На світовому ринку меду передумов для його подорожчання немає. Про це заявила національна консультантка Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Анна Бурка, передає прес-служба Українського проекту бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP).
За її словами, в основних країнах-експортерах меду до США, а це Китай, Індія, В'єтнам, Україна, популяція бджіл за 10 років збільшилася на 13%, а обсяги експорту з цих країн — на 220%. Тобто цей мед фальсифікований.
Експертка порадила відходити від гуртової торгівлі, створювати торгові марки, реалізовувати мед у привабливій упаковці невеликими порціями. Справа в тому, що сучасні споживачі надають перевагу крафтовим продуктам малих локальних виробників, а маленькі порції у зручній упаковці можна з’їсти по дорозі на роботу. В тренді здорове харчування, продукти з низьким рівнем цукру стають дедалі популярнішими. Мед — відмінний природний підсолоджувач.
Фахівець з розвитку плодоовочевого ланцюга UHBDP Олег Калінін наголосив, що медовий бізнес в світі — це не тільки продажі меду. Так, в Канаді дуже популярний апітуризм. Наприклад, промислова пасіка «Інтельмілье» в 40 км від Монреаля, приймає 150 тис. туристів на рік. У програмі туру знайомство з роботою пасіки, дегустація меду та бджолопродуктів, туристи із задоволенням купують мед місцевого виробника.
Читати за темою: Досвід промислової пасіки в Канаді — 10 порад
Доктор сільськогосподарських наук Миколаївського національного аграрного університету НАУ Михайло Федорчук та доцент, завідувач кафедри рослинництва та садово-паркового господарства МНАУ Олег Коваленко, рекомендували бджолярам самостійно вирощувати рослини-медоноси, лікарські трави, щоб отримувати і мед, і трави, відповідно, диверсифікувати ризики. Серед таких рослин: ромашка, ехінацея пурпурова, гісоп, лаванда, шавлія, лофант, змієголовник, м'ята, меліса, котівник.
Ще одна можливість отримувати у бджільництві більш високі прибутки — кооперація.
«Ми разом закупаємо потрібні у виробництві речі, на цьому економимо. Кооператив орендував за 1 грн столярний цех, будь-який член кооперативу може зробити собі вулики. Кооперувались і для продажів. Минулого року закупівельник давав 42 грн за кілограм меду, якщо партія до 1 500 т, і 43 грн, якщо партія більше. На цьому ми також виграли. У кооперативі ніхто нікого ні до чого не примушує, кожний член вирішує, що йому треба, а що ні. А щодо податків — наш кооператив неприбутковий, оскільки обсяги в нас невеликі, то ми нічого не сплачуємо на даний час. Кооперація — це безліч переваг, але за умови, що у колективі є довіра», — каже керівник кооперативу «Подільський бджоляр» Сергій Трапезун.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.