Використання дигестату мінімізує втрати врожаю в умовах нестійкого зволоження — досвід

2 грудня 2025 45 0

Все частіше українські фермери починають використовувати органічні добрива, які працюють не лише як джерело живлення, а і як інструмент відновлення ґрунту. Зокрема, це дигестат.

Серед великих компаній, що започаткували й тепер розвивають цей напрям, — МХП. Про це йдеться на SuperAgronom.com.

Основною сировиною для виробництва є курячий послід з додаванням невеликої кількості жому, гною ВРХ, соломи, силосу та води.

Рідка фракція містить близько 5% сухої речовини (50 кг на 1 тонну), в яку входить близько 30 кг органіки (вуглець, гумінові й фульвові кислоти) та 20 кг мінеральної складової (NPK, Ca, Mg, S і мікроелементи).

Норма внесення дигестату становить від 12 до 25 т/га (залежно від сівозміни, особливостей ґрунту та агротехнології)

Використання дигестату дає змогу істотно покращити ґрунтовий комплекс завдяки цілій низці переваг:

збільшення ефективності й доступності мінеральних добрив за рахунок покращення біопроцесів у ґрунті;
підвищення вмісту гумусу;
підвищення рівня pH на підкислених ґрунтах (як наслідок — посилення активності ґрунтової біоти та збільшення посухостійкості ґрунтового комплексу);
можливість отримувати СО2 сертифікати на площах, де було внесено дигестат.

В МХП дигестат як додатковий продукт виробництва біогазу застосовують і у власних господарствах, а також у співпраці з сусідніми фермерами. Приклади успішних кейсів використання дигестату господарствами:

СТОВ «Нива» з Вінниччини. Внесено 15 т/га під соняшник. Без додаткових мінеральних добрив отримано врожайність 3,79 т/га. Середня врожайність соняшника по господарству на мінеральній системі живлення становила 3,21 т/га.
ФГ «Терра» з Дніпропетровщини. Внесено 30 т/га на площі 300 га, під озимий ріпак. Порівняно зі стандартною схемою живлення, поля із внесеним дигестатом дали приріст урожайності 0,5 т/га (орієнтовно 15%) озимого ріпаку.
ТОВ «Іванівка» з Дніпропетровщини. Внесено 25 т/га на поля з озимою пшеницею. Порівняно зі стандартною схемою живлення, отримали приріст урожайності 0,3 т/га, а вся пшениця на органо-мінеральній схемі живлення була реалізована 1-м класом. Натомість на полях з мінеральною схемою живлення зібрана пшениця реалізовувалась 2-3-м класом.

«Основним результатом роботи з даним продуктом є стійкість до зниження врожайності в умовах зменшення кількості опадів. Тобто використання дигестату мінімізує втрати в умовах нестійкого зволоження», — розповів Андрій Кравчук, менеджер з продажу органічних добрив МХП.