«Нас юридично ніби не існує», — каже Віктор Шулешко, засновник вертикальної ферми Green Future. Сіті-фермер постачає свіжу зелень в мережі ресторанів та супермаркетів по всій Україні, але офіційно підприємець не може отримати статус сільгоспвиробника. Причина в тому, що він немає земельної ділянки, яка для вертикальних ферм не є потрібною. 

На початку січня 2026 року Віктор разом з колегами зареєстрував Асоціацію вертикального фермерства України, щоб змінити цю ситуацію. Про боротьбу за визнання, роботу під час блекаутів та конкуренцію з імпортом — читайте в інтерв'ю.

Як вертикальні ферми переживають відключення світла?

Kurkul.com: Вікторе, наскільки критичною є ситуація з нестачею електроенергії сьогодні для вертикальних ферм?

Віктор Шулешко: Звичайно, вертикальні ферми без електроенергії взагалі не можуть працювати. Але у нас є перевага, адже ми не гріємо приміщення, тому більш захищені, ніж звичайні теплиці. Так, нам потрібне світло і воно дуже важливе. Наприклад, ми з колегами, єдині в Україні, а можливо й у Європі, хто має досвід роботи на 12-годинному циклі освітлення завдяки ефективності наших світильників.

Читайте також: 3 фермери, що відкрили міські ферми — вертикальне вирощування зелені

Як ми підготувались до блекаутів? По-перше, встановили таймери. Відтак, коли є електроенергія, то стелажі світяться, а коли немає — не світяться. По-друге, всю автоматику на сіті-фермі перевели на резервне живлення. Використовуємо акумулятор та інвертор на 5 кВТ. Цього вистачає на насоси та інші прилади в реальному часі.

Kurkul.com: Тобто вертикальна ферма може працювати автономно?

Віктор Шулешко: Мої ферми працюють виключно в автоматичному режимі. Жодна людина не втручається в процес вирощування. Це правда. Тільки операційна робота — збирання врожаю. Усі добрива, освітлення  — все в автоматичному режимі. Я це називаю «електронним агрономом».

Звичайно, наша галузь мріє про електроенергію по знижених цінах, як для багатьох критичних підприємств. Але я розумію, що зараз цього не буде, бо обсяг нашого ринку ще малий. 

Kurkul.com: Яка потужність генератора необхідна для вертикальної ферми?

Віктор Шулешко: В середньому 120 Вт на 1 м2. Наприклад, я використовую генератор на 10 кВт для ферми площею 200 м2. Коли відключення, то генератор включався автоматично. Я налаштував роботу таким чином, що спершу він освітлює одну частину ферми протягом 12 годин, а наступні 12 годин — іншу частину. Тобто працює цілодобово.  

Kurkul.com: Як це впливає на врожайність?

Віктор Шулешко: Під час відключень рослини на сіті-фермі ростуть довше на 5-7 днів. Звичайно це впливає на собівартість вирощування, в основному через оренду приміщення. А якщо говорити про врожайність, то вона практично не змінюється.

Kurkul.com: Скільки може протриматися ферма при повному блекауті?

Віктор Шулешко: На жаль, 4 дні. У нас була така ситуація, коли ще на початку війни ми працювали без генератора. Саме тоді ми побачили, що через чотири дні продукція почала псуватися.

Асоціація сіті-фермерів та боротьба за визнання

Kurkul.com: Ви нещодавно зареєстрували Асоціацію вертикального фермерства України. Розкажіть детальніше.

Віктор Шулешко: Так, на початку січня ми зареєстрували асоціацію, і я став її головою. Зараз будуємо структуру, визначаємо цілі. Основна мета — вбудувати вертикальні ферми в систему АПК України, бо її для нас просто не існує.

Ось приклад. Я хотів подати заявку на отримання гранту від FAO. Пройшов всі етапи. Але закінчити подачу я не зміг, адже не зміг надати довідку СГ-29. Це довідка про оренду чи власність землі сільськогосподарського призначення. 

Kurkul.com: Тобто вертикальні ферми юридично не можуть існувати як сільгоспвиробники?

Віктор Шулешко: Саме так. Юридично вертикальні ферми ніби не існують. Ми реєструємось в тому ж ДАР, як просто виробники, а не виробники сільгосппродукції.

Тому ми з однодумцями створили Асоціацію, щоб відстоювати права сіті-фермерів, змінити законодавство, і домогтись, щоб вертикальні ферми визнали сільгоспвиробництвами без реєстрації земельної ділянки. Адже в нашій роботі достатньо приміщення.

Kurkul.com: Скільки сіті-фермерів обʼєднає ваша Асоціація?

Віктор Шулешко: Наразі це 10 власників вертикальних ферм. І це переважно потужні виробники, які закривають запити на ринку свіжої зелені по всій Україні. Але я впевнений, що кількість учасників буде збільшуватись. Ми хочемо створити потужний рух, який є в усіх розвинених країнах.

Kurkul.com: Чого ви очікуєте від держави? Що має змінитися в першу чергу?

Віктор Шулешко: По-перше, нам потрібна увага Мінагро та створення робочої групи, яка зможе розглянути наші звернення і внести конкретні зміни в законодавство. По-друге, ми хочемо власний знак якості, бо наша продукція відрізняється і від імпортної, і від тепличної.

Якість імпортної продукції падає, ціна росте. Тому вся наша Асоціація, всі члени, мої друзі по всій Україні, ми маємо великі надії, що через 3-4 роки зможемо конкурувати за ціною з імпортною продукцією.

Kurkul.com:  Якщо вас не почують в Україні, є план Б?

Віктор Шулешко: Якщо нас не почують тут, ми будемо виходити на Європейську асоціацію вертикального фермерства, чи FAO, які також дуже підтримують цей напрям. Будемо просити допомоги європейської спільноти. Є приклади, коли європейське законодавство в органічному секторі імплементоване в Україні. Тому ми за те, щоб європейське законодавство щодо вертикальних ферм діяло у нас також.

Конкуренція з імпортом та унікальність продукції

Kurkul.com: Більшість сіті-фермерів починають з базиліку, як базової культури, але чи розширюють асортимент з часом?

Віктор Шулешко: Так, зараз мережі супермаркетів просять нас розширювати асортимент. У нас вже є амарант, пак-чой, кінза, скоро буде зелена цибуля. Ми тестуємо різні культури по всій Україні. Відбираємо долю ринку в імпорту поступово.

Kurkul.com: Які найбільш незвичайні культури вирощують на вертикальних фермах в Україні?

Віктор Шулешко: У мене є клієнти, які зробили контейнер для прогону технології вирощування технічних конопель на вертикальній фермі. Перспективна мета — медичний канабіс, коли законодавство врегулює вирощування та експорт. Щоб виростити технічні коноплі в вертикальній теплиці потрібно все те ж, що і звичайному фермерові. Тому була отримана ліцензія, куплено насіння офіційно в Інституті лубʼяних культур, задекларовано посадки. Далі приїжджала поліція, брали зразки ТГК, які були на рівні 0,00%.

В цьому сезоні їм не вдалось запустити новий цикл, система не пропустила. За українським законодавством технічні коноплі можна висаджувати тільки до початку червня. І знову аналогічна проблема — закон не передбачає вирощування технічних конопель в закритих приміщеннях.

Kurkul.com: Повернімося до ринку. Як вертикальні ферми конкурують з імпортом?

Віктор Шулешко: Наше головне завдання — зменшити імпорт взимку. Ми вже присутні в цьому сегменті, але наша головна перевага — це не ціна, а свіжість. Пропонуємо продукцію, яка зараз росте на фермі, а через 2 години — вже в супермаркеті. Жоден імпортер не дасть таку якісну та свіжу продукцію, як ми. При цьому ми не конкуруємо з тепличниками, які на відміну від нас пропонують зрізану зелень.

Наприклад, я співпрацюю з мережею супермаркетів «Сільпо». В магазинах мережі переважно є три категорії зелені: зріз, фасовані мікси, і наша продукція — жива зелень. Відтак, у «Сільпо» наш сегмент — єдиний без повернень, виключно через свіжість продукції.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову.

Зі звіту FAO від 27.08.2025 р.:

За прогнозами FAO, до 2050 року світове населення зросте до 9,8 млрд людей, що вимагає подвоєння виробництва продовольства. Вертикальне фермерство розглядається як одне з рішень цієї проблеми. У 2025 році індустрія демонструє подвійний тренд: з одного боку, продовжуються інвестиції в нові проєкти в Азії та Європі, з іншого — багато компаній у США, Франції, Великій Британії та Італії припинили роботу або увійшли в ліквідацію через високі операційні витрати та складність досягнення прибутковості.

Економічні дослідження показують, що більшість вертикальних ферм виходять на прибутковість лише через 5-6 років роботи, і то за умови урядової підтримки та готовності споживачів платити преміальну ціну. Основним викликом залишаються витрати на електроенергію та обладнання. Водночас технологічні інновації, зокрема удосконалення LED-освітлення (ефективність якого зросла до 90%), автоматизація та штучний інтелект, поступово знижують собівартість виробництва. Експерти вважають, що вертикальне фермерство може зайняти до 50% ринку листової зелені в розвинених країнах протягом наступного десятиліття.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2026 р.