Зважаючи на пандемію та закриті кордони особливої актуальності набирають онлайн-формати спілкування та навчання. Агросектор у цьому питанні також підтримує тренди — щоб ознайомити українських сільгоспвиробників із досвідом провідних аграрних країн світу освітня платформа «Культиварій» спільно з компанією «Тревелайт» запустила «Відеокурс: Точне землеробство США й Канади». Курс створено на основі Онлайн АгроЕкспедиції із точного землеробства 2020.

Щоб дізнатися більше про роботу компанії «Тревелайт» та матеріали, представлені у відеокурсі, Kurkul.com поспілкувався з генеральним директором компанії, Романом Гринишиним.

Kurkul.com: Розкажіть про роботу над останньою Онлайн АгроЕкспедицією. Які результати отримали?

Роман Гринишин: Ситуація з карантином застала нас, як і всіх, зненацька. Ми з самого початку року планували черговий агротур, покращили програму, враховуючи досвід двох попередніх, організованих у 2019 році, у березні був уже орієнтовний список учасників. Та ситуація з пандемією змусила нас шукати новий формат подорожі, оскільки відмовлятися від її проведення ми не хотіли. Саме так і з’явилася ідея online-формату.

При обдзвоні представників господарств та доповідачів частина одразу відмовилася, оскільки підготовка до такого заходу виявилася для них більш клопіткою, до того ж в розпалі була посівна. Обов’язковою частиною програми була коротка відеовізитівка про господарство чи лабораторію, щоб нівелювати те, що наші слухачі сидять перед комп’ютером, а не знаходяться на господарстві чи в ангарі, де стоїть сільгосптехніка.

Тому ми просили доповідачів зняти хоча б на телефон коротенькі ролики і скинути нам. Це була важка робота: усіх організувати, проконтролювати, щоб скинули відеоматеріали, відредагувати та перекласти матеріал. Обирали ми господарства, де вже побували хоча б один раз, і намагалися підготувати «план Б», якщо відео вони скинути нам не зможуть. 

Так сталося з фермерським господарством родини Палмерів — у них дуже великий зембанк, і посівна йшла шаленими темпами, тож часу на підготовку не було. Та я вже був у них тричі, тож мав достатньо відзнятого матеріалу, з якого самостійно підготував вступне відео, а вони вже в прямому ефірі розповіли про свій досвід та технології.

Великою перевагою online-формату стало те, що ми не були обмежені в часі й географії програми, й нам вдалося значно розширити нашу АгроЕкспедицію. Адже на фізичний переїзд із локації на локацію витрачається немало часу.

Були, звісно, і незначні технічні моменти, які ми пропрацювали відразу ж. Загалом, усе пройшло просто чудово. Багато фермерів настільки відповідально підійшли до справи, що ходили з гарнітурою по полю й показували з телефону фази розвитку кукурудзи, демонстрували кореневу систему тощо.

Після Онлайн АгроЕкспедиції багато наших клієнтів оцінили переваги такого формату. Адже загальна інформативність та насиченість значно зростає. Для порівняння, у звичному форматі можна підійти до сівалки чи будь-якої техніки й особисто її оглянути, та через переїзди ми маємо орієнтовно 6 годин у другій половині дня. В онлайні ми просто беремо відеоматеріали, самі формуємо зручний графік та можемо більш детально пройтись по всіх аспектах і заглибитися в технології.

Звісно, наш проєкт став можливим завдяки команді. У нас 10 працівників: перекладачі, координатори, дизайнери та програмісти. Цікаво, що всі ми живемо в різних куточках України, тож і працюємо в online-режимі. Це, звісно, допомогло максимально ефективно спроєктувати наш досвід роботи на організацію онлайн-заходів.

Kurkul.com: Якщо коротко, яка головна мета вашого проєкту?

Роман Гринишин: По-перше — це дати відповідь на запитання: а що ж робити зі зміною клімату? Наші клієнти, які беруть участь в Онлайн АгроЕкспедиції, цьогоріч із 90 га кукурудзи зібрали 12 т. Ще більше постраждали фермери від засухи, особливо на Півдні України. Тож питання мінімізації стресу від засухи і стійкості культур надзвичайно актуальне. Про це ми розмовляємо з кожним доповідачем, чи то в розрізі живлення, чи гербіцидного захисту, чи будь-якого іншого технологічного процесу.

Ще одна мета, яку ми ставимо перед собою, пов’язана зі слабо розвиненою в Україні аграрною наукою. Її присутність у нас настільки точкова та непостійна, а ґрунтовні дослідження, проведені згідно з усіма світовими нормами та вимогами, настільки рідкісні, що наші аграрії працюють фактично навпомацки. Десь почули, що роблять ось так — і я спробую, подивимося, що вийде. Так пробувати можна багато років, робити невдалі експерименти за власний кошт, поки не знайдеш гідну технологію.

Тож ми хочемо скоротити кількість таких сліпих спроб та надати нашим аграріям доступ до світового досвіду в сільському господарстві. Для цього ми обирали регіони, що максимально відповідають нашій проблематиці в кожній сфері.

Ми намагаємося обирати регіони, які не просто схожі з Україною, а де застосовується така ж сівозміна і де були проведені ґрунтовні дослідження по живленню конкретної культури. Ми даємо нашим аграріям колосальну кількість якісного матеріалу з провідних аграрних країн, з яким можна працювати постійно, попри зовнішні чинники, як-от локдаун.

На осінь ми планували організувати АгроЕкспедицію у звичному форматі, із реальними подорожами на обрані локації. Ми вже навіть мали декілька клієнтів із візами, та все ж більшість через пандемію візи отримати не змогли. Зважаючи на ці обставини, ми в серпні знову почали готувати online-формат — Аграрний Онлайн Консиліум.

Kurkul.com: Які теми в новому online-курсі висвітлюєте?

Роман Гринишин: Для кожної культури, а у нас їх 5 — пшениця, соя, кукурудза, ріпак озимий та соняшник — ми формуємо три головні підтеми: агрономія, живлення та захист. Наприклад, в агрономічному блоці ми не просто загалом розказуємо, як вирощуються ці культури, а робимо наголос на агротехнічних прийомах, їх періодичності та часових рамках. Живлення — ключовий етап, який, зважаючи на отримані відгуки, цікавить абсолютно всіх наших слухачів, тут дійсно є що вивчати.

За два тижні до консиліуму ми проводимо голосування, де учасники самі визначали, висвітлення яких питань їх цікавить найбільше. На основі цього голосування ми формуємо перелік тем та надаємо його спікерам. У разі, якщо вони самі не можуть повністю розкрити якесь питання, то шукають відповідного експерта, науковця, який може це зробити. Таким чином у нас вийшов своєрідний формат круглого столу із комплексним обговоренням конкретних тем, що було б неможливим у offline-форматі.

Для того, щоб усе це зробити можливим, ми ще намагаємося залучати експертів і з інших країн, не лише США. Звісно, аграрна наука в Штатах найбільш систематизована та стандартизована. Але, наприклад, відомо, що ріпак — це Німеччина, пшениця — це Британія, а кукурудза — це Штати та Південна Америка.

За базу ми беремо американські практики й залучаємо експертів з інших країн для повного та кваліфікованого висвітлення кожної теми. Це також забезпечує нам максимальну варіативність у висвітленні технології вирощування тієї чи іншої культури.

Хочу наголосити, що всі ці питання розглядаються, звісно, з урахуванням технологій точного землеробства.

У ході Онлайн АгроЕкспедиції ми намагалися якомога краще розкрити цю тему з практичної сторони. Спілкувалися з кооперативами, виробниками техніки, оглядали рішення та сервіси, які вони пропонують.

На ринку існує багато пропозицій, різних інструментів і теорій, але американські фермери, які мають доступ до всіх нових технологій, чомусь вибирають конкретні рішення та технології. Чому? Ось ми проговорюємо всі такі запитання та даємо на них відповіді.

 

Kurkul.com: За якими критеріями ви обираєте спікерів для проєкту?

Роман Гринишин: Для Онлайн АгроЕкспедиції, як я казав, це господарства, де ми вже побували. Експертів та науковців ми шукали через профільні університети. У Штатах дуже розвинена система дорадчих служб. Американські професори, з якими ми в тісному контакті від початку, окрім того, що займаються науковою діяльністю, дотичні й до практики та контактують із кооперативами і фермерами. Тож коли ми хочемо спланувати візит на якесь фермерське господарство, ми їх запитуємо, кого б вони могли нам порадити для таких відвідин, щоб максимально розкрити тематику конкретної технології.

А коли нам була потрібна агрономічна експертна думка для нашого консиліуму, ми знову до них звернулися й запитали, яких найбільш авторитетних спікерів вони знають, наприклад, по живленню сої?

Вони кажуть: ну, однозначно, це буде Раян Арнал чи Шон Конлі. По кукурудзі, безперечно, це Роберт Нільсон. Тобто мережа знавців кожної тематики, по кожній культурі досить вузька. Це спільнота науковців, які обов’язково між собою підтримують стосунки, і коли вже є певний авторитет, ми намагаємося з ними домовитися про участь у нашому проєкті.

Kurkul.com: Наскільки активний у вас зворотний зв’язок із клієнтами? Як отримуєте відгуки? Чи вносять вони свої пропозиції для покращення формату проєкту тощо?

Роман Гринишин: З кожним проєктом наші клієнти все активніші. Ми отримуємо максимально можливі позитивні відгуки. Якщо говорити про Аграрний онлайн-консиліум, який стартував із початком осені, то я після кожного включення особисто телефоную учасникам, запитую про їхні враження та зауваження. Маємо також групу у Viber, де учасники залишають відгуки. Ось, наприклад, після включення по кукурудзі мені не довелося навіть запитувати про враження — учасники самі активно починають дискутувати в групі й телефонувати мені з пропозиціями та ідеями.

Звісно, були деякі теми, які хотілося б розкрити більше, та або час не дозволяв, або експерт казав, що в них ця проблема відсутня, тому ґрунтовно її не вивчають. Наприклад, проблема з мишами в пшеничних і ріпакових полях — невідома для американців. Вони шоковані, що українцям доводиться ходити і просто вручну розкидати на цих полях мишачу отруту. У них таких проблем немає, навіть попри те, що більшість працює за технологією no-till.

Kurkul.com: Чи дивляться ваші матеріали аграрії з інших країн?

Роман Гринишин: На цей час, якщо взяти загальну кількість землі наших слухачів — вийде орієнтовно 1,5 млн га. Усього це 200 осіб, може бути кілька агрономів з однієї компанії. Наприклад, один агроном на включенні в Zoom є представником, який ставить запитання, а четверо інших дивляться пряму трансляцію на Youtube.

Дивляться нас і з Казахстану, Німеччини, Британії, Штатів та Канади. Переважно підключаються фермери, які брали участь у нашій Онлайн АгроЕкспедиції та надавали нам інформацію по своєму господарству.

Також, буває, за подачею самих спікерів, підключаються студенти університетів. Ось у нас був спікер з університету Вашингтона, який заздалегідь розмістив інформацію, що буде доповідачем на нашому заході, та залишив дані для реєстрації. Тож тоді до нас долучилося кілька студентів та молодших наукових співробітників. Звісно, для іноземців у нашому форматі забагато української мови, що створює для них додаткові незручності. Але водночас німецьким глядачам це абсолютно не заважає. Вони дивляться нас залюбки — постійно отримуємо від них фідбек. Особливо це стосується такої культури, як ріпак.

Kurkul.com: Ваш відеокурс по точному землеробству США та Канади підготовлено спільно з платформою розвитку аграрних знань «Культиварій». Розкажіть про вашу співпрацю.

Роман Гринишин: У зв’язку з ситуацією у світі ми були не одні, хто зіткнувся з необхідністю вийти в online. Зважаючи на довгу та продуктивну співпрацю з Latifundist Media, ми просто синхронізували наші плани з освітньою платформою «Культиварій». Наша сильна сторона — це технології та агрономія, проте ми не надто занурювалися у всі економічні тонкощі агровиробництва. «Культиварій» охоплює абсолютно всі сфери, які дотичні до агросектору загалом. Тож ми домовилися навзаєм «закрити відсутні пазли». Наш перший вебінар із Нілом Кінсі був тестовим, щоб відпрацювати ефективну схему роботи. Нашу Онлайн АгроЕкспедицію ми провели, вже націлившись на майбутню публікацію, яка сьогодні й реалізується.

Завдяки платформі «Культиварій» ми маємо можливість ознайомити з досвідом провідних аграрних країн максимально широку аудиторію. До того ж ми чудово «вписуємося» в концепцію освітньої платформи, адже детально висвітлюємо питання точного землеробства, агрономії та технологій.

Kurkul.com: Специфіка діяльності дозволяє вам спостерігати за роботою багатьох аграріїв у багатьох країнах. Головне слово цього року — пандемія. Як вона впливає на роботу сільгоспвиробників в інших країнах, якщо порівнювати з Україною?

Роман Гринишин: Мені подобається сільське господарство тим, що аграрії незалежні від подібних обставин. Політичні події в Штатах хвилюють їх значно більше, ніж COVID-19. Вибір Байдена дуже стривожив американських фермерів.

А пандемія жодним чином не вплинула на звичну швидкість виконання агротехнічних операцій чи то в США, чи в Канаді, чи в Бразилії. Ризик мінімальний — на 4 тис. га буде 5 людей працювати.

Kurkul.com: Поділіться планами на майбутнє. Чи думаєте над новими форматами й темами?

Роман Гринишин: Звісно, і ми вже маємо конкретне бачення, як це буде виглядати. Перш за все хочемо завершити роботу над нашим додатком, який, спираючись на вміст поживних речовин у ґрунті, вираховує, скільки потрібно внести конкретних елементів живлення.

Він буде враховувати всі супутні чинники, зокрема рН, попередня культура тощо. Рекомендації будуть надаватися згідно з формулами, що використовують в агролабораторії WARD, одній із найкращих лабораторій у США.

Ще один момент: більшість наших спікерів — це платні консультанти, які працюють із такими компаніями-гігантами, як Monsanto, Pioneer тощо. Оплата одного дня таких спеціалістів становить кілька тисяч доларів, адже це фахівці світового рівня, що мають доступ до новітніх технологій та найсвіжіших досліджень.

Ми хочемо створити кожному з них портфоліо та допомагати налагоджувати контакт з ними українським аграріям для вирішення конкретних проблем. Як колись Nokia зі слоганом «connecting people» з’єднувала людей, так і ми хочемо з’єднувати наших експертів з аграріями.

Ще одна ідея, яку ми плануємо втілити — це переклад та адаптація інструкцій і брошур із застосування хімікатів, текстових матеріалів на основі різноманітних досліджень тощо. Такі матеріали ми будемо формувати в бібліотеку і продавати на нашому сайті фактично за копійки.

Ну й останнє — ми, звісно, чекаємо, що знову відкриються кордони й ми відновимо наші поїздки. Вже маємо кілька спланованих дуже крутих програм, залишилося лише зачекати, доки вщухне пандемія у світі.

Ми й надалі продовжимо шукати найкоротші шляхи, щоб допомогти нашим сільгоспвиробникам у розв'язанні найактуальніших проблем галузі.

Мене завжди дивувало, коли в розмові я чув «та ми вже знаємо більше, ніж ті американці, ми ще їх навчимо» або «у нас відпрацьована технологія, нам уже більше нічого не потрібно». Цей непростий рік довів, що поняття відпрацьованої технології немає. Потрібно постійно самовдосконалюватися, навчатися та адаптуватися до нових умов. Я впевнений, що в будь-якій ситуації можна знайти оптимальні рішення. А далі вже від самих аграріїв залежить, чи готові вони їх вивчати та втілювати у своїх господарствах.

Kurkul.com: Дякую за розмову!

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2020 р.