Реклама

Чому форсування аграрної євроінтеграції може нашкодити українським фермерам

6 травня 2026 56 0Кошкіна Ірина
Чому форсування аграрної євроінтеграції може нашкодити українським фермерам

Україна офіційно готова тимчасово відмовитися від доступу до фінансування Спільної аграрної політики ЄС заради прискорення вступу до блоку — про це заявив віцепрем'єр-міністр Тарас Качка в інтерв'ю Bloomberg TV, пише УНІАН. Але чи готові до такого сценарію самі аграрії — питання значно складніше.

Олександра Авраменко, голова комітету з євроінтеграції Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) і радниця Тараса Качки, пояснює: українські фермери не починають з нуля — стандарти ЄС частково впроваджуються ще з часів підписання Угоди про асоціацію. Але темп і умови, в яких доводиться це робити, кардинально відрізняються від тих, що були у країн попередніх хвиль розширення.

«Ми маємо дуже швидко запровадити те, що європейці запроваджували 20 років, маючи фінансову підтримку. У нас немає ні фінансової підтримки, ні часу», — каже Олександра Авраменко.

Вимоги ЄС щодо засобів захисту рослин, добрив, нітратів, благополуччя тварин — усе це капіталомістке. Європейські країни впроваджували ці стандарти поступово, отримуючи і дотації від САП, і пряму підтримку від власних урядів. Україна — у принципово інших умовах: війна, зруйнована інфраструктура, обмежені бюджети.

«Додатковий чинник — невизначеність із самим інструментом підтримки. Новий цикл САП стартує у 2027–2028 роках і триватиме до 2034–2035 років. Його бюджет і умови зараз лише обговорюються між 27 країнами-членами. Україна в цей «пиріг» не потрапить. А яким буде наступний САП, в який потенційно зможе зайти Україна, — наразі невідомо нікому», — йдеться в матеріалі.

УКАБ спільно з іншими аграрними асоціаціями підготував і передав українським урядовцям та брюссельському оточенню свою позицію: перехідний період для впровадження виробничих стандартів має становити до 10 років від моменту вступу. Чи погодиться на це Єврокомісія — відкрите питання.

За словами Олександри Авраменко, орієнтири залежать від галузі. У виробництві зернових та олійних найближчий досвід — румунський і болгарський. Але саме у болгарському прикладі — головне застереження для українського овочівництва.

«До вступу до ЄС болгарський сектор овочівництва був конкурентоздатним. Після — суттєво ослаб. Галузь не зникла, але втратила позиції. Для України, де овочівництво вже постраждало через повномасштабне вторгнення, повторення цього сценарію неприпустиме», —застерігають експерти.

Логіка проста: швидша інтеграція вимагає більшої фінансової підтримки. Якщо підтримки немає — потрібен більший час. Форсування без ресурсів може завдати аграрному сектору болючого удару саме тоді, коли він і без того під тиском.

Читайте також: Аграрії придбали рекордну кількість вітчизняної сільгосптехніки

© Ірина Кошкіна, Kurkul.com, 2026 р.

Виконано за допомогою Disqus

Реклама