Агробізнес, як і будь-який інший, має на меті досягнення результатів. І дедалі частіше українські фермери експериментують та обирають оптимальні для себе моделі бізнесу, аби отримати бажане.

За 9 років існування сільськогосподарського підприємства «Ольга», що на Вінниччині,  тут чітко визначили пріоритетні напрями розвитку і не з чуток знають про диверсифікацію виробництва. Більше того — у господарстві успішно реалізують це на практиці.

В «Ользі» не лише вирощують кукурудзу, пшеницю, сою, ріпак та сорго, а й займаються насінництвом та надають послуги з обробітку ґрунту, посіву і збору врожаю для своїх колег.

Якщо бути точними, ТОВ «Ольга» (1,6 тис. га) разом із агрофірмою «Стадниця Інвест» ((350 га), насіннєвим господарством ТОВ «Агро-Форте» ((2,75 тис. га) та борошномельнею «Зерносвіт» входять до складу групи компаній «Агро-Форте». Ця група має унікальну зерносушарку на соломі, елеватор і навіть власний майданчик для продажу вживаної сільгосптехніки.

Про те, як вдається вирощувати товарні і насіннєві посіви, одночасно тестувати нові сорти культур, впроваджувати інтенсивні технології і навіть організувати сервіс  сільгосптехніки John Deere, JCB, Monosem, на базі компаній групи «Агро-Форте», із Kurkul.com поділився керівник господарства «Ольга» Андрій Ковальчук.

Kurkul.com: Пане Андрію, розкажіть про господарство яким керуєте.

Андрій Ковальчук: Господарство «Ольга» було  засновано ще на початку 2000-х років. Місцевий фермер назвав його в честь своєї дружини. Попрацювавши кілька років, підприємство збанкрутіло — чоловік разом із родиною вирішили відмовитися від цієї ідеї.

У той час ТОВ «Зерносвіт», яка займається виробництвом борошна, вирішила вирощувати зерно для власних потреб. Так почали обробляти перші 300 га неподалік Вінницької окружної дороги.

Уже в 2008 році компанія запланувала розширення: придбала ФГ «Ольга» та взяла в оренду інші землі поблизу села Стадниця.

Загалом зібрали земельний банк у межах 1 600 га. Ми розуміли, що небагато. Тому вирішили на цій землі  впроваджувати  інтенсивні  технології,  аби отримати з кожного гектару максимальний прибуток.

Kurkul.com: Які заходи Ви реалізовували?

Андрій Ковальчук: Перші роки своєї роботи ми доводили землю до ладу: проводили аналізи, очищали  від бур’янів, розкисляли. Розкислення проводили у 2-3 етапи і зрештою вийшли на кислотність 6,5 рН. Внесли комплекс добрив, тому тепер вийшли на хороші стабільні врожаї.

Kurkul.com: Які показники урожайності в господарстві нині маєте?

Андрій Ковальчук: Урожайність озимої пшениці коливається в межах 8,5-9 т/га, кукурудзи — 11,3 т/га, сої — 4,8 т/га, ріпаку — 4,6 т/га, сорго — 8,5 т/га й гороху — 4,5 т/га. Дуже багато залежить від погодних умов.

Kurkul.com: Наскільки нам відомо, нині «Ольга» має і товарні посіви, і насінницькі. Яка структура товарного виробництва?

Андрій Ковальчук: Основна культура в ТОВ «Ольга» — кукурудза, а у ТОВ «Агро-Форте» основний напрямок вирощування насіння озимих зернових, гороху та сої.  Усю сівозміну підлаштовуємо саме під ці культури, бо на сьогодні вони відіграють вирішальну позицію по економіці в наших господарствах. Ми зробили  у  двох господарствах унікальні зерносушарки на соломі і це здешевлює сушіння зерна кукурудзи у 2-3 рази порівняно з сушарками на газу. Сама кукурудза займає в ТОВ «Ольга» приблизно 40-50% у сівозміні. Іноді могли практикувати «кукурудзу по кукурудзі», але зараз вводимо інші культури в сівозміну.

Приблизно 20% посівних площ у нас займає пшениця. Але головна культура, що «розряджала» нашу сівозміну — це соя. Останні роки видалися для неї не дуже вдалими, тому шукаємо зараз альтернативу. Небагато площ у нас під соняшником і горохом, потроху повертаємося до ріпаку.

Kurkul.com: А як щодо модних нішевих культур?

Андрій Ковальчук: Протягом останніх трьох років популярним став нут.  Ми теж хотіли взятися за його вирощування, зокрема на насіння. Але виявилося, це не так легко. В Україні складно знайти компанію, з якою можна було б працювати у сфері вирощування нуту як насіннєвого матеріалу. Тим більше популярність культур часто приносить шкоду бізнесу. Наприклад, свого часу стало модно вирощувати горох. І що ми маємо зараз? Горох упав у ціні на 30-40% і зараз складно говорити про економічну вигоду його вирощування. Тому з нутом ми вирішили не поспішати, більш уважно придивитися, проаналізувати співвідношення витрат і прибутку. А, може, все-таки краще працювати з кукурудзою, де стабільна урожайність і рентабельність?

Kurkul.com: А яка рентабельність кукурудзи у вашому господарстві?

Андрій Ковальчук: Ми рахуємо рентабельність кожного поля окремо. Для наших полів ведемо технологічні карти, де щодня і щомісяця агрономи й механізатори вказують витрати. Так, витрати на систему добрив і захисту на піщаних чи глинистих ґрунтах та чорноземах різняться.  Тож в кінці року аналізуємо та рахуємо рентабельність із урахуванням особливостей поля. У середньому ця цифра становить 50%.

Kurkul.com: Яким видався нинішній сезон?

Андрій Ковальчук: Посівна була важка. Але перед її стартом ми придбали хороші борони для закриття вологи. За їх допомогою збільшили продуктивність у 2 рази, а якість обробітку ґрунту стала кращою. Посівну ми розпочали вчасно та змогли швидко і якісно закрити вологу під основну  частину культур. Це фактично нас врятувало.

Що стосується озимих, то перезимували вони добре. Навесні ми отримали якісні сходи озимої пшениці і ріпаку. Але пізня весна, посуха і різкі перепади температур зіграли свою роль. Пшениця і ріпак раніше «пішли  в трубку», у них  було  менше  часу на повноцінний розвиток.

До того ж, на багатьох полях майже не було дощів. Але  пшениця «тримається» завдяки генетиці імпортної селекції таких провідних компаній як Lembke, KWS, Saaten Union, Strube та RWA,  що з  осені розкущилась і розвинула міцну кореневу  систему. Сподіваємося на дощі,  хоча багато стебел пшениця вже скинула. Із тих посівів, що ми отримали навесні, планували зібрати по 10 т/га, але через тривалу відсутність опадів, очевидно, розраховуємо на стабільні 8 т/га.

Kurkul.com: Цьогорічна урожайність буде суттєво відрізнятися від попередніх років?

Андрій Ковальчук: Торік на Вінниччині і Хмельниччині теж були великі проблеми. За останні 7-8 років отримали найменшу урожайність пшениці — лише 7 т/га, тоді як наші показники ніколи не опускалися нижче 8,5 т/га. Погодні умови в 2017 році видалися не для пшениці… Кукурудзу зібрали по 10,5 т/га у сухому зерні, сої — 3 т/га, соняшнику — десь 4,5 т/га.

Kurkul.com: Ви говорили, що покращуєте якість ґрунтів. Це впливає на вибір технології обробітку?

Андрій Ковальчук: Уже багато років поспіль ми притримуємося традиційного обробітку — оранка. Звичайно, знаємо, що багато колег-фермерів мають досвід і при мінімальному обробітку отримують хороші врожаї, але ми зробили свій вибір. Вивчали і поверхневий обробіток, і no-till. Але вирішили звести всі ризики до мінімуму й зупинилися саме на оранці. Ця технологія виправдана, надійна і має найменше ризиків. Вважаю, що для нашої зони і наших господарств оранка підходить найбільше.

Kurkul.com: Які машини є у техпарку «Ольги»?

Андрій Ковальчук: Ми підбираємо техніку так, щоб забезпечити високу якість посівів, зробити все вчасно й отримати максимум на полях. Крім того, сільськогосподарське підприємство «Ольги» надає послуги з обробітку ґрунту, посіву та збору врожаю. Маємо багаторічний досвід по обробці землі. Для обробки сільськогосподарських угідь ми використовуємо сучасну техніку.

У нашому техпарку є важка дискові борони Фрегат, Vaderstad Carrier та Pottinger,  культиватор John Deere, дисковий глибокорозпушувач DMI та  John Deere, плуг оборотний, компактомат Farmet. Для посіву урожаю в нас є посівний комплекс Pottinger, сівалка та посівний комплекс John Deere, сівалки Monosem та Kinze. А для збору урожаю маємо комбайн і жатку John Deere, ріпаковий стіл і жатку Geringhoff та комбайн із жаткою Case. Але іноді навіть цього буває недостатньо для всіх 5 тис. га землі в нашій групі компаній, тому можемо самі орендувати техніку в «гарячі» часи.

Kurkul.com: Із ким працюєте щодо систем захисту рослин?

Андрій Ковальчук: Співпрацюємо лише з виробниками і постачальниками оригінальних препаратів. Ясна річ, що генерики сьогодні вийшли на хороший високий рівень. Але коли мова йде про протруйники, фунгіциди та гербіциди, ми бажаємо знову-таки себе убезпечити. Є препарати, у дії яких ми вже впевнені і  яким ми цілком можемо довіряти. Але раптом використаємо інший препарат і його енергетична дія виявиться недостатньою, то просто втратимо час і додаткові кошти на роботу над помилками. Фактично виправити роботу протруйника й фунгіцида неможливо. Якщо ми побачимо, що препарати не спрацювали належним чином, рослини заселені грибками й хворі, то виправити цю ситуацію буде дорого. А при нинішніх умовах ринку ризикувати всім урожаєм і десь зекономити $3-4 просто немає часу.

Що стосується протруйників і фунгіцидів, то нам завжди треба мати 100% гарантії результату. Бо далі там не виправиш. Інша справа — інсектициди. Коли ми використовуємо ці препарати і візуально бачимо, що шкідник упав, значить, усе добре. І навіть коли дія виявиться нетривалою чи з’явиться інший шкідник, то у фермера є час виправити цю ситуацію. Для рослини тут не буде безповоротної шкоди, тож можна буде й зекономити ті кілька доларів.

Kurkul.com: А як почали займатися насінництвом?

Андрій Ковальчук: Наші група компаній помаленьку розширялася з Вінниччини до Хмельниччини. Там придбали насіннєве господарство ТОВ  «Агро-Форте», побудували новий імпортний високотехнологічний насіневий завод з сучасним обладнанням і відтак розпочали займатись наснасінництвом. Зараз працюємо з KWS-УКРАЇНА, , NPZ-LEMBKE, Saaten Union УКРАЇНА,  Dow Seeds та Strube.

Чому вирішили піти цим шляхом? Порахували, що це більш вигідно. Раніше всю продукцію, котру збирали з полів, намагалися «притримати», щоб продати її навесні за більш вигідними цінами. Насінництво — той напрямок, котрий дозволяє не «тримати» урожай у себе до кращого часу й отримати прибуток уже восени. З іншого боку, було цікаво експериментувати із сортами й технологіями. Так наш інтерес переріс у новий напрямок бізнесу. Із самого початку ми створювали в себе поля для випробувань та тестували різні строки висіву пшениці.

Для прикладу дослідним шляхом вияснили, що сорт Скаген чи не найкраще реагує на пізній висів. Так, ще в 2013 році при посіві після 20 жовтня нам вдавалося отримати 10,5 т/га пшениці цього сорту. Зараз тестуємо більше 100 гібридів кукурудзи, багато гібридів соняшника. Тепер інформацію про їхні характеристики маємо не з чиїхось слів, а з власного досвіду. І сміливо можемо давати рекомендації нашим колегам.

Kurkul.com: Виникали якісь складнощі на початку?

Андрій Ковальчук: Головною задачею стало знайти гарні сорти для нашої  зони — Житомирщини,  Хмельниччини, Київщини. Ми також придивлялися до сортів, які б гарно реагували на інтенсивні технології та давали стабільні врожаї. Це були основні фактори в пошуці партнерів.

Для нас дуже важливо дати клієнтам хорошу продукцію. Як кажуть, щоб не соромно їм в очі дивитися.

Тепер маючи усі  результати з наших дослідних полів, ми аналізуємо результати кожного випробуваного сорту чи гібриду протягом трьох років. Лише найкращі сорти обираємо і виводимо в широке виробництво.

За ці кілька років роботи для кожного сорту ми відпрацьовували технологію і вони показували свій потенціал. Хочемо клієнтам давати не лише сортовий насіннєвий матеріал, а й повністю консультувати їх щодо систем захисту, регуляторів росту чи з інших питань, пов’язаних із вирощуванням.

Наприклад, ми побачили, що деякі сорт по-різному реагують на регулятори росту: для одних стандартні норми внесення працюють добре, а для деяких — можуть бути критичними і призвести навіть до зниження врожайності. Тож маємо власні відпрацьовані схеми і готові ділитися ними з нашими клієнтами.

Однак із гібридами працювати поки не поспішаємо. Протягом останніх двох років випробовуємо та вчимося вирощувати кілька гібридів пшениці. Але хороших економічних показників поки не досягли. Основна проблема — не зовсім відповідні погодні умови для конкретних гібридів. Сподіватимемося, що найближчим часом природа буде більш доброзичливою і ми не працюватимемо в «мінус».

Kurkul.com: Працюєте з українськими сортами?

Андрій Ковальчук: Ми пробували працювати з українською селекцією. Багато сортів себе дуже гарно показали. Але в бізнесовому плані вітчизняна селекція дуже незахищена, особливо щодо сплати роялті. І насіннєвому господарству важко щось на цьому заробити. Будувати насіннєві заводи, які коштують великих грошей, стає невигідно.

Як на мене, те, що зараз робиться на ринку української селекції, не можна назвати бізнесом. Порівняємо: якщо еліта німецької селекції коштує близько 28 тис. грн/т (і ми сплачуємо роялті компанії-оригінатору в межах 15-16 тис. грн/т), то еліту української селекції продають по 8 тис. грн/т. Скільки там сплачують роялті? Де економіка, і де гарантія якості того насіневого матеріалу, хто а головне на основі чого можна гарантувати сортову чистоту? Незрозуміло, на чому там можуть заробити і наукові інстанції, і насіннєві господарства.

Насправді дуже шкода вітчизняну науку. Українські науковці виводять гарні сорти, але хорошого роялті вони за це не отримують. Конкурувати з німцями чи французами нашій науці дуже важко.

Kurkul.com: Чи маєте власні сорти?

Андрій Ковальчук: Ми співпрацюємо з Інститутом кормів та сільського господарства Поділля НААН України. Нещодавно придбали в цього інституту всі права на сорт сої Міленіум.  Він аж ніяк не поступається сортам зарубіжної селекції і добре показав себе на практиці протягом останніх двох-трьох років. Із цього року будемо реалізовувати першу репродукцію сорту Міленіум.

Власних сортів інших культур поки не маємо. Працюємо тільки із зарубіжними на разі проводим переговори з декількома оригінаторами про ексклюзивне вирощування і продаж їхніх сортів.

Kurkul.com: Чому вибрали для себе саме сорт Міленіум?

Андрій Ковальчук: Останнім часом на Вінниччині складаються не найкращі умови для сої. Із 2015 року не було жодного гарного року для цієї культури. Ми розуміємо, що сподіватися на якісь рекордні врожаї не варто, але стабільно соя Міленіум дає по 3,2-3,4 т/га.

Натомість у цього сорту є низка інших переваг: при тих погодних умовах, що ми маємо нині в регіоні, насіння під час обмолоту тримається в оболочці і не розтріскується. Також рослина високо розміщає нижній біб, а стебло стійке до вилягання. Загалом сорт відповідає вимогам європейської селекції.

Kurkul.com: Бажаємо успішно освоювати нові агарні стежки, сприятливої погоди та хороших врожаїв!

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2018 р.