Олександр Ясинський: З гречки давно пора зняти рядянський ярлик

965
0
Олександр Ясинський, директор ТОВ «ТЕРРА»
Kurkul.comОлександр Ясинський, директор ТОВ «ТЕРРА»

Харчова та переробна промисловість — важливий орган, без якого організм будь-якої держави не здатен існувати. Саме на нього зважають аграрії при виборі культур для посіву, щоб без проблем та затримок реалізувати врожай.

Розширення асортименту харчової продукції, за яким так «женуться» виробники, дає змогу фермерським господарствам експериментувати з новими культурами в полях, будучи впевненими, що покупець на їхню продукцію завжди знайдеться. Адже широкий асортимент — це важливий чинник у просуванні продукції на ринку та завоюванні прихильності споживача.

Сьогодні ТОВ «ТЕРРА» входить у число передових підприємств України з виробництва круп, пластівців та каш. Продукція компанії користується попитом не тільки в Україні, а й у багатьох країнах світу. Kurkul.com поговорив із комерційним директором ТОВ «ТЕРРА» Олександром Ясинським та дізнався, які ж тренди панують сьогодні на українському й зарубіжних ринках, на які культури слід звернути увагу аграріям та розпитав про досвід кооперації з фермерськими господарствами.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, про ваше підприємство, чим займаєтесь та як давно працюєте?

Олександр Ясинський: Компанія «Терра» уже 20 років займається виробництвом і переробкою зерна, виробництвом круп та пластівців. Ми — команда молодих, амбітних людей з аграрною освітою, що знають цей ринок. Співпрацюємо з фермерами та реалізуємо свою продукцію в Україні й ще в 43 країні світу.

Kurkul.com: За якими напрямками співпрацюєте з фермерськими господарствами, що конкретно їм пропонуєте?

Олександр Ясинський: Найголовніше, що ми можемо запропонувати фермерам і взагалі всім іншим сільгоспвиробникам — це закупівля широкого спектру зернових. Ми не робимо акцент на одній культурі — купуємо й горох, і овес, тверду і м’яку пшеницю, кременисту та звичайну кукурудзу, просо і, навіть, ячмінь. Найголовніше — купуємо протягом усього року. Нам цікаво працювати з фермерами та великими сільгоспвиробниками не тільки в момент збору врожаю, коли масово продається сировина.

Неодноразово було таке, що зернотрейдери перепродавали нам сировину. Спочатку вивезли в порти та склади, які знаходяться в південних областях, а потім через півроку ми своїм транспортом вивозили її назад. Це говорить про те, що ми даємо конкурентоспроможну ціну на зернові. До того ж пропонуємо фермерам різні форми взаєморозрахунку.

Kurkul.com: Що можете сказати про нішеві культури? Багато фермерів не хочуть мати з ними справу через складність вирощування.

Олександр Ясинський: Така проблема існує. Але багато фермерів дивляться, що ж посіяв сусід? І собі теж сіють. У результаті мало кого цікавить, яке зерно треба переробнику, яка сировина йому потрібна та якої якості затребувана продукція на ринку. Часто буває й так: що знайшли — те й посіяли. Потім, звичайно, виникають питання й по ціні, і по якості. Необхідно підлаштовуватися під споживача, розуміти що вирощувати, як вирощувати та з ким співпрацювати. Треба переходити на довготривалі партнерські відносини. Ми самі підкажемо, що треба виростити, якої якості та в якому обсязі, бо зацікавлені в широкому виборі сировини. На жаль, цього року такого вибору в нас уже немає — відсутня сировина. Нашому ринку притаманна риса «то пусто, то густо». Тому необхідно шукати нові контакти, домовлятися, знаходити точки дотику й бути корисними один одному.

Kurkul.com: Чи є така сировина, яку ви хотіли б переробляти, але не можете через відсутність виробничих потужностей в Україні?

Олександр Ясинський: Не можу сказати, що є якісь проблеми з наявністю конкретної сировини. Бувають роки, як 2017, наприклад, коли не вродило просо. Мало того, що не вродило, так ще й посівні площі зменшили в кілька разів. Зараз воно практично вдвічі дорожче, ніж було минулого року, відповідно, маємо з ним проблеми. Спостерігаються незначні проблеми і з вівсом. Оскільки ми спеціалізуємося переважно на переробці вівса і виробництві вівсяних пластівців (це один із наших основних продуктів), то відчуваємо деяку напруженість на ринку.

 Kurkul.com: Останнім часом на полицях магазинів збільшується асортимент пластівців із різних культур. Які тенденції зараз на ринку? На які культури з’являється попит?

Олександр Ясинський: Найголовніший тренд — здорове харчування. Практично з перших днів ми поставили собі за мету виробництво якісної і здорової продукції, без будь-якої хімії. І не помилилися. На сьогодні спостерігається ріст популярності вівсянки, з’являється багато переробників цієї культури. Останнім часом купівельна спроможність населення дещо знизилась, тому дехто може звертати увагу на ціну, а не якість при виборі продукції. Проте хочу застерегти, що на здоров’ї економити не варто — потрібно обирати якісний товар.

Kurkul.com: Ви постачаєте свою продукцію в 43 країну світу. Що можете сказати про їхні ринки? Які тренди там є?

Олександр Ясинський: У всіх країнах своя споживча специфіка. Навіть у сусідніх країнах щодо однієї і тієї ж продукції можуть бути протилежні смаки. Лідери за популярністю — горох, бобові. Практично вся Азія їх споживає, у Європі цей продукт теж популярний. Звісно, популярна продукція і з вівса, проса та пшона. Тепер в Європі та інших країнах стрімко набирають популярність продукти з цієї групи. Уже не сама крупа продається за кордон, а продукт зі складною переробкою цього зерна. Це всі можливі гранули, пластівці, приготовані за особливою технологією продукти тощо.

Kurkul.com: Останнім часом помітно зростання попиту на гречку. У яких країнах помічаєте найбільший ріст зацікавленості в цій культурі?

Олександр Ясинський: Гречка — продукт, який споживали і споживають здебільшого вихідці з колишнього Радянського Союзу. Для інших країн до цього часу ця крупа залишалася маловідомою. Дійсно, сьогодні зростає попит на цю культуру. З нею вже познайомилася Японія, досить активно споживають цей продукт і у Європі. На жаль, посівних площ у нашій країні недостатньо, і гречка з різних причин (урожайність тощо) не надто популярна серед наших сільгоспвиробників. Тому, на мою думку, кооперація виробників дозволить більш динамічно розвивати ринок гречки. Найближчим часом ми плануємо побудувати сучасний завод із переробки гречки в Харківській області. Для забезпечення потужностей переробки цієї культури я пропоную всім фермерам теж звернути на неї увагу, оскільки вона справді набирає популярності.

Kurkul.com: Розкажіть детальніше про ваші плани щодо кооперації. Уже є якісь домовленості?

Олександр Ясинський: На сьогодні маємо серйозні домовленості з фермерами, які вирощують органічну продукцію, і яким ми запропонували створити спільну торгову марку. Це буде спільний проект декількох сільгоспвиробників і нашої переробної компанії з виробництва та реалізації продукції як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках. У нас є доступ до ринків 41-ї країни світу, тому, я думаю, цей проект буде успішним. З фермерами, які братимуть участь у проекті, ми працюватимемо на паритетних засадах, тобто прибуток із реалізації будемо ділити навпіл. Це пілотний проект, якщо ми доб’ємося відчутних результатів, будемо запроваджувати таку модель кооперації у роботі з іншими нашими постачальниками.

Kurkul.com: Є думка, що український органічний ринок не має таких перспектив, як у країнах ЄС. Яке майбутнє чекає на органічну продукцію в Україні?

Олександр Ясинський: Органічним виробництвом і взагалі органікою ми почали цікавитися років десять тому. Тоді я побував на форумі з органічного землеробства у Варшаві. Зазвичай, у Європі на той момент цей сегмент ринку вже набирав обертів. Приїхавши в Україну, оцінив ситуацію, поспілкувався з фермерами. У нас були одиниці виробників, які могли щось запропонувати на цьому ринку, але, знову ж таки, не було асортименту: у когось лише пшениця, у когось тільки ячмінь. Скільки видів продукції зробиш із цього ячменю? Споживачу це не цікаво, треба запропонувати асортимент, різну продукцію, щоби він міг урізноманітнити своє харчування. І ми трохи призупинили розвиток саме в цьому напрямі. Сьогодні ми вже бачимо, що в Україні органічний ринок набрав певну силу. Звісно, він слабший і менш економічно вигідний, ніж у європейських країнах, але не безперспективний. Нам необхідно виводити продукцію на цей ринок, оскільки, незважаючи на невисоку купівельну спроможність, запит споживачів на цю продукцію є.

 © Юлія Рондяк, Kurkul.com, 2018 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми