Андрій Ковальчук: Слід якісно робити елементарні речі — і результат буде

1042
0

Андрій Ковальчук, керівник ТОВ «Ольга»

Сільськогосподарське підприємство «Ольга», що на Вінниччині, було засноване ще на початку 2000 років і легкими його перші роки існування не назвеш. Та з приходом нових власників і фахівців у 2008 році розпочався плавний та неухильний підйом господарства. Не в останню чергу цьому сприяла праця Андрія Ковальчука, який, прийшовши в господарство, розпочинав із 300 га і двох стареньких тракторів. Сьогодні до структури ТОВ «Ольга» входять кілька господарств, в загальному обробітку близько 5 тис. га землі, є власна переробка та планується будівництво насіннєвого заводу.

Як будувався успішний сільськогосподарський бізнес та які перепони на цьому шляху довелося долати — для Kurkul.com розповів керівник ТОВ «Ольга» Андрій Ковальчук.

ТОВ «Ольга»

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, з чого розпочався Ваш шлях в агро?

Андрій Ковальчук: Я випускник Іллінецького державного аграрного технікуму. У 1999 р., відразу після закінчення, почав працювати в с. Хомутинці Калинівського району. Одружився, переїхав туди з сім’єю жити та відразу ж так склалося, що поставили мене працювати головним агрономом, фактично без практики. Найважчим було самому приймати рішення у 20 років, коли немає досвіду і немає стільки інформації, як зараз. Сьогоднішні ж її — на будь-який смак, у кожній компанії дуже багато консультантів, які можуть допомогти молодому агроному, а тоді було важко це все. Потрібно було багато читати, шукати в літературі інформацію, якщо десь у технікумі не вивчив, треба було самому вивчати і приймати рішення. Тоді тільки врожай показував, чи це були правильні рішення, чи ні. У перші роки самостійної роботи я пройшов гарну школу, завдяки якій зараз і працювати легше.

Kurkul.com: Якими були Ваші перші кроки у ТОВ «Ольга»?

Андрій Ковальчук:  Моя робота у ТОВ «Ольга» розпочалася з 2008 р. Прийшов я сюди головним агрономом. На той час у нас в обробітку було 300 га землі. Потрібно було багато зробити, щоб привести ці ділянки в прийнятний стан. У тому ж таки 2008 році в нас з’явилася можливість розширити земельний банк. У селі Стадниця підприємство припинило обробіток земель і таким чином землі в об’ємі 1600 га перейшли до нас.

На нових землях розпочали з аналізу ґрунтів — ми отримали в спадок землі зі зниженою кислотністю від 4,5 до 5,5 і перше рішення, яке прийняли — провести розкислення даних земель. За 3 роки ми провели його у 2 етапи: перший — у всі землі ми внесли по 10 т дефекату на гектар, другий етап — провели знову аналіз ґрунтів та розбили поля на ділянки по 8–16 га. Знову їх проаналізували, визначили де знижена кислотність і далі вже робили не загальне розкислення, а лише ділянок, які потребували цього. Після розкислення вже обирали, який тип обробітку ґрунту будемо проводити. Зійшлися на тому, що в нашій зоні найкращою технологією обробітку буде оранка.

У 2008 р. зембанк господарства розширився до 1600 га

Kurkul.com: Окрім розкислення, які ще першочергові витрати були? 

Андрій Ковальчук: Ще одним важливим завданням, яке потребувало значних коштів, було відпрацювання системи живлення, тому що ґрунти в нас різні. Є такі, де є велика кількість калію, є й навпаки ― не вистачає калію, але багато фосфору. Тому ми вносимо не одну формулу по добривах на всі поля, а підбираємо різні добрива, які підходять для різних ґрунтів. Сьогодні бачимо, що тактика правильна, оскільки у нас відсутні провали по врожайності, кожного року отримуємо стабільно високі врожаї по всіх культурах.

Читати за темою: Бесарабський фермер: успішний агробізнес в степу Одещини.

Kurkul.com: Як із часом еволюціонував ваш технічний парк?

Андрій Ковальчук: Спочатку в нас було лише 3 старенькі трактори — Т-150, ХТЗ-170 та МТЗ, ось і все. Коли ми розширилися до 1600 га, наша техніка просто не встигала. Тоді ми почали по всьому району збирати малу техніку на допомогу. Одночасно тоді на посівній працювало 8 тракторів МТЗ, 4 трактори Т-150, 2 Кіровці й один ХТЗ. Коли ми це все запустили в роботу, щоб провести осінню посівну, це виявилося нелегким завданням. Ми з інженером не встигали підвозити всім запчастини, бо це були трактори з сівалками СЗ-3,6, з культиваторами КПС, з дисковими боронами «Краснянська» й нашими старенькими плугами, які дісталися ще з колгоспних часів. І всі ці трактори з агрегатами одночасно ламалися!

Ми тільки тим і займалися, що забезпечували техніку запчастинами, продуктивності не було ніякої. Тому, коли ми відпрацювали цю важку посівну, взимку сіли й почали думати, як нам позбутися таких клопотів. Перша наша серйозна техніка — Massey Ferguson 8480 на 310 к.с. і сівалка John Deere 730, яка за один прохід могла провести культивацію й посів. Коли весною, на початку посівної, ми запустили цей агрегат і побачили, що він за добу може зробити від 80 до 100 га, і в цьому комплексі брав участь лише водій та механізатор, ми зрозуміли, що рухаємося в правильному напрямку.

Трактор Massey Ferguson господарства ТОВ «Ольга»

Так само вирішили питання і з обприскувачами — купили нові трактори МТЗ на 105 к.с.і оприскувачі Hardi 18 м з twin-системою, що дозволило нам якісно і вчасно проводити догляд за посівами. Після цього ми зрозуміли, що для обробітку 2 тис. га слід мати тільки сучасну техніку.

Сьогодні ми маємо 2 важкі трактори Case, Massey Ferguson, 2 нові трактори ХТЗ-170 для підвезення води та мінеральних добрив. Також 5 тракторів МТЗ, які в нас задіяні для обприскування та тюкування соломи. Маємо комбайн John Deere 9680 та ще один додатково наймаємо в жнива — цього нам вистачає.

Kurkul.com: Скільки працівників обслуговує такий техпарк?

Андрій Ковальчук: У нас працюють 30 осіб. З них 15 механізаторів, 2 водії, є також досвідчений інженер який усі питання по техніці вирішує. Маємо молодого агронома та, звісно, офісних працівників.

Для нашого персоналу маємо бонусний фонд — за результатами річної роботи, отриманого врожаю, перед новим роком ми його розподіляємо між усіма працівниками, залежно від вкладу кожної людини в отриманий результат.

Kurkul.com: Які культури вирощували на початку?

Андрій Ковальчук: Коли ми розпочинали працювати, нашою головною культурою була озима пшениця, оскільки в нас є власна переробка пшениці на борошно — ТОВ «Зерносвіт».

Ми вивчали всі технології, усі сорти, які будуть підходити для нашої зони. Щороку випробовували близько 15–20 сортів — на врожайність, терміни посіву — врешті, знайшли оптимальні на той час для наших умов. За 3 роки вийшли на стабільні врожаї від 8,5 до 10 т/га на площі 600–700 га.

Першою культурою у ТОВ «Ольга» була пшениця

Kurkul.com: Як змінювалась із часом сівозміна у вашому господарстві?

Андрій Ковальчук: Окрім озимої пшениці, ще однією важливою культурою для нас був озимий ріпак. Мали також невеликі посіви гречки та ячменю. 

Пропрацювавши так три роки, ми почали вивчати культури, що можуть принести найбільшу економічну вигоду для нас. Вели підрахунки у ході всього вегетаційного періоду, створювали технологічні карти — щодня здавали путівки в бухгалтерію, де підраховували всі витрати та переводили згідно курсу долара, тому що з нестабільним курсом вести підрахунки у гривні було безглуздо.

Так ми побачили, що в нашій зоні не вигідно вирощувати озиму пшеницю, як і ріпак. Детальний аналіз показав, що оптимальною культурою для нас буде кукурудза, тому головну ставку ми зробили на неї й на сьогодні кукурудза займає в нас 60–70% посівних площ.

Kurkul.com: Назвіть ТОП-3 культури для вашого господарства на сьогодні.

Андрій Ковальчук: Кукурудза, соняшник і пшениця. По кукурудзі ми отримали середню врожайність 14 т/га. Соняшник теж рентабельна культура, але немає стабільності. Якщо ми у 2016–2017 рр. мали гарні врожаї й гарну рентабельність, то 2018 рік, у зв’язку з погодними умовами, був провальним по соняшнику.

Рентабельність кукурудзи, звісно, теж коливається, але завжди знаходиться на першому місці — залежно від року вона становить 50–80%.

Та ж соя ще більше залежить від погодних умов. Це культура, яка менше залежить від нас, ніж від погоди. Її рентабельність може становити від 20 до 40%.

Соя у ТОВ «Ольга»

Kurkul.com: Як ви досягли такої рентабельності кукурудзи?

Андрій Ковальчук: Під цю культуру ми одразу вибрали гібриди, які в нашій зоні найкраще себе почувають. Щороку ми висіваємо 100–120 різних гібридів найкращих компаній. Маємо полігон, на якому і випробовуємо всі ці гібриди. Так, 2015 рік був найбільш посушливим для Вінниччини. Саме тоді ми мали змогу побачити, які гібриди найкраще себе почувають не тільки за сприятливих погодних умов, а і при недостатній зволоженості. Маючи цю інформацію, ми вже обираємо гібриди не за порадами представників компаній, а за результатами власних випробувальних ділянок.

Ще один чинник, що забезпечує нам таку рентабельність кукурудзи — сушки, які сушать зерно не на газу, а на соломі. Це нам дозволило отримати втричі меншу вартість сушіння, ніж на газі.

Kurkul.com: Які у вас витрати на 1 га?

Андрій Ковальчук: Витрати ми рахуємо таким чином: є головні витрати, які включають мінеральні добрива, паливо для техніки, зарплати та все, що стосується польових робіт. Але до цієї суми ми наприкінці року додаємо непрямі витрати — амортизацію, відсотки по кредитах, пальне, на якому їздить адмінперсонал тощо.

Якщо з прямих витрат у нас на кукурудзу йде приблизно $600–700, залежно від поля, то туди ще додається близько 20–30% непрямих. У загальному виходимо приблизно на $900/га. Для соняшнику виходить орієнтовно $800/га, залежно від умов.

Врожайність кукурудзи за 2018 р. у ТОВ «Ольга» склала 14 т/га

Kurkul.com: Які культури є найбільш затратними для вашого господарства?

Андрій Ковальчук: Це озимий ріпак. Раніше ця культура в нас займала 30–40% посівних площ, сьогодні — 5–10%. Це дуже ризикована культура, що потребує капіталовкладень ще з осені. Постійно хвилюємося за гарні сходи восени, хвилюємося, як вона перезимує. Навіть при інтенсивних технологіях, коли ми даємо під ріпак велику кількість мінеральних добрив для того, щоб отримати врожайність 4–5 т, ця культура потребує дуже потужного захисту — з весни ми проводимо 5 хімічних обробок до збору врожаю. Тому отримуємо приблизно $1100/га на озимий ріпак і прибуток із гектара значно менший, ніж, наприклад, на кукурудзі.

Kurkul.com: Яку позицію у вашій сівозміні займає соя?

Андрій Ковальчук: У сівозміні ми маємо 4 основні культури й під 3 з них — кукурудзу, озиму пшеницю й соняшник — використовуємо дуже велику кількість азотних добрив. Сьогодні соя єдина культура, при якій наше поле відпочиває від азотних добрив, тому вона є дуже важливою ланкою в сівозміні.

Соєю ми почали займатися у 2010–2011 рр. Ми зрозуміли, що це цікава культура для нашого ринку та почали вивчати її. Їздили в США, спілкувалися з фермерами, для того щоб навчитися вирощувати цю культуру, оскільки на той час у нас технології ще не були настільки відпрацьовані. Як пише література, соя забезпечує себе азотом на 70%, тож ми вагалися, чи потрібно добавляти цей азот чи ні. Коли ми давали ці 30% азоту — соя виростала дуже висока і вилягала. Тому у 2012 р. ми поїхали в США, щоб там отримати актуальну інформацію з технології вирощування цієї культури.

Kurkul.com: Насінню вітчизняної чи іноземної селекції ви віддаєте перевагу?

Андрій Ковальчук: Коли ми починали працювати по сої, у нас була переважно українська селекція, але під час вегетації виникало дуже багато проблем із розтріскуванням стручків, що призводило до суттєвих втрат врожаю. З часом перейшли на іноземну селекцію й зараз вирощуємо тільки її.

Kurkul.com: Якої технології при вирощуванні сої ви дотримуєтеся сьогодні?

Андрій Ковальчук: Під час сівби сої азотні добрива взагалі не використовуємо, якщо попередником була кукурудза. Якщо посів проводиться на новому полі, на якому ми ще не працювали і де не вносилися великі норми азотних добрив, то вносимо азот, даємо нітроамофоску або ж можемо використати азот при підживленні за потреби.

Обробіток ґрунту під сою — оранка, тому що кукурудза залишає після себе велику кількість решток і у нас немає техніки, яка могла би провести якісну сівбу у ці рештки.

Техніка ТОВ «Ольга»

По добривах, на найближчому до нас полі, наприклад, дали суміш за формулою NPK 8–20–30. Насіння завжди обробляємо інокулянтами, проводимо інокуляцію із засобами захисту одночасно, але з різних ємностей, з однієї подається фунгіцидний протруйник, з іншої — рідкий інокулянт. Ми підбираємо такі інокулянти, які могли б тримати свою життєздатність на насінині 8–10 днів. Сівбу починаємо, коли вже температура сягає +12 °C. Завдяки тільки ранньому посіву ми збираємо врожай понад 3 т/га.

Kurkul.com: Який врожай сої очікуєте цього року отримати?

Андрій Ковальчук: Орієнтовно 3,2–3,3 т/га, це буде великий недобір, порівняно з минулим роком, коли мали 4 т/га. Але для погодних умов, які склалися цьогоріч, коли з кінця червня не мали жодного дощу, це буде гарний врожай, завдяки ранньому строку посіву.

Kurkul.com: Як оцінюєте вітчизняний ринок сої?

Андрій Ковальчук: Дуже важко робити прогнози по соєвому ринку. При ціні 9 тис. грн, яка є сьогодні на цю культуру, й  у чому є «заслуга» нашої держави теж, вона стає зовсім не цікавою для вирощування, зважаючи на всі ризики.

Хоча вона, на мою думку, підвищує родючість ґрунту, дає змогу в сівозміні відпочивати полю від азотних добрив та є стратегічною культурою в Україні. На неї, я вважаю, треба зробити повернення ПДВ, щоб аграрії вирощували її в більших кількостях.

Kurkul.com: Як ваше господарство адаптується до цінових коливань на ринку? Чи притримуєте зерно в очікуванні кращої ціни?

Андрій Ковальчук: Досвід показує, що є такі культури, які притримувати немає сенсу — ціна найкраща на ці культури під час жнив і в перші місяці після жнив. Це олійні культури, переважно ріпак. Збираємо в полі, привозимо в наше господарство, доводимо його до потрібних кондицій і відрізу реалізуємо. Із соняшником така ж ситуація.

Зерно у ТОВ «Ольга»

Такі культури як соя завжди притримуємо до весни тому, що в жнива ще жодного року не було гарної ціни. У нас такий регіон, що ми збираємо не перші. Господарства, які збирають найшвидше, ще можуть отримати хорошу ціну за цю продукцію. Кукурудзу також під час жнив немає сенсу продавати. Тому доводимо її до кондиції, зберігаємо у своїх сховищах і проводимо реалізацію орієнтовно після нового року, тоді більш-менш формується прийнятна ціна на неї.

Kurkul.com: Окрім рослинництва, які ще напрямки є в господарстві?

Андрій Ковальчук: Маємо переробку пшениці на борошно під власною торговою маркою «Зерносвіт». На добу млин переробляє до 80 т зерна на борошно. Його реалізуємо як у пекарні, так і дрібною фасовкою в торговельні мережі Вінниці, Києва, Житомира та найближчих обласних центрів.

Також розвиваємо насінництво — сьогодні вирощуємо 5 сортів озимої пшениці, які ми вже на наступний рік будемо мати під реалізацію, та 3 сорти озимого ячменю. Ще шукаємо гарні сорти сої, з нею теж плануємо працювати в цьому напрямку.

На базі підприємства «Зерносвіт» маємо старе обладнання, де проводимо чистку насіннєвого матеріалу. Воно дозволяє обробляти орієнтовно 20 т зерна на добу. Тому плануємо побудувати насіннєвий завод, який дозволить нам готувати до 60 т якісного насіння на добу.

У нас уже є план такого заводу і ми підбираємо ділянку для його будівництва. Також вибираємо обладнання. На сьогодні є дуже багато варіантів — Petkus, Cimbria, але є й непогані аналоги турецького виробництва. Ми вивчаємо і їхнє обладнання, воно виходить удвічі дешевшим, але за якістю підготовки насіння не поступатиметься обладнанню Petkus та Cimbria. За попередніми підрахунками, проект оцінюємо орієнтовно до €1 млн.

Виробничі приміщення ТОВ «Ольга»

Kurkul.com: Із якими компаніями співпрацюєте сьогодні?

Андрій Ковальчук: По насінництву це Monsanto, Pioneer, Euralis. Співпрацюємо не тому, що в нас склалися з ними дружні відносини, а за результатами врожайності культур.

Ось, наприклад, уже багато років ми вирощуємо гібрид кукурудзи Сенсор компанії Euralis. Дуже гарний гібрид із ФАО 380, що дає врожайність на рівні найкращих гібридів інших компаній.

По сої раніше працювали із компанією «АТК» — брали у них насіння канадської селекції. Вирощували також сою «Заатбау Україна». Та протягом останніх кількох років у нас тільки насіння Euralis — вони запропонували випробувати сорт Ментор і ми забули про таку проблему як вилягання.

Ми отримали сорт, який завжди шукали — він має укорочені міжвузля і товсте стебло. Вирощуємо його вже три роки, і він ні разу не виляг, що дозволило максимально розкрити потенціал цього сорту.

По засобах захисту ми працюємо лише з компаніями-оригінаторами, це BASF, Bayer, Syngenta, Summit-agro. Ці компанії мають якісні препарати, які повністю забезпечують технологічні потреби і плюс надають гарний супровід. 

Kurkul.com: Якщо говорити про бізнес-складову, як оцінюєте розвиток господарства на даному етапі?

Андрій Ковальчук: Головне завдання, яке ми ставили, коли розпочинали займатися сільським господарством — досягти стабільності у врожаях. Це завдання ми виконали. Ми отримуємо стабільні, гарні врожаї по всіх культурах і навіть у найскладніші роки збирали найкращі врожаї в нашому регіоні. Це одне з найголовніших наших досягнень.

Комбайн John Deere на полі ТОВ «Ольга»

Kurkul.com: Як господарство планує в подальшому свій розвиток, які завдання ставите перед собою?

Андрій Ковальчук: У короткостроковій перспективі головне завдання — збільшити свої потужності для зберігання та сушки зерна. Якщо дивитися вперед на 5–10 років, то тут головне — зберегти банк землі. Оскільки закон, який буде дозволяти продаж і купівлю землі, буде прийнятий найближчим часом, і яким буде наш зембанк — питання відкрите. Це стосується не тільки нас, а й усіх, хто господарює на землі.

Читати за темою: Ковач Баррент: В Угорщині можна купити не більше 300 га землі, але навіть для немовляти.

Kurkul.com: Що порадите своїм колегам і від чого би застерегли?

Андрій Ковальчук: Своїм колегам я пораджу не шукати далеких відповідей на запитання. Тому що я колись сам шукав якісь секрети, робив багато помилок, прислуховувався до людей, які старалися зробити бізнес біля мене. Мені продавали велику кількість непотрібних стимуляторів росту, непотрібних мікроелементів. У пошуках панацеї люди дуже багато помилок роблять, викидають кошти не на те, що потрібно. Хлопці, спочатку якісно зробіть по тій же старій книжці, на якій написано «Рослинництво». Адаптуйте під сьогоднішні препарати, засоби захисту, під сучасні реалії. Більше самі робіть висновки, менше слухайте рекомендацій, випробовуйте все самостійно та контролюйте до кінця. Слід якісно зробити елементарні речі, яких нас вчили з першого курсу, жодного пункту не прогавивши. І тоді результат буде.

Kurkul.com: Що Вас надихає в роботі? Якщо б у Вас була можливість змінити професію, чи змінили б?

Андрій Ковальчук: Часто зустрічаються такі опитування, де запитують, чи задоволений ти своїм життям. Я завжди кажу, що я дуже задоволений тим, що маю, з будь-якої точки зору. Я маю бажання кожен день йти на роботу і я б нічого не змінив у своєму житті, якби була така можливість. Коли ти сієш, дивишся на сходи, то отримуєш задоволення від самого процесу. А коли ще й отримуєш гарні результати — це задоволення подвоюється. 

Коли я тільки почав працювати в агрономії, я зрозумів одну річ — у житті агронома немає 100 врожаїв. Будь-яка виробнича професія, якщо ти щось невірно зробив — ти завжди можеш це переробити. А з результатами роботи агронома все господарство мусить жити цілий рік.

За своє життя я вже отримав 18 врожаїв і кожен із них пам’ятаю, тому що матиму я їх максимум 40. І коли я, наприклад, проводжу посівну, я завжди стараюсь виїхати на поле та все проконтролювати. Я просто мушу бути на місці, бо можу втратити цей врожай, а в мене їх не так багато залишилось. 

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus