На складі «Дунайського аграрія» після російської атаки не залишилося жодного ящичка, а 20-футовий контейнер просто розплавився. Місяць тому компанія втратила склади та значну частину продукції, але того ж дня запустила інший склад і продовжила відвантаження. Як господарство відновлювало роботу і з якою стратегією заходить у 2027 рік, розповів директор компанії Дмитро Шаров.

«Після прильоту від складу не залишилося нічого» 

«Це найтяжчий рік. Навіть складніший, ніж 2022», — каже Дмитро Шаров. 

Внаслідок обстрілу 20 серпня 2026 року складські приміщення «Дунайського аграрія» було зруйновано. Значну частину продукції, яка зберігалася на складах, втрачено.    

«Ми того ж дня запустили інший склад в Києві. Вже 20 серпня наші авто вивантажились і знову поїхали за продукцією. Ми торгуємо «фрешем» (ред. свіжою продукцією), технічно доставка відбувається не зупиняючись», — зазначає директор компанії.

Він пригадує, що тоді рішення приймались одномоментно  — терміново орендували інший склад, терміново знайшли техніку, організували людей. 

«Ми в процесі підрахунку збитків. Вони насправді колосальні. Те, що напрацьовувалось роками, згоріло за один день. Взагалі нічого не залишилось. Наприклад, там знаходився 20-фунтовий контейнер, який розплавився і став висотою по коліно», — пояснює Дмитро Шаров.

Розподільчі центри мереж зникають, поки машина з товаром в дорозі

Удари по складах торговельних мереж теж змінили роботу компанії. 

«У нас в цьому році, було багато випадків, коли їде машина в розподільчий центр (далі — РЦ). Але дорогою виявляється, що цього РЦ вже немає. А у тебе продукція в машину вже завантажена і спрямована на маркет. І просто приходить повідомлення: «вибачте, ми у вас цю продукцію забрати не можемо». І такі ситуації були і по «Форі», і по «Сільпо», і в інших мережах», — зазначає директор ТОВ «Дунайський аграрій».  

Він пояснює, що у 2022 році було буквально декілька моментів, коли вантажівки з товаром не могли доїхати в РЦ, коли склади піддавались атакам. У 2026 році подібна ситуація траплялась вже 6-7 разів. 

Тим не менш, він каже, що наразі контракти передбачають оплату товарів. Хоча на практиці переважно всі постачальники отримують від мереж листи про форс-мажор. Дмитро Шаров зазначає, що війна наразі не є приводом для форс-мажору.

«Є судова практика, яка доводить, що війна це по факту не форс-мажорні обставини. Якщо у вас договір був підписаний після 2023 року, то можна через суд отримати свої кошти назад. Але тут питання в тому, чи потім повернетесь ви в цю мережу назад», — каже він.

Як змінилася стратегія бізнесу «Дунайського аграрія»?  

Дмитро Шаров зазначає, що агробізнес без планування нереальний. Зараз на першому місці посівна компанія. Основною проблемою залишається брак кадрів — починаючи з механізаторів і закінчуючи працівниками для збору врожаю. Тому в господарстві намагаються оптимізовувати процеси, частково зменшувати напрямки роботи, де є велика витрата людської праці. Паралельно працюють над зміною стратегії господарства. 

«Я думаю зараз всім варто замислитися над диверсифікацією виробництва. Завод перенести не можна, але можна перенести зберігання ключових витратних матеріалів», —  зазначає директор.

Під час прильоту в «Дунайського аграрія» згорів склад, де знаходились етикетки з запасом на 2 наступні роки. З гіркого досвіду, Дмитро Шаров рекомендує тримати витратні матеріали на різних складах, щоб мінімізувати ризики порушення виробничого процесу. 

«Одномоментно все згорає. Щоб продати продукцію потрібна етикетка. Надрукувати її, в кращому випадку, можна через 3 місяці. А через 3 місяці твій товар вже нікому не потрібен буде», —  пояснює він.

Також в господарстві є план на випадок, якщо повторно станеться приліт — куди евакуювати продукцію, щоб мати змогу далі працювати.

«Я думаю варто розглядати маленькі комплекси, невеликі склади, бажано ще радянські. Оскільки європейські склади категорії А побудовані з сендвіч-панелей, які швидко згорають. Радянські склади зроблені з бетону і здається, що наслідки влучання будуть не такі катастрофічні», — рекомендує директор компанії.

Експорт у європейські мережі як спосіб стабілізувати збут

Оскільки внутрішній ринок непередбачуваний, компанія посилює роботу з експортом. Адже українські мережі впевненості зараз не дають.

«Якщо раніше ми могли підписати контракт на певний об'єм в Україні і були впевнені, що його поставимо, то зараз такого розуміння взагалі немає. У роботі з експортом є графік десь на пів року вперед про терміни поставки продукції. Є регламент. Далі все залежить максимально від вас», — каже Дмитро Шаров.

Водночас він визнає, що логістичні ризики нікуди не зникають. Тому потрібно пропрацьовувати і експорт, і локальні контракти.

Проте є проблема актуальна для всіх виробників сьогодні —  для експорту бракує машин. Дмитро Шаров пояснює це подорожчанням пального і нестачею водіїв.

«Дуже сильно виросла ціна на дизельне пальне, яка зараз на рівні 100 грн/л при гуртових закупівлях. І також зменшилась кількість водіїв, які банально залишились в Україні», — каже він.

Він каже, що ціни на перевезення зросли у 2 рази. Тому перевізникам немає сенсу їхати експортним маршрутом довжиною в тиждень, якщо вони роблять 2-3 доставки всередині країни і заробляють ті самі кошти.

«Всім потрібно зрозуміти, що з логістикою легше не стане, а буде тільки гірше. Що ми в цьому можемо в плані робити? Тільки забирати частину логістики на себе. Тобто брати машини у лізинг чи кредит і таким чином йти від ризику, коли є продукція, а ти не можеш її просто банально вивезти», — зауважує Дмитро Шаров.

І ключова порада, яку директор ТОВ «Дунайський аграрій» дає для колег по ринку: 

«Краще зараз пропрацювати дорожню карту на випадок прильоту. Щоб якщо щось буде не так, у вас одразу були варіанти куди перемістити продукцію або як довезти її напряму до кінцевого споживача». 

© Kurkul.com, 2026 р.