Катхіяварі

Історія

Батьківщина катхіяварського поні – Індія. В основному він розводиться на Катхіяварському півострові цієї країни. Порода ця досить древня, її представники жили в провінціях західної Індії задовго до часів правління Могхульських Імператорів – передбачається, що вона веде своє походження з XIV століття. За часів Британського панування ці місцеві степові породи схрещувалися з арабськими скакунами. Катхіяварських конячок мали і розводили благородні, багаті сімейства. У кожної родини була своя лінія, яку часто називали ім’ям першої кобили. Двадцять вісім таких ліній досі існують. У XIX столітті катхіяварська порода була визнана найкращим кавалерійським конем. Вона і сьогодні служить в індійській поліцейській ї кавалерії. Зараз коней породи катхіявар вирощують на державному кінному заводі в Юнагадх. Вони використовуються в місцевій поліції, а також дуже популярні для традиційної гри тент-пегінг.

Стандарт породи

Середня висота катхіяварського коня в холці досягає близько 130–132 см. У представників цієї породи подовжена голова з широкою мордою і рухливими, вигнутими всередину вухами, елегантна шия, широкий корпус, вузькі і глибокі груди, довга і рівна спина, короткі легкі ноги з міцними копитами. Хвіст цих конячок посаджений високо. В цілому статура катхіявар досить пропорційна. Екстер’єр дуже нагадує араба.

Забарвлення в породі будь-яке, крім чорного.

Господарська характеристика

Катхіяварські коні невтомні і витривалі, вони легко переносять спеку і можуть довго обходитись без їжі і води. Вони наполегливі та енергійні. Катхіявар економні в утриманні і зазвичай мають прекрасний характер. Багато з цих коней мають вроджений хист до іноході.