Каспійська

Історія

Каспійський кінь, мабуть, є найдавнішим конем Азії. Можливо, саме ця порода є прямим предком східних порід коней. В Ірані були знайдені кістки 3000-річної давності, які належали такій же маленькій конячці. Це настільки мініатюрна тварина, що іноді його називають поні, а не конем. Довгий час ця порода була невідома людині. Лише в 1965 році американка Луїза Фіроуз, подорожувала в цих краях, виявила кілька десятків маленьких коней недалеко від Каспійського моря. Зростом не вище поні, ці тварини мали всі характеристики коней, невеликі анатомічні відмінності є лише в будові деяких кісток. Після виявлення цих конячок була розпочата ретельна селекційна програма, метою якої було відродження породи. Племінна робота з каспійськими поні ведеться на кінному заводі Нороузабаде в Ірані, а також на каспійському конезаводі в Англії, заснованому в 1976 році. Каспійські коні і зараз досить рідкісні, їх дуже важко розводити на увазі деяких фізіологічних особливостей (у кобил цієї породи не буває овуляції протягом року після пологів). Зараз асоціації коней каспійської породи є в Англії, Австралії, Нової Зеландії та США.

Стандарт породи

Висота каспійського коня не перевищує 102 – 122 см. У нього коротка широколоба голова з великими очима і ніздрями, дуже короткі вуха, тонка і витончена шия, косі плечі, широкий загривок і пряма спина. Хвіст цих конячок високо посаджений. Ноги у них тонкі, щільні, з сильною кісткою і без щіток. Копита в основному сильні, овальної форми, дуже тверді і міцні, тому практично не потребують підков.

Забарвлення в цій породі найчастіше гніде, сіре, каштанове або чорне, допускаються білі відмітини на голові і ногах.

Господарська характеристика

Каспійські коні універсальні, їх використовують як під сідло, так і в упряж. Вони є хорошими стрибунами. Вони дуже витривалі, жваві і мають хороший і добрий характер. Каспійські коні славляться чудовими вродженими рухами як на кроці, так і на рисі і галопі. Ці коні успішно виступають на різних кінних шоу.