Яна Лінецька: Гарне питання. Перш за все, хочемо розширити площі та взагалі створити власну технічну базу. Адже перший сезон фактично відпрацювали в орендованому приміщенні й на всьому орендованому: обладнанні, техніці.

У довгостроковій перспективі мріємо створити туристичну локацію , на базі ділянки для вирощування трав  Це чудова можливість привернути увагу поцінувачів зеленого туризму до рідного села та громади. Я вважаю, що це досить цікавий напрямок, коли ти можеш приїхати, подивитися, як вирощуються різні рослини, потім — власноруч зібрати свій букет трав для чаю. Або ж просто відпочити, чи послухати розповідь, як ці трави колись збирали наші пращури, як їх використовували.

Автентичність — тренд, що зростає. Це раніше був популярним мас-маркет — звичайні пакетовані чаї. А зараз люди все частіше задумуються, що в тому пакетику, тож більше цінують крафтове, локальне виробництво.

Kurkul.com: Розкажіть більш детально про крафтове виробництво «Саду цілющих трав»?

Яна Лінецька: На сьогодні основу нашого асортименту складають чотири різних чайних збори: «Моя крихітка», «Сповільнись», «Жіночий» та «Імунітет». Є також чай «Дух Різдва» — більш сезонний продукт. Наприклад, до складу чаю «Сповільнись» входить м'ята, меліса, ромашка і гісоп. «Моя крихітка» складається з ромашки, м’яти, чебрецю, материнки. Комбінація і пропорції компонентів у чаях теж «крафтові» — ми їх знайшли методом проб і знахідок.

Крім чаю виготовляємо також ароматичні натуральні свічки і сіль для ванн. Маємо два види солі: з чебрецем, лавандою і пелюстками троянд — з більш вираженим ароматичним і заспокійливим ефектом, і чорноморська сіль з календулою, любистком і «татарським зіллям» — зі зволожувальним і ранозагоювальним ефектом

Kurkul.com: Чим обумовлене зосередження виробництва на трьох видах продукції: чаях, солі для ванн і свічках?

Яна Лінецька: Все просто — ми цілеспрямовано хотіли вийти  на ринок відразу з комплексом продуктів. Тому що, по суті, «Парк цілющих трав» — жіноча історія. Одна з головних цінностей, можна сказати місія, яку ми заклали в нашу лінійку продуктів — це забезпечення медитативного, релаксового процесу, коли ти можеш приділити собі увагу і все у тебе під рукою. Ти можеш заварити чашечку чаю, зробити гарячу ванну, запалити свічку та абстрагуватися від усіх проблем.

Хоча і чоловіки можуть також пити наші чаї. Зокрема «Імунний», як правило, їм дуже смакує. 

Kurkul.com: Яка вартість Вашох продукції?

Яна Лінецька: Що стосується чаїв, наразі маємо два види пакування. Перший, 50-грамові дойпаки, коштують 160 грн. Це приблизно на 15-18 заварювань. Подарунковий чай «Дух Різдва» продається в тубусі, і коштує 220 грн.

Що ж стосується сезонних коливань попиту на наші чаї, то поки що в нас замала вибірка даних, щоб робити якісь певні висновки. Хоча, звісно, сезонність у споживанні чаїв є. Це переважно холодна пора року. З іншого боку, влітку холодні трав’яні чаї теж добре заходять. Особливо з м'яти. До речі, нашу м'яту у свіжому вигляді влітку дуже активно купували кав'ярні.

Kurkul.com: Яку роль у вашому бізнесі відіграє підтримка родини?

Яна Лінецька: Бізнес за визначенням — колективна справа. Неможливо досягти успіху, коли в тебе немає підтримки з боку сім’ї. Я теж не змогла б нічого зробити без підтримки своїх рідних: моральної, фізичної, технічної та будь-якої іншої. Навіть на самому початку, коли стала учасницею навчально-грантової програми, без підтримки сім’ї це було б неможливо — на той час моєму молодшому сину був всього рік. Допомагав чоловік, його мама, моя мама. Потім, коли дійшло до етапу вирощування, знову знадобилася підтримка — вже від чоловічої половини сім’ї: одна справа — розробити план, інша — коли входиш в якісь технологічні моменти. Навіть якщо агробізнес — близька для тебе тема, не зайві й поради аграріїв-практиків, допомога з технікою. Тут без підтримки — ніяк.

Kurkul.com: І наостанок, що порадите жінкам, які мріють започаткувати власну справу в агро?

Яна Лінецька: Мій рецепт — не бійтеся, експериментуйте і давайте волю своїм мріям. Не виходить одне — пробуйте інше. Насправді жінки можуть значно більше, ніж уявляють. Це мій головний особистий висновок з сезону-2024. Я ніколи не думала, що зможу одночасно реалізовувати декілька проєктів, маючи двох дітей і фактично перебуваючи в декреті. Так, це важко, але дуже цікаво. Жінки взагалі, за своєю природою, дуже сильні, креативні та стресостійкі. А зараз, в такий час, коли багато чоловіків на фронті, я бачу, що у багатьох жінок відкривається друге дихання, і жіноче підприємництво виходить на новий рівень. Тим більше, що є різні програми підтримки й можна отримати грант. Як показує мій досвід — це цілком реально.

© Вікторія Янчук, Валентин Хорошун, Kurkul.com