«Цей сезон грошей не приніс», — каже фермер Андрій Вертеба, який цього року посіяв 2 га кавунів у Корсуні-Шевченківському на Черкащині. Він каже, що через перевиробництво ціна була дуже низькою. Фермер продавав кавуни з поля по 3-4 грн/кг. Жоден гуртовик за весь сезон так і не подзвонив і не приїхав. Тому частина врожаю просто лишилася гнити на полі. 

«Руки опускаються, натхнення на роботу немає. Десять років цій справі присвятив. Більше ніж гектар садити поки не хочеться», — ділиться фермер.

На іншому кінці країни, на Закарпатті, фермер викинув кілька причепів кавунів на пшеничне поле. Через низьку гуртову ціну у 4 грн/кг він вирішив, що краще використати овочі для підживлення ґрунту.

Фермерові Михайлу Палію заробити на кавуні зашкодила погода. Собівартість продукції зросла на понад 70%  і винна в цьому травнева злива, яка знищила частину розсади та змила потоками води поливну систему. Тому він повторно висадив кавун, але втрачений час і додаткові вкладення позначилися на економіці.

«Якщо минулого року собівартість вирощування 1 кг була десь 1,5-2 грн, то цього року — понад 3 грн. За рахунок постійних клієнтів вдалося все-таки реалізувати левову частину врожаю, що і покрило нам отримані збитки», — зазначив Михайло Палій.

Особливо важким сезон видався для баштанників прифронтових регіонів. В одному з господарств Нікопольщини кавуни вирощують понад 20 років. Проте через загрозу атак і спеку господарство вже втратило частину прибутку. По-перше, у потрібний момент виникли труднощі з поливом, через аварійні відключення водопостачання. Друга проблема — логістику — у прифронтову громаду більшість автівок їхати відмовляється.

«З вивозом з поля були проблеми, автомобілі не хотіли їхати до нас з інших місць. Тобто все-таки зона бойових дій, ми з ними домовляємося, але вони кажуть: «ні, у вас дрони літають», і вони не хочуть їхати», — каже бригадир господарства Віталій.

Наразі підприємство вже втратило 30% прибутку. Але через низькі ціни та невеликий попит частину врожаю фермери можуть просто залишити на полях.

«Я думаю, більшість фермерів просто залишить кавуни на полях, оброблять дисковою бороною. Кавуни переріжуться і будуть на наступний рік як добриво, але користь буде мізерна. Фермер має заплатити людям, щоб вони зібрали їх у фуру, обережно там склали. Але скоріше всього, якщо 2 грн/кг пропонують, то фермеру немає сенсу заморочуватися з фурою. Він вже і так розуміє, що це невигідно», — додав представник господарства.

Схожа ситуація  на Херсонщині. На думку директора Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитра Юнусова, через безпекові ризики фермери, ймовірно, не зможуть зібрати врожай приблизно з 50%  площ. У червні-липні з області до інших регіонів України вдалося доправити лише близько 3 тис. т кавунів.

При цьому частина покупців, які раніше домовлялися про закупівлю херсонських кавунів, відмовляється від поїздок до регіону та шукає продукцію в безпечніших областях. Через труднощі зі збутом фермери разом із місцевою владою почали передавати частину врожаю як гуманітарну допомогу лікарням, школам і дитячим садкам.

Скільки коштує виростити 1 га кавунів?

За ідеальних умов урожайність кавунів становить 40-50 т/га.

«Для мене кавуни — найкраща культура. Завжди є врожай, завжди є попит. Витрати на 1 га складають 150-200 тис. грн, а чистий прибуток при нормальній ринковій ціні забезпечує щонайменше 200-250 тис. грн з 1 га», — зазначає фермер Олександр Гурин з Полтавщини. 

Схожі підрахунки — і в Андрія Вертеби з Корсуня-Шевченківського.

«Ну, якщо грубо казати, то на виході нам гектар коштував понад 150 тис. грн. Кавуни у нас під плівкою і на крапельному зрошенні», — розповів Андрій Вертеба.

Якщо розділити на статті витрат, то на гібридне насіння кавунів йде приблизно $450/га, а на сортове — $50/га. Ще серед вагомих витрат — оренда землі, крапельне зрошення, добрива, людська праця. 

Напевно серед позицій, які найбільш зросли в ціні — це витрати на пальне, логістику та техніку. 

«За даними маркетплейсу AGRO.RIA, середня ціна трактора в Україні у 2025 році становила близько $33,5 тис., а найдешевший сегмент, мінітрактори, починається приблизно від $4,9 тис. Навесні 2026-го трактори стали найпопулярнішою категорією техніки на ринку, і ціни за рік зросли приблизно на 50%. Баштанні господарства зазвичай працюють із компактнішою і дешевшою технікою, ніж зернові холдинги, але динаміка подорожчання однакова для всього ринку», — розповів комерційний директор «ФК "ФІНВІН"» Сергій Милько.

При цьому, за його словами, для баштанних культур техніка — не головна стаття витрат.

«Баштанництво — трудомістка, а не техномістка культура. На відміну від зернових, збір урожаю тут переважно ручний, комбайн не задіяний, тому основне навантаження припадає на робочу силу та засоби захисту рослин, а не на техніку. Це узгоджується із загальногалузевою картиною 2026 року: вартість польових робіт по Україні зростає на 5-10% рік до року, і головним тягарем аграрії називають саме насіння й засоби захисту, а не техніку. Додатковий тиск на собівартість дає зростання зарплат на 10-15% через кадровий дефіцит — і для трудомісткої культури, як баштанні, цей фактор відчутніший, ніж для зернових», — зазначив Сергій Милько.

З ним погоджуються фермери. Наприклад, гербіциди для кавунів відсутні, тому часто поля обробляють вручну. Дорого коштує і збір кавунів, який також відбувається вручну.

«Якщо фура вантажиться по 2 грн/кг, то десь 0,5-0,7 грн треба віддати ще людям, щоб вони завантажили цю фуру. Тобто фермер не те, що в нуль не виходить, він взагалі в мінус працює», — розповів фермер з Нікопольщини.

Про рентабельність вирощування кавунів

Тепер — про ціну, за якою реально продавали кавуни. Адже саме від неї залежить рентабельність культури. За словами Олександра Гурина, нормальна ринкова ціна мала б забезпечувати прибуток у 2 рази більший за витрати. На практиці фермери називають зовсім інші цифри.

«Зараз майже задарма віддають кавун, хоча цей період трошки вже проходить. Те, що я знаю по Одесі, по нашим полям, то від 2 до 5 грн/кг. Тобто фермер не те, що в нуль не виходить, він взагалі в мінус працює», — розповів фермер з Нікопальщини.

На Херсонщині — та ж картина: гуртові ціни впали до 2 грн/кг, тоді як роздрібна ціна в самому Херсоні тримається на рівні 10 грн/кг. Різницю забирає собі не фермер, а весь ланцюжок посередників між полем і прилавком.

Дані з міських ринків це підтверджують. На «Столичному» гуртова ціна на кавуни у вересні 2026-го тримається на рівні 10-12 грн/кг. На ринку «Початок» в Одесі оптова ціна на червоні кавуни — стартує від 7 грн/кг, при роздрібній до 25-30 грн/кг. А на ринку «Шувар» у Львові мінімальна ціна на середину вересня — лише 10 грн/кг, тоді як торік у цей самий період вона підскакувала майже до 20 грн/кг.

Виходить, що навіть там, де кавуни доїхали до великого міста і потрапили на організований ринок, ціна цього сезону вдвічі нижча за торішню. А там, звідки фермер продає прямо з поля, вона вже й у рази нижча за собівартість.

«Сезон 2026 року для баштанників складний. В Україні виникло перевиробництво кавунів, і гуртова ціна прямо з поля тримається на рівні 4-6 грн/кг — цього недостатньо, щоб покрити витрати, які цього року вищі за торішні. При такій маржі логіка фермера змінюється: капітальні інвестиції, без яких можна протриматись сезон, відкладаються в першу чергу. Перевага надається продовженню ресурсу наявного парку техніки. Загалом по агросектору ми вже бачимо саме таку поведінку клієнтів при падінні маржі — і немає підстав вважати, що баштанники цього року поводитимуться інакше», — зазначив Сергій Милько.

Чому ціни на кавуни обвалились?

На думку більшості фермерів, низька ціна в цьому році стала наслідком банального перевиробництва. Останніми роками баштанництвом почали займатися дедалі більше господарств, розраховуючи на високу прибутковість культури.

«В ті роки, коли перестав виробляти Херсон і в перші роки повномасштабної війни, то була висока ціна на кавуни. Зараз видно, тенденція така, що з кожним роком більше і більше саджають кавунів, а реалізувати продукцію на українському ринку дуже складно, бо просто наші люди стільки не з'їдають кавунів, скільки вирощують фермери», — каже фермер Віталій Кругорукий.

Його думку підтримує  директор Інституту зернових культур НААН України Владислав Черчель. Він каже, що справді багато підприємств стали сіяти кавуни. А споживання впало. До того ж немає кому працювати на полях. Це все впливає на ціну.

Змінилася й географія баштанництва. До початку повномасштабної війни основними регіонами промислового вирощування кавунів і динь в Україні традиційно вважали Херсонську, Миколаївську та Одеську області. Після 2022 року виробництво почало активно поширюватися на інші регіони — чимало господарств, які раніше спеціалізувалися переважно на зернових культурах, почали вирощувати кавуни та дині.

«У Київській області непогано розвиваються, у Вінницькій, Полтавській, Дніпропетровській — це області, які дуже активно розвиваються по кавунах за останні 5-6 років», — зазначив аналітик Українського клубу аграрного бізнесу Максим Гопка.

За словами Сергія Лєонова, останніми роками дедалі більше господарств заходять у сегмент баштанних культур, розраховуючи на високу прибутковість. Водночас посилення конкуренції разом із дефіцитом сезонних працівників і високими витратами на вирощування зробили виробництво кавунів економічно невиправданим.

Хто ж заробив на кавунах в цьому році?

Тут одразу вимальовується відповідь — посередники. Але насправді прибутковою культурою кавуни стали і у деяких фермерів. Для прикладу фермерка Інна Федосієнко працює з спотовими закупівлями. 90% вирощеного кавуна вона продає в ритейл-мережі. 

«Мої контрагенти — це одна з найбільших мереж магазинів та трішки менша. Звичайно, ідеально було б продавати всі кавуни вроздріб, адже ціна набагато привабливіша. Але реальність — 10-15% за сезон. Ціна 8-10 грн/кг дуже приваблива», — розповідає фермерка з Прикарпаття.  

З її слів, ще жодного разу не було проблем з розрахунком з боку ритейлу. І загалом їх політика зараз досить приваблива для фермерів. Укладається контракт, існують домовленості щодо постачання і далі треба просто їх виконати. При цьому, зараз всі доволі гнучкі, враховуючи ситуацію в країні. Ще один момент, який вона підмітила, що якщо раніше ритейлери хотіли просто якісні кавуни, то зараз готові платити більше й за асортимент.

На Черкащині Михайлу Палію вдалося зберегти сезон завдяки постійним клієнтам. Навесні злива знищила частину його розсади і поливну систему на полі. Зібраний урожай виявився пізнім і мав конкурувати з продукцією з інших регіонів.

«Ринок вже був перенасичений, і цього року ми не отримали того результату, що хотіли. За рахунок постійних клієнтів вдалося все-таки реалізувати левову частину врожаю, що і покрило нам отримані збитки», — розповів Михайло Палій.

На Вінниччині фермер Андрій Федик вирощує кавуни та дині вже понад 20 років. Прибутковою ця культура для фермера стає завдяки врожайності. Фермер отримує близько 80 т/га кавунів, що у 2 рази більше за середню урожайність по Україні. Середня маса товарних плодів — 9-14 кг, а окремі кавуни гібриду Тейтум виростають до 18-20 кг. 

Читайте також: Виростити кавуни і продати без прибутку — чому «СтоЯгідка» продовжить вирощувати баштан

Сезон видався непростим, через холодну весну та нічні заморозки висаджування розсади довелося перенести на початок травня, але завдяки сучасним технологіям перші кавуни та дині господарство почало збирати вже 10 липня.

«Високий урожай баштанних неможливо отримати без чіткого дотримання технології. Вирішальними є правильний вибір гібрида, система поливу та живлення, формування рослини, а також своєчасне припинення зрошення перед достиганням», — розповів Андрій Федик.

 Не кавунами єдиними

Проблема цього сезону — не лише кавуни. Голова Асоціації фермерів та землевласників Віктор Гончаренко каже, що через збитковість частина врожаю овочів залишається просто в полі.

«З овочами на сьогодні – величезна проблема. Те, що виростили, нема кому збирати – багато що в полі залишається. Ціни взагалі смішні. Хтось з фермерів казав, що за кілограм цибулі дають 3 грн», — розповів Віктор Гончаренко.

За його словами, українські фермери у переважній більшості наразі не готові до майбутньої посівної. Господарствам бракує грошей та працівників, а низькі закупівельні ціни на продукцію не дозволяють отримати необхідні кошти для підготовки до нового сезону.

Велика проблема у виробників томатів. Згадаймо вірусне відео про фермера з Полтавщини, який викинув свій врожай томатів.

«Через велику кількість товару, перевиробництво і швидкі темпи реалізації ціна обвалюється до самих низів. Відповідно, не вигідно в окремих випадках навіть збирати, враховуючи денну заробітну плату кожному працівнику, дорогу логістику», – пояснивфермер.

Аналогічну ситуацію декларують й інші фермери Півдня України. Через сонячні опіки томати годяться лише для переробки. Але навіть томати без дефектів переробні підприємства не готові приймати. Віктор Свідерський показав у відео поле, де під тягарем плодів неможливо навіть підняти кущі і водночас урожай гниє просто на полі.

«Скільки тут помідора, просто неймовірно. Кущ неможливо підняти. Бачите, за ним ніхто вже не доглядає. Заводу Сандори, який приймав їх раніше, вже немає. Все потихеньку пропадає», — розповів агроном.

Фермер Андрій Калініченко з Полтавщини також не зміг продати свої томати. Тому на початку вересня оголосив про самозбір томатів з поля. А вже 27 вересня виклав відео, де переорює томати з підписом: «Сезон самозбору закрито. Підсумки підбиті, висновки зроблено».

Фермер переорює томати. Скріншоти з відео

Проблема, за словами експертів, глибша за окрему культуру чи сезон.

«Проблема фермерства по-українськи, саме овочевого фермерства, що ніхто не знає, які об'єми взагалі в Україні хто планує. Тобто немає якоїсь регуляції. І тут важливо розуміти, що овочівники свій прибуток рахують раз на чотири роки. В нас кожного року якась культура дає гарний прибуток, якась культура може бути збитковою, і тому потрібна диверсифікація по культурах. Якщо займатись однією цибулею, то гарантовано, що буде збиток», — розповів Вадим Кричковський, керівник господарства «Органік-Д».

© Kurkul.com, 2026 р.