Лідія Чабан: Якісний посівмат нам доводиться реалізувати, як товарне зерно

Лідія Чабан: Якісний посівмат нам доводиться реалізувати, як товарне зерно

24 липня 2020 980 0

Цьогоріч, працівники ДГ «Драбівське», що в Черкаській області, будуть святкувати 110 років із дня заснування. Свою діяльність господарство, у ті часи — «Драбівське дослідне поле», розпочала ще до революції із двох стаціонарних дослідів. Робота не припинялася тут і в ході Другої Світової та, що важливо, працівники отримували заробітну плату, навіть, у ці, найскрутніші часи. За довгий період своєї діяльності господарство не раз змінювало свою назву, а у 2017 р. приєдналося, шляхом злиття, до Черкаської дослідної станції біоресурсів НААН.

Kurkul.com побував на полях господарства та поспілкувався з заступником директора черкаської дослідної станції біоресурсів НААН Лідією Іванівною Чабан та Віталієм Кравченком, кандидатом с/г наук та головним агрономом господарства, щоб показати, як сьогодні працюють у одному із найстаріших дослідних господарств країни, які технології застосовують та які результати отримують.

Kurkul.com: У вашого дослідного господарства багата й довга історія. Як працюється сьогодні, після злиття з Черкаською дослідною станцією біоресурсів НААН?

Лідія Чабан: Головний напрям діяльності нашого дослідного господарства залишається незмінним і донині — це виробництво репродуктивного елітного насіння й забезпечення українських господарств якісним посівним матеріалом.

Мушу зазначити, що сьогодні питання реалізації насіння стало для нас досить болючим. Раніше, у радянські часи, насіння із ДГ«Драбівське» йшло в Драбівський, Канівський, Чорнобаївський та Золотоніський райони області в обов’язковому порядку. Сьогодні, хоча за насінням приїздять з усієї України, бажаючих недостатньо. Тож якісний посівний матеріал часто зберігається в господарстві протягом двох років, після чого реалізується, як звичайне товарне зерно. Через це ми втрачаємо значну частину прибутку.

Сьогодні землі нашого господарства знаходяться в Драбівському та Христинівському районах Черкаської області загальною площею майже 2 тис. га.

Kurkul.com: Окрім рослинництва, маєте інші напрями діяльності?

Лідія Чабан: Маємо також невелику ферму, де тримаємо 50 голів свиней. Забезпечуємо м’ясом їдальню для наших працівників. Також є окремі ділянки з городиною для цих же цілей. У господарстві працює загалом 46 осіб, 10 з них у Ягубецьому відділенні, що в Христинівському районі. Тож забезпечуємо для них збалансоване харчування.

Kurkul.com: Які культури присутні в сівозміні господарства? Які для вас найбільш рентабельні?

Лідія Чабан: Зазначу, що в сівозміні важливі всі культури. Та найважливіша для нашого насіннєвого господарства — озима пшениця. Хоча, звичайно, найрентабельнішою сьогодні є кукурудза.

Основні культури в нас — озима пшениця, кукурудза, ячмінь, горох, гречка, соя та соняшник. З них на підготовку елітного посівного матеріалу йде пшениця, ячмінь, горох та гречка.

Віталій Кравченко: Структура посівних площ у нас стабільна з року в рік. Озима пшениця — до 400 га, соя та соняшник 170–180 га, горох — до 120 га, гречка до 100 га, ярий ячмінь до 80 га. Також маємо понад 40 га під дослідними ділянками, де досліджуємо обробіток грунту, добрива, ЗЗР, різні сорти, сівозміни тощо.

Віталій Кравченко та Лідія Чабан

Грунти в нашому господарстві представлені в основному чорноземом типовим малогумусним. Раз у 5 років у Інституті охороні грунтів проводять усі необхідні аналізи, щоб відслідковувати зміни в структурі грунту та вплив агротехнічних операцій, застосованих у господарстві. Згідно з отриманими результатами аналізів та рекомендацій Інституту й підбираємо відповідну систему живлення під кожну культуру.

Kurkul.com: Яке обладнання використовуєте для виробництва насіннєвого матеріалу?

Віталій Кравченко: Маємо власну зерноочисну лінію «Алмаз», потужністю 50 т/год насіння. Також є сушарка для доведення насіння до необхідних кондицій, якщо приїхало з поля надто вологе. ЇЇ потужностей нам вистачає, щоб висушити до 120 т кукурудзи за зміну. Врожай та насіння зберігаємо в складах — усього сім приміщень на понад 3,5 тис. м3

Kurkul.com: Якій сільгосптехніці техніці віддаєте перевагу в господарстві?

Віталій Кравченко: Наш техпарк представлений кількома важкими тракторами New Holland та Deutz-Fahr. З причіпного обладнання — сівалки Great Plains, Kinze, дискувальні та ротаційні борони, плуги Lemken. Зернозбиральні комбайни — новенький New Holland та ветеран Deutz-Fahr, що вже не перший рік трудиться на полях дослідного господарства.

З автомобілів — нещодавно придбали два нових ГАЗ-53, на додачу до існуючих чотирьох, які в доброму доглянутому стані. Цієї техніки нам достатньо, щоб впоратися в жнива за 10–15 днів. Старої техніки не позбуваємося, стараємось тримати в пристойному стані, адже списати проблематично, а купувати нову — недешеве задоволення.

Маємо також телескопічний навантажувач Manitou, на «плечах» якого переміщається все наше зерно. Та нещодавно довелося застосувати його в досить незвичний спосіб — у якості дрона. Посадили в ковш усіх наших наукових співробітників та підняли в полі на 7 м догори. Таким чином робили знімки з висоти. І посміялися, і корисну справу зробили.

Kurkul.com: Як цьогоріч погодні умови вплинули на стан посівів?

Лідія Чабан: Якщо говорити про вплив погоди, то неприємності в нас розпочалися ще з осені. Посівні площі під озимою пшеницею довелося зменшити на 100 га — до 380 га, оскільки погода не давала провести якісний обробіток грунту. Через нестачу вологи в цей період, озима пшениця зійшла пізно, кущення було недостатнім, тож у зиму культура входила слабкою.

Віталій Кравченко: Перезимувала пшениця теж погано, снігу не було, часткове кущення продовжилось уже посушливою весною. Тому цьогоріч очікуємо на 5 т/га, що, зважаючи на обставини, теж непоганий результат. Ярі культури теж постраждали від нестачі весняної вологи, та довгоочікувані опади все ж виправили ситуацію.

Kurkul.com: Яких додаткових заходів вживали, щоб зменшити негативний вплив погоди на посіви?

Віталій Кравченко: Щоб негода не впливала на результат у бункері, додатково проводимо боронування, вносимо мінеральні добрива та біостимулятори, які застосовуємо вже не перший рік. Досвід використання біопрепаратів у нас господарстві чималий.

На даний час працюємо із біостимулятором Вітазим. Познайомилися з цим препаратом, як тільки він з’явився на українському ринку — сім років тому. Постачає нам його компанія Агро Експерт, ексклюзивний дистриб’ютор цієї продукції в Україні. Загалом, у нас довга історія плідної співпраці з ними — закуповуємо також деякі види насіння, міндобрива та ЗЗР.

Kurkul.com: Яких результатів вдалося досягти, застосовуючи цей біопрепарат?

Віталій Кравченко: У наших умовах він дає прибавку 10–12 % на зернових, на олійних можна й до 15 % отримати. Можу сказати, що Вітазим не один раз «витягнув» культуру, яку не пошкодувала погода. Спочатку ми протруювали ним насіння озимих, після отримання гарних результатів на дослідних ділянках господарства, почали вносити й по вегетації. Сьогодні застосовуємо по вегетації соняшника, сої та для протруєння насіння озимої пшениці та ярого ячменю.

Варто пам`ятати, що Вітазим — це не основа технології, а допоміжний засіб для отримання гарного врожаю. Ми застосовуємо його, у першу чергу, щоб вивести рослину зі стресу, з чим Вітазим чудово справляється. 

На ділянці в 54 га, де посіяли цього року соняшник, була критична ситуація, яку допоміг вирішити Вітазим. Торік ми тут провели глибоке рихлення. На попереднику, озимій пшениці, вносився гербіцид із д.р. амідосульфуроном, а зважаючи на те, що протягом зими снігу практично не було — з вологою були проблеми, посіви соняшника отримали потужну післядію. До того ж він ще був оброблений по технології Євролайтінг, тож мали дуже пригнічені сходи. Була навіть думка пересівати це поле. У таких умовах прийняли рішення застосувати Вітазим у нормі 1 л/га.

Вже через два тижні після внесення, посіви соняшника почали відходити від стресу, і, як бачите, зараз у досить гарному стані. Кошики сформовані, розпочинається цвітіння. Середня врожайність соняшника в господарстві складає 3,5–4 т/га. Цьогоріч, цілком ймовірно, отримаємо ще кращий результат.

Також Вітазим допоміг позбутися наслідків квітневих заморозків на озимій пшениці — було до -10 0С на грунті.

 Поле там було просто чорне — геть замерзло. Верхній ярус листків був відморожений. Тоді ми прийняли рішення застосувати Вітазим. Внесли його в нормі 1 л/га й додали ще 5 кг карбаміду. За 10 днів, ця ділянка нічим не відрізнялася від посівів, не уражених заморозками. Нижній ярус, який не замерз, розпочав активне кущення й поле відновилося.

 Віталій Кравченко, кандидат с/г наук та головний агрономом господарства ДГ «Драбівське»

Kurkul.com: Розкажіть детальніше про технологію вирощування озимої пшениці у вашому господарстві.

Віталій Кравченко: Озима пшениця займає в нашій сівозміні чільне місце — щороку посівні площі під нею складають 350–400 га. Врожайність до 8 т/га не є чимось незвичним для нас, та цьогоріч, через погоду, доведеться задовольнитися значно меншими результатами.

Попередниками є гречка, горох та соя. З осені вносимо NPK та весною два підживлення азотом. Також три фунгіцидні обробітки в баковій суміші з інсектицидом по вегетації. Як виробники насіння, використовуємо вітчизняні сорти, співпрацюємо з Одеським селекційно-генетичним інститутом, з Миронівським інститутом пшениці. Сіємо насіння високих репродукцій, беремо в оригінаторів — розмножуємо її до еліти та супереліти та реалізуємо насіння першої репродукції господарствам.

Kurkul.com: Під сою у вас також чимала площа відведена. Яка технологія вирощування цієї культури?

Віталій Кравченко: Соя в нас — основний попередник для озимої пшениці. Середня врожайність — близько 3 т/га. Стараємося вирощувати ранні та ультраранні сорти. Обробіток грунту — оранка та весняна культивація. З осені внесли фосфор та калій, а посів проводили в середині квітня. Насіння протруюємо з бульбочковими бактеріями, робимо інокулцію.

Вирощуємо сою традиційно, та в нашій технологічній карті цієї культури є також Вітазим. При першому обробітку засобами захисту вносимо гербіцид проти дводольних бур’янів. А вже при другому обробітку проти злакових, додаємо Вітазим, який сприяє швидшому виходу сої зі стресу після внесення попереднього гербіциду. При третьому обробітку, коли вноситься фунгіцид із мікроелементами, також додаємо Вітазим у бакову суміш.

Kurkul.com: Окрему увагу привертають посіви гречки у вашому господарстві. Сьогодні її не надто часто вирощують. 

Віталій Кравченко: Гречка останнім часом дійсно стала досить рідкісною культурою для українських фермерів. Та це не стосується нашої сівозміни — під гречку ми стабільно виділяємо до 100 га посівних площ щороку. Середня врожайність коливається від 1,5 до 2 т/га. Цьогоріч, зважаючи на чудовий стан посівів, очікуємо результат у 2,5 т/га.

Основний обробіток грунту для гречки — глибоке рихлення, щоб зірвати плужну підошву. У середині квітня провели неглибоке дискування та посів, що є досить раннім терміном для цієї культури. Добрив у посіви гречки ми не даємо, тобто маємо, свого роду, чистий продукт. Восени збираємо врожай прямим комбайнуванням після десикації.

Kurkul.com: дякую за розмову!

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus