АгроПолігон Океан Інвест: добре захищена пшениця і «бразилійських» умов не боїться

181
0
АгроПолігон Океан Інвест
Kurkul.comАгроПолігон Океан Інвест

Востаннє на полі пшениці у «Лампка Агро» в рамках АгроПолігону ми побували 5 червня. І планували приїхати на збирання урожаю не раніше, ніж за 3-4 тижні. Саме такі терміни жнив передбачали і господарі, й експерти. Однак погода змішала усі плани.

Молотити озиму пшеницю в господарстві розпочали лишень на початку серпня. Хоча посіви вже готові були до збирання задовго до цього. У наш приїзд, що відбувся 2 серпня, саме активно молотили ранні зернові та зернобобові. Комбайни вийшли на 3 масиви — на насіннєві ділянки, на продовольчі посіви пшениці та на горох. Зрозуміло, що директор підприємства, Зигмунд Лампка, на той момент був дуже заклопотаний. Але нам таки вдалося його відволікти від жниварських справ і розпитати, чому ж вийшла затримка зі збиранням та що вже можна сказати про результати нинішнього сезону.

Зигмунд Лампка

«Якщо пам’ятаєте, у минулий ваш приїзд я скаржився на посуху і спеку. Адже за два місяці перед тим випало не більше 20 мм опадів. Тож ми дуже просили дощів. І, як то кажуть, допросилися. У червні пройшов один невеликий дощ, а потім десь із 10 липня розпочалися безперервні суцільні опади. Що закінчилися лише 3 дні тому. В поле неможливо було вийти», — зазначив Зигмунд Лампка.

За його словами, пшениця дозріла ще на початку липня, у неї були досить добрі показники якості, але приступити до жнив не встигли — почалися дощі. І, за висловом пана Зигмунда, встановились «бразилійські» умови. Тобто волого, спекотно, парко. Рослини не встигали підсохнути у нетривалі перерви між дощами. А це — запорука розвитку хвороб. Втім, господарство дуже серйозно ставиться до запобігання таким загрозам, тому подбало про максимальний захист рослин заздалегідь.

«Наприклад, ми завжди пам’ятаємо про таку проблему, як летюча сажка і карликова сажка. В нашому регіоні це одна з основних загроз для пшениці. Але, як бачите, незважаючи на те, що після дощів посіви набули сіруватого кольору, ви не знайдете жодного чорного колоска. А все завдяки обробці насіння препаратом Креатор БТ, який особливо ефективний проти сажок. Ще раз переконалися, що минулого року зробили правильний вибір і в нинішніх умовах уникнули цієї проблеми. Адже знаю по сусідах, що майже кожен зіткнувся з карликовою і летючою сажками на озимій пшениці», — додав пан Зигмунд.

До слова, про загальний колір посівів. Підійшли подивитися ближче. І справді, колоски були сіруватого кольору, з дрібними темними плямами. Поцікавились — що за проблема і чи не вплинула вона на урожай.

За словами Віктора Васькова, експерта компанії «Океан Інвест», до початку періоду затяжних дощів посіви мали значно кращий вигляд. Потемніння і зміна кольору — це ознаки альтернаріозу, який розвинувся через надмірну вологу та високу температуру.

Віктор Васьков і Зигмунд Лампка (з ліва на право)

«Хоча не можна сказати, що на цьому етапі інфекція вплинула на рівень врожаю чи зачепила саме зерно. Це ураження поверхневе. Можливо, дощі дещо вплинули на клейковину, тому зараз елеватори приймають зерно як 3-й клас. Зате білок від вологи не постраждав. І якби господарства могли десь із місяць потримати урожай на складі, то можна було б його як 2-й клас реалізувати», — уточнив експерт.

Слідкуючи за роботою комбайна ми помітили також, що на посівах практично немає бур’янів. І це при тому, що зазвичай дощі провокують активне зростання їх другої хвилі. За словами Віктора Васькова, це заслуга правильного гербіцидного захисту.

Збирання урожаю

«На цих посівах використовували препарати Баал БТ і Маркіз БТ. Баалом працювали по 2-му міжвузлю. Потім погода трохи порушила систему, бо спочатку було сухо, а потім дощило, тому Маркізом працювали вже мало не по прапорцевому листку. Та обидва засоби зробили свою справу на відмінно. І позитив тут подвійний. З одного боку, бур’яни не заважали нормальній вегетації культурних рослин. А з другого боку — це значно полегшило збирання врожаю. Адже через дощі пшениця не була високою, трошки прилягла. Тому жатки доводиться притискати донизу. Із забур’яненими посівами це було б зробити значно важче», — пояснив Віктор Васьков.

Правда, як додав Зигмунд Лампка, на деяких полях, де схема захисту була дещо іншою, довелося додатково обробляти посіви десикантами, зокрема, гліфосатом або препаратом Жар БТ. Щоб присадити бур’яни, які буйно почали розвиватись протягом періоду отих безперервних дощів.

На момент нашого приїзду з 4 тис. га посівів озимої і ярої пшениці в господарстві зібрали лише 200 га. Пріснопам’ятні дощі закінчилися лише за три дні перед тим, але завдяки сонцю та високим температурам вологість зерна не перевищувала 12-13%. Орієнтовно директор господарства оцінював загальну урожайність на рівні 7,5-8 т/га. Але треба було поспішати зі збиранням, бо ризик осипання був досить високий. Щоправда, сорт Патрас, за посівами якого ми спостерігали, відзначається стійкістю до осипання. Але ж залишалися іще інші насіннєві посіви, й до них особлива увага.

 Робота кипить

«Нам потрібно, щоб пшениця на насіннєвих ділянках ідеально достигла, щоби ми вже не сушили зерно, а зразу зібрали і взяли на доробку, на очищення і протруєння. Цього разу також використаємо Креатор, бо це справді сильний препарат, та й за ціною доступний», — зазначив Зигмунд Лампка.

А наостанок додав, що вважає пшеницю однією з найстабільніших культур. І нинішній сезон це підтвердив. Адже вона пережила і посуху, і спеку у відповідальні періоди вегетації, а потім дощі невчасні, й тим не менше, на 8 т/га у заліку господарство все одно виходить.

Журавель у полі

«Я вважаю, що це наш хліб у всіх сенсах. Тому будемо збільшувати надалі площі під пшеницею», — запевнив Зигмунд Лампка.

Водночас Віктор Васьков підкреслив, що такий результат — це передусім заслуга самих господарів підприємства. Адже вони дуже професійно підходять до свого виробництва, шукають найкращі продукти на ринку і точно дотримуються відповідних технологій.

Що ж, урожай на полі, за яким ми спостерігали, вже зібрано, результати отримані пристойні. Як спрацювали чинники, в тому числі у захисті рослин, — ми переконалися наочно. Тож попрощалися із Зигмундом Лампкою, але не надовго. Адже у цьому господарстві маємо ще один об’єкт для спостереження — поле з посівами сої. Але це вже окрема історія.

© Алла Гусарова, Kurkul.com.com, 2018 р.

Думка редакції Kurkul.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus