Валентин Бичек: Успадкування підприємства у разі смерті власника агробізнесу через COVІD-19

14 січня 2021 201 0

Керівник агропідприємства — всьому голова. Але це все ж не супергерой, а людина, життя якої має кінцеву точку. Чи знаєте ви, що станеться з підприємством у разі несподіваної смерті керманича? Закриття бізнесу, бій за наслідування чи труднощі обрання нового директора… Отже, як відбувається передача повноважень, хто може керувати підприємством в такому випадку, та яких дій може вжити керманич, щоб уникнути надалі складнощів функціювання агробізнесу Kurkul.com дізнавався у юриста Kosovan LegalGroup Валентина Бичека.

Читати також: Анатолій Косован: Оренда невитребуваних паїв — старі і нові ризики 


Kurkul.com: Кому переходить право наслідування у випадку  смерті (припинення) засновника суб’єкта господарювання та що входить до обов'язків правонаступника?

Валентин Бичек: Відповідно до норм ч. 1 ст. 23 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» у разі смерті або припинення учасника товариства його частка переходить до його спадкоємця чи правонаступника без згоди учасників товариства. Зі ст. 1216 та 1218 Цивільного кодексу України (далі — ЦКУ) випливає, що спадкування — це перехід прав та обов’язків від фізичної особи, яка померла, до іншої особи. Тобто, у правонаступника будуть всі права й обов'язки, що мав колишній учасник суб’єкта господарювання на момент, коли було відкрито спадщину.

Kurkul.com: Які кроки необхідно зробити для отримання права на спадщину?

Валентин Бичек: Відповідно до ч. 1ст. 1269 Цивільного кодексу України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України)  Таким чином, законодавством встановлений шестимісячний строк, протягом якого особи, що вважають себе спадкоємцями мають право на прийняття спадщини і тільки після спливу зазначеного строку видається свідоцтво право на спадщину, що є підставою для реєстрації за спадкоємцем (спадкоємцями) права на частку в статутному капіталі Товариства.

Kurkul.com: Чи можливе призначення нового керманича до прийняття прав спадкоємцем?

Валентин Бичек: Діяльність загальних зборів  товариств де був єдиний засновник директор, до набуття правонаступником  права на володіння спадщиною буде неможливою. Таким чином, у разі смерті директора товариства  який також єдинм учасником товариства, частка якого  50% і більше, призначення нового керівника доведеться відкласти. Крім того, якщо учасник підписував довіреність на представництво його інтересів на загальних зборах учасників, то, у випадку його смерті, її дія припиняється.

Kurkul.com: Які дії може вжити товариство для отримання тимчасового керівника?

Валентин Бичек: Товариство може застосувати альтернативний спосіб розв'язання проблеми. У разі присутності майна, що потребує утримання, воно може укласти договір на управління спадщиною, шляхом підписання договору нотаріусом чи представником муніципалітету згідно з ч. 1 ст. 1285 ЦКУ.

Управлінець в такому випадку може здійснювати будь-які дії, необхідні для керівництва товариством, але лише до набуття спадкоємцями права на спадщину (ч. 2 ст. 1285 ЦКУ).

Kurkul.com: Чим відрізняються повноваження управителя та спадкоємця?

Валентин Бичек: На відміну від спадкоємця, в Цивільному, Господарському кодексах та ЗУ «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» відсутнє визначення повноважень управителя на проведення загальних зборів членів та прийняття рішень з їх порядку денного. Це, своєю чергою, зводить практично до нуля мету підписання договору управління корпоративними правами.

Kurkul.com: Які дії може здійснити учасник, який одночасно є керівником Товариства, аби у випадку його смерті уникнути неможливості функціювання товариства?

Валентин Бичек: В першу чергу, рекомендую звернути увагу на  можливість укладання правочинів та підписання первинної документації. Згідно з ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинні та зведені облікові документи повинні бути оформлені у паперовій чи електронній формі. Окрім того, вони повинні містити відповідні реквізити, наприклад, підпис уповноваженої особи (ч. 2 ст. 9). Такі самі вимоги описуються в п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 (далі — Положення № 88).

Kurkul.com: Хто контролює та відповідає за здійснення господарських операцій у ТОВ?

Валентин Бичек: Відповідно до ч. 3 ст. 8 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у первинних документах за здійснення всіх господарських операцій відповідальність несе директор. Водночас згідно з п. 2.13 Положення № 88 керівник може затвердити певний перелік осіб, які будуть вповноважені завіряти первинні документи.

При цьому, керівнику потрібно визначити список документів, право підпису яких може бути надано іншим особам. Відповідно до п. 2.12 Положення № 88, це, зазвичай, документи на відпуск коштів, ТМЦ, а також нематеріальних активів.

Kurkul.com: А які маєте рекомендації щодо укладання не первинних документів?

Валентин Бичек: З укладанням таких документів буде дещо складніше. Не первинним документом вважається договір, адже він не містить факту здійснення господарської операції. Отже, для надання повноважень на підписання договорів, товариство має скласти довіреність на людину, яка буде здійснювати правочини.

Kurkul.com: Чи може заступник директора здійснювати управління господарством у разі смерті керівника?

Валентин Бичек: Так, для цього потрібно створити посаду, передбачивши в статуті, посадових інструкціях та інших документах товариства, що заступник директора наділений всіма повноваженнями керівника. Зокрема, представляти підприємство перед органами державної влади чи іншими установами та підписувати від імені товариства угоди, а також керувати поточною діяльністю товариства. Крім того, заступника потрібно внести до Єдиного державного реєстру юридичних, фізичних осіб (далі — ЄДР).

 

Kurkul.com: Хто може бути вповноважений розпоряджатись грошовими коштами товариства?

Валентин Бичек: Перш за все, керівник та вповноважена ним особа. Рекомендую обрати головного бухгалтера для надання права на виділення за своїм підписом коштів, що перебувають на рахунках підприємства. Для цього директору необхідно видати наказ на бухгалтера або заступника директора та передати інформацію про уповноважену особу до фінустанови.

Kurkul.com: Чи може хтось окрім директора надавати податкову звітність?

Валентин Бичек: У п. 48.5 ст. 48 Податкового кодексу України (далі — ПКУ) зазначено, що податкова декларація може бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою. У такому випадку, директору потрібно видати наказ, що уповноважить працівника, наприклад, того ж головного бухгалтера чи заступника на підписання звітності підприємства, в тому числі податкової.

Відповідно до п.п 48.5.1 п. 48.5 ст. 48 ПКУ, підтвердити достовірність документів може оригінал підпису уповноваженої особи у паперовій формі або ж наявність електронного підпису чи печатки платника податку. Проте, тут потрібно дотриматись кількох вимог. Перше — інформація про можливість підписання звітності уповноваженою особою повинна міститься в установчих документах товариства. Друге — для підписання звітності уповноваженою особою, яка не є керівником товариства, данні про неї повинні міститься в ЄДР.

Kurkul.com: Це стосується тільки товариств з обмеженою відповідальністю чи й інших суб'єктів господарювання?

Валентин Бичек: Вищезазначений алгоритм можна застосовувати й до юридичних осіб, а саме приватних підприємств та фермерських господарств. Але для левової частини фермерських господарств додатково необхідно створити статутний (складений) капітал з подальшою його реєстрацією згідно з вимогами законодавства.

Kurkul.com: З чим пов'язана така умова та чи є вона обов'язковою?

Валентин Бичек: ЗУ «Про фермерське господарство» не передбачено неухильного виконання такої вимоги, тому на сьогодні багато господарств функціонують без статутного капіталу. Проте, у разі смерті засновника господарства, це призведе до майбутніх укладень процесу спадкування прав на підприємство.

Kurkul.com: Дякуємо за бесіду!

© Kurkul.com,2020 р.

Виконано за допомогою Disqus