Американо-іранський конфлікт провокує зниження цін на зернові — експерт

8 січня 2020 159 0
Іван Мірошніченко, голова ГО «Бізнес-Варта»
Kurkul.comІван Мірошніченко, голова ГО «Бізнес-Варта»

Аграріям радять не продавати зернові, а притримати їх, через загострення ірансько-американського конфлікту. Про це розповів AgroPolit.com трейдер з багаторічним досвідом, колишній народний депутат, голова ГО «Бізнес-Варта» Іван Мірошніченко

Зростання цін на нафту і падіння на зернові, перерозподіл глобальних ринків – два із п’яти основних наслідків конфлікту між США та Іраном. 

Перший наслідок звучить так: «Нафта і газ вже зростають у ціні. Міра зростання залежатиме від глибини військового конфлікту, широти спектру санкцій та здатності інших країн замістити втрачені, або ізольовані санкціями об’єми пального. Це буде зроблено протягом  короткострокового періоду, бо по в країнах OPEC існують відповідні потужності. Також США вже є самостійним та найпотужнішим виробником газу та нафти в світі».

Другий висновок-наслідок ірансько-американського конфлікту стосується безпосередньо агросектору.

«Ринок зернових вже зреагував у більшості негативно. При умові збереження конфлікту, відбудеться зміна вже усталених торгових відносин та товарних потоків на глобальному ринку, у першу чергу, у секторі нафти та газу, а потім – зернових культур. Аграрні ринки вже показують зниження ціни на зернові, зокрема на кукурудзу та сою вони пішли вниз», — пояснює він.

Іван Мірошніченко, спираючись на свій багаторічний трейдерський досвід пояснює, які можуть бути масштаби негативного впливу на агросеткор.

Читайте також: Ціни на нафту знизилися після різкого стрибка

«Нагадаю, що Іран загалом імпортує близько 10 млн т кукурудзи, 3 млн т ячменю, сою, олію та ще є ще одна стаття – часто «приховано» близько 2 млн т імпортної пшениці. Є також імпортна олія. Країни Чорного моря, у тому числі, Україна, Казахстан та Росія є значними постачальниками зернових до Ірану та Іраку. Україна експортує у рік до Ірану плюс-мінус 1-1,5 млн т зернових та олійних, де ключові три групи: кукурудза, ячмінь та соя. Тож вони у зоні першочергового ризику. При ізоляції Ірану та запровадженні жорстких санкцій, Україна не зможе постачати продукцію без дозволу ООН, тож ці ринки займуть країни, які не будуть звертати увагу та зважати на політику санкцій. Це можливо, Росія, Казахстан та інші. Глобальні продовольчі ринки відреагують на нові та додаткові ризики зниженням цін, але після певного часу, коли настане розуміння середньострокової ситуації та масштаби поступового перерозподілу ринків, настане стабілізація. Тож українське зерно знайде собі нові, або збільшить свою долю на експортних ринках збуту де не буду обмеження санкціями»,  — каже він.

Експерт наголошує, що у цій ситуації аграрії не мають поспішати.  

«А тепер про ключове: буде чи ні стабілізація ситуації  на паливному та аграрному ринку – це можливо лише за умови відсутності відкритої та масштабної війни в регіоні. Звісно, ми побачимо обмін авіа- та ракетними ударами, але сподіваюсь, що навіть в сучасному «божевільному» світі вистачить розуму та відповідальності зупинити трагедії. Тож моя порада аграріям: потрібно чекати, аби зрозуміти – буде тотальна війна чи мир. Якщо війна, то ціни на ринках падатимуть ще, тож продавати поки нічого не варто. Якщо ж у політиків вистачить розуму не допустити такого сценарію, то стартує перерозподіл глобальних ринків і українське зерно тоді розширить свою географію за рахунок країн Африки, Азії чи інших регіонів», — говорить він.

На думку Івана Мірошниченко, третій наслідок — активізація військових (гарячих) конфліктів (Ірак, Іран так далі), торгівельні війни (США-Китай), події довкола Brexit — це все ознаки існуючої світової кризи, як економічної, так і перерозподіл геополітичних впливів та інтересів.

«На цьому тлі зростає та підіймається радикалізм, відбувається розділ та створюються конфлікти між країнами та міжнаціональні конфлікти, легко втілювати неадекватні та вмотивовані військові, політичні та економічні кроки і тому подібне», — вважає політик.

Четвертий, додає він, такі трагедії, військові дії та будь-яка інша невпевненість та непередбачуваність, створюють різноманітні ризики, одномоментно впливають на ринки. Тому вони реагують досить швидко і намагаються навіть відтворювати картину майбутнього на умовах очікувань та дій в майбутньому.

Читайте також: Американо-іранський конфлікт спровокує подорожчання зерна — фермери

П’ятий, підсумовує Іван Мірошніченко, також, зросту ціни на золото, срібло та інші товари, які купують в період невпевненості та в пошуку номінально можливої стабільності.

«Відповідні зміни будуть і на фондових ринках, негативні наслідки для компаній пов’язаних з сектором та роботою в даному регіоні. Це все негативні наслідки для ділової активності. Глибина падіння пов’язаних з країнами учасниками валют, фондових та товарних ринків, буде залежить від багатьох факторів та потужності наростаючого конфлікту», — каже він. 

Виконано за допомогою Disqus