Щороку 20 травня світ відзначає Всесвітній день бджіл. Цьогоріч Україна зустрічає його з невеселою статистикою: сувора зима, посуха, пестициди і чотири роки повномасштабної війни — галузь переживає один із найважчих періодів за останні роки. Kurkul.com зібрав ключові матеріали про стан українського бджільництва — від свіжих новин з пасік до практичних порад і надихаючих кейсів.

Загибель бджіл, втрати від зими та наслідки війни

Сезон 2026 розпочався з тривожної статистики: пасічники по всій країні фіксують масову загибель бджолосімей — через пестициди, рекордно сувору зиму і чотири роки повномасштабних бойових дій. Галузь підходить до Дня бджіл у найскладнішому стані за останнє десятиліття. Тож далі підбірка останніх новин від пасічників

«Прикопав 11 відер мертвих бджіл»: катастрофа на Буковині

Пасічники Буковини повідомляють про масову загибель льотних бджіл через хімічні обробки садів і полів у період цвітіння. Найбільших втрат зазнали льотні особини — родини різко ослабли й уповільнили розвиток. Постраждалий пасічник В'ячеслав Хмелинський втратив до 95% своєї пасіки.

Пасічники фіксують значні втрати після складної зими — до 50% бджолосімей

Пасічники по всій Україні відкрили вулики й виявили масову загибель сімей. Зима 2025/26 виявилась надзвичайно суворою, а теплі попередні сезони розслабили пасічників у підготовці до зимівлі. Пасічник із Чернігівщини повідомив про втрату понад половини бджолосімей.

За час повномасштабної війни бджолярі втратили майже 10 000 пасік

Галузь бджільництва, яка в Україні традиційно трималася на аматорських і сімейних пасіках, зазнала колосальних втрат. Офіційної статистики не ведеться, проте за оцінками Асоціації пасічників — близько десяти тисяч пасік зруйновані або покинуті внаслідок бойових дій.

Практичні матеріали про здоров'я бджіл і утримання пасіки 

Здоров'я бджолосімей закладається задовго до медозбору — ще в серпні, коли готують гнізда до зими, і навесні, коли вирішується, чи виживе родина. Тому пропонуємо підбірку матеріалів про те, що реально впливає на результат сезону.

Кліщ вароа — головна загроза бджіл

Varroa destructor — найпоширеніший і найнебезпечніший ворог бджіл у світі. При 20% ураженні гинуть працездатні особини, при 40% — родина втрачається повністю. Про комплексний підхід до боротьби — органічні кислоти, тимол, біологічний контроль — читайте в матеріалі «Методи боротьби з кліщами Varroa».

Підгодівля навесні: що і коли

Весна — критичний момент: бджоли виходять із зимівлі ослабленими, а нектару ще немає. Президент Об'єднання маткарів України Іван Доскоч радить пастоподібні корми без білкових добавок — вони не стимулюватимуть передчасну яйцекладку, але страхують від голоду. Детально — у матеріалі «Весняні роботи на пасіці — підготовка до ранніх та середніх медозборів».

Як уникнути роїння при ранній весні

Якщо весна рання й тепла — бджолосім'ї розвиваються швидше, ніж встигає з'явитися медозбір, і роїться. Юрій Білик із «Пасіки 21» пояснює, коли від стимулюючої підгодівлі краще відмовитися — читайте «Якщо рання весна — підготовка бджіл до медозбору без роїння».

Зимівля з керованим мікрокліматом

«Пасіка 21» зимує в зимівнику з контрольованим температурним режимом — це дозволяє керувати початком весняного розвитку незалежно від погоди. Морозна зима 2026-го показала: пасіки на відкритому повітрі втратили значно більше сімей. Про різницю підходів — у матеріалі «Керований мікроклімат у зимівнику знижує втрати бджолосімей — експерт».

Бджоли як агроінструмент: запилення полів

Запилення соняшнику бджолами дає прибавку врожайності 250–400 кг/га і додаткову виручку близько 4 тис. грн з гектара. Контрольоване залучення пасік збільшує врожайність окремих культур на 20–40%. Про те, як організувати співпрацю між фермерами і пасічниками, читайте у матеріалах «Економічний ефект від бджолозапилення соняшнику» та «Пасіка не для меду — як організувати запилення в саду».

Квоти, ціни і невизначеність — що чекає на медовий ринок у 2026 році

Україна входить до п'ятірки світових експортерів меду, але 2026-й обіцяє бути переломним: ЄС повертається до довоєнних квот, тарифна війна Трампа закрила американський ринок, а внутрішній попит досі не компенсує втрати від експорту.

Складний сезон. Посухи, заморозки й сувора зима підкосили бджолосімей ще до початку медозбору. Детальніше про те, чому сезон 2026 може стати одним із найскладніших за останнє десятиліття, — у матеріалі «Бджолярі відвикли від суворої зими — прогноз сезону 2026».

Квоти та експорт. ЄС повернувся до довоєнних квот, а тарифи Трампа ускладнили вихід на американський ринок. Що це означає для цін і заробітків пасічників — читайте у матеріалах «Квоти, ціни і заробіток пасічників у 2025 році» та «ЄС підвищує квоти на мед: що означає для українського експорту у 2026». За попередніми оцінками, обсяги експорту у 2026-му можуть скоротитись до 40–45 тис. тонн — докладніше тут.

Як живе українське бджільництво сьогодні — 5 історій, які надихають

Попри втрати від зими, пестицидів і війни, українські пасічники не зупиняються. Одні освоюють нові технології переробки, інші будують кооперативи, треті відкривають апітуризм або виводять мед на нові ринки. Kurkul.com зібрав кілька таких історій.

Пасіка на 700 вуликів і власне фасування

Родина Волошиних із Кіровоградщини — приклад того, як сімейна пасіка може рости навіть в умовах війни. Завдяки гранту вони оновили обладнання і планують запустити власне фасування. Докладніше — у матеріалі «Завдяки гранту подружжя бджолярів оновило пасіку та планує зайнятись фасуванням меду».

Індустріальна пасіка як бізнес-модель

«Пасіка 21» — об'єднання професійних пасічників, яке управляє понад 6 000 вуликами. В основі — не хобі, а планування, автоматизація і командна робота. Про те, як організовані медозбір, зимівля і продажі на такому масштабі, читайте у матеріалі «База на 6 000 вуликів: індустріальна пасіка, прибуток з меду, сервісів і технологій».

Медова сушка ягід як новий бізнес

Пасічник із Чернігівщини Віталій Кром розпочинав як звичайний бджоляр, а після освоєння запатентованої технології медової сушки збільшив виробництво в 10 разів. Про те, як це працює, — у матеріалі «Пасічник з Чернігівщини впровадив технологію сушки ягід у меду».

Апітуризм на Львівщині

Пасічник Микола Гундер понад 20 років займається бджільництвом і розвиває апітуризм — туристичний напрям навколо пасіки. Читайте про його досвід за посиланням.

Мед як бренд, а не сировина

Пасічник Дмитро Любченко пояснює, чому гуртовий продаж меду — програшна стратегія, і як вийти на власного покупця через прямі продажі і кооперацію. Читайте інтерв'ю «Дмитро Любченко: у нас в магазинах мед не з пасік, а з заводів».

Кооператив на Тернопільщині

Кооператив із Тернопільщини об'єднав 15 виробників і за сезон збирає тонни крафтового меду — приклад того, як горизонтальна кооперація допомагає малим пасікам виживати і розвиватись. Читайте за посиланням.

© Kurkul.com, 2026 р.