Конік

Історія

Батьківщиною польського коника, як вже зрозуміло з назви породи, є Польща. Це польська місцева порода дрібних коней, починаючи своє походження від тарпана. У XIX ст. польські фермери відловлювали вимираючих диких тарпанів і схрещували їх зі своїми робочими кіньми. Конік довгий час був традиційною робочою конячкою польських селян. Деякий час до коніка доливали арабську кров.

Стандарт породи

Конік – дуже цікава порода коней, яка трохи вище поні. Її зріст у холці досягає 130 – 145 см. Вага приблизно 320 – 405 кг. У них гарна голова з маленькими вухами і живими очима, коротка і мускулиста шия, низький загривок, прямі плечі. Тіло коніка сильне і компактне з округлими ребрами, скошеним крупом і порівняно низько посадженим хвостом. Кінцівки польського коніка сильні, костисті, з твердими міцними копитами. Часто ноги представників цієї породи мають шаблевидну поставу. Масть переважно мишаста, зустрічаються сірувато-коричневий і особливо синювато-сірувато-коричневий відтінки. Білі відмітини не бажані. До особливостей забарвлення можна віднести зеброїдні смужки на ногах і ремінь вздовж спини, властиві коням аборигенних порід. Деякі тварини стають взимку білими.

Господарська характеристика

Польський конік є сильним, витривалим конем. Ці коні невибагливі, і можуть круглий рік перебувати на випасі без стайні. Вони відрізняються високою плодючістю, відмінним здоров’ям і довголіттям. Коники ці слухняні, мають добродушний характер, легко керовані. Часто коніка купують в якості поні для дітей. Сьогодні польський коник – це ідеальний хобі-кінь, він чудово ходить під сідлом і в упряжі, підходить навіть для драйвінгу. Коники економічні у змісті і дуже популярні в Європі. Рухи коника швидкі у всіх трьох аллюрах, він добре стрибає і скаче галопом.