Албанська

Історія

Албанський кінь належить до Балканської групи порід. Батьківщина коней – Албанія, звідси і назва породи. Припускають, що предками сучасних албанських коней були тарпани, туркменські і монгольські коні, до яких за часів Османської імперії додалася арабська кров. Відтворення албанської породи сталося в 90-х роках 19 століття, коли було створено кілька племінних заводів. З упряжної конячки спробували зробити більш витривалу сільськогосподарську породу. В результаті вийшла вдосконалена, універсальна конячка, поголів’я якої значно збільшилося.

Стандарт породи

Усередині албанської породи існує два типи: гірський і рівнинний. Вони трохи відрізняються зростанням: висота в холці гірського типу в середньому 100 см, рівнинного – близько 110 см. За останні роки в результаті схрещування двох типів, відмінність між ними практично стерлася. Основні масті албанської породи – руда, ворона, сіра, гніда.

Господарська характеристика

Албанський кінь відрізняється витривалістю, легко долає великі відстані, володіє відмінним здоров’ям і стійкий до різних хвороб. Коня використовують як під сідлом, так і під в’юком. Коні цієї породи дуже сильні і міцні, хоча і відносно невеликого зросту.Вони дуже енергійні, іноді можуть бути норовливі. Вони неймовірно моторні і добре тримають рівновагу. Завдяки цим якостям відмінно підходить для подорожей на великі відстані. В даний час албанського коня використовують під сідлом, в упряжі і як в’ючну тварину.