Казахська

Історія

Казахський кінь належить до верхових степових порід. Батьківщиною її є Казахстан. Імовірно, її предком був азіатський дикий кінь. З 5 століття порода підпадала під вплив монгольської, арабської, карабарської і ахалтекінської коней, а з недавніх пір і англійської чистокровної, орловського рисака і донського коня.

Стандарт породи

Висота в холці казахських жеребців в середньому досягає 138–145 см, довжина тулуба – близько 144–150 см, обхват п’ястка – від 19 до 21 см. Вага коней може бути до 600кг. Молочна продуктивність кобил становить від 10 до 20 л. У типу джаба маленька важка голова на короткій, грубій і мускулистій шиї. Статура компактна, плечі помірно прямі. Кінцівки коней м’язисті і сильні. Відмінною особливістю Джаба є товста шерсть, яка дозволяє їм пристосовуватися до суворих умов проживання. В цілому конституція їх масивна. Забарвлення в основному темно-гніде, гніде, темно-руде, сіре або мишасте.

Господарська характеристика

Джаба наполегливі і невтомні. Ці конячки здатні самі знаходити собі корм, дуже невибагливі і виносливі. Крок джаба в основному короткий і поривчастий. Це дуже корисні упряжні і робочі конячки, придатні і під сідло. Дуже цінна ця порода в молочному і м’ясному виробництві.

Поголів’я породи в даний час досягає 3000 коней.