«Земельні котики»

Ринок землі на низькому старті: основні тези курсу Земельні котики

19 травня 2021 6723 0

«Купувати чи не купувати?», — ось у чому питання. Певно, воно нині є найбільш актуальним серед українських фермерів. І не дивно, бо вже 1 липня стартує продаж сільськогосподарських земель в Україні.

Кажуть, морально і фінансово готуватися до зняття мораторію на обіг сільгоспземель фермери і крупні гравці агробізнесу почали заздалегідь. Якісна підготовка учасників до відкриття вільного ринку землі допоможе «випливти» у вирі бурхливих подій після липня 2021 року. 

Хорошу базу для такої підготовки можуть дати два фундаментальні онлайн-курси від платформи аграрної освіти КультиварійВолодар земель та Земельні котики.

Курс Володар Земель дає бачення і вміння для повноправного володіння землею, а курс Земельних котиків вчить ефективно управляти земельними активами своєї компанії й мінімізувати ризики в роботі з пайовиками та уповноваженими службами.

У нашій добірці далі — корисні тези спікерів першого повного онлайн-курсу Земельні котики.

Дізнатися більше та приєднатись до нового набору на обидва курси можна на офіційних сайтах: Земельні котики та Володар земель.

Володимир Нагорний, керівник відділу земельної політики і майнових відносин МХП

Експерт Володимир Нагорний вправно керує майже 370 тис. га і має «чорний пояс» з менеджменту великим зембанком та інтеграції нових активів у бізнес. Розкаже про правила гри на ринку землі і яким інвестиційним активом є земля.

Про землю як дорогий актив

Нині земля є дорогим активом для трьох суб’єктів на ринку для власника та його родичів, для землекористувача і для інвестора. Плюс для громад, які отримують податки та орендну плату із землі.

Для власника земельний пай — це пасивний дохід, заради якого не треба працювати.

У матеріальному плані нерідко річна орендна плата за землю є основним доходом громадян і є співрозмірною, наприклад, із річною пенсією великої частини сільського населення.

Також це батьківщина, адже часто орендодавці отримували наділи в тих регіонах, де проживають вони, їхні батьки, бабусі та дідусі. 

Про те, скільки землі буде продано в Україні

Насправді лише до 25% власників землі задумаються про продаж паю. Наш план по землі до 2024 року — це 3%. Для власника земля — надто дорогий актив. Люди не кинуться в перший же день продавати свої ділянки завдяки якомусь стадному ефекту.

Читати за темою: Де фермерів навчають управлінню земельним банком — досвід Земельних Котиків

Спікери онлайн-курсу Земельні котики

Про ціну сільгоспземлі

Коли людина прийде з ціновими очікуваннями на зразок «Купи пай за ціною як в Європі, як квартира в Києві, як квартира в Вінниці, як квартира в Хмельницькому», то це не наш клієнт і точно не продавець землі. Ну не буде вона коштувати 10 тис. доларів…

У 97% власників земельних ділянок с/г призначення завищені цінові очікування.

Але ціна буде рости в майбутньому. І, попри якісь сподівання чи страхи, це не матиме прямої залежності від того, чи зможуть «більш грошовиті» іноземці купувати землю в Україні.

Про старт ринку землі

На самому початку як у продавців, так і в покупців буде дуже багато пересторог: нотаріальні дії, ціна, непрозорі й незрозумілі процедури. Тому первинний ринок буде розвиватися надзвичайно повільно. Далі трохи краще почуватимуться агенти, «скупщики» землі, які першими візьмуться за справу. Але обмеження 100 га в одні руки досить пригальмує їхні дії. Наприклад, він би й радив тисячу гектарів прикупити й продати, але є таке обмеження і вже за півроку такий спеціаліст просто залишиться без роботи.

Про те, що краще для агровиробника: орендувати землю чи мати у власності

На ринку є чітке розуміння: реальні перспективи вигідного користування починаються лише з 14-го року роботи. Отже, якщо фірма готова стабільно працювати на ринку протягом такого періоду і більше, то варто задуматися про інвестицію в земельний банк. В усіх інших випадках для агрофірми найбільш вигідною буде оренда землі.

Про прибутковість інвестиції в землю

Земля як інвестиція цілком може існувати для будь-кого. Наприклад, IT-фахівець, заробивши визначену суму, захоче, щоб ці кошти далі «працювали». У цьому випадку він може розглядати  вкладення в землю.

Інвестиція в купівлю землі матиме річну дохідність не більше 15%, а пізніше зменшиться до 8-10%. І це при тому, що нині депозит у гривні теж може «заробити» 12%. Тому незабаром наші українські рантьє також будуть цікавитися цим ринком.

Але завжди треба пам’ятати і враховувати інфляцію, курс валют і те, як індексується орендна плата за землю.

Читати ще: Закон про передачу землі «на місця» — що змінює земельна децентралізація

Олександра Камишіна, керівниця освітньої платформи «Культиварій»

Про те, як вільний ринок землі вплине на його учасників

Найбільш важко буде «порядним» компаніям. Агрохолдингам, великим фермерам і всім, хто звик працювати по-білому, по-чесному. Спекулянти покарають усіх.

Про поради колегам-аграріям

Зараз варто плідно працювати тільки над тим, щоб максимально покращити договори оренди землі з пайовиками. Краще на довгий термін. Можливо, десь дати більш вигідні умови, мотивацію. Дати більше свободи своїм лінійним менеджерам, які вибудують хорошу комунікацію з пайовиками і зможуть забезпечити прийнятні умови оренди.

Зробіть усе, аби ваша оренда була захищена. І, звичайно, збирайте гроші на свої перші 100 га!

Ігор Слободянюк, керуючий партнер компанії My partners group

Колись Ігор Слободянюк працював із різними компаніями, які входять у ТОП-100 латифундистів України, та допомагав їм законним чином розширити земельний банк. Добре знає ціни землі і безпомилково визначить вартість активів будь-якої агрофірми. А тепер експрт розкаже про настрої на ринку землі та цінові очікування всіх його учасників.

Про очікування ринку землі

Чекати відкриття ринку землі в Україні почали ще, мабуть, понад 20 років тому. Добре пам’ятаю, як це жваво обговорювали аграрії ще 2011 року. Свого піку ці обговорення досягли у 2019-2020 роках, коли рішення про зняття мораторію було вже в процесі активної підготовки.

Як на мене, усім, хто має власне підприємство, варто було створювати якийсь резервний капітал. Якщо ж такі резерви почали створювати протягом кількох останніх років, то статистика буде простою й очевидною, у тому числі в контексті купівлі-продажу корпоративних прав.

Про те, хто і скільки купуватиме та продаватиме

Ті, які відклали трохи коштів, куплять близько 5-10% землі. Ще 10% купить їхній сусід з-поміж полів цього підприємства, зробить «шахматку» і здаватиме цим фермерам паї в оренду.

Читати також: Зміни в законах, податки, ЄСВ та перевірки у 2021 р.

Ігор Слободянюк, керуючий партнер компанії My partners group та Володимир Нагорний, керівник відділу земельної політики і майнових відносин МХП

Люди продаватимуть. Думаю, на Заході на ринок вийдуть десь 20% земель, подекуди цифра складе 10-15%. Але загалом по Україні більше 10% земель сільськогосподарського призначення ніхто не купить. 

Чому? Бо всі, хто хотів продати свій пай раніше, зробили це вже давно — через договори емфітевзису, заповіти, розписки, довготермінові договори. Зараз у нотаріусів уже можна навіть завірити і права на довірче управління земельною ділянкою.

Найбільше торгуватимуться на ринку землі в малонаселених областях і там, де відносно великі наділи.  Наприклад,  Черкащина, Полтавщина, Сумщина чи Харківщина. 

Про найбільш прийнятний варіант управління землею

Усе буде передаватися в управління, а гарантія для агрофірм — це договір оренди на 15 років. Ось схема, яка точно буде працювати у нас зараз.

Про українців та іноземців на ринку землі

Основними гравцями, звичайно, будуть українські компанії. Також є багато зацікавлених із Росії та Казахстану. А от, наприклад, ОАЕ уже працюватимуть на вторинному ринку. І така земля буде дорожчою.

Про ціну землі

На зміну епосу «набору» землі та продажів юридичних осіб прийшла епоха викупу. Раніше інвестиції в гектар складали приблизно $300-500, тепер на придбання землі знадобиться не менше  $1 000 за 1 га. 

Про форму розрахунку

Якщо продають за готівку — це дуже виняткові випадки. Нині готівка дорого обходиться, є великим ризиком в агробізнесі, але, певно, ще довго буде на ринку. Однак ідеальний варіант — безготівковий розрахунок плюс усі потрібні відрахування.

Читати за темою: Роман Гринишин: Ми даємо нашим аграріям доступ до світового досвіду

Про те, хто найбільше відчує запуск ринку землі

Усі, хто з розумом працюватиме на старті, чудово розуміють: що більший масив землі сформований купленими паями, тим більшою буде його вартість. Бо з практичної точки зору простіше обробляти.

До тих фермерів, у яких 3-10 тис. га, ніхто «чужий» заходити не буде. Вони впораються самі. А от солідні покупці підуть частіше до агрохолдингів, бо там уже є стабільність і напрацьовані потужні земельні масиви. 

Про рекомендовані терміни оренди

Агрофірмам наразі не варто чекати, коли до кінця терміну оренди залишиться 1,5-2 роки. Однозначно, варто використовувати всі можливості зараз і переукладати договори з власниками землі на 10-12 років.

Про бонуси за тривалість оренди

Вважаю, заплатити 10-15 тис. грн пайовику за те, що він переуклав із конкретним підприємством договір оренди, наприклад, його власних 3 га на наступні 10 років — це не настільки великі гроші.

На ринку прийнято вважати, що 1 рік для 1 га коштує $100. Але, наприклад, у центральних і західних областях бізнесмени готові платити по $120-150, а от на Півночі і Сході — приблизно $50-80. Сума відрізняється у різних регіонах України і прямо залежить від якості ґрунтів.

Тому вважаю, що у Вінницькій, Черкаській, Полтавській областях ціна $1500 за переданий на десятиріччя гектар без майна є цілком реальною.

Андрій Дем’янович, засновник сервісу Feodal.Online

Зовсім недавно Андрій Дем’янович був земельником в одній із найкрупніших агрокомпаній України, тож чудово знає всі «сторони медалі» обігу сільгоспземлі. Тепер разом із сервісом Feodal.online він проводить автоматизовані аудити земельних банків будь-якого господарства і «знає в обличчя» близько 11 млн га сільськогосподарських земель. А також експерт розкаже, як приборкати хаос в зембанку та налагодити моніторинг перед відкриттям ринку землі.

Про те, як фермери готуються до запуску ринку землі

«Правильні фермери» почали підготовку до ринку землі більше 2 років тому. Переводили свою роботу «по-білому», «відмивали» гроші, якщо були якісь нюанси, системно готувалися до процесу.

Бо якщо цього не робили, маючи на руках короткострокові договори оренди землі, то це можна прирівняти до… закінчення бізнесу чи продажу агропідприємства за мізерною ціною у кращому випадку.

Якщо фермер допустив хаос у своєму земельному банку, то він суттєво понизив свої ставки у теперішньому та майбутньому.

Про те, якою має бути фінансова сторона

Обсяг купівлі землі прямо залежатиме від кількості грошей, якими оперуватиме фермер. Але це обов’язково мають бути «білі» гроші, через які ні в кого не виникне додаткових запитань. А також обов’язково повинні бути сплачені всі податки.

Читати також: Володимир Топалов: Закон про ринок землі «доточувала» слабка команда

Андрій Дем’янович, засновник сервісу Feodal.Online

Принести готівку в кишені, внести в оборотний капітал підприємства, збільшивши зобов'язання в балансі — це прямий шлях у нікуди.

Процедура купівлі-продажу землі повинна бути чітко відпрацьована і пройдена бездоганно. А чисто вона буде пройдена лише тоді, коли буде старт чистий.

Про покупців української землі

Якогось ажіотажу серед потенційних покупців землі я не бачу. Тому думаю, що більше 7-10% підприємств, охочих купити землю, ми спостерігати не будемо. Можливо, їх буде ще менше, ніж ми собі уявляємо. 

Але насправді є дуже багато факторів, які по-різному можуть вплинути на бажання і можливість аграріїв купувати земельні ділянки.

Про те, чому зараз важливо перепідписати договори оренди 

Якщо у земельному банку фермера хаос і немає можливості перепідписати договори оренди землі, то ситуація йде далеко не на користь йому. Якщо до сьогодні агробізнесмен не перепідписав договори, то вже пізно.

Чому пізно? Люди чомусь вважають ринок землі манною небесною, чекають, що він принесе їм золоті гори, і думають, що цим можна сміливо спекулювати.

Отож, тих, хто не уклав наново договори оренди за кілька попередніх років, чекає багато складнощів попереду. Бо найпершою фразою 10% пайовиків буде така: «Нащо мені оренда? Купи мою землю». І в такому випадку власник паю називатиме здебільшого нічим не обгрунтовану космічну суму і вкотре аргументуватиме її тим, що «онукам треба квартира в Києві, машина чи здоров’я підлатати за кордоном».

Про те, на що слід звернути особливу увагу при підготовці

Основне — це облік та комунікації. Повна інформація та моніторинг договорів оренди землі суттєво спростять життя фермеру. Але не менш важливим є спілкування з пайовиками. При перепідписанні угод обов'язково треба дати знати власнику землі, що конкретний фермер має намір працювати з ним разом і надалі. Якщо пайовик готовий продати землю в найближчий рік чи кілька, то так буде набагато легше сформувати власний пул продавців.

Читати ще: «Надбавка» за оренду землі на Київщині — у чиї кишені збирається тіньова оплата?

Коли є комунікація з людьми й облік, то ніякий «засланий козачок» не зробить фермеру великої шкоди. Навіть якщо пайхантер і назбирає 10-20 га, то йому можна зробити багато незручностей. Наприклад, разом із пайовиками дружно вигнати з села чи перевернути машину. Великі агрокомпанії без «комфортного» для обох сторін спілкування у цьому плані програють, натомість малі і середні агрофірми отримують конкурентну перевагу.

Отже, без нормального спілкування з пайовиками розв’язати якісь проблеми за допомогою технічних засобів не буде можливості.

Про дорожню карту підготовки агрофірми до вільного ринку 

Фермер має виконати такі кроки:

провести аудит земельного банку, щоб розуміти, що взагалі відбувається з його полями та масивами;

сформувати план перепідписання договорів оренди і максимально оперативно його реалізувати;

внести всю інформацію по договорах у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно;

визначити потенційних продавців паїв;

зібрати гроші на купівлю землі.

Про те, чи може щось загрожувати договорам оренди

Насправді демократія полягає у відстоюванні та захисті права власності. І якщо хтось в Україні зазіхне на законне право власності й право користування, то потім він чи вона цю хвилю не зупинять. Так, можливо, будуть якісь приватні інтереси щодо оскарження договорів чи якихось зачіпок щодо певних істотних умов. Але насправді я не вірю в якісь глобальні чинники з боку державу, які б змусили скасовувати договори оренди землі.

Читати за темою: Як перемогти у війні за паї — фронтові будні фермера

Про те, чи будуть махінації на ринку землі

Я не вірю, що холдинги підуть шляхом використання афілійованих осіб, як їм це часто приписують. Можливо, будуть компанії, що керуватимуть цими афілійованими особами. Точково. Тобто буде покупка під фермерів, скажімо так. Але все це без якихось фінансових компаній.

Просто стільки афілійованих не вистачить, щоб викупити потрібну холдингам кількість землі в Україні. Тому я переконаний, що великі компанії готові працювати через посередника або чекатимуть до 2024 року. Для цього зазвичай мають запас у термінах дії і протягом цього часу вони зможуть акумулювати кошти.

Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

Досвідчений юрист Анатолій Косован добре розбирається в законодавстві та «підводних каменях» земельної реформи і готовий поділитися цією інформацією з учасниками курсів від Культиварія.

Про те, чи потрібно фермеру взагалі купувати землю

Варто розуміти, що володіння нерухомістю — це окремий бізнес. Тобто, якщо у фермера все нормально з орендою, досить довгі терміни дії договорів, то велике питання, чи варто цю землю взагалі купувати.

Можна довго торгуватися і воювати за визначені земельні ділянки та масиви, але якщо врешті-решт добитися свого, то часто та земля вийде просто «золотою». 

Якщо фермер грамотно склав бюджет господарства, має достатньо грошей (не шукатиме, наприклад, потім кредитів, щоб купити насіння чи ЗЗР) і розуміє, що йому таки доцільно отримати землю у власність, то може сміливо йти в цьому напрямку.

Про що варто пам’ятати до укладення договору

Якщо фермер і пайовик дійшли згоди та мають намір укласти угоду щодо купівлі-продажу земельної ділянки, то задля безпеки й оперативного розв’язання цієї проблеми вони мають ретельно підготуватися.

Найперше і найпростіше — перевірити наявність оригіналів правовстановлюючих документів на землю. Якщо таких немає, то варто допомогти власнику ділянки їх відновити.

Нерідко вже в кабінеті нотаріуса може стати відомо, що в пайовика недійсний паспорт через несвоєчасно вклеєне фото чи відсутність підпису, немає документа з ІПН абощо. Тому дуже важливо заздалегідь перевірити ці нюанси та усунути всі недоліки.

Читати також: Анатолій Косован: Оренда невитребуваних паїв за новим законодавством

Анатолій Косован, керуючий партнер юридичної фірми Kosovan Legal Group

Також слід ретельно перевірити правильність написання назви, ЄДРПОУ, типу права, що було внесено в ДРРП. Інакше через прикру помилку переважне право оренди визначеної агрофірми може бути скасоване, а земельна ділянка буде продана комусь іншому.

Варто обов’язково взяти до уваги те, що як тільки пайовик надіслав офіційне сповіщення про свій намір продати фермеру землю, є лише місяць для вчинення нотаріальних дій. Звичайно, проєкт Закону України № 2194 «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» пропонує продовжити цей термін до 3 місяців, але поки невідомо, яке рішення приймуть народні депутати.    

Ну і, зрештою, покупець має чітко розуміти, який обсяг земель буде консолідовано за ним вже після укладення всіх договорів, щоб уникнути порушення закону.

Про людину, яка має контролювати всі процеси купівлі-продажу

В агрофірмі обов’язково повинна бути людина, яка знатиме, розумітиме всі процеси, пов’язані з укладенням угоди щодо купівлі-продажу земель. Але головне, щоб такий фахівець міг швидко адаптуватися та знайти рішення навіть у найбільш неочікуваних ситуаціях, особливо, якщо мова йде про допомогу пайовику.

Про гроші для угоди

Не секрет, що до 2024 року право купити землю мають лише фізичні особи. Але при цьому кошти для купівлі землі мають бути «білими», а отже, банки вимагатимуть верифікацію фінансових ресурсів. На це піде час, до того ж у кожного банку буде свій алгоритм підтвердження надходжень.

З іншого боку, безготівкові розрахунки за договорами купівлі-продажу с/г земель передбачають наявність у продавця свого розрахункового рахунку. Але чи у всіх власників земельних ділянок вони є? Отже, треба заздалегідь подбати про те, щоб фермеру було куди переказати кошти за чесно куплений пай.

Читати ще: На Миколаївщині знову «віджимають» землю: подробиці рейдерського захоплення

Слухачі курсу

До всього, не  варто забувати про оподаткування, а нагадувати про це потенційному продавцю. Пайовик при платежі землі повинен буде сплатити певні податки і збори.

Про те, чому нотаріуси можуть стати слабкою ланкою для фермера

Для тих, хто захоче купити землю, нотаріуси невдовзі стануть найслабшими ланками. Величезною проблемою для фермерів при оформленні договорів купівлі-продажу земельних ділянок сільгосппризначення буде саме їх нотаріальне оформлення.

У першу чергу, нотаріуси різних рівнів до цього не мали справи з такими документами, тому дуже багато часу знадобиться, щоб розібратися та спрацювати згідно з роз’ясненнями Мін’юсту.

Крім того, агрофірми фактично конкуруватимуть за час нотаріусів, які оформлятимуть ці договори. Бо, ясна річ, буде багато охочих аграріїв скористатися саме таким видом послуги.

Зрештою, через недосконалість механізму реєстрації договорів у ДРРП можуть виникнути непорозуміння в плані обмежень щодо кількості купленої землі. Наприклад, фізособа за допомогою кількох довірених осіб у різних нотаріусів укладає договори купівлі-продажу, їх реєструють згідно з вимогами законодавства, а в підсумку виходить, що загальний обсяг купленої фізособою землі перевищує дозволені 100 га. 

Отже, це може бути приводом для втручання прокуратури або з подачі самого нотаріуса, або навіть конкурентів, яким стало відомо про цей факт.

Артем Бєлєнков, засновник компанії SmartFarming

Уже кілька років Артема Бєлєнкова називають «мозком» українських агрохолдингів з питань управління земельним банком та підвищення ефективності агротехнологій. Власне, на курсі «Земельних котиків» цей експерт дає ґрунтовні поради щодо підготовки до ринку землі для тих, хто вже впорядкував свій зембанк.

Про те, чому вся інформація в агро має бути оцифрована

Ви повинні знати кожен свій гектар. Найперший крок у підготовці до вільного ринку землі — це аудит земельного банку свого господарства. Якщо у фермера до 1 липня, а в ідеалі станом на 1 січня або 1 липня минулого року не було на 100% оцифрованої інформації про свою агрофірму, то це може стати великою проблемою.

Другий крок — повністю оцифровані договори та перевірені і правильно занесені до реєстру. Тому що наш досвід та інвентаризація багатьох агропідприємств говорять: близько 40% договорів вносяться з помилками, а відповідно, звітність на їхній основі не є правдивою і коректною. Більш того, така інформація також має бути щодо конкурентів поблизу.

Якщо у господарства немає повної електронної інформації, то це велика проблема, що коштуватиме фермеру багато грошей і часу. Коли аграрій не інвестував в автоматизацію бізнесу, а при цьому планує інвестувати сотні тисяч доларів у землю, то, як на мене, це виглядає абсолютно безглуздо. Найкраще зразу вкладати кошти в ефективність, а потім — у землю.

Читати за темою: Андрій Капріца: Про українські системи землеробства скоро говоритиме весь світ 

Про нову роль земельної служби

Зараз ми прийшли до того, що із запуском ринку землі роль земельної служби змінюється. Тепер усе переважуватимуть оцифровки, реєстри, аналітика, документи, дані, комунікації і, власне кажучи, процес консолідації через покупки.

Якщо раніше будь-яка компанія могла повільним темпом перепідписувати договори, спокійно спілкуватися з пайовиками, то зараз є два фактори: а) ринок землі відкрито; б) нарешті закінчилася децентралізація. Тому більше немає часу самим повільно оцифровуватися, тепер треба робити це максимально оперативно.

Про те, як громади вчаться по-новому працювати з фермерами

Громадам були передані сотні тисяч гектарів державної землі, тому більшість територіальних громад роблять детальний аудит. Так вони чітко розуміють, хто і що обробляє, хто платить оренду, а хто дає готівку. І тепер для ефективного діалогу зі своїми громадами усі аграрії мають платити податки.

Ще в нас з’явилася національна структура геопросторових даних, які є публічними. А отже, вся інформація про юросіб та інших пов’язаних осіб буде у відкритому доступі. 

Усе одно треба платити. Усе одно треба всім навчитись працювати «по-білому». 

Про те, кому буде краще працювати при вільному ринку землі

Ми приходимо до того, що є два типи гравців, які будуть відчувати себе набагато сильніше, ніж всі інші. Це великі холдинги та невеликі фермери. Усі, хто знаходиться між ними посередині, це зона ризику.

У першому випадку агрохолдинги мають абсолютно всі можливості для того, щоб в цьому ринку перемогти інших. 

Читати також: Ілля Жемелінський: Інвестиції в наші системи зрошення окупилися за один сезон

Артем Бєлєнков, засновник компанії SmartFarming

Агрохолдингам земля у власності не потрібна, бо це операційний бізнес. Вони використовують її лише для обробки. Навіть за міжнародними стандартами звітності у них земельний актив — це термін оренди в періоді і його амортизація протягом періоду. Для холдингу важливо мати консолідовані масиви.

У другому — невеликі фермерські господарства із зембанком близько 1 тис. га. Це ті гравці, які частину земель можуть купити на себе, на дружину, на дітей тощо. У більшості випадків у таких фермерів нині є якісь легальні доходи і є земля, яку вони здають для своєї компанії та отримують за це гроші. Тому вони можуть показати, що мають гроші, аби купувати далі.

Про співпрацю банків з аграріями

Є банки, у яких грошей просто нескінченна кількість, вони купують облігації. Для банків аграрії зараз — найулюбленіші клієнти. 

Усі банки хочуть працювати з аграріями. Але вони хочуть працювати з прозорими аграріями. А найпрозоріший аграрій — це агрохолдинг. Тому що у нього є активи, він прозорий, у нього в більшості випадків є інвестори-нерезиденти, біржа, єврооблігації тощо.

То де тут ринок землі? Ринок землі в тому, що у холдингу є співробітники, які отримують білу зарплату та орендну плату. І для банку це ідеальний клієнт, щоб дати гроші на купівлю землі.

Читати ще: Як продати або купити землю — покрокова інструкція для фермера

Зустріч курсу Земельні Котики

Холдингу не знадобиться навіть витрачати свої гроші на це. Єдине, на що така компанія витратить кошти, — це на мотивацію співробітників, щоб вони при покупці землі підписували з нею договір відразу на десятки років. Банк розуміє, що в період дії кредиту буде гарантована орендна плата від холдингу. 

Отже, забрати землю у холдингу при такому розкладі взагалі нереально. Бо її купить співробітник холдингу, який, швидше за все, живе в тому ж або сусідньому селі. Саме йому домовитися з тим же пайовиком буде на порядок простіше, ніж будь-кому іншому. 

Отже, не потрібні якісь скупники чи бариги. Холдинги самі все заберуть для своїх працівників. 

Співробітники отримують землю, за яку платить банк, холдинг — надійного пайовика у вигляді співробітника, який явно не буде йому морочити голову так, як морочить житель у селі. Банк же — надійного позичальника, який платить вчасно, тому що йому платить холдинг. 

Це буде досить прозора та успішна історія, де всі отримують усе, що хочуть. І саме такий сценарій невдовзі готуються масштабувати перші холдинги та банки.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 33° ... + 23°

Вітер

2.3м/с

Опади

0мм

Вологість

59%

Матеріали за темою