Червона польська

Історія

Червона польська худоба веде свій родовід від середньоєвропейської місцевої худоби, від якої походять такі сучасні породи, як англерська, червона датська, бура латвійська, червона естонська та ін.

Початок формування породи – середина XIX ст. – період, коли приступили до цілеспрямованого добору і підбору місцевої худоби. На зорі XX ст. використовувалось ввідне схрещування з бугаями червоної датської та червоної остфрисляндської порід. У 1893 р. було започатковано племінну книгу, контроль молока проводиться з 1896 р. Для вдосконалення цієї породи в Польщі нині використовуються бугаї-плідники англерської породи, в Україні – англерська, червона датська і частково червоно-рябі голштини, а раніше використовувались плідники бурої латвійської та червоної естонської порід. Червону польську худобу розводять у двох областях України – Волинській та Тернопільській.

Стандарт породи

За типом екстер’єру і конституції ці тварини належать до молочного типу худоби із слабо м’язовими характеристиками тулуба. Багато з них мають ряд істотних екстер’єрних вад, наприклад, вузькогрудість, незадовільну будову заду, слабкий розвиток кістяка. Ці недоліки нині усуваються схрещуванням з тваринами імпортних порід.

Господарська характеристика

Молочна продуктивність червоної польської: середній надій на корову – 2300 кг молока із вмістом жиру 3,72 %.

М’ясні якості червоної польської худоби невисокі. Жива маса корів у племінних господарствах досягає 500 кг, на племінних та товарних фермах – 450 кг. Молодняк в умовах нормованої годівлі мав приріст 890 г і забійний вихід 54,4 %. Середній забійний вихід корів – у межах 50 – 51 %.

За генотипом ця тварина наполовину червона датська, на 3/8 червона польська і на 1/8 бура латвійська.