
У агрокомпанії Inter Agrolab на Чернігівщині активно впроваджують технології точного землеробства. Владислав Тютюнник, гендиректор компанії, каже, що поки налаштували систему, було витрачено дуже багато грошей. І вже з досвіду виявилося, що не можна піти в один магазин і взяти продукцію, яка буде працювати з усіма агрегатами.
Агропідприємства Inter Agrolab та СТОВ «Інтер», тут Владислав Тютюнник працює заступником гендиректора з виробництва, обробляють близько 30 тис. га землі. З них 10 тис. га відведено під озимі культури, а 20 тис. га — під ярі. Структура посівних площ зазнала суттєвих змін протягом останніх років, особливо після 2022 року, коли через проблеми з постачанням азотних добрив господарство, як і багато інших українських агропідприємств, збільшило частку соняшнику. Однак результати виявилися невтішними — урожайність олійної культури не виправдала очікувань.
Зважаючи на це, керівництво компаній прийняло стратегічне рішення переорієнтуватися на озимий ріпак, який показує стабільну врожайність понад 4 т/га, значно перевершуючи показники соняшнику (менше 3 т/га). Площі під ріпаком послідовно зростають — щороку додається близько 1 тис. га, і нині ця культура посідає чільне місце в сівозміні господарства. Від сої також довелося відмовитися через погіршення зволоженості регіону. Натомість СТОВ «Інтер» нарощує площі під горохом, який краще витримує посушливі умови.
«Окрема наша інновація — перехід до вирощування сидеральних та нішевих культур на піщаних ґрунтах: фацелії, редьки олійної, льону, люпину, вики, вівса та суданської трави. Ці культури не лише покращують родючість ґрунту, але й забезпечують тваринницьке господарство кормами. З розширенням молочного виробництва, зростають і площі під кормовими культурами — насамперед люцерною та силосною кукурудзою, а також різко зросли обсяги заготівлі соломи — з 2 до 5 тис. т на рік», — розповідає Владислав Тютюнник.

Inter Agrolab та СТОВ «Інтер» — це диверсифіковані компанії, які поєднують виробництво та надання послуг. Компанія Inter Agrolab створена для надання послуг з точного землеробства — відбір аналізів ґрунту, обміри полів, лабораторні дослідження. Але паралельно на потужностях СТОВ «Інтер» перейшли в насінництво, почали вирощувати сидеральні культури, побудували завод з виробництва рідких комплексних добрив, КАС і РКД.
З огляду на такі об’єми виробництва, Владислав Тютюнник поділився досвідом використання техніки yf СТОВ «Інтер». В більшості тут надають перевагу техніці «Заводу Кобзаренка», яку вважають максимально ефективною і витривалою. За останні три роки власники компанії придбали 25 одиниць техніки цього українського виробника, і це рішення виявилося виправданим як з економічного, так і з технологічно боку.

У господарстві обробляють значні площі з різноманітною структурою посівів. За останні роки тут радикально змінили структуру посівних площ. Відійшли від соняшника, який у цій зоні дає нижчу врожайність. Натомість збільшили площі під ріпаком — зараз тут близько 10 тис. га озимих культур і 20 тис. га ярих.
На ріпаку в середньому мають 4+ т/га, тоді як соняшника не набирають навіть 3 т/га.
Читайте також: Погляд зсередини Завод Кобзаренка: лазери, контроль якості та нові лінійки техніки
«Важливим напрямком у нас є тваринництво. Власники його активно зараз розвивають — зараз у нас 5 тис. голів великої рогатої худоби, будуємо другу чергу комплексу, плануємо вийти на 7 тис. голів. Ми здаємо молока на мільйон гривень щодня. І саме через розвиток тваринництва нам потрібна була техніка «Заводу Кобзаренка» для ефективної заготівлі соломи», — розповідає Владислав Тютюник.

Основою технічного парку господарства стали бункери-перевантажувачі, універсальні здвижні причепи ТЗП-39 «Атлант», які мають змінний задній борт та розвантажуються у низьких приміщеннях без підйому кузова.
Тепер «Атлантів» у господарстві вже 11 одиниць. Перший у господарстві з'явився ще до приходу Владислава Тютюнника у 2020 році, але він не забезпечував потреби підприємства. Тому ухвалили рішення придбати ще два.
«Це дуже універсальна машина з об'ємом кузова 40 м3. «Атлант» може бути й причепом для перевезення негабаритних вантажів, може перевантажувати зерно в полі, може вносити гній — щороку ми його вносимо 20-30 тис. т. Просто змінюєш ляди і маєш багатофункціональний агрегат. Він возить солому, возить силос, і завдяки центральному поршню може витискати вантаж без розвороту», — пояснює Владислав Тютюнник.
Головною перевагою цих причепів гендиректор Inter Agrolab називає економічну ефективність. Раніше на господарстві працювали КАМАЗи і ЗІЛи, тому є з чим порівнювати.
Що ж стосується європейських вантажівок — в поле вони не заїжджають, вони «трасові», дуже ніжні. Тоді як «Атлант» з потужним трактором проїжджає будь-куди, вивозить з будь-яких умов, швидко і вчасно.
П'ять тракторних самоскидних причепів ТСП-40 стали важливою частиною логістики підприємства. Вони обладнані посиленим тридемом на ресорах з реактивними тягами, а підрулюючі вісі полегшують хід причепа на поворотах та запобігають зносу шин.
«Ми перейшли на систему вивезення зерна тракторами з цими причепами замість автовозів. Це дозволяє постійно завантажувати техніку протягом року, а не тільки в пікові періоди. Механізатори мають роботу і навесні, і влітку, і восени — це важливо, що всі зайняті», — каже Владислав Тютюнник.
Економіка очевидна: трактор з причепом не простоює, як вантажівка, яка потрібна лише кілька місяців на рік. До того ж є місця в полях, куди взагалі нічого не доїжджає, окрім трактора. А цей причіп проїжджає будь-куди.
Особливу увагу на господарстві СТОВ «Інтер» приділяють захватам для збирання тюків ТК-12 — новинці на українському ринку від «Заводу Кобзаренка». Це причепи-тюковози для заготівлі прямокутних тюків. Кожен з них розрахований на одночасне перевезення 12-14 тюків. А розвантаження відбувається на твердій та рівній поверхні за 30-40 сек.
«Я бачив таку техніку в Канаді років вісім назад. Це була ніби ризикована історія — перша на ринку України. Але ми купили три машини для того, щоб швидко збирати солому і вчасно сіяти ріпак. Річ у тім, що аби сіяти багато ріпаку, треба швидко звільняти площі від соломи. Водночас у наших зоотехніків збільшилась потреба у соломі — майже у 2,5 раза — з 2 тис. т до 5 тис. т», — зізнається Владислав Тютюнник.

За його словами, раніше звичайний навантажувач брав тюки в причіп по одному. А нова машина самостійно вантажить тюк, закидає і складає по 12 штук. Вага кожного близько 300 кг, тобто за один раз цей причіп-тюковіз забирає і вивозить 3,6 т соломи з поля.
«Після чого одразу в поле заходять плуги і починається оранка та сівба ріпаку. У результаті й менше ущільнення ґрунту, й менше проходів по полю. Цифри вражають: 2,5 машини (одна частково була в ремонті) за сезон заготували 5 тис. т соломи, тобто 16 тис. тюків. Це 555 рейсів зробив кожен причіп-тюковіз. І це за три тижні! Навантаження було величезне, але техніка витримала», — підкреслює Владислав Тютюник.
Завдяки швидкій заготівлі соломи господарство змогло посіяти на 900 га більше ріпаку, ніж торік. Машина працює тільки в липні, коли треба підготувати ґрунт під ріпак. Це вузький строк. Саме так елементи технологій складаються в ефективність.
Чотири бочки РСЗ-16 для приготування робочих розчинів також довели свою ефективність. Одну на господарстві придбали у 2020 році, ще три — вже наступного року.

«Дуже зручно, коли можеш приготувати хімію прямо на полі й відвезти добрива туди, де обприскувач не може проїхати через дощі. Немає простоїв. Час використовується ефективно. А час — це історія про гроші та про ефективність. Тому ці бочки — дуже універсальна історія, і вона мені дуже подобається», — каже Владислав Тютюнник.
На питання про якість техніки гендиректор відповідає однозначно: вона не поступається в рази дорожчим європейським аналогам. Шасі техніки «Заводу Кобзаренка» італійського виробництва, багато запчастин із заводів Європейського Союзу — тож якість зрозуміла. А другою перевагою є ціна.
Особливо Владислав відзначає рівень сервісу.
«Сервіс значно поліпшився. Коли була проблема з одним із ТК-12 — щось з італійським розподільником — хлопці приїжджали навіть вночі, копалися, дали підмінну платформу зі своїм JCB і трактористом, щоб ми не стояли під час заготівлі. Власник компанії особисто контролював ситуацію, хоча був за кордоном. Ось це я розумію підхід до клієнта! Немає такої техніки, яка не ламається. Питання в тому, як компанія ставиться до клієнта і наскільки швидко розв'язує проблеми. Коли тобі треба зібрати солому за три тижні, а не за п'ять місяців, час критичний. І коли сервіс приїжджає на вихідні і вночі — це дорогого вартує», — розповідає він.
Володіючи досвідом роботи в різних компаніях — від холдингів до приватних господарств — Владислав Тютюнник працював з технікою різних закордонних виробників. Заступник гендиректора СТОВ «Інтер» говорить, що продукція «Заводу Кобзаренка» не поступається по якості, а за ціною значно доступніша.
Також вагомою перевагою є наявна програма державного відшкодування. Владислав Тютюнник говорить, що 25% компенсації — це дуже хороший бонус, який допомагає швидше оновлювати парк техніки та впроваджувати нові технології. Тож в Inter Agrolab та СТОВ «Інтер» планують розширювати техпарк. Перевага машинам «Заводу Кобзаренка».
«Наступного року купимо ще дві РСЗ-20, одну РСЗ-16 і два захвати ТК-12 — всього п'ять одиниць. Треба мати п'ять захватів, щоб встигати за потребами тваринництва, яке ми інтенсивно збільшуватимемо. Також думаємо над технікою для внесення рідкого гною, бо переходимо на нову технологію — зараз обговорюємо з Кобзаренком різні варіанти», — поділився планами на найближче майбутнє Владислав Тютюнник.
Він переконаний, що українська техніка здатна конкурувати з імпортною за якістю, перевершуючи її за ціною та сервісом.

«Це українська історія, і вона надійна. Довіра є, принаймні у нашого господарства. І тішить ще й той факт, що купуючи її, ми підтримуємо нашу державу, українського виробника.
«Атланти» — це must have для будь-якого господарства, яке починає розвиток. Це найфункціональніша машина за такі гроші. ТСП для вивезення зерна збільшує наробіток комбайна, менше ущільнює поле, машини не заїжджають на поле. Це вже не кам'яна ера, це рівень Канади та США», — завершує розмову Владислав Тютюник.
© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.