Ринок суперфудів активно розвивається у всьому світі, і Україна має значні перспективи стати виробником однієї з найпопулярніших культур цього сегменту – насіння чіа. 

Вже у цьому сезоні ентузіасти шукають фермерів, які готові посіяти вітчизняне насіння чіа. Натомість обіцяють забезпечення посівматом, агросупровід та викуп врожаю по 80 000 грн/т з ПДВ наприкінці сезону. Про потенціал вирощування чіа в українських умовах, економічні аспекти та перші кроки до масштабування виробництва розповів Олександр Дуда, голова ГО «Асоціація виробників амаранту та амарантової продукції».

Ціна закупки чіа — від 80 тис. грн/т 

Kurkul.com: Олександре, розкажіть, звідки виникла ідея вирощувати чіа в Україні?

Олександр Дуда: Ідея започаткувати вирощування насіння чіа в Україні виникла не на порожньому місці. Цю культуру протягом 7 років вирощував мій товариш, фермер Юрій Миргород у Черкаській області. Він на практиці показав, що це реально. Тому звернувся до мене з пропозицією кооперуватися і використати наших партнерів-фермерів, що вирощують амарант, заохотити та навчити їх вирощувати чіа.

Kurkul.com: Окрім Юрія, чи ще хтось вирощує цю культуру в Україні?

Олександр Дуда: Культура для України нова і наскільки мені відомо, її ще ніхто не вирощував.  Але цей суперфуд представлений на ринку, попит на нього є. Про той же амарант також ніхто не чув 10 років тому. Тому можна працювати спершу на імпортозаміщення.

Читайте також: Їжа для астронавтів, або Досвід вирощування першої української ділянки кіноа

Kurkul.com: Яку стратегію ви обрали для впровадження цієї культури?

Олександр Дуда: Нам треба дослідити технологію в різних регіонах, на різних ґрунтах, при різних кліматичних умовах. Тому, щоб мінімізувати втрату часу, ми заохочуємо фермерів — великих, маленьких чи дуже маленьких — посіяти по 1 га чіа і ретельно доглянути. В Юрія є посівний матеріал на 40 га. Наразі вже має партнерів для посіву 10 га.

Kurkul.com: Яка економіка вирощування чіа? Які приблизні витрати та потенційний прибуток?

Олександр Дуда: Проаналізувавши цінові пропозиції на насіння чіа для споживача в Україні, передусім в супермаркетах та інтернет-торгівлі, ми прийшли до висновку, що фермеру можна запропонувати за його вирощений врожай 80 000 грн/т. Витрати на комплекс механізованих робіт — оранка, боронування, культивація, посів і збирання — десь 15 тис. грн/га. Додаємо сюди ще 15-20 000 грн/га за ручний догляд. Тобто собівартість десь приблизно 35 000 грн/га. Потенціал врожайності, з тих джерел, які ми проаналізували, від 0,5 до 1,5 т/га. Я думаю, десь в цих межах буде коливання і по Україні, залежно від агрофону та погодних умов. Тому орієнтуємось в середньому на 1 т/га.

Вимоги до вирощування чіа

Kurkul.com: Які ґрунти найкраще підходять для вирощування чіа?

Олександр Дуда: Зазначу, що світові рекомендації пропонують виділяти під чіа легкі ґрунти. Тобто там, де коренева система буде легко проникати, і корінці зможуть забезпечити себе і вологою, і поживою. Але головний момент — чіа не терпить перезволоження ґрунтів. Тобто це має бути легкий ґрунт, який швидко втрачає надмірну вологу. Тому в першу чергу ми очікуємо на кращі результати на легких ґрунтах у Житомирській, Вінницькій чи Тернопільській областях.

Kurkul.com: Які ще умови потрібні для успішного вирощування чіа?

Олександр Дуда: Культура теплолюбна, а у нас проблем з цим немає. Попередні 2 роки були досить спекотними, і це літо також обіцяє екстремально високі температури. Також чіа, як дрібнонасіннєва культура, вимагає достатньої кількості вологи на початковому етапі розвитку. Сіється вона неглибоко — до 1 см. Починати сівбу плануємо з 15 травня, адже потрібен добре прогрітий ґрунт, достатня інсоляція, що спонукає проростання насіння та дає інтенсивний розвиток рослин.

Kurkul.com: А як щодо добрив чи агрохімії? Чи є зареєстровані препарати для чіа?

Олександр Дуда: Тут не без нюансів. В цьому році ми плануємо робити акцент на ручне прополювання. По-перше, це допоможе визначити потенціал врожайності в більш-менш рівних умовах. По-друге, нам потрібно показати фермерам цей потенціал, адже всі рахують гроші. Щодо випробування систем захисту — думаю, будемо цим займатися.

Kurkul.com: Чи потрібна спецтехніка для сівби та збирання чіа?

Олександр Дуда: Ні, не потрібна. Насіння чіа за розміром приблизно як у люцерни та навіть більше за амарант. Потрібен пневматичний посівний комплекс. Збирається також звичайним комбайном.

З чіа варто орієнтуватись на ринок Європи

Kurkul.com: Для яких країн ця культура є традиційною?

Олександр Дуда: Професійно вирощують цю культуру в Південній Америці. Це Еквадор, Болівія, Колумбія, Аргентина, Мексика, Перу. Ми плануємо вчитися, переймати їхній досвід і намагатися відпрацювати як органічну технологію вирощування чіа, так і інтенсивну.

Kurkul.com: А які перспективи в плані експорту для нас?

Олександр Дуда: В Європі чіа можливо вирощується, але в невеликих обсягах. Памʼятаємо про специфічні умови вирощування культури. Тому очікування від ринку Європи позитивні. Якщо проаналізувати споживання в категорії суперфудів, то амарант займає десь 5%, а чіа — 25%. Тобто про цю культуру знають, її купують, її споживають. Я думаю, що ми маємо шанс, користуючись з невеликого логістичного плеча та родючих ґрунтів, які забезпечують врожайність, бути конкурентоспроможними на ринку Європи.

Kurkul.com: Як аграрії реагують на вашу пропозицію вирощувати таку нішеву культуру? Адже багато хто до подібних проєктів ставиться скептично.

Олександр Дуда: Наразі інформацію про проєкт поширюємо по наших друзях, а вони по своїх знайомих. Для цього року нам цього буде достатньо. Відносно стратегічного поширення — треба спочатку отримати досвід. Я думаю, що вже восени можна буде щось більш конкретно прогнозувати й залучити більше коло виробників.

Річ у тім, що в Україні буде попит на культури пізнього терміну сівби: гречка, просо, чіа, амарант, сорго. Чому? Через  приморозки та холодні періоди, які ми спостерігали в останні 2 роки.  Тому є потреба у резервному фонді культур для пересівання або для основних посівів пізніх термінів. І тут такі теплолюбні культури, як чіа, якраз стануть у пригоді. Чим більш рентабельна й високомаржинальна культура, тим більше вона буде приваблива. Тому я вважаю, що наша ініціатива своєчасна. Чим більше буде таких культур в портфелі фермера — тим стабільніша його справа.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.